Інтелектуальний розвиток студентів агротехнічного коледжу: рівнева диференціація
Ідеї компетентнісної освіти - фактор, який орієнтує педагогічну громадськість агротехнічних коледжів на підготовку професіоналів з розвинутими інтелектуальними здібностями. Навчально-пізнавальні уміння - запорука успішного оволодіння технологіями.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.12.2018 |
| Размер файла | 22,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Ідеї компетентнісної концепції, що нині інтенсивно впроваджуються у вищій аграрній освіті, орієнтують педагогічну громадськість агротехнічних коледжів на підготовку відповідальних професіоналів з розвинутими інтелектуальними здібностями, сформованим науковим світоглядом, навчально-пізнавальними уміннями, які в перспективі мають стати запорукою успішного оволодіння технологіями, що постійно оновлюються в аграрному виробництві. Вказані положення актуалізують проблему інтелектуального розвитку майбутніх аграрників в навчально-виховному процесі агротехнічного коледжу та спрямовують науковий пошук на розв'язання актуального наукового завдання: на підставі знань про особливості мислення, пам'яті, уваги, уяви, інших пізнавальних процесів особистості з'ясувати домінантні фактори та організаційно-педагогічні умови, за яких процес інтелектуального розвитку студентів буде більш результативним. компетентнісний педагогічний інтелектуальний здібність
Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить, що проблема інтелектуального розвитку особистості завжди була у центрі уваги вчених. Вихідні концептуальні положення інтелектуального розвитку людини відображено у дослідженнях ”тестологів“ (Ф. Гальтон, А. Біне, Т. Сімон, Ч. Спірмен, Л. Терстоун, Дж. Керрол, Р. Стенберг та ін.) та ''експериментальних психологів“ (Ж. Піаже, В. Келлер, К. Кофка, М. Вертхеймер, К. Дункер, В. Дружинін, Дж. Брунер, А. Лурія, Л. Леві-Брюль, М. Коул і С. Скрібнер, С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Н. Тализіна, Л. Венгер, В. Крамаренко, К. Абульханова-Славська, О. Тихоміров та ін.), які намагалися всебічно розкрити природу інтелекту. Результати їх наукового пошуку, інколи суперечливі та різночинні, застосовують і сучасні вітчизняні дослідники проблем інтелектуального розвитку особистості - А. Фурман, К. Недялкова, А. Каленський, М. Верніков, В. Дротенко, І. Захарова, О. Смирнова, Є. Крутій, П. Лузан та ін.
Проте проблема інтелектуального розвитку студентів агротехнічного коледжу залишається малодослідженою, що актуалізує розробку теоретичних і методичних аспектів формування інтелектуального потенціалу майбутніх аграрників безпосередньо у процесі оволодіння знаннями.
Пропонуються результати дослідження рівнів інтелектуального розвитку студентів агротехнічного коледжу, характеристики майбутніх аграрників з початковим, середнім, достатнім та високим рівнями інтелектуального потенціалу.
Для визначення рівня сформованості конкретних інтелектуальних умінь та якостей студентів, а також тих видів інтелектуальної діяльності, що є, власне, чинниками, джерелами розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця-аграрника, було застосовано комплекс методів спостережень, аналіз навчальної документації, тестування, експертна оцінка тощо. Насамперед, зупинимо увагу на експертному оцінювання інтелектуальних здібностей студентів.
Відмітимо, що експертна оцінка інтелектуальних здібностей студентів спеціальностей здійснювалася в ВСП Агротехнічний коледж Уманського національного університету садівництва, Таращанському агротехнічному коледжі, ВСП Городищенський коледж Уманського національного університету садівництва (2012-2013 рр.).
Експертні групи комплектувалися із числа педагогічних працівників, що були безпосередньо задіяні до діяльності студентських груп (куратор групи, викладачі, що викладали у групі певні курси, заступники директора тощо). Відмінністю від узвичаєних експертних методик було те, що оцінка виставлялася колегіально (на зразок роботи Державної екзаменаційної комісії), а не кожним експертом окремо.
