Освітні технології реалізації інтегрованого підходу у процесі навчання музичному мистецтву

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського

Освітні технології реалізації інтегрованого підходу у процесі навчання музичному мистецтву

О.І. Стріхар

Постановка проблеми. Перетворення суспільства на основі гуманізації й демократизації, охопивши всі сфери соціального життя, викликало глибокі зміни й у сфері освіти. В останнє десятиліття спостерігається спрямованість освіти на гуманістичні, особистісно-орієнтовані й розвивальні освітні технології. У руслі нової освітньої стратегії, коли одним із найважливіших визнається завдання створення умов для саморозвитку й творчої самореалізації особистості, змінилося відношення до учнів.

Сучасні рівні викладання багатьох шкільних предметів вимагають інноваційного виходу за межі сформованого стереотипу. Особливо гостро, у зв'язку із цим, постає питання з вивченням дисциплін так званого гуманітарного циклу, в числі яких музичне мистецтво займає одне із провідних місць в естетичному вихованні школярів. Прогресивний розвиток освітніх систем постійно вимагає цього, зокрема, у межах предмету «Музичне мистецтво». Від цього залежить формування цілісної картини світу як у фахівців-учителів музики, так і в дітей, яких вони покликані навчати і яким необхідно освоювати нашу велику духовну спадщину.

Аналіз актуальних досліджень. Проблеми розвитку музичного мистецтва, музичної педагогіки, інтеграційного освоєння мистецтва взагалі й музики, зокрема, присвячена значна кількість наукових праць видних учених, зокрема: Л.Б. Архімович, О.Г. Бенч-Шокало, Н.О. Герасимова-Персидська, С.С. Горбенко, М.М. Гордїйчук, М.О. Грїнченко, М.П. Загайкевич, Е.С. Зинькевич, Н.І. Королюк, А.П. Лащенко, І.Ф. Ляшенко, А.К. Мартинюк, О.П. Рудницька, М.В. Чрепанін та ін.

Мета статті полягає в розкритті освітніх технологій і реалізації їх принципів, зокрема принципу інтегративного підходу в процесі навчання музичному мистецтву.

Виклад основного матеріалу. Аналіз принципів загальної й часткової дидактики (їх історична ґенеза), так само як і сучасної ситуації в педагогіці дозволяє говорити про необхідність уведення (зокрема, у педагогіці мистецтва, і особливо - у музичній педагогіці) нового принципу - принципу інтеграції [2].

Як свідчить практика, найбільшого ефекту впровадження принципу інтеграції досягає саме в тих класах, основу педагогічної технології в яких становить система розвиваючого навчання, або його елементи. Нами визначені наступні тенденції, характерні для інтегрованих програм і курсів у цілому (у т.ч. з музики):

збільшення, відновлення, розмаїтість інформації (від класу до класу);

актуалізація, а в міру необхідності, і коректування навчально-тематичних планів; активний розвиток логічних асоціативних зв'язків (розвиток мислення) при тісному взаємозв'язку з образною (емоції) сферою особистості учнів;

зростаюче значення міжнаукових зв'язків, при акценті на світоглядний, психологічний і естетичний фактори;

комплексне поєднання методів контролю, самоконтролю й діагностики (як на уроках, так і у виконанні творчих завдань удома);

активізація всіх видів діяльності учнів на уроці;

розумне поєднання у викладанні предмета соціально значимих методів і принципів (демократизм, помірний лібералізм і здорова конкуренція) з інтерактивним, діалоговим режимом навчання (педагогіка співробітництва, педагогіка співтворчості, педагогіка здобування, проблемна педагогіка);

розрахунок на розвиваюче навчання.

У результаті ми бачимо наступні рівні інтеграції в музичній освіті:

«Точкова» - епізодична, вузько локальна інтеграція: на рівні окремих понять, визначень, структурних елементів (наприклад, взаємозв'язок музичного й образотворчого ряду, музичного й літературного тексту; або це відбито технологічно - у сполученні прийомів, методів, жанрів з декількох видів мистецтва).

Блокова інтеграція, або інтеграція середнього рівня, - на рівні взаємопроникнення з декількох різних областей знання тем, ідей, методів, теорій (на уроках музики вона буває або тематична - наприклад, тема моря в музиці, образотворчому мистецтві й літературі; або мистецтвознавча - що дає значне число «ступенів свободи» через поєднання, аналіз і узагальнення різних видів мистецтва, а не окремих творів або їх тематики).

