Структура якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови

І.В. Бєлікова

Анотація

У статті розглянуто структуру якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови. Визначено поняття „якість”. Розглянуто положення які складають основу розуміння категорії „якість”. Охарактеризовано категорію „якість професійної підготовки ”. Визначено три основні аспекти якості щодо вищої освіти. Проаналізовано параметри якості результатів професійної підготовки майбутніх фахівців.

Ключові слова: якість, структура, особливості, майбутні вчителі іноземної мови, аспекти, параметри, професійна підготовка.

Постановка проблеми в загальному вигляді.

Стратегія розвитку сучасного українського суспільства в умовах соціально-економічних реформ об'єктивно потребує підвищення вимог до освітньої системи та професійної підготовки фахівців високої кваліфікації. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, визначається системою концептуальних ідей та поглядів на стратегію й основні напрями розвитку освіти. Тому особливого значення набуває проблема якості професійної підготовки взагалі та викладачів іноземних мов зокрема. Ця проблема стала наріжним каменем у реформуванні національних освітніх систем як в Україні, так і в багатьох країнах світу. Отже, проблема структури якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови є актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У психо- лого-педагогічній літературі проблема управління якістю професійної підготовки майбутніх учителів має багатоас- пектне теоретико-методологічне висвітлення.

Концептуальні засади управління якістю професійної підготовки висвітлено в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників (Д. Алферова, В. Бездухов, Є. Березняк, Л. Большакова, Ю. Варданян, Ю. Васильєв, Р. Гільмєєва, І. Гришина, В. Звєрєва, Ю. Конаржевський, М. Кондаков, В. Кричевський, Н. Кузьміна, Т. Лукіна, В. Маслов, Л. Мітіна, А. Маркова, В. Панасюк, М. Поташник, Е. Соф'янц, В. Стрельников, A. Субетто, Є. Хриков, Т. Шамова, Л. Шевчук та інші). Вивченням проблеми підготовки майбутніх учителів іноземної мови у вищому навчальному закладі займалися: С. Ніколаєва, О. Петращук, Н. Бражник, Н. Язикова, О. Бігич та інші. Вагоме значення мають праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, в яких розглядається проблема підвищення якості професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови: К. Авраменко, Б. Бігич, І. Бикова, І. Зязюн, Е. Позднякова, В. Радул, Я. Черньонков та інші.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Визначити три основні аспекти якості щодо вищої освіти. Охарактеризувати категорію „якість професійної підготовки”.

Формулювання цілей статті. Розглянути структуру якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови.. Проаналізувати параметри якості результатів професійної підготовки майбутніх фахівців.

Виклад основного матеріалу дослідження. Найчастіше вживаним, судячи з частоти цитування, у вітчизняній літературі є таке визначення: „якість професійної підготовки розуміється як збалансована відповідність вищої освіти (як результату, як процесу, як освітньої системи) різноманітним потребам, цілям, вимогам, нормам, стандартам” [7]. Це розуміння включає і процесуальні і результативні характеристики, у вужчому ж сенсі „якість професійної підготовки” - „якість підготовки фахівців з вищою освітою”. В основі такого розуміння лежить прийнятий в кваліметрії принцип віддзеркалення в результатах самого процесу (A. Субетто). Дійсно, якість результатів професійної підготовки не можна розглядати незалежно від якості освітнього процесу і умов його реалізації. Справедливо і зворотне: встановити ефективність процесу освіти і створених для її проведення умов неможливо без оцінювання його результатів. Тому, найбільш раціонально розглядати і визначати якість професійної підготовки як сукупність характеристик, що відбивають рівні досягнутих кількісних і якісних результатів, організації і здійснення навчально-виховного процесу і створених для нього умов, що відповідають інтересам держави і суспільства, що задовольняють освітні запити тих, хто навчається. При цьому необхідно розуміти, що однозначної відповідності між умовами, організацією і результатами освітньої діяльності не існує [11].

Отже, основу розуміння категорії „якість” складають такі положення: якість - сукупність властивостей; якість структурна; якість динамічна, вона змінюється у міру виявлення її нових властивостей і залежить від управління процесом навчання, індивідуальних особливостей тих, хто навчаються і ряду інших чинників; якість - поняття відносне і має два аспекти: відповідність стандартам і відповідність запитам споживача; якість пов'язана з кількістю, її єдність виражається категорією заходів.

