Постановка проблеми. Освітній процес можна розглядати як сферу постійного зв'язку суб'єктного досвіду учнів та об'єктивних культурних цінностей. У процесі навчання й виховання в учня формуються певні “цеглини” свідомості, сукупність яких утворює систему життєвих орієнтацій.

Основною цінністю, яка притаманна людині сучасного світу, є толерантність. Це моральна якість, що проявляється в повазі інтересів, почуттів, звичок інших людей. Це терпиме ставлення до думок, які не збігаються з власними думками, позиціями, віруваннями, терпимість до критики, до поведінки інших. Вона передбачає захист та обґрунтування власної позиції. Толерантність є обов'язковим принципом будь-якого демократичного суспільства та соціальної держави [1, с.29].

Аналіз досліджень і публікацій показав, що поняття толерантності належить до багатосторонніх, багатоаспектних понять. На сьогодні учені не мають єдиного погляду щодо змістової сторони цього поняття. Проте вони одностайні в тому, що толерантність як якість зрілої особистості, полягає у визнанні багатовимірності та різноманітті людської культури, прийнятті та повазі відмінностей, існуючих між людьми, що дозволяє конструктивно взаємодіяти з ними на основі самоповаги і згоди без ущемлення власних інтересів. Це готовність людини до діалогу та позитивного сприйняття себе і шанобливого ставлення до інших. Детальний аналіз різних аспектів толерантності дали В. Лекторський, П. Ніколсон, Л. Рюмшина, Г Кожухар, В. Лабунська, О. Асмолов, Л. Гудков, Л. Дробіжева, Г Солдатова, С. Братченко, О. Грива, В. Бойко, І. Бурнашова, Д. Леонтьев та ін. Більшість з них висловлюють думку про те, що в особистості для розвитку толерантності необхідно формувати чотири основні компоненти: психологічну стійкість; систему позитивних установок; комплекс індивідуальних якостей; систему особистих і групових цінностей. Толерантність як інтегральна характеристика особистості включає всі ці компоненти, і на їх розвиток і формування мають бути спрямовані психологічні технології [5, с.4].

Мета статті - дослідити та розглянути відображення проблеми толерантності у практиці сучасної школи на основі аналізу навчальних програм освітньої галузі “Суспільствознавство” для учнів 10-11 класів.

Проведемо аналіз програм суспільствознавчих предметів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів щодо їх ролі у формуванні толерантності старшокласників. Інтегрований курс “Людина і суспільство" в узагальненому і систематизованому вигляді знайомить учнів з головними поняттями і проблемами таких галузей сучасної науки, як суспільствознавство і людинознавство. Курс складається з чотирьох розділів: “Людина”, “Суспільство”, “Культура" і “Людина в сучасному світі”.

Основними завданнями першого розділу курсу щодо формування в учнів певних установок і ціннісних орієнтацій є: усвідомлення і сприйняття учнями як вищих цінностей людини, людського життя, праці, творчої діяльності, людської свободи, прав людини, людської краси, доброти і милосердя, дружби і любові, толерантності, гуманності, духовності, відповідальності; усвідомлене і вмотивоване прагнення учнів до власного самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, визначення життєвого шляху, вибору своєї професійної діяльності, зайняття активної, оптимістичної та відповідальної життєвої позиції; до реалізації та захисту прав людини, вдосконалення власної діяльності, розвитку своєї духовності; до підвищення культури почуттів, культури мислення і культури спілкування; до налагодження гуманних, дружніх, поважливих, толерантних стосунків з іншими людьми; до збереження і відстоювання своєї свободи, честі та гідності, виконання своїх громадянських і людських обов'язків; негативне ставлення до проявів антигуманізму, нетерпимості, зневаги до інших людей, до представників різних етнонаціональних і соціально-культурних спільнот, вікових, статевих і професійних груп; до проявів насильства, ворожості, вседозволеності й упередженості в людських взаємовідносинах [4, с.69-70].