Орієнтуючись на те, що інтелект є цілісне, системне утворення особистості студента [3], критеріями розвитку феномена у дослідженні вибрано: сформованість логічно-понятійного мислення; здатність до класифікації та аналізу; сформованість різних форм творчого мислення (комбінування, рухливість, непостійність, докладність); рівень здатності до логічних умовиводів; сформованість умінь грамотно виражати і оформлювати свої думки; здатність розв'язувати арифметичні задачі, практичність мислення; володіння теоретичним, індуктивним мисленням, здібності обрахунків; уміння розв'язувати геометричні задачі, оперувати просторовими образами, просторовою уявою; ступінь розвитку психічних функцій, що забезпечують пізнання довкілля (пам'ять, увага).
Таким чином, вказані показники відображають певні ознаки-характеристики інтелектуального розвитку особистості, які слід було перетворити в деяку математичну систему з відповідними відношеннями між елементами цієї системи. Мова про вибір шкали - алгоритму, за допомогою якого кожному досліджуваному об'єкту приписується деяке число.
На основі аналізу умов діагностики було прийнято узвичаєну п'ятибальну шкалу відношень (”... будь-яка інтервальна шкала перетворюється у шкалу відношень, якщо чітко фіксувати початок відліку“ [2, с. 231]). Якщо експерти вважали, що студент відмінно володіє тією чи іншою інтелектуальною якістю, їм пропонувалося відзначити це оцінкою ”5“; і навпаки, якщо та інша здатність у студента, на думку експертів, ще не сформована, це пропонувалося відзначити оцінкою ”1“. Природно, в усіх інших випадках експерти використовували можливості 5-бальної шкали.
Для прикладу, наведемо результати (табл. 1) експертного оцінювання інтелектуальних здібностей студентів спеціальності ”Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва“ (група № 1).
Коротко проаналізуємо результати експертного оцінювання інтелектуальних здібностей студентів групи Б. Насамперед вкажемо, що континуум середніх оцінок знаходиться в межах від 2,22 до 4,55. Найменшу середню оцінку інтелектуальних здібностей має № 24 (з морально- етичних міркувань умовимося оперувати не конкретними прізвищами студентів, а їх порядковими номерами у списку групи). Прикметно, що цей студент має найменший середній бал у групі за результатами сесії - 3,3. Натомість найбільший середній бал за результатами сесії має № 6 (4,8), але його середня оцінка інтелектуальних здібностей не є найвищої у групі - 4,44. Найвищу середню оцінку інтелектуальних здібностей експерти поставили № 19 - 4,55. Крім цього, у табл. 1 спостерігаємо такий факт: № 1 і № 2 мають однакову середню оцінку інтелектуальних здібностей (2,33), але їх навчальні досягнення різняться.
Отже, у даному разі маємо дві характеристики (результати навчання і експертна оцінка інтелектуальних здібностей) для одного й того ж об'єкта - респондентів студентської групи Б. Природно, на результати навчання студента мають позитивно впливати його інтелектуальні можливості. Щоб пересвідчитися у тому, що отримані нами результати діагностики мають тенденцію сумісно змінюватися так, що з'являється можливість завбачити величину однієї з них по значенню іншої, виконаємо кореляційний аналіз.
Після відповідних обрахунків [1]знаходимо, що коефіцієнт кореляції ф = 0,86.Проте, щоб з впевненістю стверджувати про вказаний науковий факт, слід дати відповідь на запитання: ”Чи не обумовлена залежність, яку фіксує коефіцієнт кореляції, випадковими відхиленнями?“ (перевіряється гіпотеза того, що отримані дані "суттєво" відрізняються від 0 [1, с. 239]).