Відомо, що ефективність та якість є ключовими параметрами, за якими судять про суспільно-економічну значущість сфери освіти. Але якщо ефективність, зазвичай, розглядається як економічна або економічно-управлінська траєкторія, то поняття якості, що включає в себе поряд із економічними соціальні, пізнавальні та культурні аспекти освіти, сприймається як всезагальна інтегральна характеристика освітньої діяльності, її результатів. Якісні характеристики професійної підготовки найвиразніше відображаються у результатах, що демонструють випускники навчальних закладів.

Інтегральний результат освіти особистості - це її вмотивованість, здібності й готовність до розвитку за умов мінливого світу. Інакше кажучи, головний результат освіти - це не знання, уміння та навички, а особистість випускника, одним з системних якостей якого є навченість при випуску з навчального закладу і багатосторонній саморозвиток у майбутньому, що веде до збереження цілісності світобачення і професійної мобільності [13].

У центрі уваги має бути швидше оцінювання компетенцій, що демонструють студенти, а не власне навчання. У освіті найголовніше - підсумковий результат, який, проте, дуже важко визначити. Набагато легше оцінити систему освіти, оскільки вона оформлена, очевидна і статична. У професійній літературі можна знайти кілька різних формулювань поняття якості, але головне - це поняття, пов'язане з дією і результатом, тобто якість визначається ступенем досягнення заздалегідь поставленої мети. Працівники визначають якість як академічне навчання, що базується на ефективній передачі знань, сприятливих умовах навчання, взаєморозумінні між студентами, тісному зв'язку з практикою та наукою [4].

У практиці вищої школи застосовується також і прагматичний підхід, коли під якістю професійної підготовки розуміється її відповідність державним стандартам, акредитаційним, атестаційним вимогам, потребам держави, виробництва [1].

У первинному значенні якість - це об'єктивна, істотна, невід'ємна від буття внутрішня визначеність, цілісність предметів і явищ, завдяки якій вони є саме цими, а не іншими об'єктами. Як стверджує C. Плаксій, якість відбиває сталі й стійкі взаємовідношення складових елементів об'єкту, що характеризує його специфіку, що дає можливість відрізняти один об'єкт від інших. Якість об'єкта (предмета, явищ) представляє собою цілісну характеристику істотних властивостей, внутрішню і зовнішню визначеність об'єкта [9]. якість професійна підготовка учитель

Міжнародною організацією зі стандартизації ICO прийняте таке визначення якості: „Якість - сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби” [10].

C. Плаксій зазначає, що якість професійної підготовки майбутніх фахівців - складна категорія, яка має певні властивості та характеризується багатовимірністю, багатосуб'єктністю, багатоаспектністю та багатопараметричністю [9, с. 28]: багатоаспектність або багатогранність якостей; багатоаспектність якості кінцевих результатів; багатосуб'єктність якості професійної підготовки; поточні, тактичні і стратегічні аспекти якості професійної підготовки, неоднозначність їх оцінювання різними суб'єктами в різних умовах і в різні періоди [9].

Отже, розуміння якості професійної підготовки як співвідношення мети і результатів є лише „першим наближенням” до розкриття суті цього феномену, бо постановка цілей освіти являє собою складну практичну проблему, та і переведення цілей на рівень норми, що точно фіксується в документах, поки що не відбулася. У зв'язку з цим справедлива вимога операціоналізації цілей сприймається як необхідна умова.

Так, C. Шишов і В. Кальний розуміють якість професійної підготовки як „соціальну категорію, що визначає стан і результативність процесу освіти в суспільстві, його відповідність потребам і очікуванням суспільства (різних соціальних груп) в розвитку і формуванні цивільних, побутових і професійних компетенцій особистості. Якість професійної підготовки визначається сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності освітньої установи: зміст освіти, форми і методи навчання, матеріально-технічну базу, кадровий склад і тому подібне, які забезпечують розвиток компетенцій студентів” [12, с. 9].

На думку В. Лунячека, про „якість професійної підготовки” як результат освітнього процесу свідчить сформованість у людини національних і загальнолюдських принципів, демократичних переконань, повага до громадянських прав і традицій та культури інших народів, спроможність орієнтуватися в перспективах соціокультурної динаміки, турбота про збереження здоров'я, підготовленість до життя у світі, що постійно змінюється [8, с. 179].

