Підходи до індивідуалізації професійного розвитку майстрів виробничого навчання засобами інформаційних технологій на курсах підвищення кваліфікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників ДВНЗ « Університет менеджменту освіти» НАПН України

Підходи до індивідуалізації професійного розвитку майстрів виробничого навчання засобами інформаційних технологій на курсах підвищення кваліфікації

Лариса Коваль,

старший викладач кафедри педагогіки і психології професійної освіти

Анотація

професійний навчання інформаційний педагогічний

У статті розглядаються підходи до індивідуалізації професійного розвитку майстрів виробничого навчання засобами інформаційних технологій на курсах підвищення педагогічної кваліфікації. Визначено поняття «професійний розвиток педагога», виділено основні фактори індивідуалізації професійного розвитку педагога. З'ясовано роль інформаційних технологій в індивідуалізації професійного розвитку педагога.

Ключові слова: професійний розвиток педагога, інформаційно-комунікаційні технології, електронний навчально-методичний комплекс, професійна компетентність педагога.

Аннотация

В статье рассматриваются подходы к индивидуализации профессионального развития мастеров производственного обучения средствами информационных технологий на курсах повышения педагогической квалификации. Определено понятие «профессиональное развитие педагога», выделены основные факторы индивидуализации профессионального развития педагога. Выяснена роль информационных технологий в индивидуализации профессионального развития педагога.

Ключевые слова: профессиональное развитие педагога, информационно-коммуникационные технологии, электронный учебно-методический комплекс, профессиональная компетентность педагога.

Annotation

The questions customize approaches to individualization of professional development in masters of industrial training by means of information technologies on refresher courses. Definition of "professional development of the teacher", and the main factors customize the professional development of the teacher. The role of the information and communication technologies in the individualization of the professional development of the teacher.

Key words: professional development, information and communication technology, electronic textbook, E-training complex, professional competence of teachers.

Постановка проблеми. Динамічність суспільного розвитку зумовлює те, що професійна діяльність людини у ході її професійної кар'єри вимагає безперервної освіти, постійного підвищення рівня професійної компетентності. Необхідність безперервного оновлення знань і компетенцій, зокрема здатність до постійного навчання, є найважливішою якістю, що визначає конкурентоспроможність людини на ринку праці. Післядипломна освіта передбачає підвищення рівня освіти, вдосконалення підготовки, підвищення рівня кваліфікації педагога. Професійний розвиток педагога є важливою складовою післядипломної освіти, а безперервність професійного розвитку є необхідною для професійного та особистісного досвіду педагога. У зв'язку з цим у системі післядипломної освіти особливу увагу необхідно приділити професійному розвитку педагогів. Професійна компетентність учителя - один із факторів, що здійснює значний вплив на збереження і розвиток потенціалу освітнього простору, адаптацію навчального закладу до постійно змінюваних умов, на інноваційну діяльність та забезпечення оптимального функціонування освітнього процесу. Від неї принципово залежить, наскільки і як саме будуть розкриті можливості і здібності учня, які перспективи взаємодії і конкретні форми співробітництва учня і педагога. Діяльність педагога в сучасних умовах наповнюється якісно новим змістом, обумовленим ускладненням соціальних та виховних функцій, реалізацією комплексного підходу до процесів навчання, виховання та розвитку, гуманізацією всіх сторін життя навчального закладу. Особистісний підхід вимагає від сучасної освітньої системи розвитку сукупності якостей особистості: знань, умінь і навичок, способів розумових дій, самоврядного механізму особистості, сфери естетики та моральності. Міра цього розвитку проголошується головним результатом освіти, критерієм якості роботи педагога, вихователя. Отже, сучасний педагог повинен володіти не тільки системою професійних знань та вмінь, а й професійно важливими властивостями індивідуальності і якостями особистості.

Професійний розвиток педагога став предметом вивчення багатьох дослідників, зокрема українських (І. Зязюн, В. Моляко, В. Паламарчук, Н.Тарасевич, В. Семиченко та ін.), російських (М. Поташнік, Л. Мітіна, Л. Смолова та ін.) та зарубіжних (Е. Хойлі, П. Вілсон, Д. Майєрс, Дж. Гудлед, Е. Харгрівз та ін.), у працях яких розкрито сутність поняття професійного розвитку педагога, висвітлено шляхи та умови вдосконалення професійної компетентності.

