Корекція порушень писемного мовлення з використанням ігрових прийомів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Корекція порушень писемного мовлення з використанням ігрових прийомів

О.Д. Вакарчук

У статті охарактеризовано найбільш поширені форми дисграфії, описані напрямки корекційно-відновлювальної роботи, що забезпечуються використанням дидактичних ігор.

Ключові слова: дисграфія, фонематичний слух, графо моторна навичка, зорове сприймання, просторовий гнозис, зорово-моторна координація.

В статье сделана характеристика популярных форм дисграфии, описаны направления коррекционно-восстановительной роботы, которые обеспечиваются использованием дидактических игр.

Ключевые слова: дисграфия, фонематический слух, графомоторный навык, зрительное восприятие, пространственный гнозис, зрительно-моторная координация.

Одним із основних завдань логопедичної служби в школі є допомога учням, що мають недоліки мовлення і, внаслідок цього, не встигають у навчанні. Поряд з патологією усного мовлення існують і порушення писемного мовлення. дисграфія корекція гра

Висновки щорічного вересневого обстеження сформованості мовленнєвих структур у першокласників вчителями-логопедами за останні роки відображають тривожну тенденцію до збільшення кількості дітей з мовними вадами. У Заставнівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів у двох перших класах - 12 учнів мають несприятливий психолого-педагогічний прогноз і потребують корекційної допомоги.

У перших класах є категорія учнів, яка вже на перших етапах навчання відчуває значні труднощі у засвоєнні читання і письма. Як правило, у таких дітей під час обстеження виявляються вади звуковимови і фонематичного слуху.

Фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення призводить надалі до специфічної несформованості процесів писемного мовлення. За сучасними дослідженнями логопедії, для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком характерні порушення вимови та сприймання мовленнєвих інструкцій. Істотною ознакою цього є незавершеність процесу формування сприйняття, вимови та відтворення звуків, що відрізняються тонкими артикуляційними чи акустичними ознаками (шиплячі та свистячі, дзвінкі та глухі, тверді та м'які).

У дітей-логопатів такої категорії відмічається несформованість багатьох психічних функцій: зорового аналізу і синтезу; просторових уявлень, слухової і мовної диференціації звуків; порушення уваги, пам'яті, емоційно-вольової сфери. Це призводить до порушень окремих операцій письма і писемного мовлення взагалі.

Дисграфія - часткове специфічне порушення процесу письма чи стійка вибіркова нездатність оволодіти навичкою письма за правилами орфографії, тобто керуючись фонетичним принципом, незважаючи на достатній рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку, відсутність грубих порушень слухового та зорового аналізаторів, а також оптимальні умови навчання.

Дослідження Т.В. Пічугіної свідчать про те, що поширеність порушень письма становить від 3 до 15%. Ці показники залежить як від статевої приналежності (у хлопчиків у 4,5 р частіше), так і від характеру писемності. Найвищий показник в англомовних країнах (10-15 %) та у Венесуелі (33 %), в нашій країні показник є менший. Діти, які оволоділи фонетичним принципом письма, кількість дисграфій, дислексій значно більша, ніж у дітей, які засвоїли ієрогліфічну писемність - специфіка мови та писемності є одним зчинників поширеності таких порушень.

Основними симптомами є стійкі специфічні помилки, без порушень інтелекту або сенсорного розвитку чи нерегулярності навчання.

Найбільш поширеними є 3 групи помилок:

* на рівні літери та складу: порушення звукового аналізу; фонематичного сприймання; змішування букв за кінетичною схожістю; персеверації та антиципації.

* на рівні слова - окреме написання слова; написання разом службових частин мови з наступним або попереднім словом, зміщення меж слів

* на рівні речення - аграматизми: порушення зв'язку між словами у реченні; неправильне позначення меж речення; пропуски, перестановки слів у реченні Спробуємо охарактеризувати різні види дисграфій за їх проявами та можливими причинами виникнення.

На початку 2012-2013 навчального року проводилося обстеження учнів 2-3-4 класів загальноосвітніх шкіл міста: Заставнівської гімназії, Заставнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Серед учнів виявлено 61 дитину з порушенням усного та писемного мовлення різного ступеня і походження. А серед 4-ьох класів першокласників 30 учнів з нествореними передумовами для успішного навчання грамоти, які без спеціальної допомоги в ІІ-му семестрі можуть поповнити контингент дисграфіків. У письмових роботах цих школярів зафіксовано помилки на змішування і заміну букв, що позначають приголосні звуки, причому найбільша кількість помилок припадає на заміну одних літер іншими - тими, що позначають звуки, схожі за звучанням або артикуляцією(свистячі та шиплячі, дзвінкі та глухі, тверді та м'які). Наприклад "зиве" (живе), "мисей" (мишей), "ляблуко" (яблуко), "буже" (дуже), "піїти" (бігти) тощо.

Заміну букв слід розглядати як типовий, характерний і стійкий прояв порушень письма, зв'язаний з недостатньою сформованістю фонематичного сприймання. Це підтверджується і результатами масового обстеження письма молодших школярів, яке засвідчило, що в більшості випадків наявність у письмових роботах учнів специфічних помилок вказує на їхнє відставання в мовленнєвому розвитку. З окремими учнями-дисграфіками корекцію порушень письма може провести в класі вчитель після відповідної консультації логопеда. Решта учнів потребує логопедичної допомоги у спеціальних логопедичних групах для дітей-дисграфіків, заняття з якими проводитимуться за спеціальним планом роботи.

Працюючи з учнями-дисграфіками, за один рік навчання ми досягнули такого результату: у всіх учнів добре розвинулися зорово-просторові уявлення (орієнтуються у власному тілі, навколишньому просторі, на аркуші). Покращився стан оволодіння дрібною моторикою: діти пальчиками створюють літери, викладають з паличок малюнки та полюбляють конструювати будиночки. А розвиток зорової уваги та пам'яті ще недостатньо сформований у 30% дітей. Це ж саме можна сказати про розвиток зорового контролю та зорово-моторної координації. Ці учні ще не можуть знайти помилку в слові, домалювати певний елемент, запам'ятати послідовність зображених предметів (фруктів, тварин, геометричних фігур), відтворити з пам'яті малюнка. Тож доцільно продовжувати працювати в цьому ж напрямку, надаючи перевагу збільшенню словникового запасу, розвитку зв'язного мовлення (учні колективно складають казки, розповіді, описують малюнки), граматиці, фонематичному аналізу та синтезу.

Письмо - складна за структурою форма мовленнєвої діяльності, що потребує залучення великої кількості операцій і різних мозкових ділянок, кожна з яких робить свій специфічний внесок. Опанування процесу письма можливе лише за умови, досягнення дитиною високого рівня фізичного, психічного, мовленнєвого та інтелектуального розвитку.

Список використаних джерел

1. Лалаева Р.И.; Венедиктова Л.В. Диагностика и коррекция нарушений чтения и писька у младших школьников. - СПб.: Речь, 2001. - 268 с.

2. Логопедія / За ред. М.К. Шеремет. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2010. - 376 с.

3. Садовникова И.Н. Нарушения письменной речи и их преодоление у младших школьников. - М.: ВЛАДОС, 1997. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru