Поняття духовності в педагогічній спадщині О.Ф. Музиченка
Розгляд проблем педагогіки, як науки яка розвиває духовність. Дослідження розвитку "багатостороннього інтересу", як ціннісного смислу, теологічного принципу "області духовної", науки, релігії. Задачі виховання характеру, формування світогляду учня.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.12.2018 |
Размер файла | 17,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Поняття духовності в педагогічній спадщині О.Ф. Музиченка
М.Д. Прищак
Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття) (1994) базовим методологічним принципом реформування освіти визначає “забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості”[1]. Даний підхід є характерним також для Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996), Закону України “Про освіту” (1996), Закону України “Про вищу освіту” (2002), Постанови загальних зборів АПН України “Теорія і практика духовно-морального виховання дітей та молоді” (2005) та інших документів.
Це ставить на порядок денний необхідність дискурсу щодо сутності та змісту поняття “духовність”, який і відбувається сьогодні у філософській, психологічній та педагогічній думці України. Важливим його чинником може бути історико-педагогічне дослідження проблеми, зокрема творчої спадщини відомих вітчизняних педагогів початку ХХ століття. Значний доробок у питанні буттєвої та категоріальної ідентифікації духовності належить О.Музиченко. духовність виховання педагогічний наука
Відзначаючи важливе значення “області духовної” у житті суспільства, О.Музиченко починає її визначення з постановки питання, від чого залежить багатство не окремих осіб, а цілого народу? Дехто думає, підкреслює педагог, що багатим потрібно вважати той народ і ті держави, в яких є багато грошей, багато матеріально забезпечених людей. А інші говорять, що про багатство цілого народу не можна судити по тому, скільки в державі грошей. Якщо у народу мало здорових, розумних, діяльних і енергійних робітників, якщо мало здібних, талановитих людей, які люблять свою вітчизну, або як по-іншому говорять, мало духовних сил, то такий народ не можна вважати багатим. Багатство і гроші швидко зникають, якщо в народу мало духовних сил [2.140].
Народне багатство складається на, думку вченого, із двох половин - господарчої і духовної. Під господарчою половиною потрібно розуміти промисловість і торгівлю, а під духовною - науку, мистецтво, мораль і релігію народу.
Як бачимо, чинники визначення та формування духовності розглядаються О.Музиченко в контексті формування духовності суспільства. Ними є наука, мистецтво, мораль і релігія.
Подальше дослідження проблеми духовності вчений здійснює через розгляд науки, “яка вчить нас, як розвинути і забезпечити … область духовну”[2.142]. Цією наукою є педагогіка, а її базовим поняттям - виховання. Тому розвиток духовної сфери здійснюється через виховання.
“Виховувати, як вважає педагог, - означає впливати головним чином на характер людини. Якщо людина енергійно діє і в діях її є єдність, визначеність і стійкість у вчинках, … тоді ми кажемо, що у такої людини є характер”[3.161].
Як бачимо, з характером у людини поєднується вміння діяти. Чим енергійніше і самостійніше діє людина, тим сильнішим потрібно назвати її характер. Тому виховати означає “зробити волю сильною і розвиненою”. І школа знайшла “особливий засіб” розвивати волю. Школа помітила, що у людини є знання, уміння, але діяти, проявляти волю вона не може тому, що в неї немає ніякого інтересу. “Інтерес є тим містком, який веде людину від бажання до дії, тобто до виявлення волі”[3.161].
Узагальнюючи свої думки про характер, волю і інтерес, О.Музиченко підкреслює, що “виховувати - означає виробляти характер, а це означає загартовувати волю: цього можна досягти головним чином за допомогою розвитку інтересу в учня”, тому, виходячи з цього, виховання визначається як розвиток інтересу [3.161].