Комплексна, або широкомасштабна інтеграція - на культурологічному, філолофсько-світоглядному рівні, на основі рефлексивного оперативного творчого обміну знаннями з різних сфер (наприклад, спів повинен розглядатися як багатоликий, сумарний, інтеграційний процес - фізіологічний, фізичний, гносеологічний, духовний, соціологічний, творчий тощо, тобто в різних іпостасях [3].

Нами було проведене констатувальне обстеження ступеня готовності фахівців (учителів музики, а також студентів Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського, які навчаються за спеціальністю «Музичне мистецтво») до інноваційної діяльності в умовах середньої школи й рівня музично-естетичної культури учнів (музично-естетичний смак і кругозір). Метою цього дослідження був вимір вихідного рівня розвитку музично-естетичної культури й одержання первинного матеріалу для організації формувального експерименту.

На цьому етапі дослідження ми поставили наступні завдання:

Розробити зміст опитування студентів ВНЗ (які навчаються за спеціальністю «Музичне мистецтво»), учителів музики й школярів на констатувальному етапі експерименту.

Розробити критерії оцінки музично-естетичного смаку й кругозору учнів середніх класів.

Визначити вихідний рівень сформованості музично-естетичної культури учнів (зокрема, музично-естетичного смаку й кругозору).

При цьому використовувалися такі методи, як спостереження, вивчення шкільної документації, бесіда (з учнями, учителями, працівниками і студентами університету), анкетування (учнів, учителів і студентів) та ін.

Робота на цьому етапі дослідження виявила ситуацію, що характеризується, з одного боку, проявом інтересу вчителів, студентів і учнів до питань інтеграції на уроці музики, а з іншого боку, - «непідготовленістю» та спонтанністю інтеграційних процесів, їх теоретичною й методологічною нерозробленістю.

Тому, передусім, на даному етапі дослідження нами було проведене анкетування серед фахівців (включаючи й майбутніх фахівців), метою якого було виявлення актуальності застосування міжпредметних зв'язків та інтегративного підходу в сфері музичної педагогіки. За допомогою цієї форми дослідження були отримані дані про рівень і якість викладання предмета «Музичне мистецтво» в школах м. Миколаєва. Анкетування проводилося в межах курсів підвищення кваліфікації вчителів музики, а також на засіданнях методичних об'єднань шкіл і в результаті особистого контакту автора дисертації з педагогами-музикантами й студентами. Наводимо конкретні дані, що виявилися в результаті підведення підсумків даного анкетування.

Аналіз отриманого матеріалу показав, що:

Державна програма в розглянутий період часу зазнавала значних труднощів у ході своєї реалізації й була недостатньо актуальною (для 60% опитаних), хоча більшість бажала б її адаптації в нових соціокультурних умовах (87% фахівців).

Значна частина фахівців теоретично знайома й готова (54%) до інновацій у своїй освітній сфері, але реалізують це практично деякі (тільки 20% респондентів).

Міжпредметні й міжнаукові зв'язки на уроках музики має, в основному, епізодичний і досить обмежений характер (для 53% опитаних), хоча інтеграційні підходи багато хто з них і запроваджують у життя (33%).

Вивчення думок і відгуків (фахівців-педагогів, учнів і їх батьків) на програми масового музичного навчання, власне, і наштовхнуло нас на думку про створення (і ознайомлення з нею фахівців) принципово нової програми з музики - програми інтегративної. Таким чином, вивчення стану інтеграційних процесів у викладанні предмета «Музичне мистецтво» у школах м. Миколаєва в ході констатувального експерименту виявило такі тенденції:

стан і рівень роботи в даному напрямі педагогіки здійснюється багато в чому стихійно й далеко не в усіх ВНЗ, училищах і школах воно багато в чому залежить від подвижницької експериментальної діяльності окремих ентузіастів;

фахівці з музики проявляють все зростаючий інтерес до даної проблеми, але не можуть її повноцінно вирішувати через сформований стереотип, а також через недостатньою теоретичну «поінформованість» і непідготовленість до даної роботи.

Вивчення літератури з проблеми, узагальнення передового педагогічного досвіду, пов'язаного із застосуванням принципу інтеграційного підходу, власний педагогічний досвід, а також результати констатувального експерименту допомогли нам визначити основні напрями формувального експерименту.

Метою формувального експерименту було вивчення процесу формування музично-естетичної культури особистості підлітків шляхом застосування принципу інтеграції в освоєнні музики на основі детального вивчення в динаміці таких компонентів, як музично-естетичний смак і кругозір.

