Проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв в умовах інформаційного суспільства

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв в умовах інформаційного суспільства

О.М. Безбах

Анотація

На підставі відомостей з фахових джерел, у статті здійснено теоретичний аналіз становлення терміну «інформаційне суспільство». Виділено основні його характеристики, що впливають на систему професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв. Доведено необхідність теоретичного обґрунтування, розробки та впровадження у систему професійної підготовки моделі формування інформаційної культури майбутніх інженерів-судноводіїв.

Ключові слова: інформаційна культура, професійна підготовка, майбутні інженери-судноводії

Annotation. On the basis of information from professional sources, in the article the theoretical analysis of becoming of term is carried out «informative society». Basic its descriptions which affect the system of professional preparation of future engineers-navigators are selected. The necessity of theoretical ground, development and introduction in the system of professional preparation of model of forming of informative culture of future engineers-navigators is proved.

Keywords: informative culture, professional preparation, future engineers-navigators.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Тенденція інтеграції У країни в світову економічну співдружність, нові політичні, соціально-економічні реалії сучасного ринку праці та стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій змінили критерії системи освіти і вимагають радикальних змін у галузі підготовки кваліфікованих та конкурентоздатних професіоналів, які вільно адаптуються до вимог життя, що швидко розвивається.

Розвиток сучасного суспільства, що супроводжується докорінними соціальними перетвореннями в світі і в нашій країні, спрямований до того типу соціуму, який достатньо точно характеризується поняттям “інформаційне суспільство”. В першу чергу, йдеться про становлення глобальної інформаційної індустрії, підвищення ролі знань і інформації в економічному і соціокультурному розвитку, появі нових форм демократії, структурні зрушення в зайнятості населення і в інших сферах життєдіяльності суспільства. У наші дні формуються принципово нові відносини в економічному, соціальному і духовному житті людей, які описуються поняттям “інформаційне суспільство”.

Світові тенденції у сфері професійної підготовки у вищій технічній школі не могли залишити осторонь проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв. Отже, дослідження впливу інформаційного суспільства на процес професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв є доцільним, актуальним та своєчасним.

Аналіз останніх досліджень

Саме розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашої епохи. Новітні інформаційно-комунікаційні технології мають величезний перетворювальний вплив на всі сфери сучасного суспільства як у межах національних кордонів, так і у світі в цілому. Глобальність процесів, що відбуваються, неминуче підвищує інтерес до теоретичного осмислення особливостей інформаційного суспільства й емпіричного вивчення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціально-економічних, політичних і культурних структур. У розвинених країнах сфера інформаційно-комунікаційних технологій виступає запорукою соціального, економічного і політичного благополуччя.

В історичному аспекті формування поглядів щодо означення інформаційного суспільства, його основних рис та відмінностей від технократичного суспільства відбувалося у достатньо стислі терміни. Починаючи з 90-х років XX століття розвиток інформаційного суспільства є пріоритетним напрямом державної політики в провідних країнах світу.

У грудні 2003 року питання створення глобального інформаційного суспільства вперше в історії людства було підняте на вищому міждержавному рівні у межах проведення I стадії Всесвітнього Самміту з питань Інформаційного Суспільства. На цьому міжнародному форумі лідери 161 держави світу підписали два стратегічні документи “Декларацію принципів” і “План дій”, що визначили напрями подальшого розвитку інформаційного суспільства на всіх рівнях, а також визнали необхідність розробки і реалізації національних стратегій його розвитку в кожній конкретній країні.

Починаючи з 1998 р. у вказаний процес включилася Україна, проте на цьому шляху перед нашою країною постає чимало труднощів, пов'язаних, насамперед, з перехідним характером розвитку українського суспільства. Сьогодні для досягнення головної мети - ефективної інтеграції України в глобальне всесвітнє інформаційне співтовариство - їй необхідно вирішити унікальне в світовій історії завдання - сформувати інформаційний простір і водночас створити демократичну, соціальну, правову державу і громадянське суспільство.