Вчений поділяє інтереси на дві категорії: об`єктивні і суб`єктивні. Об`єктивні - це ті, що відносяться до предметів оточуючих людину, а суб`єктивні - ті, що відносяться до самої людини, до її душі. Об`єктивні інтереси бувають емпіричними і спекулятивними. Ці інтереси сильніше всього розвинуті у людей, що займаються наукою.
Але людину дуже цікавить і вона сама, її особисті почуття, бажання, смаки, надії, очікування. Якими ж є суб`єктивні інтереси людини?
Кожна людина в житті страждає, потребує допомоги в горі і часто сама допомогти собі не може. Вона відчуває своє безсилля і знаходить втіху у тому, що чекає допомоги від деякої вищої небесної сили (істоти), в яку починає вірити. Вірить вона в неї ще й тому, що бачить у світі багато такого, чого не може собі ніяк пояснити. Вірячи у вищу істоту, людина хоче дізнатися, що це за істота, як її пізнати, як до неї відноситися, як отримати від неї допомогу. “Інтерес людини до такої істоти, яка дуже високо, яка дуже свята і могутня, називається релігійним інтересом “ [3.162].
Людина також дуже цікавиться тим, що їй подобається, що її радує. Деякі речі і люди подобаються їй тому, що здаються красивими. Краса цікавить кожну людину. Хто цікавиться і оцінює все з точки зору краси (естетики), той має художній інтерес. Є такі люди які відчувають до інших людей любов, симпатію, співчувають їм і цікавляться ними. Така любов і такий інтерес до окремих людей називається симпатичним інтересом. Буває і так, що ми любимо і вважаємо добрими не окремих осіб, а ціле суспільство одразу, всю вітчизну, всю державу або все людство. Тоді таких інтерес називається соціальним [3.162].
Завдання школи, на думку О.Музиченка, “наштовхнути дітей в школі на всі інтереси і всі інтереси рівномірно розвивати”. Тоді учень побачить, скільки цікавого взагалі є в світі і тільки після цього він вибере те, до чого у нього лежить душа і є здібності [3.164]. Виховання характеру через розвиток інтересу (волі) є першою ознакою загальної освіти. Друга її ознака полягає в тому, що вона не тільки виховує характер, але й дає освіту. Освіта формує правильний погляд на світ, тобто цілісний світогляд людини. Така людина “буде спокійна духом”, вона “знайде гармонію між собою і світом і в самій собі гармонію створить”.Тому загальна освіта, як вважає вчений, це така освіта, “яка виховує характер людини, збуджуючи всі інтереси рівномірно і дає людині матеріал для вироблення світогляду”[3.166].
Для вирішення задачі виховання характеру і формування світогляду учня велике значення мають предмети які потрібно вивчати в школі. Базовим принципом складання навчального плану є вибір дисциплін, “які розвивали б всі людські інтереси”. Для формування світогляду потрібні предмети, як про природу, так і про людину, що дає можливість учневі “розуміти і знати в першу чергу природу, її життя і закони, а далі - себе, людину, свої почуття, думки і бажання, і нарешті - відношення людини до природи”[4.173].
Як ми вже зазначали, завдання школи по розвитку “сфери духовної (духовних сил)” О. Музиченко розглядає як виховання характеру людини і вироблення світогляду. Звідси формальними чинниками духовного, як онтологічної сутності людини є характер і світогляд які формуючись через інтерес (волю) і є “носіями” науки, мистецтва, моралі, релігії. Наука (істина), мистецтво (краса), мораль (добро) і релігія як фактор трансцендентної надії, віри, визначенності в цьому світі - є ціннісним визначенням характеру і світогляду. Тому духовність визначається як синтез цінністних аспектів характеру і світогляду, як дух, а формування духовності відбуваються через розвиток інтересу (волі), як онтологічного, глибинного, поєднуючого, ціннісного фактору характеру і світогляду. А інтереси - це система рухів спрямованих до істини (науки) через емпіричний і спекулятивний інтерес, до краси через художній інтерес, до добра через симпатичний і соціальний інтереси і до Бога через релігійний інтерес. Тоді “багатосторонній інтерес” (або загальний інтерес) є синтетична “направленість” до духу, ціннісним сенсом якого є істина, краса, добро, Бог.
