Актуальність дослідження обумовлено низкою факторів. По-перше, за умов комунікативно-когнітивного підходу, на якому Грунтується сучасна методика навчання іноземних мов, текст, як результат мовленнєвої діяльності, знаходиться в центрі процесу навчання, оскільки головною практичною метою навчання є формування умінь розуміння текстів (відносно рецептивних видів мовленнєвої діяльності) і умінь самостійного породження текстів (відносно продуктивних видів). Отже, текстоцентризм є однією з визначальних характеристик процесу навчання іноземних мов на сучасному етапі. По-друге, відповідно до програми "English for Specific Purposes" метою навчання іноземних мов є досягнення студентами такого рівня комунікативної компетентності, що дозволяє здійснювати комунікацію в межах професійної галузі. Основу комунікативної компетентності складають комунікативні вміння: говоріння, читання, аудіювання і письма. За таких умов навчання реферування як виду мовленнєвої діяльності може стати основою для вдосконалення інших видів мовленнєвої діяльності, зокрема, письма, відповідно до принципу взаємозв'язку навчання основних видів мовленнєвої діяльності.

Аналіз публікацій свідчить, що наукова обробка інформаційних джерел була і залишається об'єктом досліджень фахівців різних галузей. Так, теоретичні засади наукової обробки документів вивчали Є. Шамурін, В. Удалова, Н. Кушнаренко, О. Паньків, В. Шейко, зокрема ними проаналізовано поняття наукової обробки текстів, визначено і охарактеризовано її види. Деякі методичні аспекти навчання наукової обробки текстів, зокрема оцінювання рівня сформованості умінь і навичок реферування професійно орієнтованих текстів, знайшли своє відображення в дослідженнях Т. Корж.

Паралельно, на тлі великої кількості публікацій щодо теоретичних питань визначеної проблеми, недостатньо опрацьованими залишаються методичні аспекти навчання студентів реферування англомовних текстів за фахом, що і є метою нашої статті.

Виклад основного матеріалу. Реферування належить до аналітико-синтетичних процесів, сутність якого полягає в інформаційній компресії певного документу, що дозволяє отримувати вторинну інформацію у вигляді реферату.

Реферат - це стислий точний виклад змісту документу, який поєднує основні фактичні відомості та висновки без додаткової інтерпретації або критичних зауважень автора реферату. Основне призначення реферату - забезпечення орієнтування в інформаційному просторі. Сутність реферування полягає в максимальному скороченні обсягу джерела інформації із суттєвим збереженням його основного змісту. Принциповою основою для такої компресії інформації є надмірність мови, відсутність однозначної відповідності між змістом думки та формою мовленнєвого твору, який цю думку висловлює.

Основні пункти, що має містити реферат, є такими:

1. Предметна рубрика, де вказується галузь або розділ знань, до якого належить матеріал, що реферується.

2. Тема реферату, тобто більш вузька предметна співвіднесеність першоджерел (а).

3. Головна думка матеріалу, що реферується. Зазвичай у самому джерелі головна думка стає ясною після прочитання всього матеріалу. У рефераті з неї починається виклад змісту. Вона передує всім висновкам та доказам. Послідовність викладу необхідна для того, щоб зорієнтувати читача щодо основного змісту джерела та його перспективної цінності. Референту треба вміти стисло сформулювати головну думку першоджерела, не додаючи власних коментарів.

4. Виклад змісту, що відбувається в послідовності оригіналу за розділами, параграфами. Зазвичай формулюється питання, після якого надається висновок та необхідні докази. У цьому випадку для забезпечення зв'язності основних моментів із тексту оригіналу запозичують деякі сполучники та певні звороти. Але логіка викладу може не збігатися з логікою викладу в першоджерелі. Тоді референт додає до тексту сполучники та необхідні звороти (за необхідності - речення), що відсутні в мові оригіналу, які допоможуть якомога краще розкрити зміст першоджерела.

5. Висновки автора. В переважній більшості випадків висновки автора відповідають головній думці. Якщо ж висновки автора в оригіналі відсутні, то й цей пункт реферату не потрібен.

