Особливості розвитку рухової активності у завданнях на мануальну вправність при різних підходах до навчання основним рухам 4-річних хлопчиків з існуючою моторною асиметрією

Размещено на http://allbest.ru

Особливості розвитку рухової активності у завданнях на мануальну вправність при різних підходах до навчання основним рухам 4-річних хлопчиків з існуючою моторною асиметрією

Галаманжук Л.Л.

Вступ

Значна кількість фахівців різних галузей наукового пізнання наголошує на необхідності враховувати спрямованість мануальної рухової асиметрії (МРА) дітей під час навчання і виховання, причому вже у дошкільний період [2, с. 1]. Це вимагає даних щодо особливостей стимульованого розвитку рухової активності таких дітей, оскільки це сприятиме підвищенню ефективності фізичної культури у вирішенні різних за змістом завдань. Проте такі дані відсутні, а наявні [6; 15] пов'язані з нестимульованим розвитком такої активності. Це зумовлює необхідність проведення дослідження в означеному напрямі.

Роботу виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи на 2010-2014 рр. за темами: «Педагогічна діагностика в системі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (номер держреєстрації 0112U002160); «Теоретико-методичні основи застосування інформаційних, педагогічних та медико-біологічних технологій для формування здорового способу життя» (номер держреєстрації 0113U002003).

Про можливість урахування спрямованості МРА дітей дошкільного віку свідчить таке: починаючи з трьох років діти виявляють ознаки мануальної переваги, з п'яти - провідна рука перебирає на себе виконання більшості складних рухових дій при різних видах рухової діяльності [19, с. 11]. Урахування особливостей, якими відзначаються діти з певною спрямованістю МРА, сприяє більш ефективному вирішенню різних за змістом завдань навчання і виховання [16, с. 115].

Це пов'язано з тим, що виконання означеної умови дозволяє оптимізувати розвиток дітей, оскільки це дозволяє узгодити вплив зовнішніх чинників, зокрема навчання, з генетично зумовленими особливостями їхнього індивідуального розвитку [12, с. 379], в тому числі при певній спрямованості МРА (там само, с. 390). Іншим важливою і навіть визначальною умовою оптимального розвитку дитини впродовж дошкільного періоду є спонтанна й спеціально організована рухова діяльність; у аспекті нашого дослідження останню пов'язуємо із заняттями фізичною культурою. Підтверджує зазначене така інформація: за допомогою рухів дитина пізнає довкілля, вдосконалює свій нервово-м'язовий апарат і процеси регуляції обміну речовин [7; 14; 18]; оптимальна взаємодія таких процесів, що відбувається в ході рухової діяльності, сприяє нормальному росту і розвитку організму [3; 5; 9]. Водночас дуже важлива роль у стимулюванні розвитку, підвищенні ефективності функціонування різних відділів головного мозку відводиться рухам пальцями рук, оскільки це забезпечує кращий розвиток інтелекту, зокрема логічного мислення, пам'яті, уяви, а також самостійність й активну діяльність дитини [8; 10; 11; 13].

Основними з них є: традиційний, що передбачає навчання тільки провідною рукою (ногою, провідному напрямі), яку визначає дитина з огляду на зручність і комфортність виконання руху, та «симетричний». У останньому можливі декілька варіантів, найбільш поширені такі: навчання руху спочатку провідною рукою (ногою, у напрямі) [15, с. 5] та у зворотній послідовності. При цьому перший варіант передбачає навчання спочатку провідною рукою (ногою, у напрямі) до формування уміння і лише після цього - непровідною [17, с. 719]; другий варіант передбачає навчання рухові у зворотній послідовності, причому до формування навички [2, с. 12], а не уміння, як зазначено в першому варіанті. Ураховуючи вищезазначене актуалізується необхідність вивчення виокремленої наукової проблеми.

Мета дослідження - визначити ефективність різних підходів до навчання рухам на мануальну вправність в розвитку відповідної активності 4-річних хлопчиків з існуючої спрямованістю МРА під час занять фізичною культурою.