Розглядаючи застосування принципу інтеграції одного з можливих напрямів у формуванні музично-естетичної культури учнів, ми виходили з того, що цей принцип уже в достатньому ступені зарекомендував себе в педагогічній практиці з позитивної сторони, поряд з іншими дидактичними принципами. Оскільки метою вивчення предмета «Музичне мистецтво» в загальноосвітній школі є формування музично-естетичної культури школярів, а також те, що навчання й виховання базується на цілому комплексі принципів, принцип інтеграції також може бути розглянутий як вихідний момент у музичній педагогіці [5].

На цьому етапі експерименту ми розглядали вплив застосування принципу інтеграції на формування двох структурних компонентів музично-естетичної культури учнів: музично-естетичного смаку й кругозору.

Формувальний експеримент проводився з учнями експериментального класу в 3 етапи (1-й етап - у 6 класі; 2-й етап - у 7 класі; 3-й етап - у 8 класі) на базі нашої програми «Українська музика в дзеркалі світової музичної культури». На цьому етапі експерименту як респонденти даної програми взяли участь 50 учителів і студентів, які проходять педагогічну практику на IV курсі.

Експериментальним фактором (або незалежною змінною) в експериментальній групі виступав принцип інтеграції, залежною змінною - компонента музично-естетичної культури особистості учнів середніх класів: їх музично-естетичний смак і кругозір. Але, крім цього, у процесі природного педагогічного експерименту завжди існує «неминуча наявність неконтрольованих перешкод, тобто факторів, вплив яких не встановлений і не може бути кількісно вимірюваний». До таких ми відносимо: святкові дні, скорочені уроки тощо [7].

Ми ставили такі завдання.

Перевірити на практиці педагогічну доцільність застосування принципу інтеграційного підходу у викладанні предмета «Музичне мистецтво» в середніх класах.

Продумати навчальний матеріал для проведення формувального експерименту.

Простежити процес формування музично-естетичної культури учнів (музично-естетичний смак і кругозір) згідно застосування цього дидактичного принципу.

Виявити вихідний і підсумковий рівні розвитку музично-естетичної культури школярів (на формувальному етапі експерименту).

Розробити параметри оцінки й відповідні їм рівні сформованості музично-естетичної культури особистості учнів.

Розробити експериментальну комплексну методику формування музично-естетичної культури учнів середніх класів загальноосвітньої школи (музично-естетичний смак і кругозір).

Простежити ефективність практичного застосування принципу інтеграції фахівцями на уроках музики в середніх класах загальноосвітньої школи.

У формувальному експерименті була застосована комплексна методика вивчення процесу формування музично-естетичної культури учнів, заснована на застосуванні принципу інтеграції, що включає в себе наступні форми й методи організації навчальної діяльності:

а) спостереження за учнями (за якістю їх усних і письмових відповідей; за мотивацією й адекватністю їх емоційної й інтелектуальної активності на уроках музики; за станом робочих зошитів з предмета);

б) словесні методи - бесіда, лекція, обговорення, діалог, диспут;

в) слуховий аналіз - у вигляді контрольних питань, а також аудіо- й відео-вікторин;

г) графічно-ілюстративний метод - розв'язання й складання кросвордів, графічна інтерпретація музики (малюнки, символи, схеми, таблиці);

д) виконання музики (володіння пісенним репертуаром, що розучується, гра на музичному інструменті);

е) контроль знань - опитування, тест, контрольний урок, залік, іспит;

ж) комплексні - ділова гра, олімпіада з музики;

з) позакласна робота - участь у самодіяльних музичних колективах, об'єднаннях і наукових співтовариствах; індивідуальні музичні заняття; екскурсії (до музеїв, на концерти) тощо;

и) діагностико-моніторингова робота - діагностика рівня вихованості, моніторинг якості навченості, анкетування, тестування, складання рейтингу (анг. rating - оцінка) учнів (тобто оцінка рівня їх теоретичних знань і практичних навичок і вмінь); координація роботи респондентів.

У ході формувального експерименту нами було проведено близько 100 навчальних занять в 6-8 класах.

На підставі проведеного нами формувального експерименту можна зробити наступний висновок. Результати експерименту підтвердили ефективність застосування запропонованої нами авторської програми з музики й, у зв'язку з цим, практичну користь застосування принципу інтеграції як у професійній підготовці вчителя музики, так і у формуванні музично-естетичної культури учнів (музично-естетичний смак і кругозір) 58 класів загальноосвітньої школи. Підсумки формувального експерименту дозволяють стверджувати з великою долею достовірності, що гіпотеза, висунута нами на початку дослідження, успішно підтвердилася. В експерименті була успішно апробована запропонована нами методика формування музично-естетичної культури учнів 5-8 класів загальноосвітньої школи (зокрема, таких компонентів, як музично-естетичний смак і кругозір).

