Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів

Л.Ю. Очеретенко

В сучасній педагогічній діяльності необхідно використовувати різні можливості впливу на пізнавальну діяльність студентів. Наприклад, на сучасному етапі у природознавство впевнено входять уявлення про нетрадиційне. Методологія природничих наук еволюціонує у напрямку визнання наукової необхідності і доцільності інтуїтивного пошуку.

Інтуїція, як складний вияв людської психіки, глибоко вивчається вченими різних спеціальностей - психологами, фізіологами, медиками, нейрохіміками, філософами. Цілком можливо, що наука розгадає це явище природи. Можна погодитись, що ми знаходимось на порозі нової парадигми - нової концептуальної системи постановки проблем та їх вирішення, нових методів дослідження в науці.

У зв'язку з цим необхідно вносити певні корективи в процес викладання і вивчення природничих наук. Ми не в змозі дати студентам сьогодні знання майбутнього, але можемо озброїти їх новими підходами до вирішення багатьох професійних проблем. Викладачі повинні зосередити увагу на розвиненні у студентів гармонійного поєднання логічного та інтуїтивного мислення, адже вони взаємно доповнюють одне одного.

Природничонаукові дисципліни мають великий потенціал для розвитку логічного та інтуїтивного мислення студентів. І треба підкреслити, що більшість викладачів постійно приділяють увагу формуванню у студентів основних прийомів логічного мислення (порівняння, абстрагування, узагальнення тощо). Саме на цих прийомах мислення базується вивчення природничо-наукових дисциплін. В сучасних умовах, коли активно проходять процеси гуманітаризації природничих наук, слід активізувати діяльність по впровадженню в учбовий процес елементів логіки, психології, філософії.

При викладанні природничих дисциплін з метою розвитку логічного та інтуїтивного мислення студентів розробляються індивідуальні завдання, які вимагають творчої роботи. Наприклад, необхідно самостійно висунути гіпотезу, осмислити дослідження, виконати його, проаналізувати та узагальнити результати, зробити висновки і аргументувати їх. Такі завдання слід пов'язувати з майбутньою професією студентів. Логіка проведення такої самостійної роботи потребує від студентів глибоких знань.

На практичних заняттях з хімії використовуються певні вправи-тренажери для того, щоб навчити студентів прогнозувати властивості речовин на основі їх хімічної будови або прогнозувати можливості застосування речовин на основі їх хімічних властивостей. В перспективі можна зацікавити студентів процесами моделювання природних біологічно активних сполук, використовуючи, наприклад, комп'ютерні завдання.

Спеціальні вправи слід використовувати з метою навчити студентів «препарувати» складні речовини на прості частини. Це допомагає аналізувати будову і властивості таких важливих сполук як білки, нуклеїнові кислоти, полісахариди, а також вітаміни, гормони, антибіотики, пестициди. На лабораторних заняттях студенти мають можливості експериментально проаналізувати ці речовини, впевнитись у своїх судженнях, або спростувати їх.

Інтуїтивне мислення можна активізувати, впливаючи на різні чуттєві органи людини, наприклад використовуючи засоби наочності. Відомо, що яскраві зорові враження створюють у свідомості людини певні образи, які стимулюють творчі процеси. В цьому плані велике значення мають хімічні та біологічні експерименти, особливо - цікаві хімічні досліди, які виконують самі студенти. Під час виконання експериментів активізується дія зорових, слухових, нюхових, тактильних та інших аналізаторів, тобто активізується майже вся сенсорна система людини. Це сприяє певному сполученню в свідомості відчуттів і уявлень, створенню нових уявлень. Правильне поєднання чуттєвих та словесно-логічних розумових процесів гармонізує інтуїтивне та логічне мислення.

З метою розвитку інтуїтивного мислення студентів слід надати їм певну свободу у вирішенні творчих завдань, пропонувати різні, іноді - альтернативні шляхи виконання досліджень, які не завжди гарантують вірний результат. Інтуїтивний пошук потребує права на помилку. Студенти можуть використовувати евристичні прийоми і при цьому помилятись. Але помилки повинні визнаватись і виправлятись.

