Стратегічна організація процесу формування професійної компетентності сучасних фахівців засобами інтернет-технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічна організація процесу формування професійної компетентності сучасних фахівців засобами інтернет-технологій

У статті висвітлено особливості використання стратегій навчання у процесі формування професійної компетентності сучасних фахівців засобами інтернет-технологій. Наведено основні підходи до трактування поняття “стратегія навчання”. Запропоновано типологію стратегій навчання, які використовуються в навчальному процесі. Визначено роль комп'ютерних технологій у проектній діяльності.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується суттєвим впливом комп'ютерних технологій, які проникають у всі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків у суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Невід'ємною та важливою частиною становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження до світового інформаційно-освітнього простору, є процес комп'ютеризації освіти. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу, котрі пов'язані із внесенням коректив у зміст технологій навчання, що мають бути адекватними сучасним технічним можливостям і сприяти гармонійному входженню людей в інформаційне суспільство.

В умовах модернізації й інформатизації системи освіти набуває актуальності активне й ефективне використання в навчальному процесі різноманітних стратегій навчання у процесі формування професійної компетентності сучасних фахівців.

Сутність процесу інформатизації, який набув значного поширення в царині освіти і значною мірою впливає на динаміку розвитку сучасного суспільства, розкрито в працях як вітчизняних [3; 4; 7-9], так і зарубіжних [2; 25] учених.

Увагу зосереджено на понятті індивідуальних стратегій навчання та їхній ролі у процесі оволодіння спеціальними знаннями, зокрема, іноземною мовою [6; 5]. Проте аналіз наукової літератури свідчить, що у вітчизняній педагогічній науці досі не склалося чіткого уявлення ані про специфічні характеристики стратегій навчання порівняно з уміннями і прийомами навчання, ані про умови їхнього формування, ані про їхні функції в навчальному процесі. Спроби звертання до цього поняття характеризуються неточністю вживання термінів “стратегія навчання”, “стратегія оволодіння іноземною мовою”, їхнім ототожненням із термінами “стиль діяльності”, “індивідуальний стиль”, “когнітивний прийом”. Поняття “стратегія навчання”, “стратегія оволодіння іноземною мовою” розглядаються поза зв'язком із поняттям навчальної діяльності, не позначається місце цих стратегій у навчальній діяльності студентів.

Немає єдності думок із зазначених питань і серед зарубіжних науковців, хоча розроблення понять “стратегія навчання”, “стратегія оволодіння іноземною мовою” за кордоном почалося ще в 1970-х рр., а результати проведених досліджень відображені в працях багатьох учених [17; 18; 21; 22; 23; 24; 26]. Аналіз теоретичних досліджень і практичного досвіду сучасної педагогічної діяльності свідчить, що, незважаючи на пильну увагу до підвищення якості професійної підготовки студентів, проблема використання стратегій навчання у процесі формування професійної компетентності фахівців залишається недостатньо вивченою.

Мета статті - висвітлити особливості використання стратегій навчання у процесі формування професійної компетентності сучасних фахівців засобами інтернет-технологій.

Розуміння того, як слід навчатися, сприяє знаходженню та застосуванню успішних стратегій навчання в будь-якій предметній галузі. У царині освіти існує велика кількість стратегій навчання, котрі застосовуються під час вивчення мов, тому можна стверджувати, що процес навчання може бути серйозно полегшений, якщо сучасні фахівці знатимуть про ці стратегії, матимуть можливість обирати для себе ті стратегії, які найбільше їм підходять, і використовувати їх у процесі самостійної роботи, роботи у групі тощо [11, с. 242]. Значною мірою на дослідження, проведені в галузі стратегій оволодіння мовами, вплинув розвиток когнітивної психології. Науковців, насамперед, цікавило питання про те, що роблять сучасні фахівці, які успішно опановують мову, аби досягти відчутних результатів у користуванні нею [14].

Зазначимо, що нині не існує єдиного, універсально визнаного визначення терміна “стратегія навчання”. Науковці пропонують різні підходи до визначення цього поняття. Так, К. Файєрх підкреслює, що сама стратегія навчання є “спробою розвивати в собі лінгвістичну та соціолінгвістичну компетенції засобами досліджуваної іноземної мови” [16, с. 12]. Стратегія навчання трактується також як “цілеспрямоване мислення й поведінка з метою запам'ятовування та розуміння нової інформації у процесі навчання” [19, с. 204]. А. Венден визначає стратегії навчання як “будь-який набір дій, кроків, планів, рутин, застосовуваних студентом для отримання, зберігання, доступу і використання інформації” [27, с. 8]. О. Сєдова інтерпретує поняття “стратегія навчання” як модель поведінки, якої дотримуються сучасні фахівці для досягнення кінцевих цілей навчання мови [12].

