До питання вирішення деяких дидактичних завдань навчання іноземним мовам студентів технічних вузів за умов використання комп’ютерних телекомунікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання вирішення деяких дидактичних завдань навчання іноземним мовам студентів технічних вузів за умов використання комп'ютерних телекомунікацій

Г.В. Абрамович

Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця

Розвиток суспільства на даному етапі все більше набуває якостей, що притаманні постіндустріальному інформаційному суспільству, тобто суспільству, в якому знання, представлені у вигляді інформаційних ресурсів, є найважливішим фактором економічного розвитку, а інформаційна індустрія - однією із головних галузей економіки.

Науково-методичною та технологічною основою цих процесів є область науки, техніки та виробництва, що стрімко розвивається - інформаційні технології, яка охоплює дослідження теоретичного та методичного аспектів, розробку та створення систем, продуктів та сервісів інформаційної індустрії.

Однак, незважаючи на високу наукову та практичну значущість області інформаційних технологій, вона досі не представлена в системі вищої освіти адекватним їй освітнім напрямком. Такий стан речей суттєво обмежує можливості сучасних вузів в співпраці із зарубіжними університетами, в їх виході на міжнародний ринок освітніх послуг в цьому актуальному напрямку.

Тому реформація сучасної системи освіти, як це визначено в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті [6; 2-3], вимагає впровадження сучасних інформаційних технологій, що забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості сприйняття складної інформації. Успішному вирішенню вищезазначених завдань сприятиме використання комп'ютерних телекомунікацій та впровадження педагогічних програмних засобів на основі інших сучасних інформаційних технологій.

В свою чергу, зміст вищої технічної освіти вже не відповідає сучасним вимогам, які ставляться до випускників вузів. Тому і в цій області вищої освіти проводиться постійна робота по модернізації її змісту. Навчання іноземних мов разом із навчанням інформатики розглядаються як пріоритетний напрямок модернізації навчання на сучасному етапі розвитку вищої школи.

Іноземну мову, як предмет, що сприяє розвитку комунікативної культури, розширює пізнавальні можливості студентів та сприяє підвищенню професійного рівня технічної освіти пропонується вивчати на всіх спеціальностях технічних вузів.

Та практика доводить, що лише незначний процент випускників технічних вузів володіє мовою на рівні, достатньому для якісного професійного спілкування, оскільки невпинний інформаційний потік, з яким щоденно мають справу майбутні фахівці, вже не може бути впорядкований за допомогою лише “традиційних” освітніх технологій. Ідея безперервного навчання, яка все частіше згадується в педагогічній літературі, може бути реалізована в програмі вищої технічної школи лише за умов ефективного вирішення завдань передачі накопиченого досвіду, навчання методикам роботи з інформацією, методам створення нових знань і саме головне - методам підтримання необхідного рівня знань, що є дуже важливим при вивченні іноземних мов.

У викладанні студентам технічних спеціальностей предметів гуманітарного циклу, до якого входить і вивчення іноземних мов, комп'ютерні технології покликані стати ефективним інструментом, котрий полегшить засвоєння знань, зробить цей процес ще більш цікавим, наочним, живим, творчим та індивідуальним і надасть можливість об'єктивно оцінювати рівень засвоєння матеріалу студентами.

Ця тема дослідження є новою, хоча деякі вітчизняні та зарубіжні педагоги та науковці вже дали свою оцінку новітнім інформаційним методикам. В останні роки в Україні та за її межами інтенсивно досліджується питання запровадження в навчальний процес засобів сучасних інформаційних технологій. Програмному забезпеченню навчального процесу присвячено роботи наступних авторів: Ю.К.Бабанський, М.І.Жалдак, І.Я.Лернер, Ю.І.Машбиць, І.П.Підласий та ін.. Психологічні основи комп'ютерного навчання розроблені у працях П.Я.Гальперіна, Т.А.Ільїної, І.І.Мархель, Н.Ф.Тализіної та ін.. Питання дидактичних можливостей сучасних засобів інформаційних технологій (телекомунікації, інтерактивне відео, мультемедіа) висвітлюються у роботах А.А.Андрєєва, П.С.Журавльова, Є.С.Полат, І.В.Роберта, А.В.Хуторського та ін.. Проте у освіті, і у вищій технічній освіті зокрема, існує ще багато невирішених проблем, що пов'язані з широким застосуванням нових інформаційних технологій, як того вимагає наше сьогодення. І основними проблемами все частіше називають вирішення дидактичних питань, які стосуються використання нових комп'ютерних технологій в освіті та визначення їх місця серед інших засобів та методик навчання.