Проблеми вдосконалення професійного розвитку педагогічних кадрів на курсах підвищення кваліфікації проаналізовані в працях Н. Ничкало, І. Воротникової, І. Неговського, М. Войцехівського, О. Пєхоти та ін. У дослідженнях цих та інших науковців зроблені спроби розкрити сутність поняття «професійний розвиток педагога» і визначити його складові.

Аналіз літератури дає можливість констатувати, що проблема індивідуалізації професійного розвитку педагога є одночасно досить актуальною й складною для вирішення.

Необхідність досліджуваної проблеми пов'язана також із відмінностями у підходах до індивідуалізації навчального процесу як педагогічного явища, з різноманітністю класифікацій і недостатністю досліджень змісту і методики організації індивідуалізованої навчальної роботи в умовах підвищення кваліфікації, особливо у викладанні дисциплін педагогічного циклу.

Учені пропонують різноманітні варіанти індивідуалізації навчання. М. М. Анцибор, А. С. Граніцький, П. П. Решетніков, JI. B. Сьоміна, І. Унт, О.І. Сундукова, В. Д. Шадріков розглядають індивідуалізацію як форму організації навчання, О. Г. Асмолов, О. А. Бударний, О. С. Гребенюк, А.А. Кірсанов, М. І. Махмутов, Н. В. Промоторова, Є. С. Рабунський - як особливий дидактичний принцип, В. І. Гладкіх, Є. О. Клімов, І. Д. Душніков, М. І. Рожков визначають її як засіб підвищення ефективності навчання і формування індивідуального стилю діяльності, В. П. Беспалько, Г. К. Селевко, В.А. Сластьонін - як особливу педагогічну технологію. Однак сутність індивідуалізації навчання щодо професійної підготовки вивчена недостатньо.

Метою статті є визначення поняття «професійний розвиток педагога» і обґрунтування факторів, що впливають на його розвиток.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

- визначити поняття «професійний розвиток педагога»;

- виділити основні підходи до індивідуалізації професійного розвитку майстра виробничого навчання на курсах підвищення кваліфікації;

- з'ясувати роль інформаційно-комунікаційних технологій в індивідуалізації професійного розвитку майстра виробничого навчання.

Виклад основного матеріалу. Професіоналізм - це вміння вирішувати стандартні професійні завдання. О. С. Анісімов виділяє наступні рівні професійної діяльності [1, с. 54]: становлення діяльності; успішне виконання фіксованої норми; виконання норми з адекватною рефлексією; рефлексивний супровід дії з фіксацією проблеми і корекцією норми; співучасть у постановці або знятті проблем; повна рефлексивна самоорганізація.

На думку Б. Н. Герасимова, рівень професіоналізму педагога пов'язаний із трьома групами факторів: існуванням індивідуальних особливостей і їх корекцією у процесі життєдіяльності; взаємодією педагога в соціально-культурному середовищі; демонстрацією оперування соціокультурними нормами в навчально-виховному процесі [2, с. 46].

Професійний розвиток - це активне якісне перетворення педагогом свого внутрішнього світу, внутрішня детермінація його активності, що призводить до принципово нового способу професійної діяльності [4, с.49].

Фактором професійного розвитку є внутрішнє середовище особистості, її активність, потреба в самореалізації. Об'єктом професійного розвитку і формою реалізації творчого потенціалу є інтегральні характеристики особистості: професійна спрямованість, професійна компетентність і емоційна (поведінкова) гнучкість [6, с. 3-4].

Сприятливі умови для врахування та розвитку індивідуальних якостей майстра виробничого навчання, його внутрішнього потенціалу забезпечує індивідуалізація професійної підготовки на курсах підвищення кваліфікації засобами інформаційних технологій. Під індивідуалізацією професійно-педагогічної підготовки ми розуміємо організацію процесу повідомлення слухачам відповідних спеціальних знань і формування вмінь з урахуванням їх індивідуальних особливостей, створення оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей кожного слухача засобами інформаційних технологій. Індивідуалізація професійно-педагогічної підготовки не дозволяє нівелювати відмінності між слухачами, сприяє розвитку кожним слухачем своїх унікальних здібностей.

