Методи і прийоми подолання мовленнєвих бар'єрів на заняттях з англійської мови у ВНЗ

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Методи і прийоми подолання мовленнєвих бар'єрів на заняттях з англійської мови у ВНЗ

С. Соломіна, А. Попова

Анотація

У статті автори доводять, що процес оволодіння іноземною мовою є складним процесом, що насичений мовленнєвими бар'єрами. Мовленнєвий бар'єр визначається як складне педагогічне явище, що перешкоджає, стримує, знижує ефективність і успішність педагогічного процесу, тобто виконує негативні функції. Авторами доведено, що мовленнєві бар'єри потребують подолання. У статті закцентовано увагу на тому, що подолання мовленнєвого бар'єру зумовлює розвиток особистості того, хто його долає. З-поміж методів і прийомів, що можуть бути використані викладачем на заняттях з іноземної мови для подолання мовленнєвих бар'єрів автори детально характеризують такі: методи візуальної підтримки і формування навичок техніки читання текстів, когнітивні методи мовної підтримки і відповідні прийоми: "включення" в мову (input), "місток-підказка" (bridging/prompting), "переключення коду" (code-switching).

Ключові слова: мовленнєвий бар'єр, вивчення іноземних мов, методи і прийоми подолання мовленнєвих бар'єрів.

Solomina S., Popova A. Methods of Speech Barriers Overcoming at English Classes at Higher Educational Institution

The authors claim that in the course of students' educational activity they have the states interfering full manifestation of the personality, reducing their activity, interfering their creative self-expression. The authors consider as such states as barriers. The researchers analyze the reasons causing barriers in the course of their training. For example, weak informative motivation, unavailability to independent activity, deficiency of imagination, imperfection of processes of perception and thinking, a low self-assessment, existence of certain traits of character, temperament, indecision, emotional instability, lack of skills of self-checking and introspection, the weak organization of process of training etc. On the basis of the literature analysis, it is proved that for the first time the concept "pedagogical barrier" was introduced into scientific circulation by the researcher L. Yaroslavskaya. It is defined as a difficult multidimensional pedagogical phenomenon caused by factors of internal and external character and it is inherited by all subjects of teaching and educational process which in a result interferes, constrains, and reduces the efficiency and success of this process. The authors support the definition of a pedagogical barrier initiated by I. Glazkova. Thus, the pedagogical barrier, on the one hand, is a difficult pedagogical phenomenon which interferes, constrains, reduces the efficiency and success of pedagogical process (negative functions), and on the other - the means stimulating, inducing, raising the efficiency of subjects' activity of pedagogical process (positive functions) by its overcoming. The aim of the research is systematization of methods which can be used for overcoming of speech barriers in the course of learning of foreign language at the English classes at higher educational institutions. The authors proved that speech barriers demanded overcoming. In article the authors pay special attention to the fact that overcoming of a speech barrier causes development of the identity of the one who overcomes them. Among methods which can be used by a teacher at foreign language classes for overcoming of speech barriers, the authors in details characterize the following: methods of visual support and formation of skills of equipment of texts reading, cognitive methods of language support and corresponding receptions: "inclusion" in language (input), "bridge help" (bridging/prompting), "code switching" (code-switching).

Key words: speech barrier, learning of foreign languages, methods of speech barriers overcoming.

Постановка проблеми

Практика викладання іноземних мов показує, що в процесі навчальної діяльності студентів у них виникають стани, що перешкоджають повноцінному прояву особистості, знижують її активність, перешкоджають творчому самовираженню. Такими станами є бар'єри, що виникають в процесі освітньої діяльності. Найчастіше причинами, що викликають бар'єри в процесі навчання є слабка пізнавальна мотивація, неготовність до самостійної діяльності, дефіцит уяви, недосконалість процесів сприйняття і мислення, низька самооцінка, наявність певних рис характеру, темпераменту, нерішучість, емоційна нестійкість, відсутність навичок самоконтролю і самоаналізу, слабка організація процесу навчання тощо.