Ключовими аспектами вивчення другого розділу є: сприйняття як вищих цінностей соціальної справедливості, миру й злагоди між різними соціальними групами і країнами; суспільно-корисної праці, демократії та соціальних інститутів, що сприяють її утвердженню; правової держави, громадянського суспільства, Конституції та державної незалежності України, прав людини на працю, власність, свободу слова тощо; орієнтація на свідоме соціальне і професійне самовизначення особи, на такі її риси, як патріотизм, громадянськість, політична активність і компетентність, підприємливість, толерантність тощо; негативне ставлення до проявів соціальної несправедливості, расизму, ксенофобії, шовінізму, тоталітаризму, одержавлення особи, до упередженості та ворожості в міжгрупових стосунках, насильства у розв'язанні соціально-економічних і політичних проблем, корумпованості владних структур, до злочинних методів збагачення і ведення політичної боротьби [4, с.70].

Вивчення третього розділу спрямовано на формування в учнів: позитивного ставлення до найрізноманітніших проявів культури та культурних цінностей незалежно від їх національних, конфесійних та інших особливостей; гордості за досягнення української національної культури; прагнення до розширення своїх знань про ці досягнення і про діячів української культури; цінування і збереження пам'яток вітчизняної культури; негативне ставлення до проявів бездуховності, безкультур'я, аморалізму, вандалізму, релігійного і політичного фанатизму, правопорушень, упередженого ставлення до цінностей, традицій і звичаїв інших національних культур [4, с.71].

Четвертий розділ курсу покликаний виробити у старшокласників негативне ставлення до таких соціальних явищ, як війна, міжнародні та міжнаціональні конфлікти, тоталітаризм, фашизм, мілітаризм і шовінізм, холокост, антисемітизм, ксенофобія, порушення прав людини і приниження людської гідності, невиконання норм міжнародного права, права народів на власне самовизначення, національний і соціальний егоїзм, міжнародний тероризм тощо [4, с.72].

Курси громадянської освіти (“Ми - громадяни України”, “Громадянська освіта”) було введено в Україні в межах проекту “Освіта для демократії в Україні" (Трансатлантична програма підтримки громадянського суспільства) за підтримки Міністерства освіти і науки України, Інституту політичної участі Нідерландів (ІРР) і за експертною допомогою Національного центру стандартів і програм Нідерландів (SLO). Ці навчальні курси запроваджувалися в Україні вперше у 2002 році. Важливим елементом у системі суспільствознавчої освіти став елективний інтегрований курс “Громадянська освіта”, який вивчається у 10-11 класах загальноосвітніх шкіл. В основу курсу покладено Концепцію громадянської освіти у школах України, яку було розроблено групою науковців і педагогів у межах Проектів “Освіта для демократії в Україні" та “Громадянська освіта - Україна”. Вона окреслює концептуальні межі системи громадянської освіти в середній школі України: її мету, завдання, основні принципи, зміст, форми, методи і шляхи запровадження [2, с.4].

Завданням курсу є не тільки надання певних знань, а насамперед сприяння формуванню особистісних якостей і ціннісних орієнтацій, притаманних громадянинові демократичного суспільства, формування вмінь громадянської участі, громадянської відповідальності. Поряд із такими основоположними принципами громадянської освіти як демократичність, зв'язок з практичною діяльністю, зорієнтованість на позитивні соціальні дії, слід виділити принцип плюралізму, що передбачає формування поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності, уникнення екстремістських поглядів і поведінки в житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних і політичних доктрин, релігійних переконань, поглядів, до діяльності у школі різних дитячих і молодіжних громадських організацій; виховання свідомого неприйняття будь-якого екстремізму [6, с.3].