Тому розвиток “багатосторонього інтересу” і є розвитком духовності, як ціннісного смислу, теологічного принципу “області духовної”, науки, мистецтва, моралі, релігії.
ВИСНОВКИ
Розпочатий нами аналіз поглядів О.Музиченка на проблему духовності засвідчує те, що вони є сьогодні актуальними.
Вчений розглядає питання духовного в контексті соціального, як соціально-духовну область. Не визначаючи саме поняття “духовність”, він аналізує чинники формування духовності суспільства. Ними, на думку педагога, є наука, мистецтво, мораль, релігія.
Особливу увагу О.Музиченко приділяє розгляду проблем педагогіки, як науки яка розвиває духовність. Базовим поняттям педагогіки вчений визначає виховання. Розвиток духовної сфери особистості здійснюється через виховання, а саме виховання характеру і волі. А цього можна досягти через розвиток інтересу. “Теорія інтересу” вченого дає нам можливість усвідомити, як він розумів сутність поняття “духовність”. “Багатосторонній інтерес” або “направленість” на дух, ціннісним смислом якого є істина, добро, краса, Бог є те, що ми можемо визначити як духовність особистості.
Звичайно, в одній статті ми не змогли охопити всі аспекти досліджуваної проблеми. Детального наукового аналізу потребують питання “теорії інтересу”, погляди педагога на проблему виховання характеру та волі, вивчення наукової спадщини педагога радянського періоду.
Література
1. Державна національна програма “Освіта” (Украіна ХХІ століття). - К.: Радуга, 1994. - С. 6.
2. Музыченко А.Ф. Что такое педагогика и чему она учит? // Народная энциклопедия научных и прикладных знаний. - М.: Тип. т-ва И.Д.Сытина. - 1911. - Т.9. - С. 134 - 156.
3. Музыченко А.Ф. Какой должна быть школа? // Народная энциклопедия научных и прикладных знаний. - М.: Тип. т-ва И.Д. Сытина, 1911. - Т.9. - С. 157 - 171.
4. Музыченко А.Ф. Чему должно учить в общеобразовательной школе? // Народная энциклопедия научных и прикладных знаний. - М.: Тип. т-ва И.Д. Сытина, 1911. - Т.9. - С. 172 - 180.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Народознавчі засоби виховання духовності у дітей. Ознайомлення з Україною, та її символами. Відродження традиційної родинної педагогіки. Класифікація народних ігор. Виховання духовності за допомогою казок. Календарно-обрядові звичаї, традиці, свята.
учебное пособие [70,2 K], добавлен 13.03.2015Життєвий шлях видатного українського філософа, письменника, гуманіста, педагога Г.С. Сковороди. Формування педагогічного світогляду Г.Сковороди під впливом народної педагогіки. Формування особистості в педагогічній спадщині. Питання освіти та виховання.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 29.03.2016Розвиток педагогіки, як науки. Педагогіка - наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Предмет, завдання і методологія педагогіки. Методи і порядок науково-педагогічного дослідження. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
реферат [40,9 K], добавлен 02.02.2009Сутність, основні категорії педагогіки - науки, яка вивчає процеси виховання, навчання та розвитку особистості. Виховання, як цілеспрямований та організований процес формування особистості. Вчитель, його функції, соціально-педагогічні якості і вміння.
реферат [19,1 K], добавлен 30.04.2011Поняття про трудове виховання. Зміст, завдання та принципи трудового виховання в сучасній педагогічній науці. Ушинський про значення праці у вихованні людини. Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.
курсовая работа [36,8 K], добавлен 13.10.2012Сутність козацтва як суспільного, історичного та культурного феномена. Особливості та шляхи впровадження козацької педагогіки. Аналіз процесу формування в молоді козацької духовності; обґрунтування необхідності фізичного та психофізичного виховання.
