Психологічні особливості прояву професійної креативності майбутнього вихователя ДНЗ
Дослідження психологічних особливостей прояву професійної креативності майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу на основі структурних компонентів: мотиваційного, когнітивного, операційного, регулятивного. Визначення рівня розвитку ПКВ.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.12.2018 |
| Размер файла | 35,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психологічні особливості прояву професійної креативності майбутнього вихователя ДНЗ
О.С. Донченко
Abstract
The approbation results of the research on the psychological peculiarities of a future teacher's professional creativity in pre-school education are presented. These results will be the basis for the creativity development system.
The study shows the author's position regarding the understanding of the phenomenon of creativity. The definition of the concept of «a teacher's professional creativity in pre-school education» is given in the article. This definition is based on the fact that creativity depends on the person's work. The structure of the professional creativity of the teacher is presented, and it is determined that teacher's creativity consists of the following components: motivational, cognitive, operational, and regulating. Using these components the author develops his own vision of the criteria and indicators of creativity development.
The diagnostics of psychological peculiarities of a future teacher's professional creativity in a pre-school education is carried out. This diagnostics showed that most of the investigated students-future teachers had an average level of professional creativity. In author's opinion this will cause certain difficulties in the implementation of creative professional activities. A comparative analysis of the level of the structural components formation is done. These components are ranked as follows: high rates are found by the cognitive component, the second position is placed by the motivational component, the third one is taken by the regulatory component, and the operating component has a low development level.
The prospects for further research on this problem consist in the research of the effective means of development of a future teacher's professional creativity as a multifaceted and complicated phenomenon.
Key words: a teacher's professional creativity in pre-school education, creative professional activities, an educator's professional training, the product of pedagogical creativity, a multi-criteria approach, motivational component, cognitive component, operating component, regulatory component.
Анотація
Представлено результати апробації дослідження психологічних особливостей прояву професійної креативності майбутнього вихователя ДНЗ, які виступатимуть основою розробки системи заходів щодо її розвитку.
Визначено авторську позицію щодо розуміння сутності феномену креативності. Надано визначення поняття «професійна креативність вихователя ДНЗ», яке ґрунтується на положенні про набуття креативністю специфічних рис відповідно до сфери діяльності, якою займається особистість. Запропоновано структуру професійної креативності вихователя, що складається з таких компонентів: мотиваційного, когнітивного, операційного, регулятивного, на основі яких розроблено власне бачення критеріїв та показників її розвитку.
Проведено діагностику психологічних особливостей прояву професійної креативності майбутнього вихователя ДНЗ, на основі якої виявлено, що більшість досліджуваних студентів-майбутніх вихователів мають середній рівень розвитку професійної креативності, що, на нашу думку, спричинятиме певні труднощі у запровадженні творчої професійної діяльності. Здійснено порівняльний аналіз рівня сформованості структурних компонентів, їх ранжовано наступним чином: найвищі показники виявлено за когнітивним компонентом, на другій позиції - показники мотиваційного компоненту, на третій - регулятивного, порівняно низькі показники розвитку досліджувані проявили відносно операційного компоненту. Визначено перспективу подальших досліджень цієї проблеми: пошук ефективних засобів розвитку професійної креативності майбутнього вихователя як багатокомпонентного та складного за структурою феномену.
Ключові слова: професійна креативність вихователя ДНЗ, творча професійна діяльність, професійна підготовка вихователя, продукт педагогічної творчості, багатофакторний підхід, мотиваційний компонент, когнітивний компонент, операційний компонент, регулятивний компонент.
Аннотация
Представлены результаты апробации исследования психологических особенностей проявления профессиональной креативности будущего воспитателя ДОУ, которые будут выступать основой разработки системы ее развития.
Определена авторская позиция относительно понимания сущности феномена креативности. Дано определение понятия «профессиональная креативность воспитателя ДОУ», которое основывается на положении о специфичности креативности в соответствии со сферой деятельности, которой занимается личность. Предложена структура профессиональной креативности воспитателя, определено, что она состоит из следующих компонентов: мотивационного, когнитивного, операционного, регулятивного, на основе которых разработано собственное видение критериев и показателей ее развития.
