Розкриття креативного потенціалу учнів на уроках фізики через призму естетичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.091.212/.3

РОЗКРИТТЯ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Світлана Сергіївна Олійник

В Україні формується новий погляд на діяльність учителя. Особливість сьогодення полягає в тому, що кожний учитель виконує функції інноватора, фахівця, який у щоденній діяльності впроваджує новітні ідеї, технології, концепції, методики навчання і виховання. Діяльність кожного учителя потрібно розглядати як інноваційну педагогічну систему, спроможну постійно оновлюватись, що відкрита до нового педагогічного і учнівського досвіду, змін у системі потреб учнів та вимог суспільства. Шлях до педагогічної творчості інноваційного рівня пролягає через наявність системи в діяльності, розуміння законів розвитку соціальних та розвиток обдарованої систем, що дозволяють учителю усвідомити діалектичну сутність педагогічних явищ [5].

Одним із основних завдань сучасності є розвиток креативного потенціалу учнів. Проте не всі діти мають однакові здібності, тому ми повинні розвивати їх у кожного учня на кожному уроці. Для цього необхідно підібрати систему вправ, що сприятимуть розвитку креативного потенціалу учнів.

Для оптимального розвитку креативного потенціалу учнів потрібно:

• підтримувати здатність дитини до креативності;

• уникати негативного оцінювання креативних ідей дитини;

• толерантно сприймати її ідеї, уважно ставитися до будь-яких запитань дитини;

• допомогти дитині покладатися на ризик та інтуїцію: імовірно, що це допоможе зробити справжнє відкриття.

Мабуть, немає жодного предмета у шкільному курсі, який так чи інакше не міг би бути залучений на уроці фізики, чи то математика чи хімія, біологія чи географія, природознавство чи астрономія, історія чи література, образотворче мистецтво чи обслуговуюча праця.

Плануючи навчальне заняття, ми звертаємо увагу на міжпредметні зв'язки, тобто, на збагачення інтеграційного науково-методичного інструментарію в фізиці.

Існують точки зіткнення естетики математики і краси фізики. Наприклад, розгляд краси форми й властивостей параболи і гіперболи обґрунтовується використанням оптичних явищ на поверхнях обертання цих кривих; краса візерунку в дитячій іграшці - калейдоскопі, пов'язана з симетрією відбивання.

Розглянемо симетрію - популярну категорію естетики. Для фізики стає характерним підсилення ролі принципів симетрії. Тому важливо сформувати в учнів поняття симетрії в загальному вигляді та показати його широке застосування. Можемо встановити симетрію в русі: «.. .якщо змінити напрям часу на обернений, то усі матеріальні частинки змінять знак швидкості. Але зворотний рух буде виконуватися за тими ж траєкторіям, за яким відбувався рух уперед» [???]. Симетрія процесів плавлення, кристалізації, пароутворення та конденсації добре засвоюється після графічної ілюстрації. Необхідно лише звернути увагу учнів на красу симетрії графіків.

Симетрія допомагає розв'язувати задачі на постійний струм. Наприклад, у задачі про куб, який зроблено з проволоки, у колі електричного струму рівність потенціалів точок 1, 2, 3 і 4, 5, 6 дає можливість отримати еквівалентну схему зі симетричними ділянками AC, CD, DB, що спрощує розрахунки.

Ми говоримо, що математика допомагає фізиці, але буває і навпаки. Наприклад, як поняття центру тяжіння можна використовувати для доведення декількох теорем геометрії. Існує безліч доведень однієї з популярних теорем - теореми Піфагора, серед яких є і такі, де використовується колір і, навіть шахова дошка.

Зупинимося на моментах зіткнення фізики й 38 мистецтва.

Деякі теми шкільного курсу фізики, наприклад, «Звук», пронизані як музикознавчим, так і естетичним наповненням. Визнаний авторитет музичної освіти і виховання учнів композитор Д. Б. Кабалєвський часто писав про єдиний підхід до науки і музики. «Музич- ність» фізики - це засіб для збудження інтересу до предмета, спосіб показу його великих можливостей відчути красу науки.