Сутність принципу інтеграції у музичні педагогіці полягає в науково обґрунтованому, органічному взаємопроникненні різних областей знання: у вигляді асоціацій, символів, категорій та ін., зокрема: а) окремих (точкова інтеграція); б) декількох (блокова інтеграція); в) багатьох у сукупності (комплексна інтеграція) з урахуванням вікових і психолого-педагогічних особливостей особистості учнів; з метою оптимізації й підвищення ефективності формування цілісної картини світу і явищ життя учнями в межах одного предмету. Тим самим, використання принципу інтеграції на навчальних заняттях (при опорі на широке застосування міжнаукових зв'язків) сприяє гармонійному розвитку особистості - як учня, так і вчителя, а також розвиваючому, гуманістичному навчанню, стимулюючи науково-пошукову, творчу діяльність учнів і викладачів.

Принцип інтеграції є результатом глибокого впливу дидактичних принципів, а також принципів, запропонованих у авторській концепції викладання музики в ході педагогічного експерименту: діалектичний виклад матеріалу; логічний взаємозв'язок у тематизмі; актуалізація матеріалу (розумне відновлення або заміна окремих матеріалів у дусі часу - з урахуванням соціального замовлення й інтересів учнів); експонування вузлових тем; діалоговий режим навчання (співробітництво й співтворчість учителя й учнів, учнів і батьків, вільний обмін думками); пріоритет громадянського виховання (українського менталітету, загальнолюдських духовних цінностей, високих моральних якостей, поваги до історії, світоглядне мислення); творчість на основі здорової конкуренції учнів (рейтинг ідей, здібностей, можливостей); різноманітні міжнаукові зв'язки (їх логічне й емоційне затребування на уроках музики).

Урок, як основна, традиційна форма викладання тієї або іншої дисципліни в загальноосвітній школі, є найважливішим показником реалізації навчальної програми. Ми виходимо з того, що саме побудова уроку, його «архітектоніка», методологічну основу яких становлять методи викладання, взаємообумовлюють його форму й зміст. Сучасний, інтегрований урок музики повинен у корені відрізнятися від звичайного уроку, оскільки вчитель музики, за умови створення якісно нового рівня професійної підготовки, повинен самостійно реалізувати інтегративний підхід. Учитель музики повинен володіти: високими професійними якостями, філософським мисленням, бездоганним і різнобічним естетичним смаком, а також широким науково-практичним кругозором. Особливостями інтегрованого уроку з предмету «Музичне мистецтво» полягають у: розвитку навичок асоціативного мислення в учнів; умінні раціонально й універсально використовувати міжнаукові зв'язки; пропорційному сполученні екстрактивного, інтерактивного й інтерактивного режимів навчання; орієнтації на проблемно-пошукову діяльність учнів.

Література

педагогічний урок архітектоніка школа

1. Стрихар О.И. Дослідження проблем впливу на музичну діяльність і навчання музиці психологічних типів особистості / О.И. Стрихар // Культура народов Причерноморья. - Сімферополь, 2009. - № 179. - Т. 2. - С. 59-62.

2. Стрихар О.И. Принципы интеграции в процессе обучения музыкальному искусству / О.И. Стрихар // Материалы Международной заочной научно-практической конференции «Личность, и общество: Актуальные проблемы педагогики и психологии». - Новосибирск, 2012. - С. 17-20.

3. Стрихар О.И. Експериментальні дослідження із застосування принципу інтеграції в навчанні музичному мистецтву дітей / О.И. Стрихар // Вісник Черкаського університету: Серія педагогічні науки: науковий журнал. - Черкаси, 2013. - № 3 (256). - С. 107-111.

4. Стрихар О.И. Внутренние детерминанты музыкальных способностей детей. / О.И. Стрихар // Новейшие аспекты научных исследований начала XXI века: сб. науч. трудов / под общей редакцией доцента О.П. Чигишевой. - Ростов-на-Дону: Научное сотрудничество, 2013. -С. 15-27.

5. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей. Способности и одаренность / Б.М. Теплов // Избр. труды в 2 т. - Т. 1. - М.: Педагогика, 1985. - С. 15-41.

6. Челышева Т.В. Образовательная область «Искусство» в контексте эксперимента по совершенствованию структуры и содержания общего образования : методические рекомендации / Т.В. Челышева, Л.В. Ламыкина. - М., 2002. - 78 с.

7. Шацкая В.Н. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества / В.Н. Шацкая. - М., 1975. - 200 с.

Размещено на Allbest.ru