Табл. 1
|
Результати сесії (середній бал) Yi |
Показники |
Хі |
||||||||||
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
Х6 |
Х7 |
Х8 |
Х9 |
||||
|
1 |
4,0 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2,33 |
|
|
2 |
3,8 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2,33 |
|
|
3 |
4,0 |
4 |
4 |
4 |
3 |
4 |
3 |
3 |
3 |
4 |
3,55 |
|
|
4 |
3,9 |
3 |
3 |
3 |
2 |
3 |
2 |
4 |
3 |
3 |
2,88 |
|
|
5 |
4,2 |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
3,22 |
|
|
6 |
4,8 |
4 |
4 |
4 |
4 |
5 |
4 |
5 |
5 |
5 |
4,44 |
|
|
7 |
3,8 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
2,33 |
|
|
8 |
4,0 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
3 |
3,44 |
|
|
9 |
4,5 |
4 |
3 |
4 |
4 |
4 |
3 |
5 |
3 |
4 |
3,77 |
|
|
10 |
3,8 |
3 |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2,44 |
|
|
11 |
3,7 |
3 |
3 |
4 |
2 |
3 |
2 |
4 |
2 |
3 |
2,88 |
|
|
12 |
3,5 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
2 |
4 |
2,44 |
|
|
13 |
43 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2,33 |
|
|
14 |
4,2 |
4 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
3,22 |
|
|
15 |
3,7 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2,33 |
|
|
16 |
3,7 |
3 |
3 |
4 |
2 |
3 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3,22 |
|
|
17 |
4,5 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
5 |
3 |
4 |
3,66 |
|
|
18 |
4,5 |
4 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4,22 |
|
|
19 |
4,5 |
4 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
5 |
5 |
4,55 |
|
|
20 |
4,0 |
4 |
4 |
5 |
3 |
4 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4,22 |
|
|
21 |
4,6 |
4 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
4 |
4,33 |
|
|
22 |
3,9 |
3 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
5 |
3 |
4 |
3,55 |
|
|
23 |
3,9 |
3 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
3 |
3,33 |
|
|
24 |
3,3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2 |
2,22 |
Примітка:
Х1 - володіє здатностями швидко і легко засвоювати нові знання;
Х2 - вміє розмірковувати, ясно мислить, не плутається в думках; встановлює зв'язки між подіями, причиною та наслідком; добре розуміє недоговорене, здогадується про те, що часто прямо не висловлюють дорослі, але мають на увазі; встановлює причини вчинків інших людей, мотиви їх поведінки;
Х3 - швидко запам'ятовує почуте або прочитане без спеціальних зауважень, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати;
Х4 - володіє широким науковим кругозором, знає багато про такі події і проблеми, про які його однолітки не знають і не здогадуються;
Х5 - багатий словниковий запас, часто вживає нові терміни, легко, логічно висловлює свої думки;
Х6 - володіє ґрунтовними інтелектуальними уміннями, оригінально мислить і пропонує несподівані, нестандарті відповіді та рішення проблемних завдань;
Х7 - має різнобічні інтереси, в перебігу навчальних занять ставить багато запитань;
Х8 - систематично читає художню літературу, періодику;
Х9 - займається інтелектуальними видами діяльності (шахи, колекціонування, художня самодіяльність тощо);
Х10 - середня оцінка сформованості інтелектуальних здібностей.
Якщо гіпотезу буде відхилено, маємо право стверджувати, що величина коефіцієнта кореляції статистично значуща при рівні значущості А..
У зв'язку з тим, що число респондентів пі < 50, застосовуємо критерій Стьюдента. Вибираємо рівень значущості 0,05 і порівнюємо розраховане і критичне (табличне) значення досліджуваного критерію статистики [2]: їкр = 2,074.
Отже, їкр<ї, а тому можемо констатувати, що коефіцієнт кореляції є значущим, і лише у 5 % випадків може виявитися рівним 0. З іншого боку, його величина (0,86) засвідчує, що розроблена методика експертного оцінювання інтелектуальних здібностей студентів є валідною.
Аналогічно було здійснено статистичну обробку результатів дослідження решти студентських груп. Звернемося до аналізу середніх оцінок студентів досліджуваних груп за певними показниками (табл. 2, 3).
Таблиця 2
|
№ з/п |
Показники |
Середні оцінки |
Дисперсія |
Середнє квадратичне відхилення |
|
|
1 |
Х1 |
3,12 |
0,63 |
0,79 |
|
|
2 |
Х2 |
3,00 |
0,60 |
0,77 |
|
|
3 |
Х3 |
3,75 |
0,54 |
0,73 |
|
|
4 |
Х4 |
2,79 |
0,60 |
0,77 |
|
|
5 |
Х5 |
3,41 |
1,03 |
1,01 |
|
|
6 |
Х6 |
2,78 |
0,60 |
0,77 |
|
|
7 |
Х7 |
3,79 |
1,21 |
1,1 |
|
|
8 |
Х8 |
2,95 |
0,82 |
0,90 |
|
|
9 |
Х9 |
3,45 |
0,95 |
0,97 |
Аналіз таблиці свідчить, що студенти групи Б за всіма виділеними показниками демонстрували низькі інтелектуальні здібності та уміння. Зокрема, за показником ''володіє ґрунтовними інтелектуальними уміннями, оригінально мислить і пропонує несподівані, нестандарті відповіді та рішення проблемних завдань“ експерти виставили найнижчу оцінку - 2,78.
Таблиця 3
|
№ з/п |
Студентські групи |
Середня оцінка сформованості інтелектуальних здібностей за відповідними показниками |
|||||||||
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
Х6 |
Х7 |
Х8 |
Х9 |
|||
|
1 |
А |
3,05 |
2,81 |
3,56 |
2,89 |
3,23 |
3,02 |
3,98 |
3,01 |
3,29 |
|
|
2 |
Б |
3,12 |
3,00 |
3,75 |
2,79 |
3,41 |
2,77 |
3,79 |
2,95 |
3,45 |
|
|
3 |
В |
3,41 |
3,23 |
2,98 |
2,49 |
2,97 |
2,99 |
3,87 |
2,70 |
3.24 |
|
|
4 |
Г |
2,89 |
2,92 |
3,45 |
2,56 |
3,23 |
2,66 |
3,74 |
2,63 |
3,67 |
|
|
5 |
Д |
3,03 |
3,42 |
3,23 |
2,80 |
3,90 |
2,95 |
3,33 |
2,84 |
3,13 |
|
|
6 |
Е |
3,21 |
3,29 |
3,41 |
2,64 |
3,69 |
2,70 |
3,51 |
2,72 |
3,50 |
|
|
7 |
Є |
3,18 |
2,78 |
3,55 |
2,43 |
3,74 |
2,63 |
2,98 |
2,47 |
3,09 |
|
|
8 |
К |
3,08 |
2,95 |
3,63 |
2,61 |
3,14 |
2,60 |
3,28 |
2,58 |
3,22 |
|
|
9 |
Л |
3,29 |
3,13 |
3,74 |
2,70 |
3,22 |
2,69 |
3,79 |
2,80 |
3,75 |
|
|
10 |
М |
3,56 |
3,01 |
3,66 |
2,91 |
3,45 |
2,57 |
3,66 |
2,89 |
3,61 |
Приблизно така ж середня оцінка студентів за показником володіє широким науковим кругозором, знає багато про такі події і проблеми, про які його однолітки не знають і не здогадуються“:Х4=2,79. Що насторожує, так це той факт, що студенти вкрай мало читають художню літературу, періодику (Х8 = 2,95), мають посередні здатності оволодіння новими знаннями (Х1 = 3,12), недостатньо приділяють уваги інтелектуальним видам діяльності.
Зауважимо, що величина середнього квадратичного відхилення (див. табл. 2) переконує, що маємо право робити вказані висновки: наприклад, при середній оцінці 3,75 мнемічних здібностей всі інші студенти групи мають оцінку, яка в середньому відхиляється від 3,75 на 0,73.