У цьому дослідженні ми, слідом за Е. Г. Азимовим [1, с. 295], під стратегією навчання розуміємо загальну концепцію навчання, котра базується на певних лінгвістичних, психологічних і дидактичних принципах і реалізується на заняттях як метод або група методів навчання.

У царині освіти виокремлюють три типи стратегій навчання мови, які прямо або побічно впливають на навчальний процес. До них належать [27, с. 43]:

1)безпосередньо стратегії навчання;

2)комунікаційні стратегії;

3)соціальні стратегії.

Отже, відповідно до вищенаведеної класифікації типів стратегій навчання, стратегії навчання мови є як стратегіями опанування мовою як такою (безпосередньо стратегіями навчання), так і стратегіями використання мови (комунікаційною та соціальною стратегіями) [11, с. 243].

Стратегії оволодіння мовою є, насамперед, свідомою розумовою діяльністю сучасних фахівців, спрямованою на досягнення виняткової мети - поліпшити свої знання та зрозуміти опановувану мову. Вони включають у себе: когнітивні стратегії - запам'ятовування та маніпулювання структурами певної мови; метакогнітивні стратегії - управління та спостереження за навчальним процесом, що включають у себе планування, виявлення пріоритетів, цілей і самоконтроль. Комунікативні стратегії менше характеризують вивчення мови як такої, а зосереджені на участі у спілкуванні, розумінні або з'ясуванні, що має на увазі мовець (співрозмовник). Емоційні стратегії є вимірюванням та перевіркою емоційних реакцій, викликаних навчанням, і зниження рівня занепокоєння. Соціальні стратегії пов'язані з підвищенням значення навчання, співпраці чи роботи в команді, прагнення контактувати та спілкуватись із носіями мови.

Стратегії використання мови починають діяти, щойно певний мовний матеріал уже засвоєно, навіть на найпочатковішому рівні. Основний зміст цих стратегій полягає в тому, аби допомогти сучасним фахівцям використовувати мову, яку вони вже вивчили. Вони включають у себе такі стратегії:

1)вилучення вже збереженої в пам'яті інформації про мову;

2)повторення й автоматизацію структур опановуваної мови;

3)здійснення комунікації мовою, незважаючи на проблеми, які виникають у зв'язку з недостатнім володінням нею [11, с. 243].

У своєму дослідженні Н.В. Чичеріна використовує термін “особистісні стратегії навчання мови”, під якими розуміє систему способів самостійного вдосконалення іншомовних мовних навичок і вмінь поза навчальним процесом [13, с. 100]. Відповідно до видів мовленнєвої діяльності, авторка виокремлює чотири групи стратегій, до яких належать такі стратегії:

1)читання (читання книг, газет, журналів, особистих і ділових листів);

2)аудіювання (сприйняття радіо- та телепередач, художніх фільмів, театральних постановок, лекцій, аудіозаписів);

3)говоріння (спілкування з носіями мови при особистих контактах і телефоном, перекладацька діяльність);

4)писемного мовлення (написання ділових й особистих листів, факсів, електронних повідомлень) [11, с. 101].

У своїй професійній діяльності викладач обов'язково має сприяти студентам у виборі та застосуванні особистісних стратегій. Так, зокрема, Н.І. Рамза вважає, що завдання викладача полягає в такому:

1)описати модель і навести приклад відповідної стратегії;

2)попросити студентів проілюструвати стратегії власними прикладами на підставі наявного навчального досвіду;

3)провести групову дискусію про актуальність використання тієї чи іншої стратегії;

4)заохочувати студентів до експериментування з різними стратегіями;

5)вбудовувати стратегії у щоденний мовний матеріал [11, с. 245].

У кожного майбутнього фахівця є свої сильні та слабкі риси характеру, які можуть бути сформовані й розвинуті завдяки ефективному керівництву викладача. Проектні методи навчання з комп'ютерною підтримкою є дієвим способом використання сильних рис характеру майбутніх фахівців, які спрямовані на формування навичок мислення та самостійного навчання.

