Студенти аграрного вузу в дзеркалі соціології

Размещено на http://allbest.ru

Уманський національний університет садівництва

УДК 378:316:37.015.4

Студенти аграрного вузу в дзеркалі соціології

Шатохін Анатолій Миколайович

Вуйченко Марина Анатоліївна

Очеретенко Людмила Юхимівна

м. Умань, Україна

Вища освіта є надзвичайно важливим соціальним інститутом суспільства, завдяки якому здійснюється відтворення і поступовий розвиток соціальних відносин, забезпечується спадковість поколінь, створюються умови для підвищення якості продуктивних сил суспільства та соціального капіталу у цілому. Як відзначають автори фундаментального дослідження проблем вищої освіти, важливою характеристикою стану вищої школи є транзитивність, тобто постійне реформування, що далеко не завжди поліпшує якість вітчизняної вищої освіти [1]. Реформування української вищої школи на принципах Європейського освітнього процесу передбачає пошук оптимальної моделі підготовки фахівців, створення умов для безперервного навчання людей протягом життя, раціонального поєднання кращого досвіду вітчизняної системи освіти з вимогами ХХІ століття.

Дослідженню такого складного соціального феномену як студентська молодь присвячені праці соціологів: С. Іконнікової, А. Ковальової, В. Лісовського, В. Семенової, В. Чупрова, О. Балакіревої, О. Вишняка, М. Головатого, Є Головахи, В. Головенька, Л. Сокурянської, М. Туленкова, Н. Черниш, В. Чигрина, М. Чурилова, О. Яременка, а також авторів цієї статті. Особлива увага приділялася вивченню життєвих планів і ціннісних орієнтацій студентів, якості професійної підготовки, мотивів одержання спеціальності, рівня культурно-естетичного розвитку, становлення студентського самоврядування тощо.

Слід відзначити, що, на жаль, менше уваги дослідники приділяли такому важливому загону студентської молоді, як студенти аграрних вищих навчальних закладів. Майже відсутні комплексні соціологічні дослідження студентської молоді аграрних вузів, які б давали уяву про соціальні характеристики сучасного студента, про його так би мовити «соціальний портрет» на початку ХХІ століття.

Соціологічна лабораторія Уманського національного університету садівництва протягом понад двадцяти років здійснює моніторинг процесів підготовки та виховання кадрів для агропромислового комплексу України. В даній статті використані результати моніторингового дослідження за комплексною програмою «Соціальний портрет студента».

Моніторинг навчально-виховного процесу в аграрних вузах дозволяє зробити висновок про те, що відбулися суттєві зміни у мотивації молоді щодо оволодіння професійними знаннями і виборі вищого навчального закладу для отримання освіти.

Як свідчать результати опитування, для більш як третини респондентів (36,1%) вирішальним фактором у виборі Уманського НУС стало близьке розташування вузу від основного місця проживання. Більш ніж чверть молодих людей (28,4%) стали студентами за бажанням своїх батьків.

Лише для кожного шостого (16%) основним мотивом стала нижча у порівнянні з іншими вузами оплата за навчання, а для кожного дванадцятого (8,5%) - сімейні традиції. Слід відзначити, що в аналогічних опитуваннях у 80-90-х роках минулого століття цей показник був серед провідних.

Кожен десятий (9,9%) підкреслив своє особисте бажання вчитися саме у нас (подобається місто, вуз тощо). Як свідчать відповіді студентів, лише 6,3% з них обрали УНУС внаслідок профорієнтаційної роботи викладачів. Проте, на нашу думку, значний вплив на поради батьків, друзів і знайомих мала саме профорієнтаційна робота викладачів вузів сільських районах регіону.

Таким чином, результати опитування студентів дають підставу стверджувати, що абсолютна більшість абітурієнтів стали студентами УНУС на підставі належних знань, а можливі порушення носили виключний характер і не вплинули на якісний склад студентської молоді.

Це підтверджують й оцінки студентами результатів свого навчання у вузі. Абсолютна більшість опитаних нами студентів (3/4) задоволені результатами свого навчання, у тому числі половина (49,7%) цілком задоволені, а чверть (24,7%) радше задоволені, ніж не задоволені. Одначе привертає увагу й те, що майже 2/3 з числа тих, хто має по результатах останньої сесії середній бал 3,0-3,5 теж задоволені своїми оцінками.

Що ж спонукає студентів добре вчитися? Відповіді розподілилися наступним чином: цікава робота у майбутньому (38,3%); власна звичка усе робити «на совість» (29%), а також високий престиж обраної спеціальності (18%); достатня для життя оплата праці спеціаліста (15,8%); перспективи службового просування, кар'єри (14,2%); відповідність обраної спеціальності здібностям і складу характеру (12,4%) тощо.

Як бачимо, робота по обраній спеціальності по закінченню вузу мало стимулює студентів на оволодіння професійними знаннями. Для деяких студентів (7,9%) байдуже, що буде у майбутньому. Вони вважають, що краще вчитися, ніж працювати. Разом з тим ми попросили студентів назвати причини, які ведуть до незадоволення або неповного задоволення результатами навчання.

Модальною причиною, на думку студентів, є брак часу на якісну підготовку до занять (42,2%). Особливо це стосується першокурсників. На другому місці з великим відривом знаходиться відповідь «брак навчально-методичної літератури з окремих дисциплін». Частина студентів не бачать перспектив працевлаштування по закінченню вузу. Крім того, дописана така причина, як власна лінь і незацікавленість у добрих знаннях і оцінках.

Студенти висловили багато пропозицій щодо покращення навчально-методичної роботи. Наводимо найбільш поширені або, на наш погляд, цікаві висловлювання: мало практичних занять, важко набрати необхідну кількість балів, збільшити практики по спеціальності, проводити конкурси з предметів між курсами, запроваджувати інтерактивні методи навчання, цікавитися думкою студентів та інші.

Важливим фактором формування спеціаліста є практична участь у громадсько-політичному житті колективу, регіону, держави. В університеті існують різноманітні форми такої діяльності. Як показують відповіді респондентів, майже 2/3 наших студентів (60,2%) у тій чи іншій мірі беруть участь у громадському житті. Найчастіше йдеться про тимчасові доручення. Тих студентів, що виконують постійні громадські доручення, відносно небагато (13,6%). Ще менше серед опитаних активних учасників органів студентського самоврядування (3,6%). Проте кожен четвертий (39%) не має ані постійних, ані тимчасових доручень.

Що ж дає студентові участь у громадському житті? Відповіді розподілилися наступним чином: розширяє світогляд (23,5%); сприяє набуттю навичок спілкування в колективі (23,1%); сприяє набуттю організаційних навичок (20,9%), а також дає можливість приносити користь людям, суспільству (16,4%); розвиває ініціативу, самодіяльність (15%). Серед інших висловлювань є такі: сприяє самовираженню, дає популярність серед студентів і викладачів, з'являються нові друзі, знайомі.

Студенти, які не беруть участі у громадській роботі, в якості головної причини назвали власне небажання такої діяльності для себе (39,9%) та певну невизначеність щодо цього: хотіли б займатися громадською роботою, але ніхто не пропонував (33,3%). Майже третина респондентів (29,8%) переконана, що громадська робота відволікає від навчання, підвищення професійного рівня.

Недостатньо високий авторитет органів студентського самоврядування. Лише один з десяти респондентів (9,5%) звертався до студради і отримав допомогу. Решта, хоч і зверталися, але допомоги не отримали, або жодного разу не зверталися.

Одна з причин такого ставлення студентів до органів свого самоврядування полягає, на наш погляд, у тому, що переважна більшість студентів (57%) бачать в ньому головним чином організатора розважальних заходів (дискотек, концертів, спортивних змагань). Такий напрямок роботи студради, безумовно, дуже важливий. Проте не може не викликати занепокоєння занадто висока орієнтація студентів на розваги.

Наступний модуль питань присвячений аналізу стану культурно-виховної роботи в університеті. Переважна більшість студентів дає високу оцінку заходам, що проводяться у цьому напрямку: як добрий і дуже добрий - дві третини респондентів (61,7%), задовільний - чверть (25,4%), незадовільний - лише 4,1%. Кожний дванадцятий (8,8%) ухилився від оцінки. Індекс оцінки складає +0,227.

За визнанням майже двох третин респондентів (64,7%), найбільш помітною подією культурного життя університету є фестиваль студентської самодіяльності аграрних вузів «Софіївські зорі», що проходив на базі нашого університету протягом десяти років.. Біля половини опитаних (46,4%) на друге місце поставили конкурси «Міс і Містер Університет». На третьому місці - зустрічі команд КВК (38,3%). На четвертому - спортивні змагання (31,2%). аграрний вищий навчання студент соціальний

Можна з впевненістю назвати найбільш популярні серед студентів творчі самодіяльні колективи нашого університету. Приблизно однакову кількість прихильників (42-44%) у команди КВК, ансамблів «Лювіна» - 44,6%, «Нивка» та «Хлібодари».

Проте особиста участь студентів у роботі творчих самодіяльних колективі є відносно незначною. За самооцінкою, лише 14,2% респондентів беруть участь в хореографічних, вокальних, інструментальних та естрадних колективах, а основна маса - 4/5 або 83,6% - є тільки пасивними глядачами.

Основною причиною неучасті в роботі самодіяльних колективі 2/3 респондентів називають брак вільного часу (65,1), а кожен четвертий - відсутність мистецьких талантів ( 26,4%).

Значний вплив на виховання й поведінку молодої людини має релігійна самосвідомість. Як свідчать відповіді, 2/3 студентів університету вважають себе віруючими людьми. Серед них таких, що не тільки самі є віруючими, а й намагаються переконати інших зовсім небагато (7,9%). Більше половини респондентів, вважаючи себе віруючими людьми, підкреслюють, що це їхня особиста справа (59,4).

Кожен четвертий (24,8%) дотримується релігійних правил як народної традиції. Невіруючими себе вважають 5,7%, у тому числі - 1,6% активні атеїсти, які намагаються переконати й інших.

Половина віруючих належить, за їх визнанням, до Української православної церкви Київського патріархату, біля третини (28,3%) - до Української православної церкви Московського патріархату. Є серед студентів вірні Української автокефальної православної церкви (2,8%), Української греко-католицької церкви (1,1%), Римо-католицької церкви (0,4%), а також інших, переважно неканонічних, церков (2,1%).

Студенти внесли низку пропозицій по покращенню культурно-виховної роботи в університеті: створити спортивні секції з футболу, боксу, гімнастики, покращити виховну роботу кураторів академічних груп, більше проводити концертів, дискотек, екскурсій, проводити зустрічі з відомими діячами культури, створити гуртки юних поетів і письменників, заохочувати студентів до участі в культурно-виховній роботі та художній самодіяльності, заохочувати талановитих студентів та інші.

Останній модуль був присвячений проблемі можливих зловживань з боку окремих викладачів, імовірних фактів корупції і хабарництва в університеті. Як показують відповіді студентів, переважна більшість з них (71%) не зустрічалися з такими фактами. Однак про наявність таких фактів свідчать відверті зауваження тих, хто з такими фактами зустрічався [2].

Найбільш поширеними формами зловживання, на думку студентів, є такі: винагорода викладачеві за «потрібну» оцінку чи залік,збір грошей грошей на потребу деканатів і кафедр, оплата за готову курсову або дипломну роботу та її захист та інші. Проте абсолютна більшість респондентів (83,4%) переконана, що оцінки на екзаменах і заліках студенті отримують справедливо, за свої знання. Ми поцікавились ставленням самих студентів до подібних зловживань.

Виявилось, що лише один з п'яти студентів у тій чи іншій мірі засуджує факти хабарництва, корупції та протекціонізму, а 15,6% вважають, що подібні явища ганьблять як викладачів, так і студентів. Основна маса студентів «з розумінням» ставиться до подібних проявів: вважають, що нічого страшного немає, мовляв, «таке життя» (кожний четвертий). А майже половина (46,4%) взагалі скептично ставляться до можливості подолати хабарництво і корупцію, можна лише їх обмежити.

Таким чином, як свідчать відповіді респондентів [3], сучасні студенти аграрного вузу виглядають наступним чином:

- обирають для навчання вуз, що поближче до дому;

- в цілому задоволені якістю навчального процесу в університеті та результатами свого навчання.

- не розуміють і не задоволені кредитно-модульною системою («Болонською системою»);

- не дуже вірять у дієвість студентського самоврядування, орієнтуючись переважно на розважальні заходи;

- довіряють кураторам академічних груп, прихильно ставляться до тематики і змісту виховних годин;

- шукають вид і форму організації дозвілля (мистецькі колективи, спортивні змагання, ініціативні акції), що відповідають потягам душі;

- вважають себе віруючими людьми, проте підкреслюють, що це - їхня особиста справа і данина народним традиціям;

- досить скептично ставляться до намірів подолати корупцію та хабарництво.

Вважаємо, що результати нашого соціологічного дослідження будуть корисними для подальшого покращення навчально-виховної роботи в аграрних вузах.

Список використаних джерел та літератури

1. Реформи вищої школи України в оцінках учасників освітнього процесу: заключний звіт про реалізацію соціологічного дослідження . - Харків, 2016. - 153 с.

2. Звіт про результати соціологічного дослідження «Соціальний портрет студента УНУС». - Умань, 2015. - 39 с.

3. Шатохін А.М. Студент аграрного вузу: соціальний портрет на початку третього тисячоліття / А.М. Шатохін, Л.Ю. Очеретенко, В.Г. Погрібняк // Наука і методика: збірник науково-методичних праць. Вип.. 22. - К.: «Аграрна освіта», 2011. - С. 6-13.

Анотація

УДК 378:316:37.015.4

Студенти аграрного вузу в дзеркалі соціології. Шатохін Анатолій Миколайович, Вуйченко Марина Анатоліївна, Очеретенко Людмила Юхимівна Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Україна

Представлені результати соціологічного моніторингу стану і перспектив реформування вищої аграрної освіти в Україні,соціальні фактори формування спеціалістів аграрного сектора економіки.

Ключові слова: аграрний вищий навчальний заклад, студентство, соціологічні дослідження.

Аннотация

Студенты аграрного вуза в зеркале социологии. Шатохин Анатолий Николаевич, Вуйченко Марина Анатолиевна, Очеретенко Людмила Ефимовна Уманский национальный университет садоводства, г. Умань, Украина

Представлены результаты социологического мониторинга состояния и перспектив реформирования высшего аграрного образования в Украине, социальные факторы формирования специалистов аграрного сектора экономики.

Ключевые слова: аграрное высшее учебное заведение, студенчество, социологические исследования.

Abstract

Students of the agrarian higher educational institution in the mirror of sociology. Shatokhin Anatoly N., Vuychenko Maryna A., Ocheretenko Lyudmila E., Uman National University of Horticulture, Uman, Ukraine

Presents the results of a sociological monitoring of the condition and prospects of the reform of higher agricultural education in Ukraine, social factors formation of specialists of agrarian sector of the economy.

Keywords: agricultural institution of higher education, students, sociological research.

Размещено на Allbest.ru