Використання інформаційних електронних ресурсів у викладанні англійської мови аспірантам технічних ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Використання інформаційних електронних ресурсів у викладанні англійської мови аспірантам технічних ВНЗ

Степанова І.С., к.ф.н., доцент кафедри іноземних мов ВНТУ

Автори статті розглядають основні шляхи формування іншомовної комунікативної компетенції аспірантам технічних ВНЗ за допомогою різноманітних електронних ресурсів.

Authors examine basic methods of communicative competence formation with the help of different electronic communication resources for postgraduate students of technical universities.

Основним принципом сучасної методики викладання іноземних мов у всьому світі визнається комунікативний підхід. Формування комунікативної іншомовної компетенції передбачає комплексно побудовану роботу над усіма видами мовленнєвої діяльності на всіх етапах навчання. Комунікативна компетенція базується на мовленнєвій компетенції, тобто умінні висловлюватися, сприймати висловлювання іноземною мовою на основі сформованих навичок і умінь у використанні елементів мовної системи: лексики, граматики, фонетики.

Комунікативний підхід до формування іншомовних компетенцій в процесі викладання іноземних мов обґрунтовується і аналізується в роботах таких науковців як С.Ю. Ніколаєва [1], Є.І. Пасов [2], Є.С. Полат [3], Г.О. Снігур [4] та інші. Досить довгу традицію має такий підхід і в закордонних дослідженнях. [5]

Саме цей підхід покладений в основу лінгводидактичної компетенції, що реалізується у практиці викладання іноземних мов за професійним спрямуванням у більшості технічних університетів України, зокрема у Вінницькому національному технічному університеті. Основну мету навчання можна визначити як досягнення студентами такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для спілкування в усній (говоріння, аудіювання) та писемній (читання, письмо) формах у межах професійно-орієнтованих комунікативних сфер, а також тематики ситуативного мовлення на основі вивченого мовного і мовленнєвого матеріалу.

Підготовка аспірантів та здобувачів наукового ступеня до складання іспиту кандидатського мінімуму - це завершальний етап вивчення іноземної мови у технічному ВНЗ. Навчання має комплексний характер, передбачає розвиток навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності з акцентом на читання, оскільки уміння знаходити і оперативно аналізувати інформацію є неодмінною умовою успішної науково-дослідної роботи. Досить високий рівень розвину тості мовленнєвих навичок і знання мовного матеріалу аспірантами, розуміння важливості іншомовної компетенції для написання дисертації і майбутньої кар'єри створюють позитивну мотиваційну базу і сприяють творчій співпраці викладача з групою на принципах взаємозбагачення.

Проте вимоги до рівня інформаційної компетенції викладача суттєво підвищуються, і без допомоги електронних ресурсів не обійтися. Вміння користуватися глобальною комп'ютерною мережею Internet є однією з найважливіших складових фахової компетентності у сучасному інформаційному суспільстві. З кожним днем в Інтернеті зростає кількість сайтів, корисних у навчанні іноземних мов, які успішно використовуються викладачами для пошуку автентичних текстів з різних галузей знань (як правило, з аудіофайлами), граматичні довідники, підручники, практично безмежна кількість текстів.

Навчаючи аспірантів і здобувачів письма, викладач зосереджується в першу чергу на стандартах Academic Writing. Тут корисно як ознайомлення із структурними елементами, найуживанішими кліше тощо, так і з реальними статтями зарубіжних учених, які можна знайти на сайтах ІЕЕЕ та інших організацій

Уміння проаналізувати наукові тези або статтю, визначити її релевантність та корисність для даного дослідження є важливою загально дидактичною навичкою, яка формується під час роботи аспірантів над рефератом з прочитаної оригінальної літератури.

Спільно з науковими керівниками аспіранти самостійно знаходять інформацію, що висвітлює стан розробленості проблеми дослідження у закордонній науці.

Навчання аудіювання - один з найскладніших видів роботи, який у ВНТУ має особливе значення, оскільки аудіювання лекції з фаху і складання її конспекту є одним із завдань кандидатського іспиту. Текст лекції повинен відповідати певним вимогам, обумовленим особливостями сприйняття на слух. В процесі підготовки використовуються тексти загальнонаукового, науково-популярного характеру, статті з Вікіпедії, різних енциклопедій, наприклад, http://en.wikipedia.org/wiki/Main_page, http://www.science.dke-encyc.com, ebooks@infobasepublishing.com, http://www.schoolscience.co.uk, http://chelseahouse.infobasepublishing.com.

З часом починається робота над суто науковими, фаховими повідомленнями, матеріалами галузевих міжнародних конференцій, симпозіумів тощо, які можна дістати за адресами: http://www.ntpo.com, http://www.keystonesymposia.org, http://www.af-acad.bg/en/pg750.html, http://www.sgem.org, http://science-community.org/conferences, http://www.scientificamerican.com, http://cooperation.epfl.ch/page70491.html, http://www.webofconferences.org, http://www.euroscicon.com, http://www.acfas.org/lasvegas.