Аналіз останніх публікацій. Аналіз літератури дозволяє стверджувати, що вперше поняття "педагогічний бар'єр" уведено в науковий обіг дослідницею Л. Ярославською, яка визначає його як складне багатоаспектне педагогічне явище, що викликане факторами внутрішнього й зовнішнього характеру та притаманне всім суб'єктам навчально-виховного процесу, яке в результаті перешкоджає, стримує, знижує ефективність і успішність цього процесу [5]. У контексті дослідження, дотримуємося визначення педагогічного бар'єру за І. Глазковою, який, з одного боку, є складним педагогічним явищем, що перешкоджає, стримує, знижує ефективність і успішність педагогічного процесу (негативні функції), а з іншого - засобом, що стимулює, спонукає, підвищує ефективність діяльності суб'єктів педагогічного процесу (позитивні функції) шляхом його подолання [1].

Мета нашого дослідження полягає в систематизації методів і прийомів, що можуть бути використаними для подолання мовленнєвих бар'єрів у процесі вивчення іноземної мови у немовному вищому навчальному закладі.

При цьому ми розглядаємо мовленнєвий бар'єр як явище, якому притаманні негативні функції.

До вищевказаних методів відносимо: методи візуальної підтримки і формування навичок техніки читання текстів, когнітивні методи мовної підтримки і відповідні прийоми: "включення" в мову (input), "місток-підказка" (bridging / prompting) , "переключення коду" (codeswitching).

Метод візуальної підтримки (visual support) передбачає використання наочності у викладанні іноземної мови для: презентації та семантизації лексичного та граматичного матеріалу, формування умінь всіх видів мовленнєвої діяльності, засвоєння культури народу, і, звичайно, для засвоєння предметного змісту, щоб користуватися іноземною мовою як засобом спілкування [4]. Велику кількість інформації з тієї або іншої теми можна передати, якщо використовувати малюнки, таблиці, схеми, фотографії, навчальні кіно- і діафільми, листівки, стенди. Додатково можуть бути використаними листівки, схеми ліній метро і плани міст, географічні карти і квитки в кінотеатр, рекламні проспекти тощо. Засоби наочності сприяють встановленню прямого зв'язку іншомовного висловлювання з мисленням. Викладач на заняттях уводить нові терміни, а також пояснює нові слова, які студенти повинні бачити записаними на дошці. Темп пред'явлення нового матеріалу повинен бути нормальним, тобто уніфікованим для даної аудиторії; широке використання наочності сприяє створенню бар'єрів оптимальної труднощі і забезпечує розвиток особистості студента шляхом їх подолання.

Методи формування навичок техніки читання текстів (reading support), реалізуються через низку прийомів роботи з текстами. Тексти є основним джерелом інформації. До текстів пред'являються високі вимоги, а саме: достовірність, науковість, сучасність, інформативність, навчально-методична доцільність, лімітованість відомостей залежно від етапу навчання. Навчальний текст є одиницею, що містить таке повідомлення, в якому доказово розкривається зміст об'єкта, що досліджується, дається сукупність його характеристик в певному аспекті. Іншими словами, текст розкриває зміст тієї або іншої теми і передбачає відпрацювання основних мовленнєвих умінь [3, c.105-120]:

1) розуміння змісту окремих речень, складових тексту (знання лексичного значення слів, впізнавання форми і значення синтаксичної конструкції);

2) розуміння змісту всього зв'язного тексту (здатність виокремлювати підтеми в межах теми і бачити їх ієрархію; виявляти способи викладу матеріалу всередині підтем, і на цій основі встановлювати логічні відносини між реченнями в межах окремих підтем);

3) орієнтування в плані тексту;

4) запам'ятовування і утримання в пам'яті змісту тексту;

5) відтворення по пам'яті повідомлення в темпі, нормальному для мовного колективу;

6) компресії запропонованого тексту (виокремлення головного і другорядного в тексті, трансформація складних речень в прості, складання стислого плану тощо);

7) письмового відновлення короткого змісту тексту на основі зафіксованих опорних слів тощо.

Наведемо приклади завдань, що можуть бути використаними для реалізації шостого завдання:

• Прочитайте текст і вкажіть речення, що несуть нову інформацію.

• Випишіть з тексту ті речення, що несуть додаткову інформацію.

• Прочитайте текст і вкажіть речення, що несуть надлишкову інформацію.

• Прочитайте текст і підкресліть ті речення, що несуть основну інформацію.

• Висловіть ту ж саму думку за допомогою одного речення. Перебудуйте речення тексту так, щоб вони не містили додаткової та надлишкової інформації.

• Перебудуйте текст таким чином, щоб у ньому містилася лише нова основна інформація.

• Визначте спосіб викладу отриманого тексту. Зобразіть схематично зв'язок між сусідніми реченнями.

Когнітивні методи мовної підтримки (language support)/prompts передбачають використання опор або опор-стимулів. Призначення опор полягає у допомозі студентам у процесі побудови усних і письмових висловлювань, а також у сприйнятті текстів при читанні і аудіюванні [2, с. 173]. Опори-стимули створюють умови для управління змістом висловлювання і в опосередкованій формі визначають вибір мовних засобів. За характером інформації опори поділяються на вербальні (словесні) і невербальні (графічні, образотворчі), а за ступенем розгортання основної ідеї - на змістові (інформація розгорнута) і сенсові (інформацію подано в стислому вигляді). педагогічний когнітивний іноземний мовленнєвий бар'єр

До змістових вербальних опор відносяться тексти, логіко-синтаксичні схеми, лексичні таблиці, функціонально-смислові таблиці, плани, питання, а також списки слів і словосполучень. Змістові невербальні опори - це кінофільми, серії малюнків, картини, фотографії. До сенсових вербальних опора відносяться: ключові слова, афоризми, приказки; до сенсових невербальних опор - діаграми, таблиці, схеми, цифри, дати, символи.

Різновидом змістових вербальних опор (опор-стимулів) є функціональні опори-каркаси діалогічного спілкування. Функціональні опори виконують певні мовленнєві функції, що розташовані в потрібній для діалогу послідовності (наприклад: Запропонуйте ...; З'ясуйте додаткову інформацію про ...; Виразіть сумнів). Тобто функціональні моделі діалогу вимагають змістового та мовного наповнення, і є мовленнєвою вправою, що готує студентів до діалогічного спілкування іноземною мовою.

Різноманітні опори, як вербальні, так і невербальні, їх раціональне поєднання і паралельне використання відіграють важливу роль на етапі розвитку експресивних умінь усного і писемного мовлення. Динаміка розвитку мовленнєвих умінь (від репродуктивного до продуктивного мовлення) передбачає поступове звільнення від опор.

Під час сприймання мовлення, опори сприяють розумінню невідомого, тобто успішному функціонуванню механізму ймовірнісного прогнозування. Виділяються такі види опор, що полегшують процеси сприйняття і розуміння:

• опори, що містяться в самому тексті для читання або аудіювання: фонетичні, граматичні, лексичні, контекстуальні;

• опори, складові фонові знання;

• фактологічні опори або реалії;

• соціолінгвістичні або соціокультурні опори.

При навчанні рецептивних умінь важливо навчити учнів відшукувати ці опори і використовувати їх для розуміння тексту. Прикладами завдань з використанням опор є такі:

• виділіть опорні слова і вирази тексту (основні терміни, словосполучення, ключові слова) необхідні для його розуміння і запам'ятовування;

• побудуйте висловлювання (речення) за допомогою опорних слів, слів-підказок ;

• складіть план дій і запишіть його за допомогою ланцюжка опорних слів;

• передайте основний зміст всього тексту, користуючись планом або опорними словами;

• подумки відновіть у пам'яті опорні елементи тексту, розгорнувши опорні слова в висловлювання, запишіть їх;

• відновіть письмово короткий зміст тексту за опорними словами.