Зазначена ситуація є типовою: аналіз результатів експертної оцінки інтелектуальних здібностей студентів досліджуваних груп свідчить, що континуум середніх оцінок (див. табл. 3) знаходиться в межах від 2,43 до 3,98.
Комплексний аналіз результатів емпіричних досліджень дозволив здійснити групування студентів агротехнічних коледжів за ознакою рівень інтелектуального розвитку“ та схарактеризувати відповідні групи таким порядком:
- високий рівень інтелектуального розвитку характеризувався наявністю всіх ознак сформованого понятійного мислення. Студенти, віднесені до цього рівня, демонстрували ерудицію, продуктивні програмні знання, вільно оперували понятійним апаратом наукової галузі, що вивчалася, здатності чіткого розчленування у свідомості певних об'єктів (процесів, явищ, предметів тощо) поряд з уміннями синтезувати елементи, думки, образи уявлення, ознаки чи властивості. Володіючи синтезуючою розумовою діяльністю, студенти уміло з'ясовували загальні підстави для класифікації, групували об'єкти за видовими, родовими та іншими ознаками. Таким студентам притаманні уміння ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги колег чи педагогів (самостійність мислення); вони здатні не підпадати під вплив чужих думок, об'єктивно характеризувати процеси чи явища, вимогливо оцінювати свої думки (критичність мислення). Натомість ці студенти володіли досконалим умінням швидко переключатися з одного способу розв'язку навчальних завдань на інший, змінювати тактику і стратегію своїх дій, виявляючи здатності бачити проблему там, де її не помічають інші. Під час висловлювання суджень такі студенти демонстрували уміння дотримуватися логічної наступності, навички швидкого обдумування правильного рішення і прийняття його, відрізнялися здібностями грамотно виражати і оформлювати свої думки. Систематично займаючись інтелектуальною діяльністю, ці студенти брали активну участь у науково-дослідній роботі, володіли уміннями експериментувати, досконало використовувати комп'ютерну техніку для пошуку і оброблення інформації. Така інтелектуальна діяльність стимулювалася мотивацією, у структурі якої домінували навчально-пізнавальні мотиви на рівні інтересів до методів теоретичного і творчого мислення. Окрім того, ми спостерігали у таких студентів досконалі уміння розв'язувати математичні задачі, оперувати просторовими образами, розвивати просторове мислення та просторову уява. Студенти відрізнялися доброю словесно-логічною і образною пам'яттю, увагою, наполегливістю та організованістю. Натомість частка таких студентів була лише 7-10%;
- достатній рівень інтелектуального розвитку демонстрували студенти з добре розвинутим понятійним мисленням. Студенти, віднесені до цього рівня, часто демонстрували ерудицію, володіли знаннями в обсязі навчальних програм, в основному оперували необхідним понятійним апаратом після вивчення певного курсу. Загалом, їх розумові дії характеризувалися достатніми здатностями аналізувати та синтезувати елементи, думки, образи уявлення, ознаки і властивості, встановлювати подібності й відмінності між ними, абстрагувати, узагальнювати, групувати об'єкти за певними видовими, родовими та іншими ознаками. Переважно, студенти цього рівня були досить освічені, їхній рівень знань відповідав необхідним вимогам. Займаючись інтелектуальною діяльністю, вони брали участь у науково-дослідній роботі, володіли уміннями пошуку і оброблення інформації засобами комп'ютерної техніки. Їх інтелектуальна активність стимулювалася низкою мотивів, серед яких були і пізнавальні потреби, хоч і не