Виклад основного матеріалу

Для досягнення поставленої мети використовували комплекс адекватних методів дослідження, зокрема: загальнонаукові (аналіз, узагальнення інформації літературних джерел); педагогічні (тестування, експеримент); соціологічні (усне опитування), медико-біологічні (кистьова динамометрія) і психодіагностичні (методика М.М. Безруких [4]), - для встановлення спрямованості МРА; математико-статистичні.

Організація дослідження передбачала таке: в експерименті взяли участь 4-річні хлопчики, а саме: 50 - з амбідекстрією (12 у першій, 13 - другій експериментальних групах - ЕГ1 і ЕГ2), 67 - правою (ПРА, по 21), 61 - з лівою (ЛРА, по 18) спрямованістю МРА, по 25 - у контрольних (КГ) групах. Усі ЕГ1 використовували варіант «симетричного» підходу до навчання основним рухам при якому певний рух вивчали спочатку непровідною рукою до формування навички, потім провідною.

Всі ЕГ2 використовували варіант «симетричного» підходу при якому вивчення руху відбувалось у зворотній послідовності. У КГ підхід був традиційним: рух вивчали тільки обраною хлопчиками рукою. Педагогічне тестування проводили протягом навчального року, а саме після оволодіння хлопчиками певним рухом, пов'язаним із мануальною вправністю, який у змісті чинної програми [1] належав до блоку «рухи з кочення, ловіння, кидання». Вивчали стан оволодіння рухами, які було відібрано з усіх визначених програмою, виходячи з умови, що для дітей вони були новими. У зв'язку з останнім на початку стан сформованості умінь оцінили балом «0», а максимальним був бал «3».

У хлопчиків із АРА, які входили до складу ЕГ_р середній бал за вісім завдань досліджуваного блоку основних рухів знаходився в межах 2,3-2,8 балів, у ЕГ₂ - у межах 2-2,7 балів, КГ - 1,3-2,3 (табл. 1).

Дані свідчили, що при використанні пропонованих варіантів навчання рухів у більшості хлопчиків, але передусім КГ, сформувалася навичка, в обох ЕГ - як навичка, так і уміння, оскільки у певних рухах оцінка була 2,5 балів і більше. При порівнянні оцінок за виконання кожного руху виявили розбіжність у досягненнях.

Таблиця 1 Сформованість умінь в рухах на мануальну вправність у дослідних групах хлопчиків із АРА на етапі формувального експерименту

Примітка. Тут і далі достовірність відмінності двох середніх на рівні: «*» - р<0,05, «**» -р<0,01, «***» - р<0,001

Так у ЕГ₁ і ЕГ₂ оцінка за володіння всіма рухами, за винятком прокочування кульки між предметами у ворота, була суттєво (р від <0,05 до <0,001) кращою порівняно з КГ. Водночас відзначили, що за винятком руху «прокочування кульки між предметами у ворота», «ловіння кинутого вихователем м'яча», «кидання предмета на дальність обома руками поперемінно», оцінки в ЕГ₁ були суттєво кращими ніж у ЕГ₂.

Аналіз даних у дослідних групах хлопчиків із ПРА свідчив, що в ЕГ₁ середній бал за виконання всіх виокремлених рухів на мануальну вправність знаходився в межах 2,1-2,7 балів, у ЕГ₂ - в межах 1,8--2,7, КГ - тільки 0,9-2,1 (табл. 2). Зазначене свідчило, що використані варіанти навчання таким рухам у більшості хлопчиків, але передусім КГ, сприяли формуванню рухової навички, тоді як в обох ЕГ у частині рухів - навички, в іншій - уміння.

Остання, згідно одержаних балів, сформувалася в ЕГ₁ і ЕГ₂ у киданні предмета на дальність обома руками поперемінно, у перших - додатково в киданні предмета у горизонтальну ціль та вертикальну обома руками поперемінно. У КГ результат був іншим: виконання жодного руху не відповідало оцінці у 2,5 балів і більше.