Проведена диагностика психологических особенностей проявления профессиональной креативности будущего воспитателя ДОУ, на основе которой выявлено, что большинство исследуемых студентов-будущих воспитателей имеют средний уровень развития профессиональной креативности, что, по нашему мнению, вызовет определенные трудности во внедрении творческой профессиональной деятельности. Осуществлен сравнительный анализ уровня сформированности структурных компонентов, они ранжированы следующим образом: самые высокие показатели выявлены по когнитивному компоненту, на второй позиции - показатели мотивационного компонента, на третьей - регулятивного, сравнительно низкие показатели развития исследуемые проявили относительно операционного компонента. Определена перспектива дальнейших исследований этой проблемы: поиск эффективных средств развития профессиональной креативности будущего воспитателя как многокомпонентного и сложного по структуре феномена.
Ключевые слова: профессиональная креативность воспитателя ДОУ, творческая профессиональная деятельность, профессиональная подготовка воспитателя, продукт педагогического творчества, многофакторный подход, мотивационный компонент, когнитивный компонент, операционный компонент, регулятивный компонент.
Постановка проблеми. Підготовка кадрів, здатних до творчої професійної діяльності, є одним із провідних завдань, що постає сьогодні перед вищою школою. Необхідність розвитку креативності як здатності до творчості у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів обумовлена низкою причин: вимогами нормативних документів (Законом України «Про дошкільну освіту», Державної національної програми «Освіта (Україна XXI ст.)», Базовим компонентом дошкільної освіти України), які підкреслюють пріоритетність розвитку здатності до творчості всіх учасників освітнього процесу, реформуванням та інтенсивним інноваційним розвитком системи дошкільної освіти [4], сензитивністю студентського віку до формування спеціалізованої креативності, обумовленою своєрідністю педагогічної праці [2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність проблематики підтверджується кількістю та різноманітністю психологічних та педагогічних наукових доробок. У дослідженнях А. Андрієвської, Н. Гузій, Л. Лузіної, О. Приходько, В. Сагарда, С. Сисоєвої, І. Фещенко, Л. Хомич педагогічна творчість одно- стайно розглядається як об'єктивна ознака ефективної професійної діяльності; неоднозначністю характеризується психологічний портрет творчого педагога, який розкривається Н. Кічук, Н. Кузьміною, В. Лісовською, А. Марковою, О. Матюшкіним, М. Нікандровим, М. Поташником. Проблемі креативності також присвячено численні дослідження, проте на сьогодні не існує єдиного погляду на природу цього феномену. Узагальнення та аналіз існуючих трактувань креативності дозволили виділити чотири основних підходи до її розуміння: когнітивний (пізнавальний) (Дж. Гілфорд, У. Гордон, Б. Дорвал, В. Дружинін, С. Ісаксен, М. Каган, Н. Лейтес, С. Мєднік, Ж. Піаже, С. Тейлор, Е. Торренс, Д. Треффінджер, Е. Тунік), психофізіологічний (М. Бодунов, М. Даймонд, А. Глазунов, С. Ізюмова, А. Крупнов, В. Небиліцин, Р. Янг), особистісний (А. Агафонов, Г. Батіщев, Д. Богоявленська, Р. Мей, О. Мелік-Пашаєв, А. Менегетті, Г. Олпорт, К. Роджерс, Н. Рождерс, В. Франкл, Е. Фромм, О. Яков- лєва) та багатофакторний (Ф. Вільямс, Х. Грубер, Ф. Джаксон, Л. Єрмолаєва-Томіна, С. Каплан, О. Кульчицька, Т. Любарт, С. Мессік, О. Разумнікова, Д. Сиск, Р. Стернберг, А. Танненбаум, Т. Тардиф, Дж. Фельдхьюзен, К. Хелер, О. Шемєліна). Останні дослідження демонструють пріоритетність багатофакторного підходу до креативності, для якого характерним є визнання її феноменом, що складається з взаємодіючих когнітивно-інтелектуальних та особистісно-індивідуальних компонентів. Думку про те, що креативність набуває специфічних рис відповідно до виду діяльності, якою замається творча особистість, підтверджують численні дисертаційні дослідження останніх років, зокрема, О. Баняс, В. Боксогорн, Н. Добровольської, Л. Мацепури, Л. Петришин, Н. Пов'якель, Т. Розової, Н. Рубан, Н. Скулиш, О. Харцій. Умови розвитку педагогічної креативності, зокрема формування креативного середовища, використання творчих проблемних завдань, спеціалізованих активних методів навчання, ознайомлення з досвідом педагогічного новаторства досліджуються О. Абдуліною, О. Антоновою, І. Гриненком, З. Гуцало, В. Данильченко, О. Дунаєвою, В. Загвязинським, Н. Малій, С. Сисоєвою.