домінантні. Сформовані здатності математичних обрахунків дозволяли студентам успішно розв'язувати навчальні завдання, хоч і в межах навчальних програм. Просторове мислення просторова уява наполегливих студентів цього рівня були запорукою успішного оволодіння технічними дисциплінами. Достатній рівень сформованості пізнавальних здібностей (сприймання, пам'ять, увага тощо) поєднувався в них з певною рефлексією, намаганням осмислити власну життєдіяльність. Серед студентського загалу агротехнічного коледжу частка студентів з достатнім рівнем інтелектуального розвитку складала приблизно 17-25%;
- до середнього рівня інтелектуального розвитку ми відносили студентів, у яких спостерігався недостатній ступінь розвитку понятійного мислення, що виявлялося у посередній здібності до аналітико-синтетичної діяльності, недостатнім вмінням аналізувати та синтезувати елементи, думки, образи уявлення, ознаки і властивості, встановлювати подібності й відмінності між ними, абстрагувати, узагальнювати, групувати об'єкти за певними видовими, родовими та іншими ознаками. Ці студенти намагалися планувати свою діяльність, однак здатність до рефлексії виявлялася у слабкій мірі. Вони несистематично займалися інтелектуальною діяльністю, що стимулювалася, переважно, не пізнавальними потребами, володіли недостатнім рівнем культури мови. Загалом, студенти цього рівня були недостатньо освічені, їхній рівень знань був посередній. Такі студенти рідко брали участь у науково-дослідній роботі, слабко володіли уміннями пошуку і оброблення інформації засобами комп'ютерної техніки. Те саме можна сказати і про рівень розвитку пізнавальних психічних функцій. Натомість деяка частка таких студентів компенсувала свої недостатні інтелектуальні можливості наполегливістю і працьовитістю. Серед досліджуваного студентського загалу студентів із середнім рівнем інтелектуального розвитку було біля 30%;
- початковий рівень інтелектуального розвитку визначався низькою ерудицією студентів, мислення яких не дозволяло постійно успішно здійснювати аналітико-синтентичну діяльність: з огляду на вікові норми, вміння аналізувати та синтезувати елементи, думки, образи, ознаки і властивості, встановлювати подібності й відмінності між ними, абстрагувати, узагальнювати, групувати об'єкти за певними видовими, родовими та іншими ознаками розвинуті дуже слабо. Практично не розвинутими були здатності проблемного мислення. Студенти, віднесені до цього рівня, відрізнялися слабким розвитком пізнавальних психічних функцій (сприймання, пам'ять, увага тощо), сформованістю технічного мислення. Загальний обсяг їх знань визначався як гранично низький, а уміння розв'язувати геометричні задачі, навички оперування просторовими образами, уява знаходилися практично в латентному стані. Чисельність таких студентів на кожному курсі суттєво різнилася (в межах від 18% до 35 %), що, на нашу думку, було детерміновано щорічними конкурсними можливостями вступу в агротехнічний коледж, загальноосвітньою підготовкою вступників тощо.
На наступному етапі досліджень здійснювалося вимірювання рівня інтелектуального розвитку студентів агротехнічних коледжів засобами комплексного тестування. Зауважимо, що до комплексного тесту(табл. 4) ввійшли завдання з різних діагностичних методик [4]. Результати тестового оцінювання рівнів інтелектуального розвитку студентів подано у табл. 5.
Аналіз таблиці 5 свідчить, що за результатами виконання тесту рівень інтелектуального розвитку 84 респондентів слід визначити як початковий: зі 100 можливих кожний з них набрав менше 45 балів.