Таблиця 2 Сформованість умінь в рухах на мануальну вправність у дослідних групах хлопчиків із ПРА на етапі формувального експерименту

За виконання кожного руху виявили розбіжності оцінок: в ЕГ₁ всі, ЕГ₂ - окрім одержаних за прокочування кульки між предметами у ворота, були суттєво (р від <0,01 до <0,001) кращими ніж у КГ. Але при цьому хлопчики ЕГ у п'яти рухах із восьми досліджуваних досягли кращого результату ніж хлопчики ЕГ₂.

У хлопчиків із ЛРА одержали такий результат: ЕГ₁ - середній бал за виконання всіх рухових завдань знаходився в межах 2,2-2,9 балів; ЕГ₂ - межі становили 1,9-2,6 балів, КГ - 0,6-2,3 балів (табл. 3).

Таблиця 3 Сформованість умінь в рухах на мануальну вправність у дослідних групах хлопчиків із ЛРА на етапі фомувального експерименту

Іншими словами в КГ сформувалися відповідні навички, в обох ЕГ - у частині рухів навички, в іншій - уміння. Зокрема в ЕГ останнім відзначалося кидання предмету у вертикальну ціль обома руками поперемінно і так само, як у хлопчиків ЕГ₂, - кидання м'яча вихователю обома руками від грудей, знизу в кошик на підлозі, предмета у горизонтальну ціль та на дальність обома руками поперемінно. Порівнюючи такі оцінки встановили, що в ЕГ₁ і ЕГ₂ за виконання всіх без винятку завдань хлопчики одержали суттєво (р від <0,05 до <0,001) вищі бали ніж хлопчики КГ. Але при цьому в ЕГ₁ оцінки за виконання п'яти рухів були суттєво кращими порівняно з ЕГ₂.

Незалежно від спрямованості МРА 4-річних хлопчиків використання «симетричного» підходу, що передбачає вивчення руху спочатку непровідною рукою до рівня навички, а потім провідною, забезпечує значно кращий результат у формуванні умінь в рухах на мануальну вправність порівняно з іншим використаним варіантом такого підходу та традиційним. Використання найбільш ефективного варіанту «симетричного» підходу сприяє формуванню в усіх хлопчиків уміння кидати предмет у горизонтальну, вертикальну ціль і на дальність обома руками поперемінно, у хлопчиків із АРА і ЛРА - додатково кидати м'яч вихователю обома руками від грудей і знизу у кошик на підлозі. Водночас у хлопчиків відрізняються якісні характеристики навичок, які сформувались в інших досліджуваних рухах. моторний фізичний виховання дошкільник

Отже, подальші дослідження необхідно спрямувати на встановлення тенденцій і особливостей формування умінь хлопчиків із різною спрямованістю МРА в рухах, що не пов'язані з мануальною вправністю, при використанні різних підходів до такого навчання в дошкільний період.

Список використаних джерел

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. - 2-е вид., доп. - К. : Світич, 2008. - 112 с.

2. Балацька Л.В. Організаційно-методичні основи покращення моторної функції дітей 3-5 років у процесі фізичного виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання та спорту : [спец.] 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Л. Балацька. - Л., 2013. - 20 с.

3. Бальсевич В.К. Очерки по возрастной кинезиологии человека / В.К. Бальсевич. - М. : Теория и практика физ. культуры, 2009. - 218 с.

4. Безруких М.М. Леворукий ребенок в школе и дома: учеб. пособ. / М.М. Безруких. - Екатеринбург : Фактория, 2004. - 300 с.

5. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку : навч. посіб. / Е.С. Вільчковський, О.І. Курок. - 2-е вид., перероб. та доп. - Суми : Університет- книга, 2004. - 428 с.

6. Галаманжук Л.Л. Організація і методика фізичної активності дітей дошкільного віку з формування рухового потенціалу : навч. посіб. / Л.Л. Галаманжук, Л.В. Балацька, Г.А. Єдинак - Кам'янець-Подільський : Друкарня Рута, 2014. - 160 с.

7. Дубогай О.Д. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання дітей : посіб. / О.Д. Дубогай. - К. : Оріяни, 2001. - 152 с.