Проектні завдання, що вможливлюють використання сучасними фахівцями індивідуальних стратегій навчання, не приводять проте безпосередньо до формування навичок мислення високого порядку (здатності до аналізу, синтезу, метапізнання, розв'язання проблем й оцінювання) [10]. Завдяки чинникам мотивації, пов'язаним із вибором індивідуальних стратегій навчання, що застосовуються у проекті, рівень оволодіння навичками мислення за допомогою індивідуальних стратегій підвищується.

Використання у проектній діяльності комп'ютерних технологій також уможливлює вибір сучасними фахівцями оптимального способу навчання, даючи їм змогу задіяти всі переваги навчальної стратегії. Використання пристроїв і програм для створення відеозаписів, слайд-шоу, публікацій і музичних композицій може допомогти сучасним фахівцям опановувати навички мислення та засвоїти навчальний матеріал способом, який максимально сприяє розкриттю їхніх талантів і здібностей.

Найпростіший і найпоширеніший спосіб виокремлення стратегій навчання ґрунтується на відмінності способів чуттєвого сприйняття. Схема, відома також як ВАК-модель, виокремлює візуальний, акустичний і кінестетичний типи сучасних фахівців. Візуальний тип сучасних фахівців найефективніше сприймає зорову інформацію; акустичний тип - інформацію на слух; а кінестетичний / дотиковий тип - навчається через дотики та рух. Відповідно до того, через який канал сучасні фахівці отримують інформацію, стратегії навчання, у свою чергу, також поділяються на [10]:

1)візуальні;

2)акустичні;

3)кінестетичні [10].

Інший метод класифікації індивідуальних стратегій навчання ґрунтується на відмінності в роботі півкуль головного мозку. Сучасні фахівці належать до людей або правопівкульного, цілісного типу, або лівопівкульного, аналітичного типу. У загальному вигляді, сучасні фахівці цілісного типу сприймають речі як єдине ціле, створюють великі класифікації понять, вони орієнтовані на людей і сприймають інформацію в соціальному контексті. Сучасні фахівці аналітичного типу, навпаки, сприймають інформацію швидше частинами, аніж у цілому, структурують або звужують інформацію та поняття [20, с. 3]. Від того, до якого типу - цілісного чи аналітичного, належать сучасні фахівці, залежить те, як вони сприймають і запам'ятовують нову та складну інформацію. Деякі сучасні фахівці легше сприймають інформацію, пропоновану покроково, відповідно до послідовної моделі, що приводить у результаті до концептуального розуміння інформації. Інші сучасні фахівці засвоюють знання легше, якщо спочатку вони знайомляться з поняттям, а потім концентруються на деталях, або ж якщо інформація супроводжується численними прикладами та наочністю [15, с. 18].

Висновки

навчання професійний комп'ютеризація

Таким чином, доходимо висновку про те, що з метою активного й ефективного використання стратегій навчання в царині педагогіки слід систематизувати всі наявні уявлення про визначальні характеристики стратегій навчання, умови їхнього формування та їхні функції в навчальному процесі.

Серед подальших перспектив дослідження вбачаємо необхідність проаналізувати процес використання тактик навчання, котрі використовуються в межах навчальних стратегій у процесі формування професійної компетентності сучасних фахівців засобами інтернет-технологій.

Список використаної літератури

навчання професійний комп'ютеризація

1.Азимов Э.Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э.Г. Азимов, А.Н. Щукин. - М. : ИКАР, 2009. - 448 с.

2.Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. - М. : Академия, 2004. - 788 с.

3.Вербицкий A.A. Активное обучение в высшей школе: Контекстный подход / A.A. Вербицкий. - М. : Высшая школа, 1991. - 207 с.

4.Воронина Т.П. Информационное общество: сущность, черты, проблемы / Т.П. Воронина. - М. : Логос, 1998. - 112 с.

5.Ейгер Г.В. Язык и личность / Г.В. Ейгер, И. А. Рапопорт. - Х. : ХГУ, 1991. - 83 с.

6.Залевская А.А. Вопросы теории овладения вторым языком в психолингвистическом аспекте / А.А. Залевская. - Тверь : ТГУ, 1996. - 195 с.

7.Колин К.К. Информационное общество / К.К. Колин. - Челябинск : ЧГАКИ, 2010. - 27 с.

8.Образцов П.И. Информационно-технологическое обеспечение учебного процесса в вузе / П.И. Образцов // Высшее образование в России. - 2001. - № 6. - С. 46-50.

9.Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат. - М. : Издательский центр “Академия”, 2003. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru