Розвиток фізичних якостей студентів під час занять з фізичного виховання зі спортивною спрямованістю

У формувальному експерименті ми намагалися, щоб виконання вправ відбувалося із швидкістю, наближеною до максимальної на фоні повного відпочинку. Щоб уникнути виникнення «швидкісного бар'єру» при однотипних вправах, ми варіювали швидкість рухів: темпові стрибки з ноги на ногу через лінійку. Слідкувати за повним випрямленням поштовхової ноги і згинанням махової в колінному суглобі; прискорений біг 5 х 20 м. Після виконання кожного прискорення, відпочинок для відновлення дихання. Після кожної серії час відновлення скорочується; біг з прискоренням за орієнтирами: 10-15 м збільшення швидкості, 10-15 м підтримка швидкості, 10-15м біг за інерцією; швидке (наростаюче) прискорення після дріботливого бігу; прискорення 20-30 м з високого старту. Повторити 4-5 разів, збільшуючи довжину прискорення; біг з високого старту максимально швидкий біг на дистанцію 60 м.

В основному педагогічному експерименті перед розвитком загальної витривалості, яка в основному обумовлюється енергетичним потенціалом організму ставились такі завдання: розвиток здібностей, підтримувати заданий темп і ритм виконання рухів, протистояти втомі, не знижуючи заданого темпу виконання вправи, стабільне виконання вправ упродовж тривалого часу.

Для вирішення поставлених завдань застосовувались різні швидкісно-силові вправи: біг 3 х 200 м, прискорення під час фінішу. Інтенсивність 40-50% від максимального темпу; біг 2 х 600 м, з прискоренням під час фінішу. Прискорення зі швидкістю 70-80% від максимального темпу; фартлек до 10 хв. Кожний учасник лідирує почергово, залежно від свого самопочуття, визначає швидкість; біг почергово з ходьбою 1500-2000 м, відпочинок до 3-х хв; біг із упору стоячи на колінах, пересуватися по осі на 3600 з упором на руку праворуч та ліворуч; стоячи, гантелі вагою 3 кг внизу. Присідання схрестивши ноги.

Для розвитку швидкісно-силових якостей в ЕГ, крім спеціальних ігрових вправ з волейболу, застосовувалися вправи з перетворенням максимальної сили у швидкісну ексцентричним методом: лазіння по нахиленому канату за допомогою рук і ніг; стоячи, ноги нарізно, диск від штанги вагою 5 кг внизу, згинання, розгинання рук в ліктьових суглобах до 15-20 разів; упор, лежачи на підлозі, ноги на гімнастичній лаві. Згинання і розгинання рук (дихання не затримувати); стоячи 1 см від стіни перехід в упор на стіну з наступним відштовхуванням із 1-2 хлопками у долоні; лежачи на спині, гриф від штанги над собою згинати і розгинати руки в ліктьових суглобах; вправа в парах: із вихідного положення сидячи спиною один до одного, ноги нарізно, руки з'єднані в ліктьових суглобах. З силою розвертати тулуб праворуч та ліворуч, чинити опір партнеру.

Для розвитку силових здібностей застосовувалися різноманітні вправи у різних режимах скорочення м'язів та часу. В основу методики розвитку силових здібностей було покладено інтенсивність навантаження. Під час розвитку силових здібностей головна увага приділялась не форсуванню впливу навантажень, а їх поступовому збільшенню. Тому ми не використовували максимальний темп, давали паузи для відпочинку, щоб досягти повного відновлення сил організму. У процесі тренування не застосовували великі обтяження. На першому етапі основного експерименту заняття з обтяжуваннями становили 40-50% від максимального темпу щоб дало значний ефект у розвитку максимальної сили: стійка ноги нарізно, руки на поясі. Темпові стрибки на місці. Лікті відведені назад, спина пряма; стоячи ноги нарізно, гімнастична лава між ногами в руках набивний м'яч вагою 1кг. Стрибками просуватися вперед з максимальною частотою та кількістю стрибків; стійка на колінах, руки вниз. Стрибком переходити із стійки на колінах в положення присівши і навпаки. Вправу виконувати у швидкому темпі. Вдих - виконується перед початком стрибка, видих - в упорі присівши на коліна; темпові стрибки через скакалку обертаючи її вперед. Інтенсивність виконання до 170-190 уд/хв; стрибки з розбігу 3-5 кроків поштовхом однієї ноги і махом другої, торкнутися заданої відмітки. Повторити 10-12 разів; стійка ноги нарізно, гімнастична палка лежить на долонях горизонтально. Підкинути палку вверх, присісти та встаючи зловити її.

Для розвитку спритності у студентів застосовувалися різноманітні рухливі ігри з елементами волейболу, спрямовані на складні координаційні прояви сенсомоторики, творчого розв'язання завдань і виникаючих проблем в раптово міняючи ситуаціях. Також використовувався комплекс вправ для розвитку спритності: човниковий біг: 4 х 9 м, 4 х 10 м, 4 х 15 м; партнери сидять один до одного спиною на відстані 0,5 м, один із них тримає м'яч. Передача м'яча з права на ліво і навпаки; бар'єрний біг з високого старту 2 х 50 м, 2 х 60 м. Відпочинок 60 і 40 с; швидкісне ведення м'яча внутрішньою стороною ступні на 10-метровому відрізку з поверненням назад; із упору присівши. Перекид вперед і назад в групуванні до 10 разів; стійка в квадраті 30 х 30 см, закріпивши ноги ремнями. Темпові стрибки на місці, ліворуч та праворуч. фізичний виховання волейбол витривалість спритність

Надмірне розтягування зв'язкових структур у невеликій мірі підвищує гнучкість, але збільшує випадки травматизму. Тому для розвитку гнучкості ми приділяли особливу увагу розтягненню м'язово-сухожильних одиниць у межах рухомості суглобів. Для підвищення рухомості у кожному суглобі використовували комплекси вправ, які одночасно впливали на м'язи і суглобові утворення.

У комплекси загальнорозвиваючих і спеціальних вправ після розминки включали пасивні і активні рухи, спрямовані в першу чергу на ті суглоби, які частіше всіх травмуються (колінний, гомілковостопний, плечовий), рекомендували студентам ЕГ включати в комплекси спеціальні силові вправи для розвитку гнучкості для щоденних (до 20-30 хв.) занять ранковою гімнастики: вправи в парах. Сидячи на підлозі обличчям один до одного, ноги максимально широко, спиратися один одному на ступні, руки з'єднані поперед себе. Нахили вперед назад; вправа в парах. Партнер лежить на животі руки вперед, інший партнер, знаходячись поряд повільно підводить його за руки, збільшуючи прогин; стоячи на колінах, руки вниз. Нахил назад, прогинаючись; стоячи, зігнувшись з опорою на верхній кінець гімнастичної палиці прямими руками. Пружні коливання тулубом вниз-вгору, намагаючись прогнутися у грудній частині хребта; стоячи, обруч горизонтально над головою. Нахили праворуч та ліворуч; стійка на одній нозі боком до шведської стінки, гомілку іншої покласти на жердину. Виконувати пружні нахили тулуба вперед, серіями, з наступною зміною положення ніг.

Під час педагогічного експерименту було отримані результати співставлення вихідних і кінцевих показників фізичної підготовленості студентів (табл. 2). Кінцеві показники фізичної підготовленості за розробленою програмою показали значне покращення студентів експериментальної групи.

Динаміка показників фізичної підготовленості студентів контрольної (п1 = 23) та експериментальної (п2 = 19) груп

Примітка: ВД - вихідні дані; КД - кінцеві дані; КГ - контрольна група; ЕГ - основна група

За період основного педагогічного експерименту у студентів експериментальної групи за розробленою програмою відбулися значні зрушення (р < 0,001) у показнику швидкості бігу на 100 м. У ЕГ швидкість бігу покращилася на 1,08 с (8,4(р > 0,05). Оцінка результатів швидкості студентів ЕГ вище за середній рівень зросла до високого. У КГ вона залишилася в межах вище за середній.

Для оцінки рівня розвитку аеробно-анаеробної витривалості використовувався тест з бігу на 3000 м. Під впливом експериментальної програми тривалість бігу скоротилась на 1,88 хв. (15,6%). Вірогідність розбіжностей між вихідними і кінцевими результатами студентів ЕГ - (р<0,001), у КГ статистично вірогідних змін не відбулося - (р > 0,05). Оцінка результатів витривалості студентів ЕГ з середнього рівня зросло до високого. У КГ він залишився в межах середнього рівня.

Динаміка розвитку швидкісно-силових якостей студентів експериментальних груп. Представлені у таблиці 2 матеріали дослідження свідчать, що в обох групах за даними основного експерименту спостерігається зростання абсолютних результатів з вірогідними розбіжностями між вихідними і кінцевими результатами.

Студенти КГ, маючи більш високі вихідні дані, в кінці повторного тестування значно поступаються своїм одноліткам із ЕГ: у першому випадку різниця між вихідними результатами і кінцевими становить 4,7 см (р < 0,05), у другому випадку - 31,7 см (р < 0,001).

Динаміка розвитку м'язової сили студентів експериментальної та контрольної груп виявилась аналогічна картина у розвитку м'язової сили: в обох групах до кінця основного експерименту відбулися статистично вірогідні розбіжності між вихідними і кінцевими результатами, тільки у студентів ЕГ вони були більш значними, ніж у контрольній групі - р < 0,001 і р < 0,05.

Абсолютна різниця у згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи між вихідними і кінцевими результати у ЕГ становить 5,34 рази, у КГ - всього на 1 рази. Оцінка результатів розвитку м'язової сили студентів ЕГ з нижчого за середній рівень зросла до рівня вище за середній. Студенти КГ залишилися на рівні нижче за середній.

Динаміка розвитку спритності студентів експериментальних груп за період основного експерименту (навчальний рік) швидкість пробігання відрізків 4 х 9 м студентами експериментальної групи зменшилась на 2,3 с (36,1%, р < 0,001), студенти контрольної групи свої результати покращили лише на 0,23 с.

Динаміка розвитку гнучкості студентів експериментальних груп показали, що розроблена експериментальна програма дозволила студентам ЕГ значно покращити свою гнучкість (р < 0,001): нахил тулуба вперед з положення сидячи зріс на 3,1 см (22,3%). У студентів КГ, які займалися тільки за державною програмою, також відбулися позитивні зміни, але незначні - на 0,70 см (р > 0,05). Оцінка результатів розвитку гнучкості студентів ЕГ, підвищилась з нижче за середній рівень до середнього. Студенти КГ залишилися на рівні нижче за середнього.

Таким чином, отримані результати з розвитку основних фізичних якостей повністю підтвердили нашу думку про те, що впровадження експериментальної програми у значній мірі підвищить функціональні можливості студентів, які займатимуться на заняттях зі спортивною спрямованістю.