Головними цілями, результатами і критеріями індивідуалізації професійно-педагогічної підготовки є:

1) підвищення ефективності професійно-педагогічної підготовки, створення системи освіти, що забезпечує кожному максимальний розвиток його можливостей, здібностей;

2) демократизація навчально-виховного процесу, надання слухачам свободи вибору елементів навчально-виховного процесу;

3) створення умов для навчання і виховання, адекватних індивідуальним особливостям і оптимальних для різнобічного розвитку слухачів;

4) формування і розвиток індивідуальності, самостійності і творчого потенціалу особистості.

У зв'язку з вищесказаним індивідуалізація професійно-педагогічної підготовки включає:

- створення умов для розвитку всіх суб'єктів освітнього процесу;

- формування дійсних стимулів професійного розвитку суб'єктів освітнього процесу;

- впровадження у професійно-освітній процес сучасних педагогічних і психологічних технологій розвитку індивідуальності;

- забезпечення моніторингу професійного розвитку всіх суб'єктів освіти, тобто регулярна й оперативна діагностика, яка входить у систему зворотного зв'язку в процесі розвитку індивідуальності;

- розвиток варіативної освіти, спрямованої на розширення професійного самовизначення і саморозвиток особистості педагога;

- корекцію соціального і професійного самовизначення особистості, а також професійно важливих характеристик педагога [5, с. 184].

Таким чином, індивідуалізація професійної підготовки реалізується на різних рівнях: методичному, технологічному, загально-педагогічному, соціальному. Педагогічні умови можуть сприяти реалізації індивідуалізації професійно-педагогічної підготовки.

Ядром концепції індивідуалізації професійного розвитку майстра виробничого навчання є варіативно-рефлексивний підхід. Суть підходу відображено в наступних положеннях:

1. Підвищення педагогічної кваліфікації майстра виробничого навчання пов'язано зі становленням фахівців різного рівня професійної кваліфікації. У рамках певної програми відбувається зміна найближчих завдань і окремих сторін змісту навчальної роботи, варіювання методів і організаційних форм з урахуванням особистості слухача курсів із метою створення умов для розвитку індивідуально-професійного потенціалу, що забезпечується зовнішньою індивідуалізацією.

2. Основним механізмом залучення майстра виробничого навчання до педагогічної професії є рефлексія, що безпосередньо пов'язана з внутрішньою складовою індивідуалізації.

3. На основі взаємозв'язку зовнішньої і внутрішньої складових індивідуалізації відбувається розвиток індивідуальності слухача, закладаються можливості індивідуалізації професійного розвитку, основи індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Сутність варіативно-рефлексивного підходу полягає у побудові системи індивідуалізації професійного розвитку майстрів виробничого навчання на курсах підвищення кваліфікації на основі взаємозв'язку зовнішньої і внутрішньої індивідуалізації для знаходження оптимального шляху досягнення цілей підготовки кожного слухача засобами інформаційних технологій, реалізації його індивідуально-професійного потенціалу.

Швидкий розвиток обчислювальної техніки та розширення її функціональних можливостей дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах навчального процесу: під час лекцій, практичних і лабораторних занять, у ході самопідготовки з метою контролю та самоконтролю рівня засвоєння навчального матеріалу. На сьогодні вже існує електронна база навчальних посібників, підручників, методичних комплексів, навчальних програм із відповідним методичним матеріалом, необхідним педагогу.

Електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) - це інформаційно-освітній ресурс, що пропонує рекомендації користувачеві, висвітлює зміст навчального курсу, комплекс тестових і практичних завдань, тренувальних вправ, лабораторних, контрольних і залікових робіт, рекомендацій для самооцінювання й саморозвитку.

Вивчення наукових джерел та досвід розроблення й використання ЕНМК у навчально-виховному процесі на курсах підвищення педагогічної кваліфікації доводять правильність обраних нами підходів до визначення його компонентів:

1) анотація;

2) перелік модулів і тематичні плани;

3) навчальний посібник (у формі інтерактивної комп'ютерної програми, інтернет-ресурсу);

4) методичні рекомендації та завдання до практичних занять;

5) питання для обговорення на семінарських заняттях;

6) методичні рекомендації та завдання для виконання самостійної роботи слухачів;

7) наочні матеріали;

8) тести для самоперевірки знань;

9) глосарій;

10) список рекомендованої літератури, гіперпосилання на інтернет-ресурси;

11) гіперпосилання до електронної бібліотеки інституту;

12) методичні рекомендації для викладачів щодо використання даного комплексу;

13) help - допомога.