Як ми зазначали раніше, методи реалізуються через відповідні прийоми. Одним з таких прийомів при використанні когнітивних методів мовної підтримки є прийом "місток-підказка" (bridging / prompting), заснований на залученні опорних слів-підказок або плану побудови висловлювання.

Прийом "перемикання коду" (de-switching / Aoice of language) передбачає співвідношення і порівняння явищ рідної мови та мови, що вивчається у процесі навчання. Вітчизняні методисти обґрунтовують принцип опори на рідну мову як провідний принцип навчання іноземних мов і вважають, що опора на наявні подібності в рідній та іноземній мовах допомагає краще засвоїти те або інше явище і сприяє переносу навичок і вмінь. Врахування таких мовних явищ, що негативно впливають на оволодіння іноземною мовою (міжмовна інтерференція), допомагає студентам долати мовленнєві труднощі. Вітчизняні методисти закликають ефективно використовувати рідну мову, спираючись на неї тільки в разі потреби, як на найбільш економічний засіб семантизації лексики, презентації нового граматичного явища або при контролі складних для розуміння явищ (Л. Щерба, С. Шубін та ін.). Разом з тим необхідно пам'ятати про доцільність ведення занять саме іноземною мовою, перекладаючи свої завдання і інструкції, поки студенти не навчаться цілком їх розуміти. Викладачеві слід заздалегідь продумувати свою промову, планувати, які фрагменти заняття будуть рідною мовою, а також які завдання або інструкції будуть дані студентам для того, щоб забезпечити розуміння. Необхідно уникати змішування мов і постійного переключення з рідної на іноземну і навпаки, оскільки це заважає сприйманню і негативно позначається на формуванні іншомовних навичок і вмінь.

Прикладом прийому "перемикання коду", окрім формування термінологічної бази, можуть слугувати спонукальні мовленнєві висловлювання, які легко запам'ятовуються і слугують базою для формування подальших мовних умінь. Спонукальні висловлювання також реалізуються на рівні питань, створюючи базу для невеликої бесіди на початковому рівні мовленнєвої компетентності, знімаючи страх перед говорінням, сприяючи подоланню бар'єрів і розвитку мовленнєвих умінь і навичок.

Таким чином, можемо стверджувати, що викладач іноземних мов має багатий арсенал методів і прийомів, майстерне використання яких сприяє подоланню мовленнєвих бар'єрів студентів, а також підвищенню рівня їхньої іншомовної мовленнєвої компетентності.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у систематизації методів і прийомів, що можуть бути використаними для запобігання мовленнєвих бар'єрів у процесі вивчення іноземної мови у немовному ВНЗ.

Список використаних джерел

1. Глазкова І.Я. Компетентність майбутнього вчителя у запобіганні та подоланні педагогічних бар'єрів: монографія / Ірина Яківна Глазкова - Бердянськ: Видавництво О.В. Ткачук, 2013. - 416 с.

2. Колесникова И.Л. Англо-русский терминологический справочник по методике преподавания иностранных языков / И.Л. Колесникова, О.А. Долгина. - СПб.: Блиц, 2001. - 223 с.

3. Мотина Е.И. Язык и специальность: лингвометодические основы обучения русскому языку студентов-нефилологов / Е.И. Мотина. - 2-е изд., испр. - М.: Русский язык, 1988. - 176 с.

4. Фомина Т.К. Иностранные студенты в медицинском вузе России: интериоризация профессиональных ценностей: дис. ... д-ра социол. наук / Татьяна Константиновна Фомина. - Волгоград, 2004. - 279 с.

5. Ярославська Л.І. Дидактичні умови подолання педагогічних бар'єрів у процесі навчального співробітництва викладачів і студентів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Людмила Ігорівна Ярославська. - Харків, 2010. - 178 с.

Размещено на allbest.ru