Таблиця 4. Інструментарій діагностування інтелектуального розвитку студентів агротехнічного коледжу
|
№ з/п |
Критерій |
Методика діагностування (субтести, тестові завдання) |
|
|
1 |
Сформованість логічно-понятійного мислення |
Тест Р.Амтхауера |
|
|
2 |
Здатність до класифікації та аналізу |
Методика А.Кареліна |
|
|
3 |
Сформованість різних форм творчого мислення (комбінування, рухливість, непостійність, докладність) |
Тест Р.Амтхауера |
|
|
4 |
Здатність до логічних умовиводів: |
Методика Л.Столяренка |
|
|
5 |
Сформованість умінь грамотно виражати і оформлювати свої думки |
Тест Р.Амтхауера |
|
|
6 |
Здатність розв'язувати арифметичні задачі, практичність мислення |
Тест Р.Амтхауера |
|
|
7 |
Володіння теоретичним, індуктивним мисленням, здібності обрахунків |
Тест Р.Амтхауера |
|
|
8 |
Уміння розв'язувати геометричні задачі, оперувати просторовими образами, просторовою уявою |
Тест Г.Айзенка Тест Беннета |
|
|
9 |
Ступінь розвитку психічних функцій, що забезпечують пізнання довкілля (пам'ять, увага) |
Методика .Кареліна Тест Р.Амтхауера |
Таблиця 5
|
№ з/п |
Рівні інтелектуального розвитку |
Кількість, осіб |
Частка, % |
|
|
1 |
Високий |
18 |
7,82 |
|
|
2 |
Достатній |
62 |
26,95 |
|
|
3 |
Середній |
64 |
27,84 |
|
|
4 |
Початковий |
84 |
37,39 |
|
|
Всього |
230 |
100 |
Достатній та середній рівень інтелектуального розвитку продемонстрували 62 і 64 студенти відповідно. І лише 18 студентів (7,82%) виявили високий рівень розвитку інтелектуальних здібностей, набравши від 80 до 89 балів. Прикметно, що жоден з респондентів не набрав більше 90 балів.
Крім вказаних діагностичних процедур, за період проведення експериментальних досліджень автор відвідала біля 50 навчальних занять, провела низку бесід з педагогічними працівниками, студентами, науковцями, що дало змогу констатувати такий факт: навчальне середовище агротехнічного коледжу недостатньо залучає студентів до інтелектуальних видів діяльності, а можливості сучасних педагогічних технологій у розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх аграрників використовуються недостатньо. Перспективи подальшого наукового пошуку пов'язуємо з розробкою методики інтелектуального розвитку студентів агротехнічного коледжу в перебігу гуманітарної підготовки.
Література
1. Бронштейн И.Н. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов / И.Н. Бронштейн, К.А. Семендяев. - М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1986. - 544.
2. Лузан П.Г., Сопівник І.В., Виговська С.В. Основи науково-педагогічних досліджень: навчальний посібник. - 3-е вид, доповнене. - К.: НАКККіМ, 2012. - 368 с.
3. Недялкова К.В. Педагогічні умови інтелектуального розвитку майбутніх учителів математики у процесі фахової підготовки: автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.04. - Одеса, 2003. - 21 с.
4. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д.Я. Райгородский. - Самара : Издательский Дом «Бахрам - М», 2006. - 480 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття, структура та компоненти професійної спрямованості студентів медичних коледжів. Можливі шляхи розвитку професійної спрямованості студентів—медсестер на заняттях з іноземної мови відповідно до початкового рівня професійної спрямованості студентів.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Необхідність комплексного підходу до корекції мовленнєвих порушень. Диференціація звуків як етап з формування правильної звуковимови, спрямований на розвиток уміння відрізняти даний звук від близьких за звучанням або за місцем і способом утворення.
курсовая работа [17,9 K], добавлен 16.08.2014Особливості роботи керівників професійних коледжів, сутність та зміст гуманістичного підходу до управління новими форматами професійно-технічних навчальних закладів. Особлива роль та значення взаємодії керівника коледжу з педагогічним колективом.
статья [20,4 K], добавлен 18.12.2017Активізація учбово-пізнавальної діяльності студентів як один з засобів підвищення ролі їх самостійної роботи. Основні умови стимулювання та заходи підтримки розвитку академічних компетенцій в студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності.
дипломная работа [1005,5 K], добавлен 25.06.2013Теоретичні концепція формування навчально-професійної мотивації. Фактори, якими визначається мотивація навчально-професійної діяльності студентів вищого навчального закладу. Управління навчально-професійною діяльністю студента через мотиваційний вплив.