В. Гуторцев підкреслює, що якість має стосовно вищої освіти три важливі аспекти: конструктивна якість курсу професійної підготовки; відповідна його змістовним первинним і організаційним можливостям; експлуатаційна якість, відповідна рівню реалізації навчального процесу; функціональна якість, відповідні міри досягнення кінцевої мети професійної освіти фахівців [3, с. 65].

Основні параметри якості професійної підготовки майбутніх фахівців В. Зайчук зводить до наступних положень: відповідність навчальних досягнень студентів державним освітнім стандартам; якість навчально- виховного процесу, що забезпечує рівень особистісного розвитку; динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні, саморозвитку, самореалізації; навчально методичне забезпечення процесу підготовки (навчальні посібники, методичні розробки); позитивна мотивація навчання, готовність до пізнавальної діяльності; якість управління освітніми програмами, що мають бути спрямовані на основну мету системи освіти - забезпечити умови для всебічного розвитку студентів, виховання громадянина демократичного суспільств [5, с. 57].

Отже, найбільш точним у концептуальному розумінні є таке визначення якості професійної підготовки. Якість професійної підготовки це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування особистісної компетентності. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети професійної підготовки, якість процесу та якість результату професійної підготовки.

Якість потенціалу досягнення мети професійної підготовки виражається в таких характеристиках, як якість мети освіти, якість освітнього стандарту, якість освітньої програми, якість матеріально-технічної бази освітнього процесу, якість викладацького складу, якість студентів, якість інформаційно-методичної бази. [6]. Якість результатів професійної підготовки (модель випускника) описується В. Беспалько трьома наборами параметрів: сукупністю знань, умінь і навичок, які відображують вимоги освітнього стандарту до підготовки спеціаліста, та визначаються як здатність фахівця виконувати завдання професійної діяльності; сукупністю умінь, навичок і потреб до професійного та особистісного саморозвитку [2, с. 26 - 28]

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, у найзагальнішому вигляді якість професійної підготовки потрібно розуміти як сукупність якостей та властивостей освітньої системи, що виявляються в процесі її функціонування та розвитку й пов'язані з їх відповідністю сучасним вимогам педагогічної теорії та практики, із задовольнянням освітніх потреб зростаючої особистості, її батьків та суспільства. Отже, структуру якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови ми розглядаємо як сукупність характеристик процесу та його результатів і виділяємо такі складові: якість викладання; якість змісту освіти; якість технології навчання; якість результатів професійної підготовки (сформованість професійної компетентності майбутніх учителів).

Список використаних джерел

1. Aшумов В. P. Якість освіти у ВНЗ / В. P. Ашумов - К. : Наукова думка, 2010. - 122 с.

2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии /

3. Беспалько В. П. - М. : Просвещение, 1989. - 217 с.

4. Гуторцев В. P. Качество образования в ВУЗе / В. P. Гуторцев - М. : Педагогика, 2010. - 310 с.

5. Дяків А. А. Якість освіти у ВНЗ / А. А. Дяків - К. : Наукова думка, 2011. - 231 с.

6. Крисюк С. Удосконалення управління освітою в умовах формування громадянського суспільства / С. Крисюк, В. Луговий, В. Майборода // 103Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. - К. : Вид- во УАДУ, 2001. - С. 181 - 211.

7. Луговій В. I. Управління якістю освіти / В. I. Луговій - К. : Держ. Управління, 1997. - 302 с.

8. Лунячек В. E. Якість освіти в контексті державної кадрової політики / В. E. Лунячек // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 16. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - Ч. 2. -С. 177 - 185.

9. Плаксий С. И. Качество высшего образования. - М. : Национальный институт бизнеса, 2003. - 654 с.

10. Руководство по применению стандарта ИСО 9001:2000 в области обучения и образования / [Пер. с англ. А.Л.Раскина] - М., РИА «Стандарты и качество», 2002. - 128 с. - («Дом качества», вып. 10 (19)).

11. Зайчук В. О. Управління якістю освіти як складова державної освітньої політики / В. О. Зайчук // Педагогіка і психологія. - 2009. № 1. - С. 56 - 78 с.

12. Субетто А. Качество образования: проблемы оценки и мониторинга / А. Субетто // Образование. - 2000. - .№2. - С. 62 - 66.

13. ПТитттов С.Е. Школа: мониторинг качества образования / С. E. Шишов, В.А. Кальней. - М. : Педагогическое общество России, 2000. - 320 с.

14. Ясінець П. С. Якість освіти у ВНЗ / П. С. Ясінець - К. : Лібра, 2008. - 212 с.

Размещено на Allbest.ru