8. Жаворонкова Л.А. Правши-левши. Межполушарная асимметрия биопотенциалов мозга человека : монография / Л.А. Жаворонкова. - М. : Экоинвест, 2009. - 240 с.

9. Ковальчук Л.В. Психофізичний розвиток як фактор готовності шестилітніх дітей до навчання в школі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і сп. : [спец.]

10. 02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Л.В. Ковальчук. - Л., 2007. - 20 с.

11. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и америк. традиций / А.В. Либин. - М. : Смысл, 2000. - 312 с.

12. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии / А.Р. Лурия. - М. : Академия, 2004. - 384 с.

13. Никитюк Б.А. Интеграция знаний в науках о человеке (интегративная анатомическая антропология) : монография / Б.А. Никитюк. - М. : СпортАкадемПресс, 2000. - 440 с.

14. Николаева Е.И. Леворукий ребенок : диагностика, обучение, коррекция : метод. пособ. / Е.И. Николаева. - СПб. : ДЕТСТВОПРЕСС, 2005. - 128 с.

15. Павелків Р.В. Дитяча психологія : навч. посіб. / Р.В. Павелків, О.П. Цигипало. - К. : Академ- видав, 2010. - 432 с.

16. Панфилова Н.В. Развитие координационных способностей и обучение двигательным действиям детей 4-6 лет в связи с особенностями двигательной асимметрии : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. пед. наук : [спец.] 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Н.В. Панфилова. - М. : НИИ физиол. детей и подр. РАО, 1992. - 19 с.

17. Силина Е.А. Межполушарная асимметрия и индивидуальные различия : монография / Е.А. Силина, Т.В. Евтух. - Пермь : Изд-во ПГУ 2004. - 136 с.

18. Функциональная межполушарная асимметрия : хрестоматия / Н.Н. Боголепова, В.Ф. Фокина. - М. : Научный мир, 2004. - 728 с.

19. Хрестоматия по возрастной физиологии: учеб. пособие [для студ. высших учеб. завед. / сост. М.М. Безруких, В.Д. Сонькин, Д.А. Фарбер]. - М. : Академия, 2002. - 288 с.

20. Чуприков А.П. Проблема леворукости / А.П. Чуприков, Е.А. Волков. - Николаев : Атолл, 2003- 88 с.

Анотація

Особливості розвитку рухової активності у завданнях на мануальну вправність при різних підходах до навчання основним рухам 4-річних хлопчиків з існуючою моторною асиметрією. Галаманжук Л.Л.

Визначити ефективність різних підходів до навчання рухам на мануальну вправність в розвитку відповідної активності 4-річних хлопчиків з існуючою спрямованістю мануальної рухової (моторної) асиметрії (МРА). Основне завдання полягало у визначенні стану сформованості умінь (навичок) у рухах на мануальну вправність в хлопчиків із різною спрямованістю МРА при використанні кожного з двох варіантів «симетричного» і традиційного підходів до навчання таким рухам. Матеріал: у дослідженні взяли участь 50 хлопчиків з амбідекстрією, 67 - з правою, 61 - лівою спрямованістю МРА, які склали по дві експериментальні та по одній контрольній групі. Результати: навчання хлопчиків із різною спрямованістю МРА досліджуваним рухам призводить до формування відповідних умінь і навичок, але результат є неоднаковим і зумовлений використаним підходом. Формування уміння в окремих рухах відбувається в усіх хлопчиків, у частині - у вибірках АРА і ЛРА, в решті формується навичка, але з різним якісними характеристиками в хлопчиків із різною спрямованістю МРА. Висновки: незалежно від спрямованості МРА використання «симетричного» підходу, що передбачає вивчення руху спочатку непровідною рукою до рівня навички, а потім провідною, забезпечує значно кращий результат у формуванні умінь хлопчиків аніж інший варіант «симетричного» підходу (навчання у зворотній послідовності), а тим більше традиційний.

Ключові слова: хлопчики, дошкільний вік, рухова асиметрія, фізична культура, рухова активність, розвиток.