Технологізація процесу підготовки студентів інститутів мистецтв педагогічних університетів до продуктивної роботи зі школярами

Размещено на http://www.allbest.ru/

м. Київ

У статті розкриваються особливості технологізації процесу підготовки студентів інститутів мистецтв педагогічних університетів до продуктивної діяльності зі школярами. Визначенні основні принципи цієї підготовки, розкрито основне значення засобів мультимедіа для здійснення цього виду діяльності. У статті домінує такий підхід до збереження національних традицій народу, який забезпечує виховання підростаючого покоління на кращих зразках музичного мистецтва.

студент мультимедіа музичний національний

Постановка проблеми. В умовах гуманізації освітнього процесу зростає значення заходів, спрямованих на удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів музики. Сутність цих вимог визначена в програмних документах: Державній доктрині національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та зумовлена ствердженням гуманістичної ідеї загальнолюдських цінностей та моральних ідеалів, національно-зорієнтованого світогляду студентської молоді - майбутніх учителів музики.

Запровадження в життя основних важливих пріоритетів значною мірою забезпечує технологічний підхід, який відкриває нові можливості для концептуального та проектувального розгляду різних аспектів освітянської дійсності. Технологічній підхід дозволяє з більшою достовірністю проектувати та управляти педагогічними процесами; аналізувати та систематизувати на науковій основі наявний практичний досвід і його використання; комплексно вирішувати освітні та соціально-виховні проблеми; забезпечувати сприятливі умови для розвитку особистості; оптимально використовувати найбільш ефективні технології для вирішення педагогічних проблем.

Поняття «технологія» означає систему запропонованих наукою засобів, способів і алгоритмів, застосування яких забезпечує ефективне вирішення поставленої освітянської проблеми. А. Макаренко вважав, що справжній розвиток педагогічної науки пов'язаний із здатністю «проектувати особистість», тобто чітко передбачити ті її можливості, які зможуть забезпечувати ефективність навчання [4, с. 101]. З цієї позиції особливо важливою технологізація процесу навчання є для музично-педагогічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науково-методичних дослідженнях висвітлюються різні аспекти підготовки вчителя музики до практичної діяльності: культурологічний (І. Зязюн, О. Рудницька, О. Шевнюк, О. Щолокова); аксіологічний (О. Олексюк, Г. Падалка, В. Петрушин); акмеологічний (Н. Кузьміна, Н. Гузій, А. Козир, В. Іщенко); дидактичний (Л. Арчажникова, О. Ростовський, В. Шульгіна) та ін. Останніми роками виконано цілий ряд досліджень, котрі розглядають педагогічні основи формування окремих професійно важливих якостей майбутнього вчителя музики, розкривають специфіку підготовки до продуктивної діяльності (Е. Абдуллін, А. Болгарський, В. Дряпіка, І. Коваленко, Л. Куненко, Г. Падалка, О. Пехота, Л. Рапацька, О. Рудницька, О. Щолокова та ін.).

Постановка завдання. Мета статті полягає у розкритті особливостей технологізації процесу підготовки студентів інститутів мистецтв педагогічних університетів до продуктивної діяльності зі школярами. Адже успіх цього виду роботи полягає у дотриманні строго обґрунтованої системи педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення кожного конкретного освітнього завдання.

Виклад основного матеріалу. Багатокомпонентна діяльність учителя, яка обумовлена розвитком його професійно-педагогічних та особистісних якостей, пов'язана багатовимірними стосунками, характером взаємодії з учнями. Як слушно зауважує В. Сухомлинський, об'єктом педагогічної праці є найтонші сфери духовного життя вихованців в яких формується - розум, почуття, воля, переконання, самосвідомість. Відповідно впливати на ці сфери можна так само - розумом, почуттям, волею, переконанням, самосвідомістю. Найважливіші інструменти педагогічного впливу - слово вчителя, створення обставин, в яких найяскравіше виражаються почуття - весь емоційний діапазон людських відносин. За висловом вченого, «вихованець - дзеркало вихователя. Мистецтво й майстерність виховання полягають у тому, щоб уміти бачити себе в образі вихованця, в тій істоті, що мислить, відчуває, переживає, істоті, яку ми творимо з маленької дитини» [7, с. 215]. Ці зв'язки та їх ієрархії утворюють, на нашу думку, інтегральні характеристики діяльності вчителя, детермінують його професійний розвиток, що за сутністю є об'єктом розвитку.