Саме тому невідповідність між потребами сучасного інформаційного суспільства у висококваліфікованих інженерних кадрах, що володіють іноземними мовами на високому рівні та відсутністю практичної методики застосування сучасних інформаційних технологій у вивченні іноземних мов у вищій технічній освіті теж потребує теоретичного розгляду та практичного розв'язання цілої низки проблем: як розробити навчальну комп'ютерну програму для вивчення іноземної мови з урахуванням специфіки тієї чи іншої технічної спеціальності та всіх чинників, що сприяють ефективності засвоєння знань (психологічних, методичних, технічних та інших) і одночасно поєднати її з традиційними методами навчання різним видам іномовної діяльності: читанню, перекладу, реферуванню, аудіюванню та мовленню; як організувати навчальний процес, щоб максимально ефективно використовувати можливості передових технологій комп'ютерної техніки та всесвітньої мережі Інтернет зокрема; як сформувати у студентів інженерних спеціальностей інтерес до подальшого іномовного самовдосконалення; як реально втілити в навчальній програмі ідею безперервного та дистанційного навчання іноземним мовам, враховуючи, що гуманітарна освіта не є профільною для студентів технічних спеціальностей.

Особливий інтерес в даному ракурсі являє собою всесвітня мережа Інтернет, яка об'єднує колосальні інформаційні можливості та не менш вражаючі послуги. Та не слід забувати, що, які б властивості не мав той чи інший засіб навчання, інформаційно-предметне середовище, первинні дидактичні завдання, особливості пізнавальної діяльності зумовлюються конкретними цілями освіти. Інтернет зі всіма своїми можливостями та ресурсами - лише засіб реалізації цих цілей та завдань.

Тому в першу чергу, нам потрібно визначитись, для вирішення яких дидактичних завдань в практиці навчання іноземним мовам студентів технічних вузів можуть бути корисними ресурси та послуги, які надає всесвітня мережа. Для цього спочатку слід згадати про особливості навчальної дисципліни “іноземна мова”, незалежно від тих можливостей, які пропонують нам телекомунікації, а також від типу навчального закладу, де вона викладається. дидактичний навчання іноземний комп'ютерний

Основна мета курсу іноземної мови - формування комунікативної компетенції, всі інші цілі (освітня, виховна та розвиваюча) реалізуються в процесі здіснення головної мети [3; 56-41]. Комунікативна компетенція в сучасному її розумінні передбачає формування здатності до міжкультурної взаємодії. В наш час саме на такі вміння існує найбільший попит серед усіх категорій населення, що вивчають іноземні мови, не винятком є також і студенти технічних вузів. Навіть якщо подальша спеціалізація випускника не пов'язана із зарубіжними поїздками та контактами з іноземними спеціалістами, користування мережею Інтернет стає все більш необхідною умовою отримання та передачі інформації з будь-якої спеціальності - адже більшість інформації в мережі - англійською мовою. Освічена людина, яка хоче бути конкурентноспроможною за умов бурхливого розвитку технологій розвинених країн світу повинна володіти інформацією в своїй області. Сучасні засоби зв'язку з партнерами, доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет мають спонукають до досить вільного володіння не лише комп'ютерними технологіями, а й іноземними мовами. Це реалія нашого часу, з якою слід рахуватись.