Дидактичні вимоги до електронних навчально-методичних комплексів полягають у наступному:

1. Здатність забезпечити вищий рівень реалізації таких традиційних вимог, як науковість навчання, його доступність, проблемність, наочність, активність і свідомість слухачів курсів підвищення кваліфікації у процесі навчання, систематичність і послідовність навчання, міцність засвоєння знань, єдність освітніх, розвивальних і виховних функцій навчання.

2. Електронні навчально-методичні комплекси повинні забезпечувати виконання вимог індивідуальності, інтерактивності й адаптивності навчання.

3. Системність і структурно-функціональна зв'язаність подання навчального матеріалу в ЕНМК.

4. Забезпечення повноти (цілісності) і безперервності дидактичного циклу навчання.

Проектування педагогічно ефективних електронних навчально-методичних комплексів неможливе без урахування психологічних аспектів взаємодії суб'єкта з комп'ютером.

У дослідженнях Л. Х. Зайнутдінової запропоновано дві групи психологічних вимог до електронних підручників, що належать до структури ЕНМК [3, с. 95]:

1. Подання навчального матеріалу повинно відповідати не лише вербально-логічному, але й сенсорно-перцептивному та репрезентативному рівням когнітивного процесу, тобто будуватися з урахуванням особливостей таких пізнавальних психічних процесів, як сприйняття (переважно зорове, а також, хоча й значно меншою мірою, слухове й дотикове), увага (стійкість, концентрація, перемикання, розподіл і об'єм), мислення (теоретичне понятійне, теоретичне образне, практичне наочно-образне, практичне наочно-дієве), уява, пам'ять (миттєва, короткочасна, оперативна, довготривала, явище заміщення інформації в короткочасній пам'яті) та ін.

2. ЕНМК повинен забезпечувати комфортні, продуктивні й безпечні для здоров'я та праці користувача умови (ергономічні вимоги).

Реалізація цих вимог може бути досягнута найрізноманітнішими прийомами й способами. На даному етапі вона здійснюється в основному на інтуїтивному рівні. При цьому важливими є перехід до науково обґрунтованої реалізації психологічних вимог та спільна робота психологів, педагогів і програмістів.

Застосування електронного навчально-методичного комплексу в процесі психолого-педагогічної підготовки слухачів на курсах підвищення професійної кваліфікації є системою організації психолого-педагогічної підготовки, що включає такі компоненти:

- концептуальний, що враховує складові, визначені змістом професійної підготовки (нормативні документи, освітньо-професійні програми, що визначають навчальні програми, на яких ґрунтується зміст електронного навчально-методичного комплексу);

- змістовний компонент психолого-педагогічної підготовки модифіковано з урахуванням цілей удосконалення процесу навчання, котрі визначають систематизацію та узагальнення знань засобами електронного навчально-методичного комплексу;

- технологічний, що спроектовано з урахуванням декомпозиції цілей удосконалення процесу навчання на задачі, які визначають форми, методи навчання із застосуванням електронного навчально-методичного комплексу;

- оціночний виконує моніторингову функцію, що представлена тестовим контролем, самоконтролем із застосуванням інформаційних технологій і корекцією знань.

Запропоновано використовувати як загально-дидактичні методи, так і специфічні методичні прийоми. Формами навчання на очному етапі навчання слухачів запропоновано залишити лекції, семінари та практикуми. Залежно від теми занять, згідно з класифікацією за характером взаємодії, форми навчання можуть бути: колективними, груповими, мікрогруповими або індивідуальними.

Навчальний процес організовано таким чином, що 75-80% навчального матеріалу відводиться на самостійне опрацювання (заочний етап) із використанням електронного навчально-методичного комплексу з педагогіки і психології професійної освіти, інтегрованого та проблемного навчання, новітніх інформаційних технологій під час самостійної навчальної діяльності майстра виробничого навчання. З метою підвищення мотивації слухачів, створення позитивної психологічної атмосфери, підвищення зацікавленості в навчальній діяльності, активізації творчого потенціалу всі завдання мають індивідуальний характер, містять елементи суперечності і новизни. Наприкінці кожної теми з метою самоконтролю даються питання й тестові завдання для самоперевірки знань. Підсумковий контроль проводиться за допомогою електронних тестових завдань із психолого-педагогічного курсу з автоматичним оцінюванням знань. У електронному навчально-методичному комплексі передбачено використання аудіо- , відеозасобів і наявність вільного доступу (online) до ресурсів відповідних кафедр, електронно-ресурсного центру, електронних бібліотечних фондів.

