Вплив комунікацій на формування мотивів та інтересів студентів щодо фізичного самовдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив комунікацій на формування мотивів та інтересів студентів щодо фізичного самовдосконалення

Автори у своєму дослідженні спробували виявити, що спонукало зниження інтересу до занять фізичною культурою в студентської молоді та з'ясували фактори впливу на мотивацію студентів у сфері фізичного виховання щодо визначення шляхів її формування в контексті фізичного самовдосконалення та зміцнення здоров'я. Зокрема, причиною зниження інтересу до занять фізичними вправами є недосконалість методичного підходу до реалізації програми з фізичної культури у вузах, до самого її' змісту. Також авторами було виявлено вагомий вплив засобів масової інформації на стимулювання мотиваційної сфери студентської молоді щодо вибору засобів для власного фізичного самовдосконалення.

Постановка проблеми. Перспективи гуманізації суспільства можна визначити за допомогою законодавчих документів, що приймаються державою, щодо фізичного виховання населення. Пріоритети особистості в суспільстві декларуються не лише її правами, але й конкретними державними реформами, спрямованими на задоволення потреб та інтересів людини. Індикатором прогресивних гуманістичних зрушень є Цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров'я нації». На відміну від попередніх програм, головною метою реформ системи фізичного виховання має бути покращення здоров'я людини з урахуванням її потреб, мотивів діяльності, інтересів.

Для реалізації державних заходів необхідно визначити фактори, які впливають на формування цих мотивів, причини, які заважають їх реалізувати, та стимули, які сприяють підвищенню мотивації до занять фізичною культурою [7].

Аналіз актуальних досліджень. Дослідження фахівців свідчать про те, що потреби, мотиви й інтереси в галузі фізичного виховання мають свої вікові особливості та пов'язані з психологічним розвитком, соціальним

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 2 (36) формуванням особистості, темпераментом, соціально-економічними умовами життя конкретної сім'ї.

Виявлено вікові закономірності формування мотивів та інтересів студентів у галузі фізичної культури і спорту, зовнішні й внутрішні фактори, що впливають на мотивацію до занять фізичними вправами для вдосконалення свого організму, дозволили розробити рекомендації для викладачів фізичного виховання щодо організації й методики проведення фізкультурно-масової роботи з фізичного виховання в навчальному закладі, щодо корекції програми з фізичної культури та диференційованого підходу до студентів з типологічними особливостями вищої нервової діяльності [2].

Специфіка фізичного виховання полягає в тому, що усвідомлена інформація стає мотивованим спонуканням до виконання фізичних вправ, використання природних факторів і формування такого способу життя, який сприяв би досягненню як особистісних, так і суспільних цілей. Критерієм ефективності цього процесу має бути рівень здоров'я молоді, рівень фізичної працездатності та соціальної дієздатності.

Мотив є одним зі складових мотиваційної сфери студентів, це спрямованість активності на предмет, внутрішній психічний стан прямо пов'язаний з об'єктивними характеристиками предмета, на який спрямована активність. Якщо потреба характеризує готовність до діяльності, то наявність мотиву додає активності новий, більш діяльнісний характер. Коли мова йде про спеціально організовану рухову активність, необхідно з'ясувати зміст, особисту значимість цієї діяльності. Ціль - це спрямованість активності на проміжний результат, що являє собою етап досягнення потреби. Щоб студенти усвідомлювали мету власних дій і співвідносили їх з мотивами фізичного самовдосконалення, ціль рухової активності може залишатися однією й тією самою, а зміст повинен змінюватися - стати чемпіоном, бути матеріально забезпеченим, подобатися представникам протилежної статі тощо [5].

Результати дослідження вікової динаміки мотивів занять фізичною культурою і спортом, проведені науковцями показали, що перше місце серед студентської молоді займає мотив удосконалення форми тіла, однак розвиток цього мотиву має гендерні аспекти. У юнаків цей мотив іде паралельно зі спортивним, простежується позитивний взаємозв'язок, тобто заняття спортом асоціюються з гарною фігурою та здоров'ям. Проте відбувається чіткий поділ мотивів - мотив удосконалення форми тіла домінує, а спортивний мотив знижується. Дівчата починають звертати увагу на свою фігуру раніше, ніж юнаки. У них утричі вищий мотив боротьби із зайвою вагою, ніж у хлопців. Продовжує також домінувати й мотив зміцнення здоров'я [6].

