Раціональна організація занять груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Раціональна організація занять груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання у ВНЗ

Маракушин А.І.

Анотації

Мета: науково обґрунтувати раціональний підхід до організації занять груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання у ВНЗ. Матеріал: в експерименті взяли участь 217 студентів груп фізичної реабілітації ХНЕУ імені Семена Кузнеця. Результати: розглянуто організаційні труднощі проведення занять з фізичного виховання в групах фізичної реабілітації на початку навчального року. Виявлено ефективний спосіб визначення рівня функціонального стану студентів. Експериментально перевірено ефективність формування груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання на основі визначення рівня функціонального стану студентів та визначено зміст цього етапу навчання. Встановлено зниження рівня функціонального стану студентів груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання (І семестр). Висновки: запропоновані зміни в організації студентів з відхиленнями у стані здоров'я у групи за рівнем функціонального стану та в змісті навчання, що дозволило зберегти функціональні можливості студентів на початковому етапі навчання.

Ключові слова: група, фізична, реабілітація, рівень, функціональний, стан.

Цель: научно обосновать рациональный подход к организации занятий групп физической реабилитации на начальном этапе обучения в ВУЗах. Материал: в эксперименте принимали участие 217 студентов групп физической реабилитации ХНЭУ имени Семена Кузнеца. Результаты: рассмотрены организационные трудности проведения занятий по физическому воспитанию в группах физической реабилитации в начале учебного года. Выявлен эффективный способ определения уровня функционального состояния студентов. Экспериментально проверена эффективность формирования групп физической реабилитации на начальном этапе обучения на основе определения уровня функционального состояния студентов и определено содержание этого этапа обучения. Установлено снижение уровня функционального состояния студентов групп физической реабилитации, на начальном этапе их обучения (І семестр). Выводы: предложены изменения в организации студентов с отклонениями в состоянии здоровья в группы по уровню функционального состояния и в содержании обучения, что позволило сберечь функциональные возможности студентов на начальном этапе обучения.

группа, физическая, реабилитация, уровень, функциональный, состояние.

Purpose: to justify a rational approach to organization of group sessions of physical rehabilitation at the initial stage of training in universities. Material: 217 students of groups of physical rehabilitation KhNEU named Simeon Kuznets were involved in the experiment. Results: the organizational difficulties of physical education classes in groups of physical rehabilitation at the beginning of the school year were examined. An effective way of determination of the level of students' functional state was identified. The effectiveness of the formation of groups of physical rehabilitation at the initial stage of training was experimentally verified on base on the definition of students' functional state and the content of this stage of training was determined. A reduction of the level of students' functional state of physical rehabilitation groups at the beginning of studying (I semester) was stated. Conclusions: the proposed changes in the organization of students with disabilities in health status in the group by the level of functional status and the content of studying allowing students to preserve the functionality of the initial stage of studying.

group, physical, rehabilitation, level, functional, status.

Сьогодні гостро стоїть питання інтенсифікації виробництва, посилюються вимоги до якості підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах, до конкретних видів професійної діяльності, до стану здоров'я майбутнього працівника. У сучасних умовах змінюються місце і функціональна роль людини в сучасному виробничому процесі. Це вимагає психофізичної підготовки, оскільки зменшення частки простої фізичної праці зовсім не знімає вимог до психофізичної підготовленості студентів, але змінює її структуру і висуває додаткові вимоги до активного формування психофізичних здібностей за допомогою цілеспрямованого використання фізичних вправ [5, 7].

Це потребує активного пошуку нових форм і методів фізичного виховання, які б сприяли підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах [3, 6, 14].

Сьогодні в Україні склалася критична ситуація, безпосередньо пов'язана зі станом здоров'я населення. Це насамперед пов'язано з кризою в національній системі фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам фізичної підготовленості людини [12].

Організація фізичного виховання у вищій школі не сприяє ефективному зменшенню дефіциту рухової активності студентів, що є однією з причин різного роду відхилень у їхньому здоров'ї. Встановлено, що впродовж терміну навчання у вищих навчальних закладах чисельність підготовчої і спеціальної медичних груп зростає від 5,36 % на першому курсі до 14,46 % на старших курсах [3, 5]. Більшість випускників вищих навчальних закладів неспроможні якісно працювати з тією ефективністю, якої вимагає сучасне виробництво [8].

Радикально змінити ситуацію за рахунок існуючої в країні традиційної системи охорони здоров'я неможливо через відсутність необхідних коштів для її розвитку. Водночас в інших країнах світу надають великого значення питанням розвитку фізичного виховання, фізичної культури і спорту, розглядаючи їх як найбільш економічно вигідний та ефективний засіб профілактики захворюваності, зміцнення генофонду та розв'язання інших соціальних проблем [11, 12, 15]. Тому перед вищими навчальними закладами України стає актуальним питання подальшого удосконалення всіх елементів організації фізичного виховання та своєчасного реагування на можливі зміни напрямку, змісту та методики фізичної підготовки всіх категорій населення.

