Така освіта має забезпечити зростання потреби споживача та виробника матеріальних і духовних благ. Перехід до інформаційного суспільства кардинально змінює організаційні підходи до освіти.

На законодавчому рівні розвиток інформаційного суспільства здійснюється відповідно до чинної нормативно-правової бази:

Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр.;

Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки затверджених Законом України від 9 січня 2007 року, № 537-v;

Положення про дистанційне навчання, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 №466.

У зв'язку з інтенсивним розвитком інформаційних та комунікаційних технологій виникає потреба у розробці та методиці впровадження організаційних умов підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання.

Мета статті. Розкрити організаційні умови підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу. Під дистанційною формою навчання науковці розуміють таку форму, що використовує інформаційно-комунікаційні технології і базується на індивідуальній роботі слухачів з добре структурованим навчальним матеріалом та активному спілкуванні з викладачами та іншими учасниками навчального процесу. Дистанційне навчання - це цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, що відбувається, в основному, за відповідними педагогічними та інформаційними технологіями [3; 6].

дистанційне навчання кваліфікація працівник

Педагогічні технології дистанційного навчання - це сукупність форм методів та заходів створення і використання для індивідуалізованого навчання слухачів дидактично та методологічно оформленого навчального матеріалу у вигляді дистанційного курсу, опосередкованого інтерактивного спілкування між слухачами та викладачами з використанням інформаційних технологій, комп'ютерної техніки та телекомунікаційного зв'язку.

Дистанційний курс - інформаційний продукт, достатній для проведення навчальним закладом дистанційного навчання за окремою навчальною дисципліною. Методичним засадам розвитку компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів за дистанційною формою навчання властива своя специфіка. Обумовлена вона тим, що суб'єкти мають достатній життєвий і професійний досвід, володіють чітко сформованими цілями та задачами. Тому для них характерна природна консервативність. Виникають труднощі у зв'язку з відходом від знайомих, добре освоєних технологій і переходом до нових, ще недостатньо відомих. Це супроводжується виникненням внутрішніх психологічних бар'єрів в освоєнні і використовуванні нових засобів і технологій, особливо пов'язаних з кардинальними змінами в професійній сфері [4].

Організаційні умови підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання мають три кола проблем.

Перше пов'язане з системними, методологічними аспектами. Тут визначаються нові цілі і стратегії навчання. Осмислюється зміна і розвиток картини світу, пов'язані з глобальними інформаційними процесами і глобальною комунікацією. Організовується взаємодія на відстані. Створюються банки електронної інформації, інформаційні моделі. Розробляються нові інтелектуальні методи і засоби професійної діяльності, динамічність, візуалізація і т.п.

Друге коло проблем - психолого-педагогічні аспекти. Тут визначаються, розробляються і досліджуються умови ефективного використання дистанційних технологій в освітній діяльності, діапазон їх можливостей і обмежень, можливі позитивні і негативні наслідки, пов'язані з розвитком особистості та ін.

Третє коло проблем - навколо формування досвіду практичного використання дистанційних технологій в професійній діяльності. Крім того, існують об'єктивні проблеми на етапі упровадження дистанційних форм підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів. Це, перш за все, невелика кількість керівників, що володіють дистанційними технологіями навчання. Слабка зацікавленість адміністрації навчального закладу до професійного зростання викладачів через дистанційну форму навчання, недостатня фінансова база професійно-технічних навчальних закладів України, що стримує розвиток фахової компетентності керівників на основі дистанційної форми підвищення кваліфікації. Недостатня кількість книг, і перш за все, підручників з дистанційних технологій. Недостатньо впроваджуються дистанційні методи викладання. Не розроблені програми і курси для дистанційної форми навчання. Недостатня комп'ютеризація професійно-технічних навчальних закладів сучасної України, мало комп'ютерів, не повною мірою використовуються можливості Internet і науково-дослідної мережі УрАн і т.д. [1; 2; 3].

Шляхи вирішення проблем підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання полягають в нормативно-правому забезпеченні. З початком нового тисячоліття в Україні, бурхливими темпами, розвиваються технології дистанційного навчання. Безумовно, вони сприяють підвищенню ефективності та якості професійної підготовки фахівців з використанням сучасних інформаційних технологій, індивідуалізації навчання, підвищенню конкурентоспроможності навчальних закладів [2, 5].

Наявність електронного підручника і його розміщення в локальній комп'ютерній мережі чи Internet не є дистанційним курсом у повному значенні цього терміна, тим більш не є дистанційною формою навчання. Водночас, далеко не всі дисципліни та не всі їх розділи (теми) треба розміщувати в комп'ютерній мережі, навіть тоді, коли мова йде про дистанційну форму навчання. Використання різноманітних навчальних технологій у такому випадку буде ефективнішим [3].

