Формування культури безпеки у студентів-електриків

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК

Формування культури безпеки у студентів-електриків

С.В.Дембіцька,

О.В.Кобилянський

м. Вінниця, Україна

У статті обґрунтовані особливості формування культури безпеки під час підготовки студентів-електриків у вищих навчальних закладах. Визначені напрямки вдосконалення навчального процесу з безпеки життєдіяльності та охорони праці для забезпечення формування культури безпеки у майбутніх фахівців.

Ключові слова: культура безпеки, підготовка фахівців, вдосконалення навчального процесу.

В статье обоснованы особенности формирования культуры безопасности при подготовке студентов-электриков в высших учебных заведениях. Определены направления совершенствования учебного процесса по безопасности жизнедеятельности и охране труда для обеспечения формирования культуры безопасности у будущих специалистов.

Ключевые слова: культура безопасности, подготовка специалистов, совершенствования учебного процесса.

In the article the peculiarities of creating a culture of safety in electrical training students in higher education. Directions improve the educational process of life safety and health requirements for creating a culture of safety in future professionals.

Key words: safety culture, training, improvement of educational process.

Постановка проблеми. Специфіка діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу України передбачає наявність робочих місць на виробництві з небезпечними та шкідливими умовами праці. Тому питання безпеки на цих підприємствах не втрачають своєї актуальності. Підвищення продуктивності праці, інтенсифікація та ускладнення виробничих процесів неможливе без створення безпечних умов праці персоналу на виробництві, контролю трудової дисципліни та особистої відповідальності працівників за безпеку праці, а також постійного вдосконалення системи регулювання стану промислової безпеки.

Відповідно виникає проблема пошуку педагогічних умов для формування культури безпеки у студентів-електриків на етапі фахової підготовки. Про важливість даного питання свідчить той факт, що у 2015 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначався під девізом «Приєднуйтесь до формування превентивної культури охорони праці». педагогічний культура безпека

Аналіз попередніх досліджень. Питання формування культури безпеки, взагалі, та культури охорони праці, зокрема, висвітлені у працях таких іноземних та українських науковців, як Л. Буєва, Ю. Воробйов, Г. Гогіташвілі, О. Горностай, Є. Желібо, М. Зорiна, Ю. Iванов, В. Лапін, I. Нємкова, І. Сагайдак, О. Тереверко, О. Третьяков, Р. Цаліков та ін., які дотримуються думки, що саме низький рівень культури безпеки українського суспільства суттєвим чином зумовлює неприпустимо високий рівень травматизму та профзахворювань на підприємствах України.

Досліджуючи регіональні аспекти управління охороною праці, О. Амоша, О. Новікова, В. Крот наголошують на низькій координації систем регіонального та галузевого управління з системою державного управління охороною праці, низькому рівні трудової і виробничої дисципліни [1, с. 12-13]. Аналіз наведених досліджень свідчить, що серед основних причин травматизму на виробництві - це недотримання промислової безпеки та низький рівень виробничої дисципліни, що вказує на необхідність формування культури охорони праці ще на етапі підготовки фахівців.

Мета статті - дослідження практичних аспектів формування у майбутніх фахівців-електриків культури безпеки в процесі вивчення охорони праці у вищих навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу. Поєднання понять «культура» i «безпека» вперше було здiйснено Мiжнародним агентством з атомної енергiї (МАГАТЕ) в 1986 роцi в процесі аналiзу причин i наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй атомнiй електростанцiї [3]. У доповіді МАГАТЕ наголошувалося, що саме відсутність культури безпеки стала основною причиною трагедії. Поступово цей термін почали застосовувати у всіх сферах людської діяльності. У багатьох країнах проблема формування культури безпеки стала предметом уваги влади, а державними органами з регулювання безпеки вона визнана одним з основних стратегічних напрямів їх діяльності.

Дослідники Ю. Скалецький, Д. Бірюков, О. Мартюшева та інші визначають культуру безпеки як «рівень розвитку людини і суспільства, що характеризується значущістю забезпечення безпеки життєдіяльності в системі особистісних і соціальних цінностей, безпечної поведінки в повсякденному житті та в умовах небезпечних та надзвичайних ситуацій, рівнем захищеності від загроз і небезпек в усіх сферах життєдіяльності» [5].