Розвиток суспільства у нових умовах ставить перед викладачами актуальне завдання - формування творчого потенціалу особистості.

Оцінюючи результати діяльності студентів, слід враховувати не тільки повноту знань, але й вміння творчо оперувати знаннями (пов'язувати знання різних рівнів, різних предметів). Такі вміння сприятимуть творчому вирішенню майбутніми фахівцями складних професійних проблем.

Ототожнюючи творчі здібності і креативність (творчість) вчені ввели поняття «латеральне мислення» (у перекладі - «не-стандартне», «нелінійне», «бокове») [1, с. 24]. Це специфічний процес обробки інформації, спрямований на зміну існуючої стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності, групування вихідних елементів у найбільш незвичних сполученнях та створення нових альтернативних варіантів розв'язання певної проблеми.

Латеральне мислення передбачає певні умови: немає необхідності у кожному кроці - важливий результат; можна використовувати методи, які дозволяють виходити за межі адекватності. Для латерального мислення характерні непослідовність, дослідження з різних точок зору, новий погляд на речі, різносторонній підхід, динамічні поняття, широке поле інформації (взаємозв'язок різних галузей), багато проблем у колі уваги, сумніви у інформації, багато альтернативних варіантів вирішень. Такий тип мислення - це відхід від стереотипів, відкладання оцінки (кінцевого результату може не бути), виклик існуючому порядку [2, с. 224].

Творче мислення - нешаблонне. Воно включає відхід від стандартних ідей, стереотипів,потребує звільнення від моделей, кліше. Необхідно досягти евристичного моменту, коли маловірогідний напрямок думки приводить до дієвої ідеї. Напрямок думки спрямований не стільки до вірного, скільки до ефективного. Відбувається пошук нового, звільнення з під контролю жорсткого логічного мислення. Якийсь кут зору - це лише один з множин генерування нових підходів. Вважається,що усвідомлення фіксованих моделей - це недолік. У студентів необхідно розвивати навички застосування латерального мислення.

В останні роки вчені різних спеціальностей активно досліджують проблеми взаємозв'язку раціонального та образного мислення, і в цьому контексті - проблему гармонізації наукової і художньої творчості.

Вчені порівнюють мозок людини є комбінацією трьох біокомп'ютерів. Перший з них співвідносять з лівою півкулею мозку, де відбувається організація логічного мислення. Другий - з правою півкулею мозку, що є центром емоційного сприйняття і поведінки. Третій - пов'язують з лобними долями головного мозку. Він забезпечує сумісне функціонування першого і другого біокомп'ютерів.

Дослідження вчених свідчать, що розвиток образного, художнього мислення стимулює творчі здібності людини. І це ще раз підкреслює важливість культурного виховання студентів. Треба зацікавлювати їх художньою літературою, музикою, живописом, виховувати у них художній смак і почуття прекрасного.

Відомо, що різні типи інтелектів потребують різних методів та прийомів їх активізації. Інтелектуальні творчі здібності можуть збільшуватись під впливом музики, поезії, живопису, комп'ютерної (когнітивної) графіки. Існує, наприклад, тілесно-кінетичний блок методів та прийомів активізації інтелекту, куди відносять танці, рольові ігри, драматичні вистави, певні види фізичної культури та воєнного мистецтва. Тому кожний викладач вузу повинен враховувати велику роль емоційно-почуттєвих факторів у розвитку інтелектуальних здібностей студентів і сприяти їх гармонійному поєднанню.

Наші педагогічні спостереження свідчать, що студенти, які захоплюються складанням віршів, навчаються краще ніж інші, легше виконують певні творчі завдання (наприклад, підготовку виступів, презентацій, складання тематичних кросвордів, написання рефератів), проявляють підвищений інтерес до наукової роботи.