Схарактеризуємо низку вимог до реферату:

1. Об'єктивність - полягає, у першу чергу, у тому, що як відбір матеріалу для реферування, так і виклад сутності роботи, обсяг реферату, ступінь деталізації тощо мають визначатися теоретичним та практичним значенням тексту, який підлягає реферуванню, а не особистими поглядами або науковою зацікавленістю референта. Завдання референта - чітка, лаконічна та об'єктивна інформація про зміст роботи, а не її критичне рецензування.

2. Повнота реферату - правильне відображання сутності, та змісту публікації, яка реферується, відповідність до обсягу, призначення та характеру роботи, точність в передачі її змісту.

3. Єдність форми, під якою розуміють стиль реферату та його термінологію.

Аналіз функціонального підходу до здійснення реферування [3, 4, 5] робить можливим надання рекомендацій загального характеру.

1. Етапи роботи із укладання реферату. Укладання реферату є смисловим згортанням первинного документа, яке поєднує декілька підетапів. Зокрема, підетап ознайом - лювального читання та попереднього аналізу передбачає вивчення документа із заголовка, довідкового апарату, рубрик у тексті, висновків і резюме. Основна мета оглядового аналізу полягає в здобутому враженні про первинний документ загалом, його проблематику і структуру. Наступний підетап передбачає уважне прочитання і поглиблений аналіз тексту. Мета - детальне ознайомлення із первинним документом, виключення несуттєвих даних або елементів, щоб отримати чітке уявлення про об'єкт роботи, її властивості, мету твору, застосовані методи, основні результати й висновки автора, ступінь реалізації й галузі застосування даних із першоджерела. Наступним підетапом е організація і перегрупування виділених фрагментів відповідно до їх тематичної спрямованості. Потім відбувається складання логічного плану тексту. Виділені ключові фрагменти спочатку виписуються (або підкреслюються) в тому порядку, в якому вони зустрілися в першоджерелі. Після цього вони групуються за тематичним принципом довкола декількох великих підтем, що розвивають головну тему тексту. Цей матеріал є основою для складання реферату.

2. Основні способи реферативного викладу. Під час написання рефератів рекомендується використовувати такі основні способи реферативного викладу: цитування, тобто дослівне відтворення фрагментів первинного документа; перефразування, що передбачає часткову зміну (скорочення, об'єднання, заміну, згрупування та інші подібні процедури) окремих фрагментів тексту первинного документа; заміщення - заміна фрагменту тексту (речення загалом, його частини, словосполучення чи слова), якщо це не спотворює зміст документа; опущення - пропуск слова чи словосполучення без спотворення смислового змісту тексту реферату. Пропустити можна дані пояснювального характеру, роз'яснення або ілюстрації до основних положень реферованого документа; суміщення - операція, за якої два або кілька речень, де є подібні елементи, накладають одне на одне, утворюючи складну конструкцію, коли подібні компоненти використовуються лише один раз.

Аналіз методичних джерел [1, 2, 3] дає підстави стверджувати, що процес навчання студентів реферування англомовних текстів може включати три етапи.

реферування англомовний текст

Орієнтувальний етап, що складається із двох підетапів: організаційного та пошукового. Метою організаційного підетапу є формування мовних і мовленнєвих навичок планування ходу текстового проекту. Метою пошукового підетапу є формування мовленнєвих навичок аналізу текстів. Діяльнісний етап включає організаційно-сенсовий і композиційний підетапи. Першим підетапом передбачено формування мовних та мовленнєвих навичок і вмінь отримувати необхідну інформацію, метою композиційного підетапу є формування навичок і вмінь створення абзаців і мікротекс - тів на основі реферування текстів. Головною метою контролюючого етапу є вдосконалення мовленнєвих умінь реферування і коригування складеного тексту.

Під час реалізації кожного з етапів, студентам пропонується виконати низку вправ, загальний алгоритм супроводу кожного з виокремлених етапів забезпечується певною низкою вправ. Представимо вправи, що використовуються на організаційному та пошуковому підетапах. На першому етапі, коли студентам бракує знань, доцільно акцентувати увагу на навчанні основним елементам ознайомлювального, поглибленого та реферативно-перекладного читання, тобто показати студенту напрям, завдяки якому він зможе зрозуміти будь-який текст, що вивчається. Відповідно, визначаємо уміння і навички, які необхідно сформувати на даному етапі: вдумливо читати та аналізувати первинний текст; визначати його тему і проблематику; виділяти основну і другорядну інформацію; визначати послідовність викладення матеріалу; визначати стильові особливості текстур знаходити необхідні посилання, формулювання; читати схеми і формули.

Сформувати вищезгадані вміння та навички можна за допомогою виконання наступних завдань:

1. Прочитайте текст та перекладіть його українською мовою.

2. Визначте тему і проблему тексту.

3. Знайдіть в тексті речення або вислови, які могли б служити його заголовком.

4. Визначте і випишіть речення, які передають його основну ідею.

5. Визначте кількість фактів, що містяться в тексті.

6. Виділіть речення або вислови, які, на вашу думку, могли би бути пунктами плану тексту; випишіть їх.

7. Складіть план у вигляді питань.

8. Знайдіть у кожному абзаці головну (основну) інформацію та додаткову (пояснювальну) інформацію.

9. Випишіть слова, які свідчать про причинно - наслідкові відносини.

10. Знайдіть слова, що часто повторюються і свідчать про необхідність здійснення тієї або іншої дії.

11. Складіть таблицю, в ліву частину якої випишіть спеціальні терміни, а в праву - їх тлумачення.

12. Знайдіть в тексті формули і запишіть їх словами.

Наведемо конкретний приклад вправи. Task: In some days you'll present the text of your tour project to the general manager of your tourist company. You are to check up your profile and add necessary words and word-combinations for making your text understandable and vivid.

Проаналізуємо цю вправу, по-перше, вона є рецептивно-продуктивною, умовно-комунікативною. Основна її мета полягає в тому, щоб навчити студентів виокремлювати головні (ключові) та другорядні (не ключові) речення в абзаці, поєднувати речення в абзаци за допомогою засобів міжфразового зв'язку, створювати власний мікротекст дескриптивного характеру, добирати та аналізувати тексти.

На діяльнісному етапі виконується група вправ для навчання отримання необхідної інформації. Саме на цьому етапі здійснюється навчання синтезування і згортання інформації, основними методами яких є цитування, перефразування та інтерпретація. На даному етапі студентам слід набути наступних вмінь: визначати і чітко формулювати тему майбутньої роботи; формулювати її цілі та завдання; оцінювати важливість інформації, наданої у первинному тексті, для створення власного вторинного тексту; відбирати і систематизувати матеріал; виконувати змістовну і мовну компресію тексту; робити узагальнення та висновки.

Пропонуємо алгоритм вправ, які, на наш погляд, доцільно використовувати на даному етапі:

1. Знайдіть в тексті абзаци, що містять конкретну інформацію.

2. Підкресліть речення, що містять основні положення (тези).

3. Опустіть всі вставні речення в абзаці, вставні слова в реченні і описові (підрядні) речення.

4. Опустіть другорядні визначення.

5. Замініть в реченнях описи або підрядні речення об'ємними словами (наприклад: unequalled, available).

6. Визначте речення, що містять ілюстративний матеріал (приклади, цифрові дані, опис експериментів).

7. Опустіть приклади, окрім фактів (або даних), в яких міститься важлива інформація.

8. Опустіть факти, які логічно слідують із вищесказаного.

9. Опустіть всі повтори.

10. Узагальніть 3-5 речень в одне.

11. Випишіть ключові слова (словосполучення).

12. Перегрупуйте ключові фрагменти тексту.

Головною метою контролюючого етапу є вдосконалення мовленнєвих умінь реферування і коригування складеного тексту.

Отже, обґрунтовані етапи і запропонований алгоритм вправ, що супроводжує кожен етап, допоможуть викладачеві немовного ВНЗ навчити студентів реферувати англомовний текст.

Перспективу подальшої наукової розвідки вбачаємо в обгрунтуванні умов, що сприяють ефективному навчанню студентів реферування англомовних текстів.

Список використаних джерел