Поняття «культура охорони праці» вперше було використане у 2003 році. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), «національно орієнтована на профілактику культура охорони праці означає забезпечення права на безпечні та здорові умови праці на всіх рівнях, активну участь уряду, роботодавців і робітників у забезпеченні безпечних і здорових умов праці через чітко сформульовану систему прав, обов'язків та сфер відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет» [6, с. 23].

Комплексне формування та вдосконалення культури безпеки на iндивiдуальному, колективному та суспiльному рiвнях потребує застосування системного підходу. Так дослідники Ю. Воробйов, М. Зорiна, Р. Цаліков визначають такi складовi елементи культури безпеки: на iндивiдуальному рiвнi - свiтогляд, норми поведiнки, iндивiдуальнi цiнностi i пiдготовленiсть кожної людини в галузi безпеки життєдiяльностi; на колективному - корпоративнi цiнностi, професiйну етику та мораль, пiдготовленiсть персоналу у галузi безпеки; на суспiльному - традицiї безпечної поведiнки, суспiльнi цiнностi, пiдготовленiсть усього населення [2, 7]. Вiдповiдними методами i засобами, що вирiшують питання формування культури безпеки життєдiяльностi на всiх рiвнях, є: на iндивiдуальному рiвнi - сiмейне виховання, навчання i виховання протягом життя в процесі вивчення дисциплін циклу безпеки життєдiяльностi у школах, вищих навчальних закладах, підвищенні кваліфікації тощо, а також у громадських рухах; на колективному - розвиток системи корпоративних цiнностей, професiйної етики та моралi, пiдготовку персоналу потенцiйно небезпечних та iнших об'єктiв; на суспiльно-державному - розвиток загальнонацiональної iдеологiї безпеки, нормативно-правової бази, удосконалення науково-технiчної дiяльностi в галузi управлiння ризиками, соцiальну рекламу з питань безпеки [7].

Важливу роль у формуванні культури безпеки вiдiграють заходи з розробки та реалiзацiї державної полiтики в галузi забезпечення безпеки життєдiяльностi. До особливостей такої полiтики належать: активна реалiзацiя загальнодержавних i регiональних програм, спрямованих на запобiгання надзвичайних ситуацiй i ліквідацію їх наслiдкiв; надання нацiонального характеру державнiй полiтицi в сферi безпеки, залучення до формування ідеології безпеки на державному рівні всіх громадян, громадських органiзацiй i суспiльства в цiлому; розвиток ринкового моніторингу безпеки та розширення комплексу товарiв, які убезпечують людину; вдосконалення страхових механiзмiв зниження ризикiв як складових культури безпеки [7].

Оскільки культура безпеки за своєю сутнiстю є складовою культури органiзацiї, яка поєднує в собi загальнi цiнностi, пiдходи й зразки поведiнки, спосiб ведення справ, що визначає особливий характер цiєї органiзацiї. У розроблених МАГАТЕ рекомендацiях визначено, що полiпшення стану безпеки на колективному рiвнi (на пiдприємствi, в органiзацiї) здiйснюється в три етапи: по-перше, використання пристроїв та систем високоякiсного технiчного контролю, по-друге, розробка комплексної системи управлiння безпекою в органiзацiї та, по-трете, залучення бiльшої частини персоналу до активної та повсякденної роботи з пiдвищення рiвня безпеки [3].

Розробленими в Українi нормативно-правовими актами з безпеки життєдiяльностi передбачено реалiзацiю в органiзацiях другого етапу полiпшення стану безпеки. Такий стан речей знайшов своє відображення і в типових навчальних програмах з безпеки життєдiяльностi та охорони праці, метою вивчення яких є набуття майбутнiм фахiвцем здатностi орiєнтуватися в основних нормативно-правових актах, методах i системах забезпечення техногенної безпеки, знань органiзацiйно-правових заходiв з колективної й особистої безпеки тощо, а не компетенностей по їх практичному застосуванню. Для ефективної реалiзацiї третього етапу на пiдприємствi, в сучасній органiзацiї потрібно впровадження таких аспектів культури безпеки: прiоритетнiсть питань безпеки для керiвництва органiзацiї, безумовне дотримання всіма працівниками вимог iнструкцiй з охорони працi, обов'язковий попередній аналiз заходів безпеки перед виконанням будь-яких робiт, розвинута комунiкативна культура, критичне ставлення до небезпеки й iнновацiйне мислення [3].