Викладання правознавства у старшій (профільній) школі ведеться за такими рівнями: рівень стандарту, академічний і профільний рівні. Курс “Правознавство” як базовий курс у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу і право як основні засоби впорядкування суспільних відносин і вміння використовувати їх у практичному житті. Право представлено в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямовано на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів. Реалізації завдань громадянської освіти та виховання учнів як невід'ємної складової такої системи, що будується сьогодні у школах України, сприяє викладання курсу за вибором “Права людини” для профільних класів навчальних закладів гуманітарного напряму. Курс сприяє поглибленню знань учнів з одного з найважливіших для життя в демократичному суспільстві аспектів правової науки - прав і свобод людини й громадянина і дає змогу повноцінно завершити певну систему громадянської правової освіти школярів. Метою курсу є виховання учнів у дусі прав людини, поваги до людської гідності, рівноправ'я, розуміння зв'язку між правами й обов'язками людини і громадянина шляхом формування у школярів основ знань про права і свободи людини, розвитку їх правової і громадянської компетентності, відповідних цінностей, умінь, навичок і досвіду захисту власної позиції [7, с.3].

Серед завдань курсу, що забезпечують реалізацію мети, є створення умов для розвитку в учнів розуміння цінності власної особистості та цінності інших людей, упевненості в собі, своїх вчинках і взаємовідносинах з іншими, терпимості й толерантності до інших, власного почуття свободи, рівності, справедливості. Курс “Права людини” структурований за шістьма загальними тематичними блоками-розділами, які сприяють усвідомленню учнями відповідних правових категорій і норм права, закладають основи для формування у них системи відповідних знань, умінь, ціннісних орієнтацій і установок. Важливим, на нашу думку, є те, що основним у курсі вважається не тільки вміння обговорювати проблеми прав і свобод людини, її обов'язків перед суспільством, а й намагання діяти відповідно до моральних правил, що випливають із визнання природності прав і свобод людини. Так, наприклад, під час вивчення розділу “Механізми захисту прав людини” ключовими є поняття права людини, правозахисні механізми, розгляд яких дозволяє забезпечити: правильне сприйняття учнями себе й оточуючих; самопізнання і самоусвідомлення, оцінку і розуміння власних мотивів у стосунках з іншими людьми, усвідомлення власних упереджень; критично опрацьовувати інформацію та вміння розв'язувати проблеми.

Курс “Основи підприємницької діяльності” передбачає вивчення основ теорії і практики підприємництва, як провідної форми господарювання за соціально-орієнтованої ринкової економіки. Програма курсу побудована таким чином, щоб, вивчаючи матеріал, була можливість використовувати та розглядати як навчальні завдання, так і конкретні ситуації практики підприємницької діяльності [3, с.340].

Курс за вибором з основ культури ґендерної рівності “Ми - різні, ми - рівні" розвінчує стереотипні уявлення про ролі жінок і чоловіків у родині та суспільстві, сприяє формуванню світогляду учнів, вільному від ґендерних упереджень і пересудів. Основою курсу є розгляд питань рівноправної участі жінок поряд з чоловіками у прийнятті рішень для забезпечення стабільного розвитку суспільства; підтримки жінок і дівчат у реалізації своїх людських прав; зменшення ґендерної нерівності у доступі до ресурсів і результатів розвитку, а також у здійсненні контролю над ними. Спецкурс “Ми - різні, ми - рівні" реалізовано у межах виконання “Програми рівних можливостей”, яку впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Європейського Союзу [3, с.2]. Курс складається з чотирьох розділів. Перший розділ “Соціальні причини появи відмінностей між жінками і чоловіками та їх наслідки” ознайомлює учнів із поняттям “ґендер" та історією розвитку ґендерних стосунків. У другому розділі “Ґендерні стереотипи. Деякі джерела їх відтворювання" розглядаються поняття “соціальний стереотип”, “ґендерний стереотип”, “мовний сексизм”, їх прояви і шляхи подолання. Третій розділ “Де і як виявляються ґендерні відмінності" присвячено проблемі впливу ґендерних відмінностей між жінками та чоловіками на сімейні відносини, навчання й освіту (зокрема, ґендерних стереотипів у сучасній школі). Вивчення учнями матеріалу четвертого розділу “На шляху до ґендерної рівності” допоможе їм зрозуміти закріплення у законах рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, навчить застосовувати національну та міжнародну законодавчу базу для захисту власних інтересів і позицій.

толерантність сучасна школа суспільствознавство

Висновки