Робота виконана за планом НДР кафедри фізичного виховання і спорту ХНЕУ імені Семена Кузнеця за темою «Організація занять з фізичного виховання у ВНЗ економічного профілю».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи -Встановити причини, які ускладнюють проведення заняття в групах фізичної реабілітації на початковому етапі навчання за традиційною системою їх організації.

Обґрунтувати підходи до організації занять груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання на основі визначення рівня функціонального стану студентів та змісту навчання.

Об'єкт дослідження - процес фізичного виховання з групами фізичної реабілітації.

Предмет дослідження - організація занять з групами фізичної реабілітації.

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: аналіз і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально- методичної та нормативної документації; тестування студентів груп фізичної реабілітації, методи математичної обробки отриманих результатів.

Результати дослідження.

В Україні фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять здійснюється в усіх навчальних закладах відповідно до навчальних програм. Фізичне виховання молоді в Україні є невід'ємною частиною системи народної освіти [6, 13].

Фізичне виховання у вищому навчальному закладі у відповідності до державного навчального стандарту оголошено обов'язковою дисципліною у системі со- ціогуманітарного навчального циклу, що забезпечує профільовану фізичну підготовленість і являється найважливішим компонентом цілісного розвитку особистості, фактором зміцнення здоров'я [13]. Заняття з фізичного виховання проводяться зі студентами денного відділення I-IV курсів у рамках навчального процесу, у навчальних групах, згідно навчальній програмі для вищих навчальних закладів України III-IV рівнів акредитації. Заняття у навчальних групах проводяться 2 рази на тиждень по 2 години. Метою фізичного виховання у ВНЗ є формування фізичної культури студента як системної та інтегрованої якості особистості, невід'ємного компонента загальної культури майбутнього фахівця, здатного реалізувати її в навчальній, соціально-професійній діяльності й родині [7].

Згідно з «Положенням про лікарський контроль за фізичним вихованням населення» та з метою диференційованого підходу до організації занять з фізичного виховання всі студенти щорічно проходять медичне обстеження в поліклініці і, залежно від стану здоров'я та функціональної підготовки, розділені на заняттях на 3 групи: основну, підготовчу та спеціальну медичну.

Студенти, які мають відхилення у стані здоров'я, як правило, хронічні захворювання або пошкодження опорно-рухового апарату, займаються у спеціальних медичних групах. Для практичних занять студенти направляються до навчальної групи, яка як правило, складається з 8-12 осіб.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України №4 від 11.01.2006 «Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах» навчальний підрозділ кафедри фізичного виховання ВНЗ, який охоплює студентів спеціального учбового відділення (спеціальну медичну групу), є секція з фізичної реабілітації [2, 8, 13].

Існує кілька підходів до розподілу студентів, що займаються у групах фізичної реабілітації на підгрупи: за віковим принципом, за статтю, за типом захворювань, за нозологією, за належністю до групи, курсу, за функціональним станом і т.д. Найбільш поширеним та ефективним вважається принцип формування груп для занять за нозологією [1, 4, 13].

На практиці викладачі груп фізичної реабілітації стикаються з організаційними незручностями, які не дозволяють ефективно використовувати традиційну організацію проведення занять з групами фізичної реабілітації на початковому етапі (початок навчального року). А саме: фізична реабілітація навчання виховання

розподіл студентів до груп за нозологічними ознаками здійснюється за рекомендацією лікаря на медогляді, а ці результати доводяться до викладачів у жовтні;

робоча навчальна програма не передбачає заходів та часу для визначення фізичного стану студентів з відхиленнями у стані здоров'я;

зміст I семестру робочої програми не відповідає меті, що задекларовано, та конкретним цілям змістовних модулів програми навчання, тому що вона зорієнтована на розподіл в групи за нозологічною складовою.

Ці незручності посилюються тим фактом, що збільшилась кількість студентів, які мають декілька захворювань із різних нозологічних груп.

Для перевірки цього протягом 3 навчальних років в групах фізичної реабілітації у 197 студентів було визначено показники розвитку фізичних якостей (табл. 1) та рівень функціонального стану (табл. 2) на початку навчання та в кінці І семестру.

Для визначення показників розвитку фізичних якостей було використано тести, які не мають протипоказань для більшості нозологічних груп (гнучкість нахил тулуба вперед з положення сидячи; швидкість «естафетний» тест на стиснення рукою лінійки, що падає; сила - згинання та розгинання рук в упорі лежачі на колінах; спритність - передача м'яча двома руками від грудей; витривалість - ходьба 2-3 км). Результати тестів переведені в бали по оціночним таблицям.