Здивують і вплинуть на становлення креативно- естетичної особистості учня розповіді про вчених, чиє життя пов'язано з музикою. А. Ейнштейн із захопленням грав на скрипці, М. Планк був чудовим піаністом, Томас Юнг відомий, як талановитий музикант, а енергетик Г. Кржижанівський є автором відомої «Варшавянки».

Говорячи про акустичний резонанс, можна згадати Домський собор у Ризі або орган, що встановлено у цьому місті. У таких випадках корисно залучати учнів, які мають музичну освіту. Відомий дослід з камертонами на ящиках відкриває одну зі сторін «чаклунства» великих майстрів Аматі, Страдиварі та Гварнері. Обов'язково необхідно порадити учням ознайомитися з книгою «Фізика і музика» Г. Анфілова, де йдеться про перетворення та вдосконалення «співочої трості» до світломузичної машини К. Леонтєва. Також потрібно запропонувати учням оформити на музичну тематику фізичні бюлетені, стіннівки, кросворди, провести вечір із демонстрацією світломузичних установок.

Під час вивчення теми «Механічні коливання. Звук» учням можна запропонувати підготувати презентації та міні-проекти на тему: «Музичні інструменти і фізичні основи їх роботи».

Образотворче мистецтво зберігає багаті можливості для естетичного виховання у викладанні фізики. Нас цікавить взаємозв'язок фізики і образотворчого мистецтва, тому що пряме ілюстрування уроку або явища мало що привносить для естетичного почуття дітей.

Ознайомлюючи учнів з фізикою, можна розповісти про М. Ломоносова, який за висловлюванням О. Пушкіна, «.сам був першим університетом». Так і зустрілися для учня «фізики» і «лірики». Але, в учня виникне запитання: «Чи може одна людина “замінити” цілий університет?» І тут необхідно розповісти учням, що звісно не кожна людина на таке здатна. Учням буде цікаво дізнатись про експерименти М. Ломоносова з кольоровим склом і водночас побачити відому «Полтавську битву», його малюнки полярних сяйв. До дня народження великого вченого (листопад) можна зробити спеціальний випуск стіннівки «М. Ломоносов - фізик, хімік, художник і літератор».

Методика використання відомостей про живопис на уроках фізики може бути побудована у різних напрямах залежно від почуттів учителя. Для проведення навчального заняття можна використовувати твори художників як: ілюстрацій явищ, подій із життя фізиків. Можна розглянути відображення фізичних явищ у техніці живопису; використання технологій живописних матеріалів й інструментарію художника. Учитель може підкреслити інтерес і творчість вчених в образотворчому мистецтві і, навпаки, розповісти про використання досягнень науки у мистецтві. Також можна ознайомити дітей з досвідом і знаннями художників про колір, застосувавши їх у розповіді про роль кольору на підприємстві.

Разом із тим, необхідно пам'ятати, що живопис на уроці фізики - не мета, а лише допоміжний засіб у розвитку естетичного смаку учнів. Будь-який приклад повинен узгоджуватися з внутрішньою логікою уроку, носити природний для моменту характер у підпорядкованому зв'язку фізики й мистецтва без художньо-мистецтвознавчого аналізу творів живопису. Лейтмотивом розмов про живопис на уроках фізики може слугувати світло і колір.

При вивчені явища тяжіння, коли повідомляється біографічна довідка про Ісаака Ньютона, щоб підкреслити широту наукових інтересів цього «титана» думки. Після слів учителя: «він... відкрив і вивчив багато важливих властивостей світла» - можна додати, що І. Ньютон першим зрозумів будову веселки й довів, що сонячний промінь складається з різних кольорів. Вивчаючи дисперсію світла, учні дізнаються про те, як поводить себе промінь під час проходженні через тригранну призму. І. Ньютон проводив досліди ще у 1666 р. на витонченій і дивовижній установці, використовуючи різні призми. Учитель може доречно згадати слова ученого з цього приводу: «.видовище живих й яскравих фарб, що були отримані, надавали мені приємну насолоду».