Проведені дослідження мотивів до заняття фізичною культурою і спортом студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка підтвердили низку особливостей, виявлених під час аналізу з використанням вікових констант, що може трактуватись як закономірність.

Мета статті - виявити, що спонукало зниження інтересу до занять фізичною культурою в студентської молоді та з'ясувати фактори впливу на мотивацію студентів у сфері фізичного виховання щодо визначення шляхів її формування в контексті фізичного самовдосконалення та зміцнення здоров'я.

Виклад основного матеріалу. Вищий навчальний заклад в особі викладача фізичного виховання перестав бути діючим фактором, який впливав би на виховання мотивації до систематичних занять фізичною культурою та спортом у позанавчальний час. Причини цього - не лише особистість викладача, але й сам процес фізичного виховання у вишах. Разом із тим, «Концепція фізичного виховання» спрямована на те, щоб домогтися більш високих результатів фізичної підготовленості на основі реалізації принципово нових підходів, засобів, технологій, де головним є не процедура натаскування на руховий результат, а складна й кропітка робота з формування щиро зацікавленого ставлення до процесу самовдосконалення, створення умов для оволодіння способами вдосконалювання своєї особистості. Завдання полягає в тому, щоб зробити активну рухову діяльність студентської молоді більш осмисленою, цілеспрямованою, яка б більшою мірою відповідала індивідуальним особливостям кожного, хто займається. Також необхідно акцентувати увагу на елементах, які покликані сприяти ефективному формуванню в студентів грамотного ставлення до себе, власного тіла, сприяти формуванню потребно-мотиваційної сфери, усвідомленню необхідності зміцнення здоров'я, ведення здорового способу життя, фізичного вдосконалення [7].

Мотиви навчання розглядаються останнім часом у плані тих факторів, які випливають із приналежності студентів до певного колективу, у якому він здійснює свою діяльність. У багатьох дослідженнях підкреслюються такі фактори мотивації, як: усвідомлення приналежності до колективу та пов'язане з цим прагнення домогтися успіху тощо. Заняття з фізичної культури є колективною дією, що спрямована на фізичне вдосконалення

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 2 (36) студентів, і для багатьох є майже єдиною формою занять фізичними вправами двічі на тиждень. Тому важливим є питання - як молодь ставиться до занять фізичною культурою?

Аналізуючи відповіді, ми змушені констатувати, що більшість студентів свідомо ставиться до занять фізичною культурою й може досить аргументовано вказати на їх недоліки. Незадоволення організацією процесу фізичного виховання в навчальному закладі призводить як до нерегулярного відвідування таких занять, так і до зниження мотивації до спортивних занять у позаурочний час [2].

Для підвищення ефективності процесу фізичного виховання викладачам фізичної культури рекомендовано враховувати зауваження, висловлені студентами в процесі анкетування:

-недостатньо реалізується диференційований підхід, що призводить до неадекватності фізичних навантажень на заняттях (25%);

-не враховуються інтереси студентів при виборі фізичних вправ, які включені до програми з фізичної культури в навчальному закладі (22-32%), що вимагає вдосконалення програми, зокрема, пропонується відводити більше годин на варіативні модулі й адаптувати програму до інтересів студентів конкретного навчального закладу;

-під час проведення занять, особливо в підготовчій частині, необхідно використовувати музичний супровід, що робить заняття фізичними вправами більш емоційними та привабливими як для дівчат, так і для хлопців;

-використання змагального методу на заняттях найбільш ефективно - на І-IV курсах бажання змагатися знижується, особливо в дівчат. У зв'язку з цим необхідно розробити низку стимулів, які сприяли б підвищенню мотивації досягнення результату й проведення змагань під девізом «Перемагай себе»;

-вагомими причинами є відсутність інтересу до самостійних занять фізичними вправами студентів;

-недосконалість системи педагогічного контролю фізичного стану в процесі фізичного виховання, яка має у своєму арсеналі лише рухові тести, результати яких залежать від кумулятивного ефекту, і їх зміни починають виявлятися на 3-4 тижні занять.