Різні аспекти інформаційного суспільства, зокрема, роль і місце людини в процесах глобалізації та інформаційних взаємодіях, специфіка розвитку інформаційного суспільства в окремих високорозвинених країнах, і країнах, що розвиваються, проаналізовані в українській і російській літературі у працях І.Ю. Алексєєвої, М.С. Демкової, Т.А. Берези, Л.В. Березовець, О.Л. Вартанової, С.Т. Кара-Мурзи, А.В. Колодюка, І.Б. Колиушко, В.І. Лисицького, Л.Г. Мельника, І.С. Мелюхіна, А.І. Ракитова, Г.Л. Смоляна, Д.С. Черешкіна, А.А. Чернова та ін.

Розгляду політичних аспектів суспільства знання, що формується, присвячені праці Г.Т. Артамонова, В.А. Васильєва, М.С. Вершиніна, М.С. Демкової, Н.З. Згуровського, В.В. Пастухової, А.І. Ракитова, Т.Л. Тихонової, М. Фігеля та ін.

Економічна складова інформаційного суспільства розглядається в публікаціях Ю.М. Бажала, М.Г. Делягіна, Т.В. Єршової, А.Я. Жаліло, В.Л. Іноземцева, Л.Г. Мельника, С.І. Романенко та ін.

Застосування інформаційних технологій в процесі вивчення конкретних суспільств сприяли появі економічної теорії інформації (Дж. Стіглер, Дж. Акерлоф), теорії інформаційного суспільства (А. Тоффлер) та постіндустріального суспільства (Д. Белл). З доробку сучасних українських вчених в цьому контексті привертають увагу праці В.Д. Гавловського, В.С. Цимбалюка, А.С. Гальчинського, Р.А. Калюжного. У даний час активно працюють у цьому напрямку російські вчені В.Л. Іноземцев, Г.Т. Артамонов та ін. Слід звернути найпильнішу увагу на наукові розробки філософа А.І. Ракітова, фундаментальна праця якого “Філософія комп'ютерної цивілізації”, незважаючи на її давність, залишається найзмістовнішим, найгрунтовнішим виданням з даної проблематики на пострадянському просторі, яка не втратила актуальності донині. Поява теорії М. Кастельса про інформаціональний капіталізм у мережевому суспільстві активізувала як розвиток інформаційних технологій, так і їх застосування в суспільних дослідженнях.

У процесі аналізу професійної підготовки майбутніх судноводіїв і умов праці під час морських практик та майбутньої професійної діяльності низкою дослідників були проаналізовані особливості навчального процесу майбутніх інженерів-судноводіїв [6; 8; 9; 10].

Спільною рисою навчально-виховного процесу майбутніх судноводіїв та їх майбутньої професійної діяльності з позиції набуття нових знань, навичок та вмінь є дефіцит безпосереднього доступу до джерел навчальної інформації, недостатня кількість аудиторних занять, практик та тренінгів, нерівномірність навчального навантаження, відставання традиційних навчальних посібників та методичних розробок від вимог суспільства та міжнародної спільноти роботодавців, лавиноподібний потік навчальної, технологічної, нормативно-правової, політичної інформації, представленої переважно англійською мовою, яку повинен опрацювати, усвідомити та використовувати судноводій в умовах ліміту часу.

Як зазначають у своїх працях Шерман М.І та Чернікова О.В. [9; 10], без вирішення окреслених вище проблем неможливо забезпечити підготовку професіонала міжнародного рівня у морських ВНЗ та підвищення кваліфікації працюючих судноводіїв, тобто, як зазначено у цьому зв'язку у низці фахових публікацій, конкурентоздатність випускників вітчизняних морських ВНЗ в умовах інформаційного суспільства перетворюється у досить дискусійне питання [1; 6; 8; 9; 10].

Постановка завдання

Отже, метою нашої статті є виявлення особливостей інформаційного суспільства та пошук шляхів адаптації існуючої системи професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв до умов праці в інформаційному суспільстві.

Відповідно до мети статті визначено наступні завдання:

- з'ясувати стан впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність суспільства та рівень теоретичного обґрунтування впровадження засад інформаційного суспільства;

- проаналізувати основні концепції інформаційного суспільства на предмет використання теоретичних положень у практиці професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв;

- визначити співвідношення термінів «інформаційне суспільство», «інформаційна культура», «професійна інформаційна компетентність» у контексті завдань професійної підготовки майбутніх інженерів-судноводіїв.