Відомо, що К. Маркс назвав почуття кольору «.популярною формою почуття взагалі». В цілому, популярність форми повинна налаштувати вчителя на те, щоб почуття кольору в учнів мало естетичну властивість. Називаючи кольори у спектрі, учитель може викликати зацікавленість учнів довідкою про те, що спектр відбиває гаму естетичних почуттів людини. Підтвердженням цього є слова відомого спеціаліста з технічної естетики Жака В'єно (Франція): «.колір здатен на все: він може народити світло, заспокоєння або збудження. Він може створити гармонію або викликати потрясіння: від нього можна чекати чудес, але він може викликати і катастрофу».

На уроці можна згадати про деякі властивості кольору, що мають фізичні відтінки. Наприклад, кольори діляться за температурними враженнями - теплі (червоний, оранжевий) і холодні (блакитний, синій); за сприйняттям ваги - легкі (світлі кольори), важкі (темні), а також колір можна «врівноважити». Учням варто нагадати, що і наука використовує «кольорові» терміни: «червоне зміщення», «червона межа фотоефекту», «чорні діри», «чорний ящик», «абсолютно чорне тіло», «кольорові кварки», епітети однакові, а фізичний зміст різний. Так і в живописі: один і той же колір у різному оточенні може викликати різні почуття, іноді навіть протилежні - радісні й відразливі.

Вивчення законів відбивання та заломлення світла дає змогу у багатьох випадках використовувати твори образотворчого мистецтва. Наприклад, зображення віддзеркаленого (перевернутого) краєвиду на спокійній поверхні води виконується за правилами дзеркального відбивання. Заміна у дзеркалі правого на ліве із збереженням розмірів, форми і кольору завжди дивує учнів, хоча вони кожен день дивляться у дзеркало. Відомий фізик М. Гарднер у праці «Живопис, музика і поезія» зауважив: «.симетрія відображення - один із стародавніх і найпростіший спосіб створити зображення, що радують око».

Можна запропонувати учням на узагальнюючому занятті «Геометрична оптика» провести фізичний калейдоскоп з теми: «Поширення світла й розміщення окремих об'єктів на художніх картинах».

У методичній і педагогічній літературі можемо знайти чимало прикладів де і як використовувати на уроках фізики твори письменників і поетів, а також літературну творчість вчених.

Наведемо уривок з твору «Спіймай синій колір» Я. Мустафіна:

« - Это ведь только те, кто рабочего нутра не знает, думают, что в рабочей профессии нет красоты... Не так-то просто научиться хорошо закалять зубила!.. Считаю вот, чтоб не передержать, - ответил он на немой вопрос Олега и вытащил зубило из чана. Видишь, будто радуга упала на металл? емоційний викладання навчальний креативний

Паренек увидел, как инструмент вдруг точно ожил: по нему побежали разноцветные полосы - светло-розовая, за ней оранжевая, следом соломенного цвета их настигала сиреневая полоска...

- Вот и лови синий цвет, - шепотом сказал Муромцев, словнобоялся, чтоскажионгромче, инуж- ный цвет на самом деле убежит. - Не зевай! - С этими словами старый слесарь вновь резко окунул зубило в воду... Вот и все. Теперь любую сталь можешь рубить» [3].

Цей уривок можна використати під час вивчення теми «Випромінювання і спектри». Для отримання певної твердості металу (Т = 588 К) слюсарю Муромцю необхідно, щоб був синій колір. Сьогодні можна говорити й про теплове випромінювання. Також уривок може бути використаним у процесі вивчення твердих тіл.

Фізичні задачі із літературних джерел або побудовані на основі уривків художніх творів мають якісний характер. З цього і складаються зусилля вчителя, щоб фізична якість обернулася для учнів естетичною якістю і лягла у скарбницю їхнього креативного потенціалу.

Багато задач з літературним змістом наводить у своєму збірнику В. Ланге. Аналогія між бароном, який витягує себе з болота за волосся, і велосипедистом, коли він підтягує руль до себе, щоб переїхати кромку тротуару, аналізується у задачі «За прикладом Мюнхаузена».