курсовая работа [94,5 K], добавлен 30.11.2014Пастирська педагогіка в контексті дошкільної педагогіки. Особливості християнського виховання та пастирської педагогіки. Розширення повноважень пастиря в Україні та можливості пастирської педагогіки у формуванні християнського світогляду дошкільників.
статья [24,7 K], добавлен 24.11.2017Історія розвитку трудового виховання у системі дошкільної педагогіки. Ознайомлення дітей з працею дорослих. Стан проблеми на сучасному етапі. Ключові поняття теми "Трудове виховання дошкільників". Бесіда з батьками "Як привчати дошкільника до праці".
курсовая работа [44,7 K], добавлен 24.02.2012Місце педагога в системі освіти, проблема виховання характеру людини та розвиток мислення школярів. Моральне і естетичне виховання учнів та ідея народності виховання Ушинського. Застосування педагогічних тез Сухомлинського в системі родинного виховання.
курсовая работа [62,5 K], добавлен 24.10.2010Головні етапи становлення та розвитку Г. Ващенка як вченого і педагога, його науково-педагогічна діяльність. Освітні концепції формування особистості в педагогічній спадщині Григорія Григоровича. Його розуміння національного виховання української молоді.
курсовая работа [204,0 K], добавлен 05.12.2013Предмет педагогіки та її основні категорії. Роль спадковості і середовища в розвитку і формуванні особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості. Загальна характеристика логіки і методів науково–педагогічного дослідження.
шпаргалка [53,4 K], добавлен 14.05.2009Формування відношення до природи в педагогічній теорії та шкільній практиці як соціально-педагогічна проблема. Методичні основи формування ціннісного ставлення до природи в учнів основної школи. Використання екскурсії як атрибуту екологічного виховання.
курсовая работа [134,5 K], добавлен 08.04.2019Методика виховання ціннісного ставлення до природи. Умови екологічного виховання. Складові ціннісного ставлення до природи. Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва.
курсовая работа [170,9 K], добавлен 17.09.2013Предмет і завдання педагогіки. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної думки. Емпіричні методи педагогічного дослідження. Вікові етапи розвитку особистості школяра, мета національного виховання. Самовиховання вчителя і професійна майстерність.
шпаргалка [1,2 M], добавлен 01.12.2010Розвиток концептуальних підходів до громадянського виховання в історії розвитку державності. Поняття "соціалізація". Формування громадянськості у неповнолітніх з девіантною поведінкою. Управління процесом формування нової інтеграційної освітньої системи.
учебное пособие [1,6 M], добавлен 22.01.2014Цінності як провідна складова формування особистості. Принципи формування духовності на основі християнських цінностей. Особливості релігійного виховання у сучасній школі. Духовний розвиток учнів початкових класів на засадах християнської педагогіки.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 06.10.2012Життєвий шлях видатного педагога Антона Семеновича Макаренка в контексті впливу батьківської сім'ї на формування поглядів. Організація системи родинного виховання дітей. Роль сім'ї у формуванні особистості. Використання педагогічної спадщини А. Макаренка.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 11.05.2014Поняття процесу, становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки. Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу. Виховні можливості козацької педагогіки як невід’ємної частини народної педагогіки.
курсовая работа [87,3 K], добавлен 27.10.2013Виховання патріотизму як цілеспрямована та систематична педагогічна діяльність з формування у підростаючого покоління патріотичної свідомості, почуття вірності своїй Батьківщині. А. Макаренко - один з найбільш видатних педагогів початку XX століття.
статья [12,2 K], добавлен 14.08.2017Виховання бережливого ставлення до природи як соціально-педагогічна проблема. Практичні основи виховання у старшокласників ціннісного ставлення до оточуючого середовища. Проведення констатуючого, формуючого та контрольного експерименту, його результати.
курсовая работа [153,5 K], добавлен 05.01.2014