Виклад основного матеріалу дослідження

Теоретичне обґрунтування проблем формування інформаційного суспільства істотно відстає від практичного використання інформаційно-комунікаційних технологій, в тому числі, у наукових дослідженнях, навчально-виховному процесі та системі професійної освіти. Таким чином, є доцільним розглянути інформаційний розвиток суспільства з позиції соціального, політичного і філософського аналізу.

Соціогуманітарні аспекти становлення нового інформаційного суспільства стали активно досліджуватися в результаті усвідомлення того, що черговий якісний стрибок у розвитку технологій породив нову глобальну соціальну революцію, що не поступалася революціям минулого за своїми масштабами і впливом на людське співтовариство. Сьогодні на перший план висуваються вже не проблеми подальшої технологізації суспільства, як це вважалося ще кілька років тому, а проблеми його інтелектуалізації, створення і впровадження нових соціальних технологій, заснованих на ефективному використанні головного стратегічного ресурсу суспільства - знань. інформаційний комунікаційний професійний судноводій

Існує декілька підходів до визначення поняття “інформаційне суспільство”. Наприклад, А. Даф виокремлює три способи розуміння інформаційного суспільства: з погляду інформаційно-економічного підходу, підходу з позиції інформаційних потоків і інформаційно-технологічного підходу.

Відомий теоретик Ф. Уебстер виокремлює п'ять основних підходів, кожний з яких базується на тому або іншому критерії інформаційного суспільства, що знаходиться в його основі. Перш за все, це технологічний і економічний критерії (виходячи з найбільш явних перетворень у даних сферах людської життєдіяльності, більшість дослідників будують свої визначення інформаційного суспільства саме на них), критерій, пов'язаний зі змінами у сфері зайнятості населення (професійний), а також просторовий і культурний критерії [3, с. 14]. Аналізуючи різні підходи до визначення інформаційного суспільства, Ф. Уебстер відзначає існування ще одного визначення, кардинально відмінного від попередніх; воно виходить не з того, що у наш час стало більше інформації, а з того, що характер цієї інформації змінив спосіб нашого життя.

Ця дефініція передбачає, що в основі нашої поведінки сьогодні лежить теоретичне знання і інформація, а, отже, спирається не на кількісні критерії, що важко піддаються обліку, як попередні визначення, а на якісні, що є переконливим аргументом на його користь [7].

Виходячи з тематики нашого дослідження, нам в більшій мірі імпонує третій, професійний підхід до визначення поняття “інформаційне суспільство”, пов'язаний зі сферою зайнятості населення. Даний підхід тісно пов'язується з роботами Д. Белла, найвизначнішого теоретика “постіндустріального суспільства”. Цей термін практично є синонімом терміну “інформаційне суспільство“ і саме в цьому розумінні він використовується у роботах даного автора. Розглядаючи структуру зайнятості населення і моделі спостережуваних змін, Д. Белл припустив, що людство вступає в інформаційне суспільство, де більшість зайнятих працюють в інформаційній сфері. Зниження зайнятості у сфері виробництва і збільшення зайнятості у сфері послуг розглядається ним як заміщення фізичної праці працею “білокомірцевою”. Оскільки “сировиною” для нефізичної праці є інформація (вона протиставляється фізичній силі, навичкам ручної праці і її “машинним” характеристикам), істотне збільшення частки праці в інформаційній сфері може розглядатися як виникнення інформаційного суспільства [2].

Слід зазначити, що даний підхід до визначення інформаційного суспільства принципово відрізняється від технологічного й економічного. Акцент на змінах у сфері зайнятості підкреслює швидше трансформаційні можливості інформації як такої, ніж дія інформаційних технологій, тут інформація просувається і створюється у сфері зайнятості і реалізується в людях через навчання і досвід. Цілий ряд авторитетних авторів, від Р. Райха до М. Кастельса, вважають, що рушійною силою сучасної економіки є люди, чия головна здатність полягає у використанні інформації: сьогодні головними двигунами економіки стали ті, чия праця вимагає створення і використання інформації [5].