статья [31,1 K], добавлен 24.04.2018Розвиток системи навчання в нинішніх умовах та необхідність безперервної, гнучкої, модульної, самостійної, випереджаючої, розподіленої освіти. Принципи, ідеї і інструменти відкритого навчання. Рівноправна альтернатива існуючої класичної системи освіти.
эссе [13,8 K], добавлен 23.03.2014Ознайомлення студентів з особливостями роботи загальноосвітніх навчальних та позашкільних закладів освіти. Організація навчально-виховного процесу в початковій школі повного дня, навчальному закладі „початкова школа-дитячий садок", бібліотеці для дітей.
научная работа [39,3 K], добавлен 14.07.2009Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011Аналіз підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів у нинішніх умовах. Поєднання традиційних та інноваційних форм методичної роботи з викладачами для успішного розвитку їх професійної мобільності. Визначення рівня фахової компетентності педагогів.
статья [20,7 K], добавлен 27.08.2017Загальний огляд життя і творчості Т.Г. Шевченка та його реформаційні ідеї в галузі освіти й науки. Роль сімейного виховання в формуванні особистості. Засоби й методи виховання та навчання в народі. Т.Г. Шевченко про учителя та педагогічну професію.
курсовая работа [52,4 K], добавлен 06.04.2012Теорія вчення про педагогічну оцінку, та її вплив на поведінку школярів. Динаміка основних характеристик оцінки у навчально-виховному процесі закладів початкової освіти. Експериментальне дослідження відношення молодшого школяра до педагогічної оцінки.
курсовая работа [218,5 K], добавлен 15.06.2010Становлення особистості студента як суб`єкта навчально-професійної діяльності. Технологія особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому педагогічному навчальному закладі. Самовиховання студентів у процесі оволодіння професією педагога.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 18.04.2011Напрямки розвитку змістовної частини сучасної вузівської освіти. Принципи сучасної освіти: функціональна повнота компонентів змісту, диференціація та інтеграція змісту освіти. Загальна структура та вимоги до змісту освіти. Блоки підготовки фахівців.
реферат [17,4 K], добавлен 03.06.2010- Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як фактор цілісного формування особистості
Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як психолого-педагогічна проблема, особливості його реалізації в умовах сучасного вищого закладу. Функціональна модель та цілі екологічного виховання і освіти студентів біологічного факультету.
дипломная работа [167,4 K], добавлен 19.05.2013 Розвиток освіти на Слобожанщині під час Другої світової війни та у повоєнний період. Педагогічна діяльність Б.Д. Грінченка. Х.Д. Алчевська та її внесок розвиток народної освіти. Харківська школа-клініка для сліпоглухонімих дітей І. Соколянського.
курсовая работа [108,9 K], добавлен 14.06.2014Врахування психофізичних особливостей дітей для успішного навчання. Реалізація прав дітей з порушеннями у мовному та психічному розвитку. Оволодіння дитиною дошкільного віку мовленням. Види мовних розладів. Зв'язок мовної діяльності із структурами мозку.
реферат [15,0 K], добавлен 14.10.2009Вплив чинників розвитку освіти на вибір спеціальності культуролога, їх види. Вдосконалення системи освіти в контексті соціокультурної політики розвинених країн. Позасистемна освіта як фактор реалізації ідей якості. Позасистемні форми освітньої діяльності.
контрольная работа [16,9 K], добавлен 19.12.2012Застосування методики викладання історії в школах. Виникнення навчально-методичної літератури. Розвиток шкільної історичної освіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст. Введення самостійних курсів навчання історії. Викладання у воєнний та повоєнний час.
дипломная работа [70,6 K], добавлен 13.02.2012Інтелектуальний розвиток дитини в сім’ї у сучасних умовах. Методика підвищення рівня розумового виховання в сім’ї та для дітей, позбавлених родинного виховання. Ігротерапія як метод подолання педагогічної занедбаності школярів в умовах будинку-інтернату.
дипломная работа [223,7 K], добавлен 06.11.2009
