Проблеми інтеграції системи освіти Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя в освітній простір Російської Федерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми інтеграції системи освіти Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя в освітній простір Російської Федерації

Ірина Миколаївна Авдеева

Кандидат психологічних наук, доцент проректор з наукової роботи Севастопольського міського гуманітарного університету

Лариса Валеріївна Адоніна

Кандидат філологічних наук, доцент доцент кафедри російської мови та зарубіжної літератури Севастопольського міського гуманітарного університету

Створення ефективної стратегії поетапної інтеграції освітньої системи Криму й Севастополя в освітній простір Російської Федерації неможливе без урахування регіональних особливостей нових суб'єктів, зокрема мультилінгвізму та мультикультуралізму регіону, активної підтримки й посилення наукового сегмента в регіональній системі освіти, можливостей наявних кадрових ресурсів щодо розробки нових навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників, а також без ґрунтовного аналізу вже існуючого педагогічного та управлінського досвіду інтеграції регіону в українську освітню систему.

Avdeeva I.N., Adonina L.V. Peculiar features of the educational system integration of the Republic Crimea and Sevastopol as the city of federal status as the new subjects of the Russian Federation in the educational environment of the country

Creating an effective strategy of the phased integration of the educational system of the Crimea and Sevastopol in educational environment of the Russian Federation is impossible without considering regional features of new subjects, in particular, of multilinguism and multiculturism of the region, of active supporting and increasing its scientific segment, using its own human resources in the development of new curricula, programs, creating textbooks and manuals, increasing the adaptation period, as well as analysis of existing teaching and management experience in the integration of the region into the Ukrainian educational system.

Авдеева И.H., Адонина Л.В. Особенности интеграции системы образования Республики Крым и города федерального значения Севастополя в образовательное пространство Российской Федерации

Создание действенной стратегии поэтапной интеграции образовательной системы Крыма и Севастополя в образовательное пространство Российской Федерации невозможно без учёта региональных особенностей новых субъектов, в частности мультилингвизма и мультикультурализма региона, активной поддержки и усиления его научного сегмента, использования собственных кадровых ресурсов при разработке новых учебных планов, программ, создании учебников, учебных пособий, увеличения адаптационного периода, а также анализа уже существующего педагогического и управленческого опыта интеграции региона в украинскую образовательную систему.

Прийняття Республіки Крим у Російську Федерацію, яке відбулося у відповідності з Конституцією Російської Федерації, Федеральним конституційним законом «Про порядок прийняття в Російську Федерацію й утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації» і Федеральним конституційним законом про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим, -- факт доконаний [6]. Цивілізаційну значущість даної події, як і дослідження історичних, геополітичних, суспільно-культурологічних передумов і наслідків другого приєднання півострова до Росії, ще належить визначити майбутнім поколінням дослідників. Проте вже на даний час великої актуальності набуває аналіз досвіду функціонування певних галузей суспільної практики на півострові -- як складових суспільного життя України. Більш як двадцять років співіснування різних етнічних спільнот та груп під наполегливим державним керівництвом стали періодом вироблення та апробації (не завжди усвідомлюваних та цілеспрямованих) різноманітних моделей та алгоритмів культурної інтеграції, які нині мають розглядатися як цінний когнітивний та організаційний ресурс для створення й реалізації ефективних програм входження суспільства Криму й Севастополя до економічного, політичного, культурного простору РФ.

Для Криму й Севастополя входження до складу Російської Федерації означає перехід на якісно новий рівень розвитку економіки, функціонування всіх сфер народного господарства, науки, соціально-культурної практики, освіти. Перехідний період -- це криза. Період кризи завжди пов'язаний із пристосуванням до нових вимог (культурні, економічні, законодавчо-регламентні та ін.) життєдіяльності. Пристосування можливе як у режимі асиміляції (повна або часткова), так і в режимі взаємозбагачувальної інтеграції. Обов'язковою умовою останньої є усвідомлене й виважене ставлення як до нових перспектив, так і до накопиченого досвіду життєдіяльності суб'єктів інтеграції в різних сферах соціальної практики. Безумовно, серед галузей соціальної практики, в яких наразі відбуваються інтеграційні процеси, особливе місце займає освіта.

Новий державний статус закономірно ставить перед учителями, викладачами, науковцями та державними діячами Криму й Севастополя низку складних питань, пов'язаних з проблемами інтеграції системи освіти нових суб'єктів до гуманітарного освітнього простору Росії, адаптації до нових стандартів. Необхідно визначити початкові умови, окреслити основні проблеми та шляхи інтеграційного процесу. Інтеграцію ми розуміємо не як пряму асиміляцію (наслідком якої є «некритична солідарність усіх з усіма» [9]), а як поєднання інноваційного досвіду двох освітніх систем, спрямоване на взаєморозвиток і розширення можливостей впровадження в життя сучасних гуманістичних настанов освіти.

Мета даної статті -- на основі розгляду методичних та певних соціально-історичних аспектів викладання російської літератури у середніх закладах освіти України виокремити деякі проблемні моменти й перспективні шляхи інтеграції системи освіти нових федеральних суб'єктів до освітнього простору Росії.

Інтеграція в освіті, як і в будь-який іншій сфері життєдіяльності, -- це об'єктивний, багатогранний, складний, суперечливий і тривалий процес, який має охопити всі види й рівні освіти: дошкільну, загальну середню, середню спеціальну, вищу, а також перепідготовку й підвищення кваліфікації кадрів і сферу науки. Однією з необхідних умов успішної інтеграції, на нашу думку, є аналіз педагогічного та управлінського досвіду інтеграції Кримського регіону й Севастополя в українську освітню систему, накопиченого до початку входження нових регіонів в російський освітній простір.

Відкинувши емоційну складову питання, констатуємо наявність двох різних освітніх систем Росії та України (в освітній простір якої раніше входили Крим і Севастополь), що мають єдиний фундамент (радянська система народної освіти), єдиний вектор розвитку (європейський освітній простір), але в останні два десятиріччя формувались у різних суспільно-політичних і соціально-культурних умовах і, відповідно, мають різний змістово-цільовий контекст свого функціонування.

І якщо комплекс математичних та природничих дисциплін, які викладаються в рамках навчальних предметів базисного навчального плану, не зазнав в пострадянський період кардинальних змістових змін ні в тій, ні в іншій країні, то зміст дисциплін соціально-гуманітарного блоку змінювався за двадцятирічний період неодноразово.

Наприклад, у 1991 році після отримання Україною державної незалежності, коли реформаційні процеси почали суттєво впливати на систему середньої освіти, в українську шкільну програму був уведений предмет «Зарубіжна література». На відміну від колишніх союзних республік, в яких після розпаду Радянського Союзу предмет «Російська література» був виключений зі шкільних програм (крім шкіл республіки Білорусь), в школах України поряд з рідною літературою почала вивчатися література світова [3, с. 69], до якої російська література увійшла поряд із іншими складовими.

Фактично мова йшла про створення зовсім нового шкільного предмету. Його унікальність полягає в тому, що твори, які в Україні входять до шкільної програми (особливо старших класів), в усьому світі вивчаються студентами філологічних спеціальностей у вищих навчальних закладах. Зарубіжна література як окремий предмет відсутня в усіх відомих нам державних шкільних системах.

Безумовно, становлення й розвиток нового шкільного гуманітарного предмета проходило досить складно, незважаючи на те, що в Україні, яка раніше входила до складу СРСР, існували своя сильна методична база, свої наукові методичні школи, які збагачували не тільки радянську, а й світову методичну науку. У цей період видаються численні спробні підручники, хрестоматії, створюються якісні (інколи спірні) переклади творів світової літератури українською мовою. Вчені, методисти й учителі України «на ходу», досвідним шляхом створювали методичні основи нової навчальної дисципліни, намагаючись виключити будь-яку ідеологічну упередженість і заангажованість, розробляли стратегію нового курсу, яка враховувала би специфічні особливості світового історико-літературного процесу й визначала критерії смислового наповнення предмету з урахуванням вікових та психологічних особливостей школярів [7]. Маємо зазначити, що викладання нового предмету збагатило шкільну освіту, створюючи умови для формування у школярів гуманістичної світоглядної орієнтації, в основі якої лежить настанова на неконфронтаційну солідарність.

Викладання предмету «Світова література» на засадах фасилітаційних принципів інтеграції, багатопозиційності, діалогізму [2, 4] стимулювало наукові розвідки щодо інноваційних -- інтеграційних, фасилітаційних -- технологій і форм організації навчання. Прикладами таких досліджень, результати яких отримали ефективну реалізацію в закладах освіти Севастополя, стали роботи В.Є. Храбрової («Формування образної картини світу школярів у процесі вивчення художньої літератури»), О.Л. Дашко («Теорія і технологія навчання історії світової літератури майбутніх вчителів філологічних спеціальностей на основі художньої комунікації»).

Мовна ситуація в сучасному Криму, де окрім росіян, українців і кримських татар проживають караїми, кримчаки, греки, болгари й інші національності, є закономірним породженням історичної обстановки, в якій ішов розвиток і формування регіональної системи освіти. Особливості цієї ситуації вплинули на організаційно-методичні характеристики літературної освіти. Наприклад, особливості російськомовних регіонів, в яких російська мова є рідною не тільки для етнічних росіян, обумовило те, що новий гуманітарний предмет, який викладається в українських школах поряд із рідною літературою, до теперішнього часу мав два різних мовних формати: «Світова література» -- курс для україномовних регіонів і інтегрований курс «Література» (російська й світова) -- для російськомовних.

Форматні відмінності курсів були відображені у специфіці змісту відповідних програм, підручників. У той же час співіснування різноформатних курсів (іноді у межах однієї школи) стимулювало розробку інтегративних методичних форм і алгоритмів літературної освіти, які відкрили її нові потужні виховні та особистісно-розвивальні можливості. До створення й упровадження в педагогічний процес нових методичних розробок долучаються все більш широкі кола вчителів, які усвідомили й підтримали педагогічну перспективність використання інтеграційних моделей літературної освіти.

Такий психологічно й соціально виважений підхід до методологічного і методичного забезпечення літературної освіти у школах Криму й Севастополя дозволив уникнути домінувальної мовної асиміляції (і, відповідно, запобігти вираженим проявам та розвитку культурно опонентних настроїв у учасників освіти), зберегти й підтримати мовну та культурну ідентичність мешканців регіону при досить спокійному й толерантному сприйманні й продуктивному засвоєнні нерідної державної -- української -- мови та культури.

По суті, розробка й упровадження в педагогічну практику предметів «Світова література», «Зарубіжна література» виступає прикладом неконфронтаційної реалізації бікультурної освіти в регіоні з державною нерідною мовою. Реалізація в Севастополі й Криму даного підходу до навчання супроводжувалась творенням відповідної системи організаційно-нормативного й науково-методичного забезпечення освіти. І цей досвід має стати в нагоді для організації плавного (нетравматичного, розвивального в широкому розумінні) входження регіональних систем освіти до загальноросійської.

Розбіжності в навчальних планах, програмах, підручниках і навчальних посібниках, у наборі навчальних предметів і їх змісті, різні вимоги щодо підсумкової атестації випускників середніх навчальних закладів -- єдиного державного іспиту в Росії й зовнішнього незалежного оцінювання в Україні, в системі оцінювання й багато чого іншого значно утруднюють можливість прямого безболісного входження освітньої системи нових суб'єктів РФ в її гуманітарний освітній простір.

Слід відзначити, що інноваційна робота з літературної освіти мала також закономірні психологічні наслідки: сприяла становленню у школярів певних психологічних новоутворень, які складають відповідну структуру внутрішнього досвіду. Переорієнтація цієї структури на іншу логіку, інший контекст літературної освіти потребує часу й використання психологічно доречних методичних прийомів й алгоритмів. Пряма заміна змістових складових моделі світу учнів (а саме з моделями світу працюють викладачі предметів гуманітарного циклу) є деструктивною за своїми психологічними механізмами [1]. Основною настановою стосовно розробки й упровадження таких алгоритмів є орієнтація не на пряму заміну одного світоглядного контексту (відображеного у змісті навчальної дисципліни) іншим, а на його розширення й доповнення. Філософським і психологічним підґрунтям згаданої орієнтації виступає положення про достоїнство розбіжностей [10]. Дане положення передбачає розуміння і прийняття розбіжностей (соціальні, етнічні, історичні, методичні...) між сторонами, налаштованими на співіснування, як потенційної багатовекторності (змістова, ціннісна, діяльнісна) взаємодії, як віяла можливостей для продуктивних спільних рішень, як цінного ресурсу розвитку. Повага й урахування в майбутній взаємодії взаємного досвіду -- запорука й умова «єдності, яка є спільним досягненням людей, що переслідують цілі самоідентифікації, -- єдності, яка є результатом, а не апріорною умовою спільного життя, єдності, завойованої через переговори й узгодження, а не заперечення, пригнічення або удушення відмінностей» [5, с. 191].

«Прямозамінну» модель входження у російський освітній простір можна реалізувати за 2--3 роки, просто перевчивши вчителів. Проте психологічні наслідки такої «інтеграції» матимуть суттєву негативну складову. Особливо це стосується учнів старших класів. Тобто завданням учителів і науковців під час переходу кримчан на інші освітні стандарти виступає не просто перехід на викладання предметів російських програм середньої освіти, а розробка й реалізація перехідних інтеграційних моделей змісту й методик навчання, перш за все -- дисциплін гуманітарного циклу. Безумовно, це потребує часу. Тому важливим фактором пом'якшення психологічних труднощів перехідного періоду має стати збільшення його терміну до психологічно доцільних строків.

Узгодити відмінності через забезпечення плюралістичної єдності -- завдання непросте. Адаптаційний період інтеграції системи освіти Криму й Севастополя в освітній простір Російської Федерації, за оцінками вчених, орієнтовно триватиме близько трьох років. Як було відзначено, про такий термін завершення інтеграції можна говорити в тому випадку, коли мова йтиме лише про досягнення співпадання організаційно-матеріальних умов реалізації освіти в плані забезпечення рівних можливостей задоволення освітніх потреб учасників педагогічного процесу. Маємо на увазі рівність можливостей школярів та студентів щодо доступу до якісної освіти з використанням новітніх технологій навчання, якісного методичного та уніфікованого нормативно-організаційного забезпечення. Такої рівності між умовами навчання в нових федеральних суб'єктах та в РФ можливо й можна досягти за три роки. Але це -- лише частина справи. Саме в цьому випадку можливо досягти асимілятивного входження регіонів у російську освітню систему. Якщо ж говорити про реальну інтеграцію, то адаптаційний етап переходу повинен бути довшим і передбачати інтенсивну методичну і психологічну роботу над поєднанням змістових та емоційно-ціннісних контекстів освіти взагалі, і літературної зокрема.

Забезпечення рівних можливостей доступу до якісної освіти всіх рівнів потребує у тому числі й упровадження пільгового періоду для випускників середніх і середніх спеціальних навчальних закладів як мінімум на три роки (для учнів старшої школи).

інтеграція освітній крим

Висновки

Безумовно, наведений перелік організаційно-методичних і психолого-педагогічних аспектів інтеграційного періоду може й повинен бути продовжений. У даній статті ми перш за все постаралися декларувати саму наявність складної соціально-психологічної проблематики перехідного процесу й відзначити, що виважене врахування регіональних особливостей та існуючого досвіду при розробці стратегій інтеграції, активне й довіряюче використання місцевих ресурсів, збільшення адаптаційного періоду дозволять мінімізувати труднощі перехідного періоду.

Використання інтелектуального потенціалу вчителів, методистів, викладачів і вчених Криму й Севастополя, знайомих з особливостями української освітньої системи й зацікавлених у форсуванні інтеграційних процесів, забезпечення їх активної участі в розробці нових -- інтеграційно-адаптувальних -- навчальних планів, програм, створенні підручників, методичних посібників тощо може стати дієвим досвідом упровадження «ефективних засобів неконфронтаційної солідарності» [8, с. 144] в освітній галузі.

Розробка й реалізація програм інтеграції, заснованих на принципах взаємодоповнення й неконфронтаційної солідарності, виступає однією з важливих умов щодо «вироблення і освоєння менталітету, який є адекватним інструментальній могутності (сучасної Росії -- авт.) і передбачає надзвичайно високу ступінь терпимості, готовності до самокритики та компромісів» [8, с 143]. Становлення такого менталітету провідні філософи, політики, історики, психологи відносять до фундаментальних тенденцій і потреб розвитку сучасної цивілізації.

Список використаних джерел

1. Авдеева И. Н. О возможности использования краткосрочной позитивной психотерапии в фасилитативной педагогической практике / И. Н. Авдеева // Журнал практикующего психолога. -- 2009. -- № 15. -- С. 173--189.

2. Авдеева И. Н. О методологических основаниях фасилитативного взаимодействия в педагогическом процессе / И. Н. Авдеева // Горизонты образования. -- 2005. -- № 3. -- С. 7--19.

3. Адоніна Л. В. Становлення викладання зарубіжної літератури в школах України: історико-прогностичні аспекти методики / Л. В. Адоніна // Горизонти освіти. -- 2012. -- № 1. -- С. 69--72.

4. Балл Г. О. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах) / Г. О. Балл. -- К.; Рівне: Видавець Олег Зень, 2007. -- 172 с.