Студенти, які беруть участь у художній самодіяльності, часто виступають перед великою аудиторією, відрізняються кмітливістю, емоційністю, вмінням переконувати, відстоювати свою думку. А як відомо, відбиття знань у емоціях - важлива умова переходу знань у переконання, умова становлення переконаності й світогляду. Такі студенти вдало виступають на семінарах, впевнено проводять науково-просвітницьку діяльність - виступають з науковими доповідями перед учнями шкіл, перед населенням.

Наукова і художня творчість , як доводять вчені, мають багато спільного. Ці види творчості потребують праці, поєднання раціонального та емоційно-почуттєвого, свідомого та підсвідомого. Часто наукові відкриття, як і твори мистецтва, виникають на інтуїтивному рівні, коли художня ідея, або результат наукового пошуку виникають у свідомості не поступово, а відразу, в завершеному вигляді. І лише після цього відбувається їх логічне, аналітичне осмислення, обґрунтування. В той же час, і наукова, і художня творчість приносять людині не тільки втому, а й велику насолоду, радість, задоволення. Вони змістовно заповнюють вільний час людини.

Крім того, психологи доводять, що захоплення науковою або художньою творчістю, так само, як цікава книга, дає людині можливість «відключитись» від буденщини і поринути в «інший світ» - цікавий і прекрасний. Важливо привчити студентів «відключатись» саме таким чином, підвищуючи їх загальнокультурний рівень. В ідеалі будь-яке навчання в вузі через наукову і художню творчість повинно вільно переходити у дозвілля, відпочинок студентів.

Тому викладачам необхідно більше уваги приділяти розповідям про видатних вчених і педагогів, що одночасно були поетами, художниками, музикантами. Такі приклади завжди з цікавістю сприймаються студентами і стимулюють їх творчий потяг.

Перехід від навчання до наукової та художньої творчості - це не тільки один із шляхів розвитку творчої особистості студента, це виховання у молодої людини високих духовних потреб, навчання її використанню свого вільного часу з користю для суспільства і з інтересом для себе.

Відносно форм і методів викладання слід зазначити,що в педагогічній діяльності необхідно поєднувати традиційні широковідомі методи і форми навчання з інноваційними [3, с. 282]. Наприклад, останнім часом поряд з традиційними формами проведення лекцій практикуються лекції-конференції, лекції-дискусії, проблемні, оглядові, консультативні лекції.

Теоретичну роботу студентів помітно активізують лекції-конференції, які вимагають від студентів сумлінної підготовки і проходять у творчій атмосфері. Доповідь викладача доповнюється й розширюється доповідями студентів, що носять науковий характер, викликають питання, спонукають до дискусій. активізація пізнавальний інноваційний студент

Студенти полюбляють метод презентації знань, здобутків у вигляді певних творчих робіт, проектів, які вони готують самостійно під керівництвом викладачів, вкладаючи в свою діяльність нові творчі ініціативи, свіжі ідеї. Перспективними для діяльності майбутніх спеціалістів є методи складання структурно-логічних схем, моделювання природних процесів, які з цікавістю сприймаються студентами. Заохочується активний потяг молоді до застосування комп'ютерних методів, нових мультимедійних технологій, адже дистанційні освітні комунікації, мережеві сервіси несуть в собі невичерпний потенціал використання навчальної та наукової інформації.

Список використаних джерел

1. Пивоварова О. Латеральне мислення та методи його розвитку / О. Пивоварова // Філософія освіти. - 2006. -№1. - С. 24.

2. Боно Э. Нестандартное мышление / Эдвард де Боно; пер. с англ. - Минск, 2012. - С. 224 .

3. Очеретенко Л. Ю. Природничонаукові основи формування світогляду студентів: Монографія / Л. Ю. Очеретенко, Ю. Є. Очеретенко / Умань: «Візаві» (Видавець «Сочінський»), 2015. - С. 282.

Размещено на Allbest.ru