У процесі становлення майбутнього вчителя музики важливу роль відіграє його підготовка до продуктивної роботи з дітьми. Ця робота мобілізує студентів на постійне прагнення вивчення нових, цікавих для школярів музичних творів, розвиває активність, ініціативу в осмисленні власних творчих можливостей, уміння аналізувати великий арсенал вокально-хорових творів та черпати в них необхідне для себе. Доцільно зазначити, що у процесі роботи з учнями важливим є такий підхід до забезпечення національних традицій народу, який забезпечує виховання підростаючого покоління на кращих зразках музичного мистецтва. У зв'язку з цим відомий угорський педагог, композитор та музикознавець 3. Кодай зазначив: «...Культуру не можна отримати у спадок... культура - це як навчання: навчитися та підтримувати себе на досягнутому рівні - важко, загубити - легко» [2, с. 81].

Доцільно зазначити, що необхідною умовою, у підготовці майбутнього вчителя музики з огляду на визначений нами технологічний підхід, є вміння відповідально ставитись до добору музичного репертуару, вміння майстерно визначати виконавські можливості школярів та постійно шукати шляхи подолання недоліків у виконанні. У процесі творчої роботи зі школярами доцільно всебічно використовувати кращі зразки національної та освітньої художньо-музичної культури, котрі покликані духовно збагачувати школярів, так і студентську молодь мистецько-педагогічного напрямку освіти.

Ефективна підготовка високо-професійно підготовленого фахівця неможлива без його акмеологічного спрямування. Розглядаючи «акме» як розквіт, вершину, вищий ступінь розвитку доцільно зазначити, що це поняття означає «соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності, творчості» [3, с. 137].

Акмеологічний підхід дослідження розробив Б. Ананьев як стратегію комплексного підходу до вивчення людини як індивіда, особистості, суб'єкта діяльності, індивідуальності. Згідно розробленим принципам індивідуальний розвиток людини виражений у трьох аспектах: онтопсихологічної еволюції психофізіологічних функцій, у якому людина розглядається як індивід; діяльнісного становлення людини та історія її розвитку як суб'єкта продуктивної діяльності; розкриття своєрідності життєвого шляху людини, її характеристики як особистості. Результатом об'єднання всіх властивостей індивіда, особистості та суб'єкта діяльності є психологічна неповторність людини, її індивідуальність.

Акмеологія успішно вирішує освітні технологічні завдання навчання та формуючого впливу на особистість студента, сприяє формуванню ціннісного ставлення до самовдосконалення й розвиває досвід саморозвитку, що дозволяє досягати проектувального рівня акмеологічного розвитку як результату освітнього процесу. У зв'язку з цим, завданнями освітнього процесу на сучасному етапі виступають: формування акмеологічного саморозвитку, творчої активності, самостійності та успішності. Базою цих досліджень стали праці таких дослідників, як Б. Ананьев, 0. Бодальов, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна, А. Маркова, Н. Сінягіна та ін.

Технологізація освітніх процесів та їх гуманізація повинні перебувати у постійній взаємодії. Широта проблеми, її значимість ставить перед педагогічною наукою завдання розробити такі моделі й технології, котрі дозволили б педагогічній практиці розв'язати проблему гуманізації - опанувати нові норми й способи педагогічної діяльності, взагалі, та ефективного керівництва навчальними колективами, зокрема.

Визнано, що системоутворюючим фактором акмеологічної системи є особистість. Цей принциповий науковий підхід розроблений С. Рубінштейном, який центром організації буття визначив суб'єкта, розкривши його здатність до саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації, до досягнення найвищого оптимального рівня розвитку [6, с. 657]. У зв'язку з цим, акмеологічна спрямованість навчання полягає у зміні ціннісних орієнтацій особистості, формуванні установки на творче засвоєння нових знань, продуктивне їх впровадження і використання.