Формулювання мети статті. Метою статті є презентація результатів апробації дослідження особливостей прояву професійної креативності студентів спеціальності «Дошкільна освіта».
Виклад основного матеріалу. На основі аналізу зазначених досліджень, а також специфічних особливостей діяльності вихователя дошкільного закладу, нами було надано визначення поняття «професійна креативність вихователя ДНЗ», яке ми трактуємо як багатофакторну, стійку здатність вихователя ДНЗ до творчого (нестандартного, доцільного, ефективного) розв'язання педагогічних задач, що мають на меті позитивну динаміку формування творчої особистості дошкільника та підвищення рівня творчої педагогічної діяльності самого вихователя ДНЗ. Креативна особистість вихователя виступає центральним компонентом творчої професійної діяльності вихователя ДНЗ. На основі зазначеного вище багатофакторного підходу, із врахуванням змісту етапів творчої педагогічної діяльності, виокремлених Л. Князєвою, а також систематизації та узагальнення компонентів педагогічної креативності, запропонованими О. Антоновою, О. Дунаєвою, І. Гриненком, Т. Каракатсаніс, Н. Кічук, Н. Нікандровим, Т. Остафійчук, Л. Петришин, С. Сисоєвою, В. Хомич, нами визначено структуру професійної креативності вихователя, що складається з таких компонентів: мотиваційного, когнітивного, операційного, регулятивного. З метою дослідження психологічних особливостей прояву професійної креативності майбутнього вихователя ДНЗ на основі структурних компонентів розроблено власне бачення критеріїв та показників її розвитку, об'єднані у методичні блоки діагностичного дослідження (таблиця 1).
Таблиця 1 Методичні блоки діагностичного дослідження професійної креативності майбутніх вихователів ДНЗ
|
Компоненти професійної креативності майбутніх вихователів ДНЗ |
|||||
|
Мотиваційний |
Когнітивний |
Операційний |
Регулятивний |
||
|
КРИТЕРІЇ |
сформованість мотивів творчої педагогічної діяльності |
розвиненість пізнавальних психічних процесів, обізнаність щодо психологічної сутності ПКВ, методів творчого розв'язання педагогічних задач та рівень навчальних досягнень |
сформованість системи розумових дій та операцій творчого розв'язання педагогічних задач |
сформованість регулятивних механізмів творчості |
|
|
Показники |
Прагнення зрозуміти складну педагогічну проблему, бажання віднайти новий спосіб її розв'язання |
успішне виконання завдань на: - оригінальність, гнучкість, швидкість мислення; сприйнятливість до вербальних та невербальних показників поведінки довколишніх; продуктивність творчої уяви; - знання психологічної сутності творчості та креативності, зокрема педагогічної, її особливостей у професійній діяльності вихователя, обізнаність щодо евристичних методів та технології їх використання; - рівень навчальних досягнень |
наявність під час опису творчого процесу розв'язання педагогічної ситуації: - системи дій: постановка педагогічної задачі, висування творчих ідей, вибір найбільш доцільних, оцінка результату; - різноманітних та доцільних операцій розв'язання |
- виявлення вольових зусиль на шляху подолання труднощів; - схильність до аналізу власної діяльності, виявлення причин та наслідків власних дій |
Ми передбачаємо, що високий рівень прояву названих показників характеризуватиме майбутнього фахівця як потенційно здатного до створення високоякісного продукту педагогічної та науково-педагогічної творчості [3, с. 7-49] (за умови оволодіння високим рівнем педагогічної майстерності); достатній - як здатних до творчого розв'язання педагогічних задач, впровадження ідей в професійну діяльність, що в цілому підвищуватиме його якість та забезпечуватиме відповідність сучасним вимогам суспільства до дошкільної освіти; у студентів із середнім рівнем розвитку показників виникатимуть труднощі у запровадженні творчої педагогічної діяльності, що проявлятиметься в ускладненому пошуку нестандартних, ефективних та доцільних розв'язань педагогічних задач різних типів, що, як наслідок, сприятиме загальному зниженню педагогічного професіоналізму; низький рівень прояву професійної креативності унеможливлюватиме здійснення творчої педагогічної діяльності.