Специфіка дисципліни “іноземна мова” полягає ще й у тому, що головним компонентом змісту навчання іноземній мові є не основи наук, а способи діяльності - навчання різним видам мовленнєвої діяльності: мовленню, аудіюванню, читанню та письму.

І оскільки навчання будь-якому виду іномовної діяльності відбувається в процесі його виконання, дій та операцій, пов'язаних з ним, то для навчання різним видам мовленнєвої діяльності необхідно надати можливість практики в тому виді діяльності, яким на даному етапі оволодіває студент. В цьому і полягають як специфіка дисципліни, так і основні труднощі при її викладанні, особливо, якщо мова йде про формування вмінь мовлення.

Слід мати на увазі ще одну особливість дисципліни “іноземна мова”. Навчати мовленнєвій діяльності можна лише в спілкуванні. А для цього потрібен партнер. Комп'ютерна програма, CD-ROM диск, якими б інтерактивними вони не були, можуть забезпечити лише квазіспілкування (тобто спілкування з машиною). Виняток становлять комп'ютерні телекомунікації, де студент вступає в живий діалог з реальним співрозмовником - носієм мови. Крім того, комунікативна компетенція, як було згадано, тісно пов'язана з лінгвістичною, а також з культурологічною і, зокрема, з країнознавчою компетенцією. Звідси слідує, що система навчання іноземній мові повинна бути побудована таким чином, щоб студентам була надана можливість знайомства з культурою країни, мова якої вивчається. Звичайно, частково це завдання вирішується за допомогою відбору змісту підручників та навчальних посібників. Однак вони не спроможні замінити живе спілкування.

Інтернет створює унікальну можливість для вивчаючих іноземні мови користуватися автентичними текстами та спілкуватися з носіями мови, тобто він сприяє створенню природного мовного середовища. Та як цим правильно скористатися? Як вписати все це в реальний навчальний процес при незначній кількості навчальних годин на тиждень та досить обмеженій кількості мовних засобів у технічному вузі?

Саме тому, плануючи схему занять з іноземної мови, викладач повинен враховувати дидактичні властивості та функції кожного із засобів навчання, чітко уявляючи, для вирішення якого методичного завдання той чи інший засіб може бути найбільш ефективним.

Якщо розглядати Інтернет як потужний освітній інструмент, то є дуже важливим правильно визначитися, з якою метою ми плануємо використовувати його можливості. Наприклад:

для включення матеріалів мережі в зміст заняття (інтегрувати їх в навчальну програму);

для поглиблення знань із спеціальності;

для самостійного пошуку інформації в рамках роботи над проектом;

для самостійного вивчення, поглиблення першої або другої іноземної мови, для ліквідації недоліків в знаннях, уміннях та навичках;

для самостійної підготовки до складання кваліфікованих іспитів з іноземної мови;

для систематичного вивчення окремо взятого курсу іноземної мови дистанційно під керівництвом викладача;

для самостійної підготовки до вступу до зарубіжних навчальних закладів.

Цілком очевидно, що все це різні завдання, хоч вони і об'єднані єдиною метою - формуванням комунікативної компетенції. Виходячи із специфіки дисципліни та знаючи дидактичні властивості та функції мережі Інтернет, ми можемо визначити, для вирішення яких дидактичних завдань можна використовувати ті чи інші послуги та ресурси в мережі. І тільки після цього можна визначатися з методикою їх застосування на заняттях або в позаурочний час, в очній та дистанційній формах навчання.

Узагальнюючи досвід розробки комп'ютерних освітніх технологій на базі мережі Інтернет, можна стверджувати, що достатньо високу педагогічну ефективність мають лише ті з них, які: забезпечують діалоговий режим в процесі вирішення різноманітних пізнавальних завдань; мають вбудовані довідники; забезпечують моделювання даних та призначення індивідуальних завдань; проводять оперативне тестування; передбачають переривання та продовження роботи; оцінюють роботу студента, враховуючи кількість питань, помилок та повторних помилок; зберігають для викладача та студента результати навчальної роботи.