Виділяють три основних режими роботи електронного навчально-методичного комплексу:

- навчання без перевірки;

- навчання з перевіркою, за якого наприкінці кожного параграфа (або розділу) слухачу пропонується відповісти на певні запитання й виконати тренувальні тести, що дозволяють визначити міру засвоєння матеріалу;

- тестовий контроль призначений для підсумкового контролю знань (самоконтролю) з виставленням оцінки.

Використання гіпертекстової технології дозволяє досягти відповідності основним вимогам до електронних навчально-методичних комплексів:

- структурованості;

- зручності в обігу;

- наочності викладеного матеріалу.

Основними дидактичними принципами, якими слід керуватися при створенні електронних навчально-методичних комплексів для організації навчальної діяльності на основі сучасних інформаційних технологій навчання, є:

1. Принцип квантування: розбиття матеріалу на розділи, що складаються з модулів, мінімальних за обсягом, але замкнутих за змістом.

2. Принцип повноти.

3. Принцип наочності.

4. Принцип розгалуження: кожен модуль пов'язаний гіперпосиланнями з іншими модулями для того, щоб у слухача був вибір переходу в будь-який інший модуль.

5. Принцип регулювання: слухач самостійно керує зміною кадрів (веб-сторінок), має доступ до інформації будь-якого модуля, а також електронного бібліотечного фонду, може перевірити свої знання, відповівши на інтерактивні тести.

6. Принцип адаптивності, що забезпечує адаптацію до потреб конкретного користувача в процесі навчання.

7. Принцип комп'ютерної підтримки: у будь-який момент роботи слухач може отримати комп'ютерну підтримку, що звільняє його від рутинної роботи й дозволяє зосередитися на суті матеріалу, що вивчається в даний момент.

8. Принцип доповнюваності, згідно з яким електронний навчально-методичний комплекс може розширюватися й доповнюватися новим матеріалом, а також на його основі є можливість формування електронних бібліотек за окремими модулями (або особистих електронних бібліотек користувача).

Висновки

Отже, зважаючи на зазначене вище, можна зробити наступні висновки:

1. Професійний розвиток - це активне якісне перетворення педагогом свого внутрішнього світу, внутрішня детермінація його активності, що призводить до принципово нового способу професійної діяльності.

2. Фактором професійного розвитку є внутрішнє середовище особистості, її активність, потреба в самореалізації.

3. Сприятливі умови для врахування та розвитку індивідуальних якостей майстра виробничого навчання, його внутрішнього потенціалу забезпечує індивідуалізація професійної підготовки на курсах підвищення кваліфікації засобами інформаційних технологій.

4. Ядром концепції індивідуалізації професійного розвитку майстра виробничого навчання є варіативно-рефлексивний підхід, сутність якого полягає у побудові системи індивідуалізації професійного розвитку майстрів виробничого навчання на курсах підвищення кваліфікації на основі взаємозв'язку зовнішньої і внутрішньої індивідуалізації з метою знаходження оптимального шляху досягнення цілей підготовки, реалізації його індивідуально-професійного потенціалу.

Список використаної літератури

1. Анисимов О. С. Акмеологическая парадигма / О. С. Анисимов. - М., 2007. - 762 с.

2. Герасимов Б. Н. Управление качеством : учебное пособие / Б. Н. Герасимов, Ю. В. Чуриков. - М. : Вузовский учебник ; ИНФРА-М, 2011. - 304 с.

3. Зайнутдинова Л. Х. Создание и применение электронных учебников (на примере общетехнических дисциплин) / Л. Х. Зайнутдинова. - Астрахань : ЦНТЭП, 1999. - 363 с.

4. Митина Л. М. Профессиональное развитие и здоровье педагога: проблемы и пути решения [Текст] / Л. М. Митина // Вестник образования России. - 2005. - № 7. - С. 48-58.

5. Батышев С. Я. Профессиональная педагогика [Текст] : учебник / С. Я. Батышев, М. Б. Яковлева, В. А. Скакун. - М. : Ассоциация "Профессиональное образование", 1997. - 512 с.

6. Психологическое сопровождение выбора профессии : научно-методическое пособие / под ред. Л. М. Митиной. - М. : Московский психолого-социальный институт, 1998. - 184 с.

Дата надходження до редакції: 20.01.2014 р.

Размещено на Allbest.ru