Підготовка фахівців-електриків поєднує поглиблене вивчення фундаментальних дисциплін (вища математика, загальна фізика, теоретичні основи електротехніки) з вивченням професійно-орієнтованих дисциплін (електричні машини, електричні системи та мережі, надійність електричних мереж та систем) для вирішення фахових завдань. Фахівці цієї галузі знань займаються проектуванням, наладкою, монтажем та експлуатацією промислового електрообладнання та електронних систем управління.

Таким чином, майбутні фахівці-електрики мають володіти наступними практичними навичками: уміння ефективно експлуатувати електричне устаткування і контролювати його стан, уміння виконувати оперативні перемикання в електроустановках, навички роботи з контрольно-вимірювальними приладами і оперативно-інформаційними комплексами, навички роботи з пристроями захисту та автоматики електроустановок, навички безпечного виконання робіт в електроустановках.

Формування визначених практичних умінь фахівців-електриків вимагає усвідомлення значущості вимог безпеки під час майбутньої професійної діяльності. Однак, як показує практика, в реальних виробничих умовах спостерігається відсутність культури індивідуальної поведінки, ігнорування обов'язків працівника щодо охорони праці під час виробничого процесу. Про це переконливо свідчить статистика виробничого травматизму на підприємствах паливно-енергетичного комплексу (табл.1).

Таблиця 1 - Загальні дані про виробничий травматизм на підприємствах ПЕК станом на 01.10.2015/2014 рр*

* складено на підставі статистичних даних з джерела [3]

Динаміка нещасних випадків на підприємствах ПЕК за три квартали 2015/2014 рр (рис.1) показує зростання кількості нещасних випадків за три квартали 2015 року в порівнянні з попереднім періодом за усіма статями.

Рис.1. Динаміка нещасних випадків на підприємствах ПЕК за три квартали 2015/2014 рр

Аналіз статистичних даних свідчить, що основними причинами травматизму на підприємствах енергетичної галузі залишаються: порушення при виконанні працівниками організаційних і технічних заходів при проведенні робіт; низька вимогливість керівників структурних підрозділів до працівників в частині виконання вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок; недотримання вимог трудової та виробничої дисципліни; недостатня професійна підготовка конкретних осіб, низький рівень їх професійних знань; порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів; експлуатація травмонебезпечного, та того, що відпрацювало свій експлуатаційний строк, обладнання; відсутність інструктажів; дорожньо-транспортні пригоди [4].

Формування культури охорони праці має бути систематичним та послідовним, оскільки дотримання безпеки праці під час трудового процесу визначається тим, наскільки це стає необхідністю, асоціюється у свідомості майбутнього фахівця з комфортністю умов професійної діяльності.

Основними складовими культури охорони праці, на нашу думку, є:

1) теоретичні знання з охорони праці, які дозволяють усвідомити та оцінити наявні небезпеки на робочому місці фахівця, визначити шляхи зменшення їх негативного впливу. Недостатній рівень знань працівника виявляє його некомпетентність з питань охорони праці. В процесі праці він не може точно визначити, що є небезпечним, а що безпечним; де наслідки помилки малі, а де великі. Крім того, він не може швидко орієнтуватися і знаходити рішення в складних і небезпечних ситуаціях;

2) усвідомлення значення безпеки у фаховій діяльності, яке формується під впливом внутрішніх (бажання працювати в безпечних умовах праці) та зовнішніх (матеріальна та адміністративна відповідальність) мотивів безпечної поведінки на робочому місці.