Вищезгадане дозволяє сформулювати наступні дидактичні вимоги до сучасних телекомунікаційних технологій навчання. Вони повинні:

* Забезпечувати кожному студенту можливість навчання за оптимальною індивідуальною програмою, що враховує всі його пізнавальні можливості, мотиви, нахили та інші якості;

* Оптимізувати зміст навчальної дисципліни, зберігаючи та збагачуючи знання, що включені в Державну програму;

* Оптимізувати співвідношення теоретичної та практичної підготовки майбутніх спеціалістів, інтенсифікувати процес навчання;

* Скорочувати психічне та фізіологічне навантаження студентів.

Використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет або, як їх називають - телекомунікаційні ресурси, можна, інтегруючи їх в навчальний процес (за умов відповідної дидактичної інтерпретації), більш ефективно вирішувати цілу низку дидактичних завдань на занятті:

- формувати навички та вміння читання, безпосередньо використовуючи матеріали мережі різних рівнів складності;

- вдосконалювати вміння аудіювання на основі автентичних звукових текстів мережі Інтернет, також відповідно підготованих;

- вдосконалювати вміння монологічного та діалогічного мовлення на основі проблемного обговорення запропонованих викладачем або одним із студентів матеріалів мережі;

- вдосконалювати вміння письма, пишучи відповіді партнерам, приймаючи участь в написанні творів, рефератів, матеріалів наукових конференцій, результатів наукових досліджень та інших продуктів;

- поповнювати свій словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою сучасної іноземної мови, що відображає рівень розвитку культури народу, соціальної та політичної побудови суспільства, сучасний стан науки даної країни;

- знайомитися з культурознавчими знаннями, що включають в себе мовний етикет, особливості мовної поведінки в умовах спілкування, особливості культури та традицій країни, мова якої вивчається;

- формувати стійку мотивацію іномовної діяльності студентів на заняттях на основі систематичного використання “живих” матеріалів, обговорення не лише питань до текстів з підручника, але і “гарячих” питань, що цікавлять кожного, науково-технічних проблем.

Викладач може підібрати різноманітну інформацію в мережі з проблеми, яка підлягає обговоренню. Пропонуючи подібні матеріали студентам в невеликих групах, він може поставити завдання - відібрати інформацію, яка підходить для даної теми, погодитись з нею, взяти до уваги в роботі над проектом, або, навпаки, відкинути її, аргументуючи, для чого теж потрібні факти, інформація.

Аналогічну роботу можна проводити і у відношенні аудіювання. Обов'язково знайдуться студенти, які вміють зробити запис аудіоінформації на магнітофон або компакт-диск. Можна скористатися і іншими джерелами - наприклад, багаточисленними програмами на компакт-дисках. Але значущість інформації в мережі Інтернет і полягає в тому, що завжди можна скористатися, якщо це необхідно, самою останньою інформацією або підібрати дайджест з тієї чи іншої проблеми. Можна також використовувати послуги чата, телеконференцій або електронної пошти - це залежить від уподобань студентів та завдань програми. Звичайно, в технічному вузі, крім обговорення проблем загального характеру (наприклад, вибори президента країни, події в різних точках світу, особливості освіти в різних країнах та ін.) до обговорення слід залучати питання технічного характеру (останні досягнення науки та техніки, різноманітні технічні новинки, цікаві технічні розробки і т.і.). Не слід забувати і про аспірантів технічних вузів, які, маючи можливість грамотно використовувати інформацію, отриману з Інтернету, зможуть провести дисертаційне дослідження, ґрунтуючись не лише на досягненнях вітчизняних науковців, а також використовувати іномовні матеріали мережі.

Телекомунікаційна система супроводу освіти сприяє розвитку пізнавального інтересу, і залежить від змісту освіти, взаємовідносин в навчальному колективі, наявності відповідного устаткування.

