Педагогічне забезпечення естетичного виховання молодших школярів засобами етнопісенного фольклору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічне забезпечення естетичного виховання молодших школярів засобами етнопісенного фольклору

А.Л. Владимирова

Анотація

У статті розглядається педагогічне забезпечення естетичного виховання молодших школярів засобами етнопісенного фольклору.

Акцентовано увагу на питання щодо прийняття технологічних рішень, організацію окремих форм та методів роботи у зазначеному напрямі, розробку та реалізацію планів занять з музичного мистецтва, позакласної виховної роботи, пов'язаної з ознайомленням молодших школярів з етнопісенною творчістю.

Ключові слова: естетичне виховання, етнопісенний фольклор, педагогічне забезпечення.

Сучасні уроки музичного мистецтва у початковій школі передбачають нетрадиційні форми організації естетико виховного впливу, спонукають вчителя і учнів до активної співпраці та взаємодії, впливу життєвої позиції, духовно-практичної активності, мислення, готовності до естетичного сприймання та освоєння навколишньої дійсності та мистецтва. Проектування і розробка сценаріїв уроків музичного мистецтва на основі використання національного пісенного фольклору пов'язані з творчістю вчителя, його прагненням до опрацювання та втілення на практиці способів розвитку естетичної активності молодших школярів.

Важливо зазначити, що естетичне виховання передбачає ознайомлення учнів з необхідними їм естетичними знаннями, а також розвиток у них естетичної активності. Учні початкової школи прагнуть бути активними у світі прекрасного і тому завдання естетико-виховної практики полягає у послідовному розвитку естетичних почуттів, сприймання, оцінки, творчих сил і можливостей учнів засобами національного пісенного фольклору. Для вирішення цього завдання важливо використовувати уроки музичного мистецтва.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.

У статті розкрито зміст педагогічних умов естетичного виховання молодших школярів засобами національного пісенного фольклору в навчально-виховному процесі початкової школи.

Відомо, що педагогічні умови не можуть бути формальним атрибутом навчально-виховного процесу. Вони не можуть існувати поза об'єктивними процесами, які характеризують ставлення і розвиток естетичної свідомості, яка за своєю природою тяжіє до системного освоєння прекрасного в дійсності та мистецтві. Саме тому актуального характеру набуває питання щодо визначення педагогічних умов, здатних забезпечити повноцінний процес естетичного виховання молодших школярів засобами національного пісенного фольклору.

3 урахуванням досліджуваного процесу можна зазначити, що педагогічні умові естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору мають визначити ті обставини (зміст, форми, методи, засоби педагогічного впливу), які вносять певні зміни в процес становлення і розвитку естетичної свідомості та діяльності молодших школярів, формують у них естетичне ставлення до народної пісенної творчості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор.

Аналіз науково-педагогічної літератури дозволяє зазначити, що початкова школа прагне скористатися тими напрацюваннями вчених, які характеризують окремі напрями педагогічного забезпечення вказаного процесу. Вони передбачають, зокрема, організацію естетичного виховання учнів у відповідності з сучасними суспільними вимогами до естетико-виховної роботи; здійснення естетичного виховання на основі урахування змісту та організаційних засад цього процесу у початковій школі; урахування особливостей формування естетичної свідомості та діяльності молодших школярів; використання у процесі естетичного виховання учнів багатофункціональних можливостей національного пісенного фольклору.

Про невичерпні виховні можливості пісенного фольклору писали Л.Українка, М.Вовчок, О.Маркович, І. Франко, В.Верховинець, С.Килимник, К.Квітка, С.Грица, Ф. Колесса, М. Лисенко, М. Леонтович, В.Скуратівський, М.Стельмахович та ін..

Дослідження Г. Довженок, А.Іваницького, С.Садовської, В. Семеренського, П. Черемиського, Л. Черкаського і доводять що український народ з давніх-давен вирізнявся своєю музикальністю та пісенністю.

3азначимо, що рекомендовані вченими рішення і пропозиції мають важливе значення у зв'язку з тим, що спрямовані на зміцнення зв'язку сучасної практики естетичного виховання учнів засобами національних пісенних цінностей з вимогами суспільства, початкової школи, особливостями становлення естетичної свідомості та діяльності молодших школярів, специфічного функціонування та розвитку етнопісенної творчості. На цій основі пропонується враховувати у навчально-виховному процесі початкової школи соціальні, психологічні, організаційні та культурологічні закономірності процесу залучення молодших школярів до естетичного освоєння народного мистецтва, оволодіння досвідом взаємодії з етнопісенними цінностями.