Перейдемо до обговорення результатів емпіричного вивчення професійної креативності майбутніх вихователів ДНЗ.
За результатами вивчення мотиваційного компоненту професійної креативності майбутнього вихователя, яке здійснювалось за допомогою опитувальника САМОАО (А. Лазукін, в адаптації Н. Каліна) та тесту-анкети «Емоційна спрямованість» (Б. Додонов), встановлено, що високого рівня його розвитку не має жоден майбутній вихователь, достатнього - 21,67%, середнього - 70%, низького - 8,33%. Отримані результати дозволяють констатувати, що відсоток студентів із сформованим внутрішнім стандартом якості власної творчої діяльності, зорієнтованих на актуалізацію творчого потенціалу, досить невисокий, а значить і прояв професійної креативності для більшості студентів потребує додаткових (часто зовнішніх) мотивів. Аналіз результатів дослідження емоційної спрямованості показав, що найбільш приємним для більшості досліджуваних є переживання комунікативних (36,67%), альтруїстичних (15%) та гедоністичних (11,67%) емоцій. Показово, що глоричні та гностичні емоції, які складають креативну емоційну спрямованість, займають одну з найнижчих рейтинго- вих позицій серед запропонованих. Так, глоричні емоції як найприємніші для себе визначили 5% досліджуваних, для більшості з них вони посіли четверту та п'яту позицію. Гностичні емоції як найприємніші не визначив для себе жоден досліджуваний, вони зайняли здебільшого восьму, дев'яту та десяту позицію в загальному рейтингу. Це означає, що студенти здебільшого не відчувають радості та захоплення від творчого процесу, а, отже, за можливості прагнуть розв'язувати педагогічні задачі звичними способами. В цілому, виявлені особливості свідчать про недостатню вмотивованість до розуміння складних педагогічних проблем та віднаходження нових способів їх розв'язання.
Рівень розвитку когнітивного компоненту досліджувався за допомогою низки методів: тесту Торренса (в адаптації О. Тунік); тесту Дж. Гілфорда та М. Саллівена «Соціальний інтелект» (субтести «Групи експресії», «Вербальна експресія»); методики «Дослідження творчої уяви»; авторської двоблокової анкети «Креативність у професійній діяльності вихователя ДНЗ», аналізу результатів підсумкової атестації студентів. Результати показали, що високий рівень проявили 3,33% студентів, достатній - 31,67%, середній - 61,67%, низький - 3,33%. Це свідчить про наступне: переважна більшість студентів мають розвиток оригінальності, гнучкості, швидкості мислення, творчої уяви, здатності сприймати та вірно інтерпретувати вербальні та невербальні показники поведінки довколишніх на рівні вікової норми, а також досить високі показники навчальної діяльності, які виступають передумовою педагогічної компетентності та означають збіг реальних та запланованих результатів навчання.
В цілому, це вказує на потенційну здатність до прояву професійної креативності. Але кількісний та якісний аналіз анкетування показав, що знання більшості студентів щодо психологічної сутності педагогічної творчості та креативності знаходяться на низькому та середньому рівні сформованості, характеризуються ненауковістю, поверховістю, відсутністю системності, засновані здебільшого на практичному досвіді, досліджувані не мають уявлення про евристичні методи, алгоритм їх застосування, для розв'язання творчих завдань здебільшого використовують репродуктивні засоби. Найбільш наукові, ґрунтовні відповіді надали студенти старших курсів, що, на нашу думку, пов'язано з вивченням ними дисципліни «Педагогічна творчість».
За результатами вивчення операційного компонента, який оцінювався за допомогою методу розв'язання проблемних педагогічних ситуацій, встановлено, що високий рівень його розвитку мають лише 1,33% досліджуваних, достатній - 10,67%, середній - 43,33%, низький - 44,67%. Вважаємо, що перебування отриманих показників в межах переважно середнього та низького рівнів розвитку значно знижуватимуть результативність творчої професійної діяльності вихователя ДНЗ, оскільки саме виконання необхідної системи розумових дій та велика кількість операцій оптимізує, збагачує та організовує творчий процес, робить його контрольованим, усвідомленим, продуктивним, сприяє висуванню значної кількості ефективних творчих ідей.