Таким чином, спостерігаємо різке зниження інтересу студентської молоді до занять фізичною культурою та спортом, але разом із тим, більшість студентів позитивно ставляться до фізичного виховання й розуміють значимість занять фізичними вправами.

Можемо також констатувати, що інтенсивність мотивації до самовдосконалення знаходиться на низькому рівні, що вимагає розробки комплексу стимулів у системі фізичного виховання вишів.

Для цього необхідно встановити ті спонукання, якими керується молодь у своїх учинках, бажаннях у процесі навчальної та позакласної діяльності. Мотиваційна сфера завжди складається з ряду спонукань: ідеалів і ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів тощо. Ці спонукання виконують різну роль у загальній картині мотивації, на різних етапах вікового розвитку здобувають то більшого, то меншого значення, тому знання їх допоможуть викладачу диференційовано впливати на мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення.

У процесі аналізу нами визначено, що існують певні розходження у структурі зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на мотивацію до систематичного виконання фізичних вправ як засобу самовдосконалення в студентів. Відносно рівноцінними щодо впливу є такі зовнішні фактори, як поради батьків, поради викладача, відвідування змагань, поради друзів, телепередачі й преса [6].

Вплив телебачення на формування мотивів та інтересів студентів зумовлений щоденним переглядом телепередач [3].

Досить чітко прослідковується структура інтересів молоді до телепередач. Біля 50% студентів приваблюють закордонні кінофільми. У юнаків великий інтерес викликають бойовики, у дівчат - комедії й мелодрами. Із розважальних передач великою популярністю користується КВК та студія «95 Кварталу».

Хлопців більше, ніж дівчат, приваблюють передачі про змагання переважно з футболу й баскетболу, вони люблять дивитися передачі про бодібілдінг, однак їх показують дуже рідко. Дівчата цікавляться передачами про фітнес та аеробіку.

Отже, структура інтересів молоді за тими телепередачами, якими вони цікавляться, досить прозора. Інтереси хлопців спрямовані здебільшого до бойовиків, сюжети яких пов'язані з протиборством, що виявляється в різних видах фізичного насильства, стрілянині з різних видів зброї, спортивних і неспортивних видах боротьби, боксу. Ідеалом хлопців є тип супермена, уособлений зірками Голівуду. Однак, крім негативних моментів, є й позитивні, тому що «ідеал» має красиву фігуру, сталеві м'язи, володіє видами бойових мистецтв, фізично сильний, спритний і витривалий, тобто ці якості цілком досяжні за умови спеціальних занять. Тому хлопці ставлять за мету, займаючись фізичними вправами, стати

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 2 (36) сильними, витривалими й мати красиву фігуру. Звідси в них і інтерес до передач про бодібілдінг, вони хочуть довідатися як досягти цього, займаючись самостійно.

Під час перегляду телепередач у дівчат виникає інший ідеал, вони складають з мелодрам образ красивої, стрункої, романтичної героїні. Звідси в них і виникає бажання схуднути й мати красиву фігуру. Необхідно констатувати, що ідеали молоді змінилися. Якщо раніше вони хотіли бути схожими на відомих спортсменів, то тепер вони навіть не знають їх прізвищ. Такі ідеали можуть формувати лише мету, але не підвищувати активність для її досягнення. Для підвищення мотивації необхідні діючі спонукання та стимули.

Знаючи телеканали й передачі, які дивляться студенти, необхідно включати рекламні ролики про здоровий спосіб життя, рухову активність, що можуть служити сюжетом для реклами безалкогольних напоїв, тренажерних пристроїв, фітнес-центрів тощо. Ці сюжети та сценарії повинні розроблятися разом із психологами й охоплювати широку вікову аудиторію. Необхідно повернути на телеканали передачі про масові змагання типу «Тато, мама, я - спортивна сім'я», «Роби як ми, роби краще за нас» та інші спортивно-розважальні передачі, які мають як пізнавальний, так і рекламний характер [4].

