Розвиток пізнавальної самостійності студентів електронними засобами навчання (мультимедійна презентація)

- усвідомлення студентами значення оволодіння прийомами роботи з мультимедійними презентаціями в педагогічному аспекті навчального процесу та використання їх в аудиторній та позааудиторній діяльності (при підготовці до лекцій, семінарських, практичних занять тощо);

- актуалізацію провідних пізнавальних мотивів майбутніх фахівців (при цьому наголошується на значенні такого мотиву, як пізнавальний інтерес, та розкриваються можливості використання мультимедійних презентацій у самостійній роботі студентів саме для розвитку пізнавальної ініціативи, пізнавального інтересу та творчості);

- надання можливості виконання завдань студентами з різним рівнем підготовки (реалізація диференційованого підходу у викладанні дисципліни) та підвищенні мотивації студентів до оволодіння новими знаннями та вміннями за рахунок використання на заняттях навчального матеріалу від електронних носіїв інформації: новини, наукові праці, реклама, література з бібліотеки в єдиному середовищі.

Змістовий етап передбачає засвоєння студентами сутності алгоритмів роботи з мультимедійними презентаціями, її структурних елементів (явища, факти, поняття, закони тощо); прийомів формування, особливостей різноманітних схемографічних засобів, їх видів; доцільності їх застосування у створенні мультимедійних презентацій; оволодіння майбутніми фахівцями окремими прийомами структурування навчального матеріалу (складання планів, конспектів, тез тощо), які є базовими для включення їх у роботу з презентаціями; використання мультимедійних презентацій як засобу тренування, самопідготовки й самоосвіти, що дасть змогу ефективно реалізовувати особистісно-орієнтоване навчання, значно підвищувати ефективність пізнавальної самостійності студентів.

Процесуальний етап спрямований не тільки на впровадження в пізнавальну діяльність студентів визначених прийомів роботи з навчальним матеріалом, а й на використання готових мультимедійних презентацій та побудову власних, оскільки їх використання створює умови для якомога повнішого застосування психофізіологічних особливостей сприйняття, дає змогу активніше залучати студентів до інтенсивної творчої діяльності, до оволодіння методами наукового пізнання, вчить їх самостійно здобувати знання і, таким чином, стимулює їх розумову та пізнавальну діяльність.

Метою аналітико-коригувального етапу є визначення рівня сформованості пізнавальної самостійності студентів за розробленими критеріями; аналіз ускладнень, що виникають у процесі засвоєння елементів наукової теорії; оволодіння уміннями побудови власних та використання готових презентацій, а також вироблення у студентів здатності самореалізації, тобто свідомо керувати своїми діями, ставити перед собою конкретну мету, знаходити шляхи її досягнення та об'єктивно оцінювати результат.

Вивчення застосування мультимедійних презентацій у процесі навчання студентів показало, що зазначений електронний ресурс зазвичай викладачі використовують як засіб наочності у процесі проведення лекцій - 81%, на семінарських заняттях - 53%. Аналіз анкетування і бесід зі студентами показав, що більшість з них не використовує мультимедійні презентації у процесі підготовки до семінарських занять, заліків, екзаменів тощо.

Для перевірки ефективності використання мультимедійних презентацій як засобу розвитку пізнавальної самостійності студентів було проведено експериментальне дослідження на базі ХНПУ ім. Г.С. Сковороди зі студентами фізико-математичного факультету (студенти ІІ курсу загальною кількістю 59 осіб) у трьох експериментальних групах (Е1, n=29; E2, n=13; E3, n=17). Варіативність запропонованої дидактичної технології формування пізнавальної самостійності у студентів експериментальних груп передбачала опрацювання навчальних текстів, використання готових і побудову власних презентацій відповідно до спеціально розроблених алгоритмів. При цьому у групі Е1 відбувалося повне упровадження всіх елементів процесуального етапу запропонованої технології; у групі Е2 студенти залучались до опрацювання навчальних текстів і роботи з готовими схемами, таблицями, наявними у презентаціях тощо; в експериментальній групі Е3 студенти обмежувалися лише опрацюванням готових презентацій, підготовлених викладачем (табл. 2).

Таблиця 2 Упровадження елементів процесуального етапу технології

Упровадження основних компонентів дидактичної технології формування пізнавальної самостійності студентів електронними засобами навчання реалізовувалося за відповідними етапами. Так, мотиваційно-цільовий етап здійснювався в усіх експериментальних групах однаково. Студентам роз'яснювалася мета використання мультимедійних презентацій (узагальнення навчального матеріалу, наочне сприйняття основних, головних елементів інформації, регуляція і переключення уваги тощо).

Інші етапи дидактичної технології (змістовий, процесуальний, аналітико-коригувальний) реалізувалися варіативно в усіх експериментальних групах (табл. 3).

Таблиця 3 Етапи дидактичної технології

На контрольному етапі педагогічного експерименту було проведено контрольні роботи, тестування, опитування тощо з метою визначення динаміки показників рівня сформованості знань, умінь і навичок з визначених предметів у студентів після впровадження розробленої технології навчання.

Найбільший приріст рівня сформованості пізнавальної самостійності студентів спостерігався у групі Е1, найменший - у групі Е3, що пояснюється варіативністю реалізації елементів запропонованої дидактичної технології. Так, студенти групи Е1 залучалися до пошуку додаткової інформації, використовували додаткові джерела в підготовці до семінарських, практичних, лабораторних занять, вивчили алгоритми побудови презентацій, навчилися ефективно опрацьовувати навчальний матеріал (виокремлення головних і другорядних елементів у джерелах інформації, визначення зв'язків між елементами наукових знань і категорій), набули умінь перетворювати навчальний матеріал у схематично-знакову систему, тому відбулося підвищення рівня оволодіння ними (приріст 12%) уміннями аналізувати навчальний матеріал з метою створення презентацій на його основі.

Виявлено зміни сформованості знань, умінь і навичок у студентів та інших груп, але приріст їх значно менший.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу визначити поняття пізнавальна самостійність майбутнього фахівця як інтегративну якість особистості, що виявляється в усвідомленні потреби в безперервному професійному самовдосконаленні, вмінні здобувати нові знання з різних джерел, шляхом узагальнення розкривати сутність нових понять, опановувати способи пізнавальної діяльності, удосконалювати їх і творчо застосовувати для вирішення різних професійних проблем. Розгляд сутності поняття “електронні ресурси ” дав можливість схарактеризувати “мультимедійну презентацію” як поєднання тексту, гіпертекстових зносок, комп'ютерної анімації, графіки, відео, музики, звукового ряду, які організовані в єдине середовище.

У статті схарактеризовано рівні (низький, середній і високий) та критерії (мотиваційний, когнітивний і діяльнісний) сформованості пізнавальної самостійності студентів.