Узагальнюючи існуючі підходи до трактування поняття “інформаційне суспільство”, можна виділити його основні характеристики, придатні для визначення особливостей професійної підготовки інженерів, зокрема майбутніх судноводіїв, в мінливих умовах сучасного світу:

- стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій став підвалиною створення суспільства нового типу, в якому інформація є стратегічним ресурсом, а методи, засоби і технології її опрацювання стрімко інтегруються у професійну діяльність та побут переважної кількості населення;

- невід'ємною рисою нового типу суспільства є те, що у ньому головною умовою добробуту кожної людини і кожної держави стає знання, отримане завдяки безперешкодному доступу до інформації й уміння працювати з нею;

- інформація, в свою чергу, в такому суспільстві виступає найважливішим соціальним і економічним ресурсом, основним джерелом продуктивності праці і влади, умовою добробуту людини і держави;

- обмін інформацією не повинен мати часових, просторових, політичних обмежень;

- відкрите інформаційне суспільство забезпечує інтеграцію та взаємопроникнення культур за умови надання нових можливостей кожній країні та кожному народові для ментальної, релігійної, національної самоідентифікації [4, с. 17-18].

Наведені характеристики інформаційного суспільства визначають нові вимоги до формування особистісних і професійних якостей майбутніх інженерів-судноводіїв. Від системи вищої технічної освіти вимагається підготовка висококваліфікованих інженерів з глибокими знаннями методів пошуку, обробки, систематизації та вміннями практичного застосування інформації та інформаційно-комунікаційних технологій, тобто, наявності інформаційної свідомості та сформованої інформаційної компетентності як запоруки успішної професійної інформаційної діяльності. Іншими словами, мова йде про формування інформаційної культури інженерів у процесі їх професійної підготовки у ВНЗ.

Висновки

Встановлено, що успішне здійснення професійної діяльності інженера в умовах інформаційного суспільства є проблематичним без впровадження у систему професійної підготовки складової, що забезпечує формування інформаційної культури випускників. Проведене теоретичне дослідження проблеми визначення основних характеристик інформаційного суспільства та їх впливу на систему професійної підготовки є підґрунтям розробки психолого-педагогічних засад розробки функціональної моделі формування інформаційної культури майбутніх інженерів-судноводіїв.

Перспективи подальших досліджень. У цьому зв'язку виникає необхідність ґрунтовних досліджень понять «інформаційна культура інженера-судноводія», її структури, характеристик її складових, методів, засобів та педагогічних технологій формування інформаційної культури майбутнього інженера-судноводія в умовах морського вищого навчального закладу.

Список використаних джерел

1. Волошинов С.А. Алгоритмічна підготовка судноводіїв в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища / С.А. Волошинов // Інформаційні технології в освіті. - 2010. - №8. - С. 103-108.

2. Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. Глобалізація / антиглобалізація: Пер. з англ. І. Андрущенко. - К.: К.І.С., 2004. - 180 с.

3. Даніл'ян В.О. Деякі проблеми та особливості розвитку інформаційного суспільства в Україні // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - X.: ХАІ, 2005. - №3. - С. 74-78.

4. Дзьобань О.П. Засоби масової комунікації в контексті інформаційної безпеки: діяльнісні й функціональні аспекти // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, 168-175.психологія. - X.: ХУПС, 2005. - Вип. 2 (23). - С. 37-43.

5. Недопитанський М. Україна інформаційна: утопія чи рельність? // Віче. - 2003. - № 3.- С. 44-48.

6. Попова О.П. Особливості професійної діяльності майбутніх судноводіїв і сутність їх професійної компетентності. / О.П. Попова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. праць / ред. кол. Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2011. - Вип. 17. - С. 353-359.

7. Проект “Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства України”. Електронний ресурс.

8. Сокол И. Компьютерная поддержка обучения будущих судоводителей мореходной астрономии / И. Сокол // Информационные технологии в образовании. - 2010. - №6. - С. 178-181.

9. Шерман М.І., Чернікова О.В. Іншомовна професійна компетентність як чинник розвитку творчих здібностей майбутніх судноводіїв/ Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології / Збірник наукових праць Херсонського національного технічного університету, - Вип. 1(8). Херсон, РВВ ХНТУ, 2013.- С. 413-417

10. Шерман М.І., Чернікова О.В. Формування іншомовної професійної компетентності майбутніх судноводіїв засобами інформаційно-комунікаційних технологій/ Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології / Збірник наукових праць Херсонського національного технічного університету. - Вип.1 (9). - Херсон, 2013. - С. 482-487.

Размещено на allbest.ru