3) сформована потреба дотримуватися вимог безпеки на робочому місці. Можливості людини протистояти небезпеці визначаються ступенем її мотивації до праці і до її безпеки. Мотив безпеки проявляється у прагненні уникнути небезпеки, яка виникає в процесі праці. На сучасному етапі розвитку економіки рушійним є мотив вигоди. Однак для цілеспрямованого формування культури праці потрібно, щоб для працівника був вирішальним саме мотив безпеки.

Отже, формування культури безпеки в процесі підготовки фахівців-електриків пропонується реалізувати наступним чином:

1. Вдосконалення змісту навчання. Систематично здійснюється вдосконалення робочих програм з дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», які вивчаються у вищому навчальному закладі ІІІ-IV рівнів акредитації під час підготовки фахівців електротехнічних та електромеханічних спеціальностей та розробка методичного забезпечення даних курсів з метою об'єднання їх у логічну цілісну систему. Крім того, ми прагнемо до максимальної адаптації змісту дисциплін до майбутньої професійної діяльності студента.

2. Вдосконалення форм та методів навчання. Під вивчення безпеки життєдіяльності та охорони праці нами використовуються проблемні методи навчання, творчі проекти, технології співробітництва, особистісно-орієнтоване навчання. Це дозволяє перетворити студента з пасивного слухача в активного учасника навчального процесу, формує мотивацію до вивчення безпеки життєдіяльності та охорони праці та активну позиції щодо власної безпеки під час виконання професійних обов'язків.

3. Використання інформаційних технологій в навчальному процесі. Під час вивчення безпеки життєдіяльності та охорони праці використовуються тестові та навчальні програми, дидактичні матеріали в електронному вигляді, мультимедійні матеріали під час лекцій та дослідження комп'ютерних моделей виробничих процесів під час практичних та лабораторних занять.

Висновки. Таким чином, умовою формування культури безпеки майбутніх фахівців-електриків є набуття в процесі навчання у вищих навчальних закладах знань, умінь, навичок та компетенцій безпечної поведінки під час трудової діяльності. Отже, під культурою безпеки розуміється знання проявів негативного впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, алгоритмів поведінки у небезпечних природних, побутових та виробничих ситуаціях тощо.

Для того, щоб отримані знання з безпеки життєдіяльності та охорони праці використовувалися під час трудової діяльності і працівник продовжував вдосконалювати навички безпечної поведінки, має бути присутня мотивація такої поведінки, як зовнішня, так і внутрішня. Важливо навчити майбутніх фахівців бачити та оцінювати, не провокувати, а попереджувати небезпеки, які виникають в процесі трудової діяльності. Процес формування культури безпеки у майбутніх фахівців-електриків повинен здійснюватися також за умови використання сучасної нормативно-правової бази з питань безпеки життєдіяльності та охорони праці Європейського Союзу, що буде сприяти підвищенню їх конкурентності на сучасному ринку праці.

Література

1. 1 Амоша О. І. Регіональне управління охороною праці / О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, В. І. Крот. - Донецьк : ІЕП НАН України, 2000. - 244 с.

2. 4 Зорiна М. О. До проблеми визначення актуальностi й особливостей формування культури безпеки життєдiяльностi / М. О. Зорiна // Педагогiка формування творчої особистостi у вищiй i загальноосвiтнiй школах. - 2010. - № 8. - С. 149 - 153.

3. 5 Ключевые вопросы практики повышения культуры безопасности. Доклад Международной консультативной группы по ядерной безопасности. - Серия изданий по безопасности, INSAG -15. - Вена : МАГАТЭ, 2002. - 24 с.

4. 3 Офіційний сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/#

5. 8 Проблеми впровадження культури безпеки в Україні : аналіт. доп. / [Скалецький Ю. М., Бірюков Д. С., Мартюшева О. О., Яценко Л. Д.]. - К. : НІСД, 2012. - 56 с.

6. 2 Тереверко О. Культура охорони праці в документах МОП / О. Тереверко // Охорона праці. - 2010. - № 7. - С.22-26.

7. 11 Цаліков Р. Культура безопасности жизнедеятельности системообразующий фактор снижения рисков ЧС / Р. Цаликов // Основы безопасности жизнедеятельности. - 2008. - № 4. - С. 3-7.

Размещено на Allbest.ru