Телебачення володіє широкою глядацькою аудиторією студентів і тому може стати діючою силою залучення їх до систематичних занять фізичною культурою та спортом, що буде сприяти їхньому самовдосконаленню, зміцненню здоров'я і використанню своїх фізичних здібностей на благо суспільства, а не проти нього.

Одним з комунікативних факторів, що несе інформацію, є преса. Нас цікавило питання: чи читають студенти спортивну пресу? З'ясувалося, що читають пресу 55,9 ± 2,02% хлопців і 38,1 ± 1,96% дівчат. Слід зазначити, що інтерес до преси в хлопців вищий, ніж у дівчат майже удвічі.

Хлопців більше цікавлять результати змагань (71,3 ± 6,65%), інформація про корекцію фігури - 21,4 ± 2,4%, зміст самостійних занять - 16,6 ± 2,17%, небагатьох цікавлять дієти - 4,2 ± 1%, системи загартовування - 3,9 ± 1,2% та оздоровчі програми занять - 2,1 ±0,81%.

Дівчат більше цікавить інформація про корекцію фігури - 57 ± 3,12%, про змагання - 41,3 ± 3,11%, оздоровчі програми занять - 25,2 ± 2,75%, дієти - 17,8 ± 2,39%, зміст самостійних занять - 10,7 ± 1,9% і система загартовування - 4,9 ± 1,38%.

мотив фізичний студент

Висновки

Таким чином, відповіді наших респондентів про інтерес до оздоровчого змісту публікацій у засобах масових інформацій дозволили нам визначити їх вплив на мотиви занять фізичною культурою і спортом студентів, тому що 48,8 ± 2,86% хлопців шукають інформацію, що стосується оздоровлення, корекції фігури, дієти, загартовування, самостійних занять, тобто того, що пов'язано із самовдосконаленням і зміцненням здоров'я.

У дівчат більшою мірою виявляється інтерес до інформації про самовдосконалення (у сумі виявилося 115,6%). Це означає, що дівчата відзначили не один вид інформації, а декілька. Дівчат більше цікавить інформація про корекцію фігури, про змагання, оздоровчі програми занять, дієту, зміст самостійних занять, систему загартовування. Ці відповіді ще раз підтверджують, що у студентів присутній мотив самовдосконалення щодо поліпшення здоров'я, фігури. Вони шукають інформацію, яка сприяла б досягненню мети, і такої інформації в пресі повинно бути більше, вона повинна бути доступною, зрозумілою й підготовленою кваліфікованими фахівцями. Вивчення інтересу до рубрик підтвердило висновок про те, що в більшості хлопців і дівчат мотиви занять фізичною культурою та спортом більшою мірою пов'язані із самовдосконаленням організму щодо його оздоровлення.

Проведені дослідження не вичерпують проблему вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення, а ставлять низку запитань, які торкаються формування пріоритетів культури фізичного здоров'я та мотивації його покращення, збереження, починаючи з дитячого віку й закінчуючи старшими віковими групами населення.

мотив фізичний студент

Література

мотив фізичний студент

1.Антікова В. А. Виховання у студентів інтересу до занять з фізичної культури / В. А. Антікова, А. О. Єфімов // Роль фізичної культури у здоровому способі життя : матер. І наук.-практ. конф. - Львів, 1992. - С. 171-172.

2.Виноградов П. А. Физическая культура й спорт на телеэкране / П. А. Виноградов // Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 1. - С. 43-46.

3.Головкова Р. Г. Пропаганда физической культуры и здорового образа жизни средствами массовой информации / Р. Г. Головкова, И. Ф. Зинберг // Всесоюзн. научно-практическая конференция «Физическая культура и здоровый образ жизни. Соц.-экономические и организационно-управленческие проблемы физической культуры и спорта». - М., 1990. - С. 38.

4.Загородній В. В. Інформаційне забезпечення з питань збереження і зміцнення здоров'я / В. В. Загородній. - Київ : Наука, 1998. - 174 с.

Размещено на Allbest.ru