Сформованість регулятивного компоненту професійної креативності майбутнього вихователя оцінювалась за допомогою опитувальника «Вольові якості особистості» (М. Чумаков) та методики визначення індивідуальної міри рефлексивності (А. Карпов, В. Пономарьова). Високий рівень розвитку компоненту характерний для 1,67% студентів, достатній - 18,33%, середній - 71,67%, низький - 8,33%. Отримані результати свідчать про те, що для більшості майбутніх вихователів характерним є недостатній рівень розвитку окремих вольових якостей, схильність до необдуманих, імпульсивних дій. Названі особливості перешкоджають досягненню якісного продукту педагогічної творчості через відсутність поетапного контролю творчого процесу, співвідношення результатів із встановленими до них суспільними вимогами, коригування відповідно до цього своїх дій, визнання власної провідної ролі у забезпеченні творчої педагогічної діяльності. Припускаємо, що це призводить до необхідності наявності зовнішнього контролю за професійною творчою діяльністю фахівця.
Порівняльний аналіз сформованості структурних компонентів ПКВ, дозволяє ранжувати їх за рівнем розвитку наступним чином: найвищі показники розвитку досліджувані проявили відносно когнітивного компоненту, на другій позиції - показники мотиваційного компоненту, на третій - регулятивного, порівняно низькі показники розвитку досліджувані проявили відносно операційного компоненту. На нашу думку, названі особливості обумовлені відсутністю цілеспрямованого формування у студентів настанови на творчу діяльність, обізнаності щодо способів вирішення творчих завдань, вміння адекватно обирати їх відповідно до конкретної ситуації, ефективно застосовувати та оцінювати результати.
Узагальнення даних дослідження особливостей прояву ПКВ дає змогу визначити її рівні: високий, достатній, середній та низький (рис. 1).
Рис. 1. Рівні розвитку професійної креативності майбутніх вихователів
Наведені дані дозволяють передбачити, що особливості професійної креативності вихователя, характерні для більшості досліджуваних, спричинятимуть певні труднощі у запровадженні творчої професійної діяльності. Це проявлятиметься в ускладненому та малоефективному процесі виявлення педагогічних проблем, формулювання педагогічних завдань, пошуку нестандартних ідей їх розв'язання, оцінки результату та його впровадження у практику, що призводитиме до зниження динаміки формування творчої особистості дитини, сприятиме загальному зниженню педагогічного професіоналізму.
Одержані результати дозволяють стверджувати, що виявлені особливості професійної креативності майбутніх вихователів ДНЗ не здатні забезпечити творчу педагогічну діяльність, що в цілому знижує якість професійної діяльності фахівців. Вважаємо, що це є свідченням необхідності активізації внутрішніх ресурсів зростання рівня професійної креативності шляхом запровадження цілеспрямованої роботи з її розвитку.
Перспективи подальших досліджень даної проблеми. Актуальною є проблема пошуку можливості системного впливу, здатного розвивати професійну креативність майбутнього вихователя як багатокомпонентний та складний за структурою феномен.
креативність психологічний вихователь мотиваційний
Список використаних джерел
1. Барышева Т.А. Психологическая структура и развитие креативности у взрослых: дисс. ... доктора психол. наук: 19.00.13 / Тамара Александровна Барышева. - СПб, 2005. - 360 с.
2. Дружинин В.Н. Психология общих способностей / В.Н. Дружинин. - СПб. : Издательство «Питер», 1999. - 368 с.
3. Педагогічна творчість: методологія, теорія, технології: монографія / [В.П. Андрущенко, Н.В. Гузій, С.О. Сисоєва та ін.]; за ред. С.О. Сисоєвої, Н.В. Гузій. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - 183 с.
4. Підготовка майбутніх вихователів до роботи з дітьми дошкільного віку: компетентісний підхід : монографія [за заг. ред. Г.В. Бєленької, О.А. Половіної] - Умань : Видавець «Сочінський», 2015. - 208 с.
5. Психологічна детермінація креативної поведінки : колективна монографія / [Воронін А.І., Токарєва Н.М., Устименко С.Ф. та ін.]. - Кривий Ріг : Видавничій дім, 2006. - 176 с.
6. Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі: монографія / [за ред. О.А. Дубасенюк]. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012 - 284 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні переваги роботи в системі інформаційного середовища Moodle. Особливості й головні етапи створення електронного навчального забезпечення зі спецкурсу "Формування професійної культури майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу" в ній.