Однак ще ширшими є дидактичні можливості мережі Інтернет для організації самостійної діяльності студентів. Перш за все, Інтернет необхідний нам для створення потреби в спілкуванні іноземною мовою - письмовому або усному (згадаємо, наскільки важливим є реальне спілкування для формування комунікативної компетенції, міжкультурної взаємодії). Можливості Інтернет дозволяють і те, і інше. Та найбільш ефективним є використання мережі для організації спільних телекомунікаційних проектів з носіями мови [3; 62].

Та чи завжди до навчального проекту, запропонованого викладачем, варто залучати телекомунікації? Досвід Полат [7; 10] та Уварова [9; 70-78] доводить, що їх використання педагогічно виправдане лише тоді, коли в проекті передбачається:

o збір даних в різних країнах;

o порівняльне дослідження, вивчення культури, традицій та звичаїв країни мови, що вивчається;

o спільна пізнавальна та творча діяльність.

Інтернет-технології, що стрімко розвиваються, за своєю природою ідеально вписуються також і в систему Дистанційної освіти, яка передбачає просторове відокремлення викладача та студента.

Все вищевказане дозволяє виділити наступні напрямки використання телекомунікацій у викладанні іноземної мови в технічному вузі:

* Міжгрупове (міжмовне) спілкування з носіями іноземної мови за допомогою е-mail, організоване в телекомунікаційних мережах.

* Використання різноманітних ресурсів навчальної інформації для накопичення дидактичних матеріалів.

* Самостійне вивчення мови за допомогою дистанційних навчальних курсів.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання телекомунікацій сприятиме:

1. Формуванню культури спілкування, розвиткові комунікативних навичок, що є дуже важливим при вивченні іноземної мови.

2. Створенню мовного середовища при телекомунікаційних контактах з носіями мови.

3. Підвищенню мотивації у вивченні іноземної мови.

4. Формуванню вмінь проводити самостійні дослідження (в тому числі і науково-технічні).

5. Формуванню потреби до самоосвіти і технічної творчості.

Динамічний соціальний розвиток виявив розрив між складністю та новизною виникаючих завдань з одного боку та прийомами і методами їх вирішення, що були розроблені в минулому - з іншого. Ця невідповідність ставить конкретні вимоги до формування нової моделі навчання, яка покликана навчити студента самостійно набувати та актуалізувати знання і яка забезпечує поєднання досить широкої загальноосвітньої підготовки з можливістю глибокого вивчення спеціальних дисциплін.

Вирішенню цієї проблеми в освіті покликано сприяти використання інформаційних технологій і, зокрема, комп'ютерних телекомунікацій, що знаменує собою справжній технологічний прорив в методології, організації та практичній реалізації навчального процесу та забезпечує значне підвищення його дидактичної значущості на всіх рівнях системи освіти.

Воно дозволить вирішувати принципово нові дидактичні завдання, його застосування забезпечить підвищення якості та ефективності технічної освіти. Використання комп'ютерних мереж, електронних освітніх середовищ зумовить розробку нестандартних педагогічних практик як в конкретних предметних дисциплінах, так і в міжпредметному просторі освітнього процесу, що включає і науково-дослідну роботу студентів.

Література

1. Андрєєв А.А., Меркулов В.П., Тараканов Г.В. Современные телекоммуникационные системы в образовании // Педагогическая информатика. - 1995. - №1. - С.55-63

2. Згуровський М. Інформаційні мережеві технології в науці та освіті // Дзеркало тижня. - 2002. - №6. - 12 липня. - С.15

3. Искандарова О.Ю. Коммуникативный поход как средство активизации познавательной детельности студентов. - Уфа, 1997. - С.56-88

4. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Педагогика, 1981. - С.166

5. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютерного обучения. - М.: Педагогика, 1988. - С.192

6. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. - 2002. - №26. - С.2-4

7. Полат Е.С. Интернет во внеклассной работе по иностранному языку // Иностранные языки в школе. - 2001. - №5. - С.4-10

8. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании. - М.: Школа-Прессе, 1994. - С.205

9. Уваров А.Ю. Компьютерные телекоммуникации в современном образовании // Информатика и образование. - 1998. - №4. - С.65-78

Размещено на Allbest.ru