Пріоритетними завданнями акмеології, на думку А. Деркача, виступають: здійснення комплексного дослідження цілісності суб'єкта, у процесі розкриття особливостей його шляху до вершини Акме; визначення індивідуальних, особистісних та суб'єктно-діяльнісних характеристик у їх єдності та взаємозв'язку; виявлення закономірностей та технологій розвитку професіоналізму; визначення оптимальних умов для ефективного професійного зростання [1, с. 43]. З цієї позиції акмеологічне спрямування діяльності вчителя музики - це, перш за все, цілісний, безперервний процес вивчення та аналізу, розвитку формування й корекції його фахового становлення як професіонала-майстра. У процесі професійної підготовки майбутнього фахівця акмеологічна спрямованість створює той каркас, навколо якого компонуються основні якості особистості майбутнього вчителя музики.

Основними ознаками гуманістично- особистісної орієнтації застосованої до педагогічних технологій є: домінантність у навчальних закладах цілей особистісного, інтелектуального, діяльнісного та професійного розвитку; акцентування на мотивацію його досягнень та успіхів, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку; акцент на самоп- роектування та самоуправління; партнерська взаємодія учасників навчального процесу; діалог як форма та засіб обміну інформацією, особистісними оцінками та цінностями; надання учням свободи вибору та особистої відповідальності за прийняті рішення; емоційне переживання освітніх ситуацій та явищ. У процесі технологізації освіти засоби мультимедіа розглядаються як унікальне явище сучасності, що передбачає створення відповідних умов для застосування у навчанні та визначення певного потенціалу в пізнавальній діяльності студентів. До того ж це передбачає свободу вибору майбутніми фахівцями форм та методів навчання, а також засобів мультимедіа, створення умов для розвитку природних здібностей студентів, активізація їх творчого потенціалу.

Висновки та перспективи дослідження

У висновках доцільно зазначити, що технологізація підготовки студентів інститутів мистецтв до продуктивної діяльності зі школярами є вкрай важливою на сучасному етапі розвитку педагогічної науки. Успіх цього виду роботи полягає у дотриманні строго обґрунтованої системи педагогічних засобів, форм, методів, націлених на вирішення кожного конкретного освітнього завдання. Адже технологізація навчального процесу певним чином спрямована на досягнення високого рівня діяльності, що виникає на основі індивідуальної майстерності. Тому такий підхід є раціональним і доцільним.

Список використаних джерел

1. Деркач А. А. Акмеология: Пути достижения вершин профессионализма А. А. Деркач, Н. В. Кузьмина. -- М.: Луч, 1993. С. 5--43.

2. Кодай 3. 3. Избранные статьи / Золтан Золтано- вич Кодай [пер. с венг.]. -- М.: Сов. композитор, 1982. -- С. 45--87.

3. Козир А. В. Акмеологічна спрямованість формування фахової майстерності вчителів музики / Алла Козир // Молодь і ринок: щоквартальний наук.-педагог. та економічний журнал Дрогобицького держ. пед. ун-ту імені Івана Франка. -- Дрогобич, 2005. -- № З (13). -- С. 136--142.

4. Макаренко А. С. О воспитании : 2-е изд., перераб. и доп. / А. С. Макаренко сост. и авт. вступ, статьи В. С. Хелемендик. -- М. : Политиздат, 1990. --115 с.

5. Пехота О. М. Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учащихся : монографія /О. М. Пехота; под общ. ред. И. А. Зязю- на. -- К.: Вища школа, 1991. -- С. 5--119.

6. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Сергей Леонидович Рубинштейн. -- СПб.: Питер Ком, 2002. -- 720 с. -- (Мастера психологии).

7. Сухомлинский В. А. Сто советов учителю / Василий Александрович Сухомлинский. -- К. : Рад. школа, 1984. -- 254 с.