статья [24,9 K], добавлен 27.08.2017Поняття емоційного інтелекту та його структура. Аспекти внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту. Міжособистісне розуміння та управління, внутрішня експресія. Психодіагностичний інструментарій для з’ясування рівня розвитку емоційного інтелекту.
статья [23,8 K], добавлен 24.04.2018На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Дослідження сутності професії вихователя дітей дошкільного віку. Аналіз основних особливостей організації роботи дитячого колективу. Роль зовнішності педагога у вихованні дітей. Характеристика дошкільної освіти та професії вихователя в сучасній Україні.
реферат [30,9 K], добавлен 27.12.2012Особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу, необхідність врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп’ютерно-ігровою культурою.
автореферат [208,6 K], добавлен 11.04.2009Сутність поняття "етика соціального педагога", його особливості. Особистісно-моральні якості соціального педагога. Експериментальне дослідження впливу теоретичної підготовки на процес формування професійної етики майбутнього соціального педагога.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 27.03.2012Особливості красномовства у діяльності вихователів дошкільних навчальних закладів. Емпіричне дослідження значення ораторського мистецтва в діяльності вихователя в закладах дошкільної освіти. Рекомендації педагогам щодо підвищення рівня красномовства.
курсовая работа [95,3 K], добавлен 03.11.2022Вивчення та аналіз вимог суспільства до вихователя дитячого садка. Дослідження особистості сучасного педагога. Особливості підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти. Педагогічні умови оздоровлення, навчання і виховання дітей дошкільного віку.
статья [55,5 K], добавлен 24.11.2017Формування економічної культури студентів як педагогічна проблема. Зміст і структура економічної культури майбутнього фахівця. Характеристика цільового, мотиваційного та когнітивного елементів аксіологічного компоненту виробничо-педагогічної культури.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 21.10.2016Сутність професійно-педагогічної компетентності, її основні елементи. Діяльність викладача вищого юридичного навчального закладу і його функціональні обов'язки. Компоненти професійної компетентності педагога вищої школи та його комунікативні якості.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 16.03.2012Вища педагогічна школа як провідний соціальний інститут. Ідеальна модель вихователя-методиста, соціальна й гуманістична сутність професії. Погляд психолого-педагогічної науки на формування особистості вихователя-методиста. Вимоги до освіти вихователя.
реферат [23,1 K], добавлен 12.07.2010Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Теоретичні концепція формування навчально-професійної мотивації. Фактори, якими визначається мотивація навчально-професійної діяльності студентів вищого навчального закладу. Управління навчально-професійною діяльністю студента через мотиваційний вплив.
статья [31,1 K], добавлен 24.04.2018Дослідження сучасної професійної освіти, яка характеризується взаємодією і співіснуванням освітніх парадигм. Вивчення ролі креативності, як необхідного складника професійного становлення й однієї з умов самореалізації педагога будь-якого профілю.
статья [29,1 K], добавлен 27.08.2017Наукове обґрунтовання концептуальної моделі професійної адаптації викладача вищого навчального закладу в процесі магістерської підготовки. Визначено й експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу.
автореферат [54,1 K], добавлен 11.04.2009Поняття та головний зміст, характеристика та відміності основних концепцій креативності. Розвиток творчих здібностей учнів молодших класів. Експериментальне дослідження креативності учнів молодшого шкільного віку, аналіз та оцінка його результатів.
курсовая работа [82,8 K], добавлен 20.07.2011Визначення мислення, творчості і креативності дошкільників, зміст їх естетичного виховання. Сутність і особливості розвиваючих ігор, значення площинного моделювання для загального розвитку дітей дошкільного віку. Проведення діагностики творчих здібностей.
дипломная работа [452,9 K], добавлен 24.06.2011Сім’я як перша ланка виховання дитини дошкільного віку. Основні шляхи та методи співробітництва дошкільного навчального закладу з сім’єю. Форми співробітництва дошкільного навчального закладу з сім’єю. Використання методики співробітництва з сім’єю.
курсовая работа [570,8 K], добавлен 14.07.2016Особливості професійної інформації, консультації, професійного добору. Взаємозв’язок структурних компонентів профорієнтації. Особливості соціально-професійної адаптації молоді. Соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 09.09.2013Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017