З метою впровадження в Університеті менеджменту освіти НАПН України організаційних умов підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання був створений комплект внутрішніх регламентуючих документів, який дозволив університету на існуючій нормативно - правовій основі організовувати експеримент з дистанційного навчання, зробити його органічною частиною навчального процесу в цілому. Під час створення цих документів ми зітнулись з рядом труднощів, пов'язаних з тим, що досить багато аспектів організації дистанційного навчання не підкріплені нормативно-правовими актами. Зокрема, це проблеми планування навчального навантаження та структури дистанційних курсів, проблеми розрахунку вартості кожного дистанційного курсу та аспекти організаційного управління дистанційним навчальним процесом тощо.

Реалізація організаційних умов підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання Грунтується на наступних засадах:

зміст дистанційного навчання має відповідати державним стандартам освіти, або вимогам ліцензійних програм традиційного навчання;

формування змісту дистанційного навчання здійснюється на основі модульного підходу, що передбачає наявність блоків за видами підготовки з необхідною та достатньою кількістю модулів у кожному блоці. Типовий варіант - це три блоки (соціально-гуманітарний, професійний, спеціальний) по 3-5 модулів у кожному. Ми обрали диференціацію інформаційних блоків, тобто їх розподіл на загальний, функціональний та галузевий;

структура блоків та модулів чітка, відповідає логіці розвитку змісту і таким принципам дидактики, як науковість, системність, послідовність та наочність;

кожний модуль сформований як цілісний завершений обсяг інформації з певної сфери знань, об'єктивно необхідної керівникам професійно-технічних навчальних закладів для їх професійної діяльності, що відповідає цілям та завданням підвищення кваліфікації. Зміст модуля також визначено, виходячи з освітніх потреб керівників професійно-технічних навчальних закладів;

структура модуля відображає розвиток змісту (від загального до конкретного), відповідає структурно-логічній схемі вивчення дисципліни;

назви модулів і тем висвітлюють основну сутність змісту, стислі, чіткі, однозначні, виражаються в поняттях (термінах) даної сфери знань. Відсутні розпливчастість формулювань та застосування невстановленої термінології;

обсяг змісту кожного блоку не перевищує 1 кредит (36 годин). Розподіл обсягу змісту між модулями та темами залежить від значущості та складності навчального матеріалу, кількості модулів у блоці та тем у модулі. Для оцінних розрахунків будемо керуватися такими нормами часу: на модуль - 10-12 годин, на тему - 2-4 години. Фактичний же час, витрачений слухачем на вивчення навчального матеріалу, може відрізнятися від нормативного;

основним видом контролю та звітності слухачів під час самостійної роботи за кожним блоком є: тестування, виконання домашніх завдань, написання атестаційної роботи тощо. Конкретні види контролю визначаються видом технології дистанційного навчання ("кейс" - технології, мережевої, змішаної) і залежать від типових та індивідуальних навчальних планів;

тривалість роботи слухача над змістом кожного навчального блоку не перевищує трьох місяців. Повний цикл дистанційного підвищення кваліфікації залежать від кількості навчальних блоків і, як правило, не перевищує шести місяців. Можуть мати місце й інші часові терміни, які визначаються залежно від конкретних особливостей регіону, можливостей Інституту та особистості слухача;

послідовність і конкретні терміни роботи над навчальним матеріалом блоків, види і форми контролю та звітності визначаються слухачем самостійно, узгоджуються з тьютором і фіксуються в його індивідуальному плані.

Організаційний аспект підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання можна реалізувати за рахунок зв'язків та функціонування структурних підрозділів Інституту післядипломної педагогічної освіти. Інститут післядипломної освіти може функціонувати під керівництвом директора та двох заступників:

заступник з програмного забезпечення (soft ware);

заступник з цифрових технологій (hard ware).

Підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання здійснюється за кредитно-модульною системою організації освітнього процесу.

Створення умов підвищення кваліфікації керівників професійно-технічних навчальних закладів на основі технологій дистанційного навчання є одним із шляхів підвищення якості післядипломної педагогічної освіти. У разі оптимальної організації процесу підвищення кваліфікації, технології дистанційного навчання пропонують керівникам професійно-технічних навчальних закладів більш сприятливі умови для отримання післядипломної освіти та їх подальшої успішної реалізації у своїй майбутній професійній діяльності.

Список використаних джерел