Рівень стану функціональних систем організму характеризує його функціональні та морфологічні можливості. Рівень функціонального стану студентів було визначено одним із трьох найбільш поширених способів оцінки рівня фізичного стану:

Тест оцінки фізичного стану [13]: включає 7 показників, кожний з яких оцінюється певною кількістю балів. Загальна сума балів відображає рівень фізичного стану.

Індекс фізичного стану (ІФС) за Е.А. Пироговою [9].

На основі показників, отриманих у спокої розроблена формула для прогнозування рівня фізичного стану:

ІФС = W макс / (350 - 2,6*В + 0,21*Р), де W макс = 700 - 3*ЧСС - 2,5*АТ ср - 2,7*В + 0,28*М;

W макс - максимальна потужність (Вт);

ЧСС - частота серцевих скорочень (за 1 хв);

АТ ср - середній артеріальний тиск, що визначають за формулою:

АТ ср = (АТ с - АТ д)/3 + АТ д;

В - вік в роках; М - маса тіла (кг); Р - зріст (см). Функціональна проба з 10 присіданнями [10, 11, 13]. Тісний функціональний взаємозв'язок між серцево-судинною і дихальною системами, з одного боку, і фізичною працездатністю організму, з іншого, дозволяють використовувати ряд показників кровообігу і дихання в умовах напруги цих систем для оцінки адаптації організму до м'язової діяльності. Такі проби найбільш цінні в діагностичному відношенні для оцінки функціонального стану організму студентів спеціальних груп.

Аналіз зміни результатів тестування студентів груп фізичної реабілітації (див. табл.1) свідчить, що деякі показники розвитку фізичних якостей покращились (гнучкість, витривалість), деякі - залишились не змінні (швидкість), а деякі - погіршились (сила, спритність), але ці зміни не статистично значущі (p>0,05).

При цьому результати визначення рівня функціонального стану студентів груп фізичної реабілітації знизились (див. табл.2). Ці зміни мають статистично значущі показники (p<0,05).

Незважаючи на розмаїття самих різних способів оцінки функціонального стану, фізичного розвитку людини та оздоровчих технологій, єдиної точки зору фахівців з уніфікованих методик донозологічної діагностики та корекції функціональних порушень поки не досягнуто.

Авторами було проведено порівняння трьох найбільш поширених способів оцінки рівня функціонального стану (тесту оцінки фізичного стану, індексу фізичного стану (ІФС) за Е.А. Пироговою, функціональної проби з 10 присіданнями). Аналіз результатів виявив високий кореляційний зв'язок між показниками, що отримано трьома способами (0,956; -0,925; -0,945) (табл. 3). Враховуючи інформативність, валід- ність, надійність, можливість використання стандартних комп'ютерних програм для обробки, простоту в

Таблиця 1

Результати тестування фізичних якостей студентів (в балах) груп фізичної реабілітації (n=197) протягом 2010-2013 навчальних років

Таблиця 2

Результати визначення рівня функціонального стану студентів груп фізичної реабілітації протягом 20102013 навчальних років

Таблиця 3

Коефіцієнт кореляції результатів визначення рівня функціонального стану студентів трьома способами

Таблиця 4

Результати тестування показників рівня розвитку фізичних якостей (в балах) студентів груп фізичної реабілітації (n=20) 2013-2014 навчальний рік

Таблиця 5

Результати визначення рівня функціонального стану студентів груп фізичної реабілітації (n=20) 2013-2014 навчальний рік

використанні та малий час, затрачений при проведенні, пропонуємо викладачам кафедр фізичного виховання застосувати тест визначення індексу фізичного стану (ІФС) за Е.А. Пироговою.

Для раціональної організації занять груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання у ВНЗ було запропоновано підхід, що базується на розподілі студентів за рівнем функціонального стану та систематизацію змісту змістовних модулів відповідно до конкретних цілей І семестру.

Цілями І семестру є адаптація студентів до умов навчання, ознайомлення з організацією та проведенням занять в групах фізичної реабілітації, оволодіння базовими загально-розвиваючими вправами, які рекомендовано для всіх груп захворювань.

Було сформовано експериментальну групу, в яку були відібрані 20 студентів І курсу, серед яких були представники основних нозологічних груп. Студенти займались в групах фізичної реабілітації, в яких заняття з фізичного виховання проводив один викладач за єдиною програмою протягом І семестру навчання.

В ході тестувань показників рівня розвитку фізичних якостей були отримані такі данні (табл. 4).

Рівень функціонального стану (табл. 5) на початку навчання та в кінці І семестру визначався за допомогою індексу фізичного стану (ІФС) за Е.А. Пироговою [9].

Аналіз зміни результатів тестування студентів груп фізичної реабілітації (див. табл.4) свідчить, що всі показники розвитку фізичних якостей покращились, але ці зміни не статистично значущі (p>0,05).