5. Бауман 3. Текучая современность / З. Бауман; [пер. с англ. под ред. Ю. В. Асочакова]. -- СПб.: Питер, 2008. -- 240 с.

6. Договор между Российской Федерацией и Республикой Крым о принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов (Подписан в г. Москве 18.03.2014) [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_160398/.

7. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: підручник / Л. Ф. Мірошниченко. -- К.: Вища школа, 2007. -- 415 с.

8. Назаретян А. П. «Столкновение цивилизаций» и «конец истории» / А. П. Назаретян // Общественные науки и современность. -- 1994. -- № 6. -- С. 140--146.

9. Поршнев Б. Ф. Контрсуггестия и истории (Элементарное социально-психологическое явление и его трансформации в развитии человечества) [Электронный ресурс] / Б. Ф. Поршнев // История и психология. -- М.: Мысль, 1972. -- Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/porshnev.htm.

10. Сакс Джонатан. Достоинство различия. Как избежать столкновения цивилизаций / Джонатан Сакс; [пер. с англ. Б. Дынина]. -- М.: Мосты культуры; Иерусалим: Гешарим, 5768, 2009. -- 329 с.

References

1. Avdeeva I.N. O vozmozhnosti ispol'zovanija kratkosrochnoj pozitivnoj psihoterapii v fasilitativnoj pedagogicheskoj praktike [On the use of short-term positive psychotherapy in fasilitating teaching practice] // Zhurnal praktikujushhego psihologa. - 2009. - № 15. - Pp. 173-189.

2. Avdeeva I.N. O metodologicheskih osnovanijah fasilitativnogo vzaimodejstvija v pedagogicheskom processe[On the methodological grounds of the facilitative interaction in the pedagogical process] // Gorizonty obrazovanija. - 2005. - № 3. - Pp. 7-19.

3. Adonina L.V. Stanovlennja vikladannja zarubizhno'i literaturi v shkolah Ukra'ini: istoriko-prognostichni aspekti metodiki [The development of teaching foreign literature in Ukrainian schools: historical and prognostic aspects of the methodology] // Gorizonti osviti. - 2012. - № 1. - Pp. 69-72.

4. Ball G.O. Orientiri suchasnogo gumanizmu (v suspiFnij, osvitnij, psihologichnij sferah) [Modern humanism traits (in social, educational, and psychological spheres)]. - K.; Rivne: Vidavec' Oleg Zen', 2007. - 172 p.

5. Bauman Z. Tekuchaja sovremennost' [The flow of the present time] / [per. s angl. pod red. Ju.V. Asochakova]. - SPb.: Piter, 2008. - 240 p.

6. Dogovor mezhdu Rossijskoj Federaciej i Respublikoj Krym o prinjatii v Rossijskuju Federaciju Respubliki Krym i obrazovanii v sostave Rossijskoj Federacii novyh sub'ektov [Agreement between the Russian Federation and the Republic of Crimea on admitting to the Russian Federation of the Republic of Crimea and the formation of new subjects of the Russian Federation] (Podpisan v g. Moskve 18.03.2014) [Elektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.consultant.ru/ document/cons_doc_LAW_160398/.

7. Mіroshnichenko L.F. Metodika vikladannja svitovo'i literaturi v serednih navchal'nih zakladah: Pidruchnik [The methodology of teaching world literature in secondary schools: Tutorial] - K.: Vishha shkola, 2007. - 415 p.

8. Nazaretjan A.P. «Stolknovenie civilizacij» i «konec istorii» [“The clash of civilizations” and “the end of history”] // Obshhestvennye nauki i sovremennost'. - 1994. - № 6. - Pp. 140-146.

9. Porshnev B.F. Kontrsuggestija i istorii (Jelementarnoe social'no-psihologicheskoe javlenie i ego transformacii v razvitii chelovechestva) [Contra-suggestion in History (elementary socio-psychological phenomenon and its transformation in the human development)] [Elektronnyj resurs] // Istorija i psihologija. - M.: Mysl', 1972. - Rezhim dostupa: http://psyfactor.org/lib/porshnev.htm.

10. Saks Dzhonatan. Dostoinstvo razlichija. Kak izbezhat' stolknovenija civilizacij [The value of difference. How to avoid the clash of civilizations] / [per. s angl. B. Dynina]. - M.: Mosty kul'tury; Ierusalim: Gesharim, 5768, 2009. - 329 p.

Размещено на Allbest.ru