Навчання говоріння тісно пов'язане з відпрацюванням навичок аудіювання, на завершальному етапі вивчення мови передбачає максимально можливе спілкування не лише з викладачем мови та одногрупниками, а також з провідними фахівцями ВНЗ, які володіють іноземною мовою та, звичайно, носіями мови.

Час від часу такі можливості з'являються під час конференцій, форумів, які проводяться в університеті, до участі в яких запрошуються іноземні дослідники. Це нечасті випадкові нагоди для студентів та аспірантів отримати досвід реального іншомовного спілкування, які залишаються в пам'яті, в першу чергу, як психологічний шок.

Інтернет надає нові широкі можливості спілкування (як письмового, так і усного), для професійно спрямованої комунікації - це електронна пошта, skype, on-line спілкування, численні чати та конференції. Спілкування через Інтернет може ефективно застосовуватися як складова навчального процесу через незрівнянно вищий рівень психологічного комфорту, відсутність бар'єрів, які завжди стають на заваді в ситуації безпосереднього реального спілкування. Безперечно, такі форми розвитку навичок говоріння суттєво інтенсифікують навчання, сприяють активізації студентів, підвищують інтерес до вивчення іноземної мови.

Одним з проблемних, пошукових і, безперечно, перспективних методів сучасної лінгводидактики є метод проектів як ефективна форма організації самостійної роботи студентів та їх самовдосконалення, як це підкреслюється у Рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти. [1] Цей метод, давно усталений за кордоном, в першу чергу у США, у нас набуває популярності лише в останнє десятиріччя. Значущість цього методу у мовній підготовці аспірантів обумовлена його великим потенціалом у розвитку навичок дослідницької роботи: відбору необхідної інформації, аналізу, узагальненню фактів, формуванню гіпотез, висновків тощо. Метод проектів ставить і певні вимоги до викладача. Е.С. Полат [3] визначає основні передумови до використання методу проектів у навчальному процесі, серед яких такі:

наявність значущої в дослідницькому і творчому плані проблеми (або завдання), що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для їх вирішення;

практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

самостійна діяльність студентів;

структуризація змістовної частини проекту (з розподілом на етапи);

використання дослідницьких методів: визначення проблеми, висунення гіпотези рішення, обговорення методів дослідження, оформлення результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки (використання в ході дослідження методу “круглого столу”, статистичних методів, творчих звітів і презентацій, переглядів і т.п.).

Метод проектів сприяє формуванню інформаційної культури, а також комунікативної компетенції майбутніх інженерів-науковців завдяки додатковим можливостям, які надає використання ресурсів Інтернету. Проектне завдання розраховане на те, що необхідну інформацію аспіранти шукають в глобальній мережі, отримують найновіші дані, працюють у команді, вчаться планувати і організовувати діяльність у групі. Досвід виконання таких проектів як презентації своєї кафедри, спеціальності, наукової школи, власного наукового дослідження свідчить про позитивне ставлення аспірантів до такого виду роботи.

Виконання проектів країнознавчої тематики (знайомство з відомими університетами, дослідницькими інститутами, відомими фірмами-виробниками) підвищують рівень обізнаності аспірантів, що неможливо без використання таких ресурсів як електронні енциклопедії Британіка та Енкарта, сайти: http://education.yahoo.com/reference/encyclopedia, http://www.encyclopedia.com, http: en.wikipedia.org./wiki/Main_page, http: www.w3.org/pub/DataSources/bySubject, http: www.gu.edu.au/gwis/hub, http://encyclopedia2.thefreedictionary.com, http://www.dke-encyc.com, http://www.whfreeman.com/eesee/eesee.html.

Важливим аспектом мовної підготовки аспірантів взагалі і виконання проектів зокрема є налагодження творчих зв'язків кафедри іноземних мов з випускними профільними кафедрами університету, з науковими керівниками аспірантів та здобувачів.

У ВНТУ ця співпраця стосується, в першу чергу, формування інформаційної культури. Наукові керівники, серед яких чимало людей, що добре володіють англійською мовою, знаються на фаховій літературі, періодичних виданнях, Інтернет-джерелах у відповідній галузі і допомагають аспірантам зорієнтуватися у інформаційному просторі, вони також залучаються до перевірки рефератів з прочитаної оригінальної літератури і як члени екзаменаційної комісії беруть участь у іспитах з кандидатського мінімуму. Саме співпраця з профільними кафедрами може забезпечити дослідницький, креативний характер навчання, хоча роль викладача-мовника не стає від цього другорядною, адже саме він володіє ключем, що відкриває шлях до інформаційних скарбів, що містяться зокрема в електронних ресурсах.

електронний іншомовний навчальний

Література

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти. Науковий редактор С.Ю. Ніколаєва. - К., Ленвін, 2003.

2. Пасов Е.І. Коммуникативный метод обучения иностранным языкам. - Просвещение, 1991.

3. Полат Е.С. Интернет на уроках иностранного языка. - ИЯШ - 2001. N 2,3.

4. Снігур Г. Нові тенденції в комунікативно орієнтованому викладанні французької мови. - Львівський національний університет ім. І.Франка, 2002.

5. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови. - Oxford University Press. - 1998.

Размещено на Allbest.ru