Організація занять з фізичного виховання у групах фізичної реабілітації на початковому етапі навчання та систематизація змісту навчання дозволили підтримати рівень функціонального стану студентів груп фізичної реабілітації незмінним (див. табл. 5).

Порівняння ІФС студентів груп фізичної реабілітації в кінці І семестру навчання протягом останніх 3 навчальних років з ІФС студентів у 2013-2014 навчальному роках має статистично значущі відмінності (t=3,86; p<0,001) і говорить про раціональну організацію занять з фізичного виховання в цих групах на початковому етапі навчання.

Висновки

Встановлено погіршення (p<0,05) рівня функціонального стану студентів груп фізичної реабілітації на початковому етапі навчання (І семестр). Причинами цього є: тимчасова відсутність інформації про розподіл студентів до груп за нозологічними ознаками; невідповідність змісту I семестру меті навчання.

Організація студентів з відхиленнями у стані здоров'я у групи за рівнем функціонального стану та включення в зміст навчання тем, які передбачають визначення цього рівня, оволодіння базовими загально- розвиваючими вправами для всіх груп захворювань, дозволило зберегти функціональні можливості студентів на початковому етапі навчання.

Подальші дослідження потребують пошуку нових підходів в організації роботи груп фізичної реабілітації та уточненні змісту робочої навчальної програми на наступних етапах навчання.

Література

1. Апанасенко ГЛ. К проблеме распределения студентов на медицинские группы для занятий физическими упражнениями / ГЛ. Апанасенко // Теория и практика физической культуры. - 1985. - №10. - С. 45-47.

2. Блавт О.З. Сучасний стан системи тестування у фізичному вихованні спеціальних медичних груп ВНЗ / О.З. Блавт // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць за ред. Г.М. Артюзова. - Київ. 2013. - №4(29). - С. 107-113.

3. Боднар І.Р. Фізичне виховання студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. та спорту: спец. 24.00.02. «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / І.Р. Боднар. - Луцьк. - 2000. - 19 с.

4. Григоренко О.В. Комплектування груп спеціального учбового відділення / О.В. Григоренко // матер. науч.-практ. конференции «VI Знаменские чтения». - Сургут: СурГПУ. - 2007. - С. 23-27.

5. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів освіти гуманітарного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання та спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / А.І. Драчук. - Львів: ЛДІФК. - 2001.20 с.

6. Дубогай О.Д. Фізичне виховання і здоров'я: навч. посібник для студ. ВНЗ / О.Д. Дубогай, Н.Н. Завидівська, О.В. Ханікянц. - К.: УСБ НБУ - 2012. - 270 с.

7. Захаріна Є.А. Організаційні умови вдосконалення фізичного виховання у вищому закладі освіти / Є.А. Захаріна // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2007. - №1. - С. 64-67.

8. Піддубний О.Г Організаційно-методичні основи побудови фізичного виховання студентів педагогічних вищих навчальних закладів: навч. посібник для організаторів занять з фіз. виховання / О.Г Піддубний, Ж.О. Цимбалюк, Т.І. Гогіна, В.В. Коновалов. - Х.: ХНПУ - 2012. - 201 с.

9. Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека / Е.А. Пирогова. - Киев. - 1989. - 168 с.

10. Соколовський В.С. Лікувальна фізична культура: підручник / В.С. Соколовський, Н.О. Романова, О.Г. Юшковська. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т. - 2005. - 234 с.

11. Физическая культура: учеб. для студ. вузов с отклонениями здоровья / под. ред. И.В Муравова.- М.: Физкультура и спорт.

12. 2006. - 301с.

13. Физическая реабилитация: учеб. для студ. вузов, обучающихся по Государственному образовательному стандарту 022500 «Физическая культура для лиц с отклонениями в состоянии здоровья» (Адаптивная физическая культура) / под ред. С.Н. Попова. - Ростов на Дону: Феникс. - 2006. - 608с.

14. Цимбалюк Ж.О. Організація роботи студентів спеціального учбового відділення: методичні рекомендації для студентів спеціального учбового відділення ВНЗ / Ж.О. Цимбалюк, Л.В. Коник, М.В. Ісаєва. - Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. - 2013. 40 с.

15. Adyrkhaev S.G. Optimization of physical education and sports of students with disabilities throughout the entire period of study at the university / S.G. Adyrkhaev // Physical Education of Students. - 2013. - vol.6. - pp. 3-7. doi:10.6084/m9.figshare.840492.

16. Cheatham G.A. Family assets, postsecondary education, and students with disabilities / G.A. Cheatham, S.J. Smith, W. Elliott, T. Friedline // Building on progress and overcoming challenges. Children and Youth Services Review. - 2013. - vol.35(7). - pp. 1078-1086. doi:10.1016/j.childyouth.2013.04.019.

Размещено на Allbest.ru