З цікавістю сприймають учні рядки із «Драми на полюванні» А. Чехова у розмові про броунівський рух: «Від вікна до мого ліжка йшов широкий сонячний промінь, де ганяючись одна за одною та хвилюючись, літали білі порошинки, від чого і сам промінь здавався затягнутим білою білиною». Завдяки розсіяному світлу на порошинках ми бачимо їх рух. А. Чехов, який 39 хотів спробувати спіймати сонячний промінь, чудово відтворює думку Лукреція з «Первоначал вещей»:

Так, исходя из начал, движение мало - помалу

Наших касается чувств и становится видимым также

Нам и в пылинках оно, что движутся в солнечном свете,

Хоть незаметны толчки, от которых оно происходит.

Рядки І. Крилова «Лебідь, Рак і Щука» використовуються під час розв'язання задачі такого змісту: «Вказати, дії яких сил компенсуються у прикладі з возом із байки Крилова?»

Учні із задоволенням розв'язують задачу Л. Боро- винського «Почему не лежится Ваньке Встаньке?» на вірші С. Маршака:

- Тебе, дорогой, потому не лежится,

Что слишком легка у тебя голова!

Перед вивченням теми «Повне відбивання світла» можна поставити учням таке запитання: «А хто з вас зможе зав'язати світловий промінь?» Беремо тонку (діаметр 3-4 мм) гнучку трубку із прозорого поліетилену (довжина 15-20 см). Один з торців прикладаємо до променя лазера і вільно згинаємо трубку. На другому кінці видно яскраве кільце, світло «заплуталося» у стінках трубки. Потім зав'язуємо трубку у вузол. Ми зав'язали світловий промінь у вузол!

Таким чином, розмаїття лабораторних робіт дозволяє розкрити учням різні естетичні сторони експерименту:

• якісний аналіз спостережень і вивчення фізичних явищ (спектри);

• кількісну оцінку вимірюваних величин (коефіцієнт тертя);

• залежність між величинами (період і довжина маятника);

• ознайомлення з технічними приладами, пристроями і установками - усе це сприймається як суб'єктивне відкриття.

Головне тут те, що учень під час уроку набуває навички, щоб потім використовувати їх у власній діяльності. Ось тут і закладаються основи мобільності естетичного стереотипу, коли акуратність, окомір, дбайливе використання приладів, раціональність й точність вимірювань закріплюються і можуть бути перенесені на інші дії у подальшому житті.

У житті учні на кожному кроці зустрічаються з фізичними явищами, але не помічають їх і часто не можуть пояснити. Учителю необхідно навчити учнів бачити красу фізики, аналізувати, пояснювати й використовувати фізичні явища у повсякденному житті. У зв'язку з цим значні переваги має ідея розвитку креативного потенціалу учнів на уроках фізики методами естетичного виховання.

Використані літературні джерела

1. Заблодська А. Ф. Фізика і мистецтво / А. Ф. Заблодська. - Харків: Вид. група «Основа», 2008. - 112 с.

2. Мигдал А. Б. О красоте науки / А. Б. Мигдал // Наука и жизнь. - 1983. - № 3. - С. 59.

3. Мустафин Я. Лови синий црет. Повести и рассказы / Я. Мустафин. - М.: Современник, 1979. - 173 с.

4. Нестандартні уроки фізики / Упоряд. І. Ю. Ненашев, Н. Г. Шляхова. - Харків: Вид. група «Основа», 2005. - 144 с.

5. Остапчук О. Є. Діяльність учителя: готовність до інновацій / О. Є. Остапчук. - Кривий Ріг.: ПП «Ірі- да», 2004. - 143 с.

6. Сибрук В. Роберт Вуд - современный чародей физической лаборатории / В. Сибрук. - М.: Наука, 1980. - 142 с.

7. Старощук В. А. Дванадцять кроків до майстерності / В. А. Старощук. - Харків: Вид. група «Основа», 2004. - 112 с.

Аннотация

Ключевые слова: креативный потенциал, интеграция наук, эстетическое воспитание.

Key words: ^eative potential, integration of sciences, aesthetic education.