3азначене переконує в тому, що національна пісенна творчість може бути повноцінно освоєна в системі сучасної освітньо-виховної практики лише на основі використання різних видів інформації. На цьому наголошують вчені (В. Бутенко, О. Рудницька, Т Танько та ін.) підкреслюючи, що інформаційне забезпечення процесу естетичного виховання засобами народнопісенної творчості повинно спиратися на рідні джерела отриманні знань. Такими джерелами можуть бути розповіді вчителя початкових класів про народну пісню, її зв'язок з життям суспільства і окремої людини; навчальний матеріал, присвячений ознайомленню молодших школярів з особливостями етномузичної творчості, її виразності тощо, досвід учнів, пов'язаний з безпосереднім сприйманням та спілкуванням з різними творами національного пісенного фольклору.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

Утім можна бачити, що власне педагогічні аспекти вказаної проблеми ще залишаються недостатньо осмисленими на теоретичному рівні, що призводить в умовах існуючої освітньо-виховної практики часом до прийняття спонтанних рішень, які не співвідносяться із загальним комплексом педагогічних дій, пов'язаних з необхідністю залучення молодших школярів до естетичного освоєння етнопісенної творчості українського народу. Пропоновані на практиці педагогічні рішення та рекомендації нерідко характеризуються відсутністю логіки та послідовності того, що необхідно учням для опанування системою знань, понять, умінь, способів естетичної активності у сфері національного пісенного фольклору. У результаті естетико- виховний процес у початковій школі починає набувати переважно спонтанного характеру, позбавленого можливості розвиватися на системному рівні й забезпечувати формування естетичного ставлення молодших школярів до народної пісні як самоорганізаційної системи. естетичне виховання пісенний фольклор

Спираючись на теоретичний аналіз науково- педагогічної літератури, а також ураховуючи практичний досвід у сфері етномузичної освіти і виховання молодших школярів нами запропоновано педагогічні умови, необхідні для естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору у навчально-виховноу процесі початкової школи. їх необхідність зумовлена тим, що у молодшому шкільному віці учні відчувають потребу у педагогічній допомозі, пораді, рекомендації, стосовно набуття естетичного досвіду. Адже, у молодших школярів ще немає достатнього досвіду естетичного сприймання, осмисленні та використання етнопісенних цінностей. Надання такого досвіду естетичного пізнання та освоєння прекрасного в дійсності та мистецтві залежить від вчителя початкових класів, усвідомлення ним того, що потрібно знати учням у сфері етнопісенної творчості, що вони повинні вміти для налагодження активного діалогу з народною піснею.

Отже, метою цієї статті є визначення педагогічного забезпечення естетичного виховання молодших школярів засобами етнопісенного фольклору.

Мета конкретизується у завданнях:

визначити та обгрунтувати сутність педагогічного забезпечення естетичного виховання молодших школярів засобами етнопісенного фольклору;

висвітлити актуальність педагогічного забезпечення естетичного виховання молодших школярів засобами етнопісенного фольклору.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів.

У пошуках відповіді на питання щодо педагогічного забезпечення вказаного процесу ми виходили з розуміння того, що естетичне виховання молодших школярів засобами національно-пісенного фольклору має вибудовуватися на системній основі, яка б охоплювала у собі питання ціннісного, змістового, інформаційного та технологічного характеру. Безперечно, кожне із зазначених питань заслуговує на педагогічну увагу і підтримку. У науковій літературі вчені висловили чимало думок щодо необхідності забезпечення спрямованості естетико-виховного впливу, надання йому відповідного змісту, який би відповідав вимогам соціокультурної практики, забезпечення учнів необхідною інформацією та знаннями про етнопісенну творчість, упровадження відповідних технологічних рішень, пов'язаних з розвитком естетичного потенціалу і можливостей молодших школярів.

Усі ці питання є важливими для організації естетичного виховання учнів засобами національно пісенного фольклору. Проте їх рівень у вирішенні вказаної проблеми стане набагато вагомішою, якщо вчителі початкових класів намагатимуться їх вирішувати у відповідній системі, яка б відзначалася певною логікою, спрямованістю, взаємозв'язком складових тощо. Саме тому ми вважали за потрібне наголосити на необхідності системного підходу д вирішення вказаної проблеми та створення низки педагогічних умов, які б дозволяли вчителям початкової школи ефективно організовувати естетичне виховання учнів засобами національного пісенного фольклору.

Серед виділених нами педагогічних умов заслуговує на увагу передусім умова, яка передбачає спрямування естетичного виховання молодших школярів засобами національного фольклору. Якою має бути спрямованість естетичного виховання учнів? Які пріоритети, цілі та завдання повинні бути покладені в основу підготовки молодших школярів до взаємодії зі світом прекрасного? Яким має бути результат естетико-виховного впливу на учнів? Ці та інші запитання вимагають конкретної відповіді, без якої вчителям початкових класів важко проектувати свої педагогічні дії, пов'язані з організацією естетичного виховання учнів засобами національно-пісенного фольклору.

У науковій літературі знайшли висвітлення думки та погляди вчених з цього питання. Вони є різними і засвідчують про намагання науковців певним чином інтерпретувати естетичне виховання учнів засобами народної пісні. При цьому пропонуються погляди, які стверджують необхідність спрямування естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору у відповідності з вимогами українського суспільства та особливостями етнокультури окремих регіонів, індивідуальними можливостями учнів, розвитку їх творчих сил тощо.

Безперечно, кожна із висловлених вченими думок стосовно спрямування естетичного виховання молодших школярів засобами національного пісенного фольклору є важливою. Утім, ми вважаємо доцільним наголосити на тому, що естетичне виховання у молодшому шкільному віці повинно мати пріоритетним завдання щодо забезпечення необхідної основи для самоорганізації естетичного ставлення учнів до цінностей національної пісенної культури. Забезпечивши таку основу естетичного розвитку учнів, початкова школа зможе активно зміцнювати естетичний досвід особистості на матеріалі, який є характерним для етнопісенної творчості як суспільства в цілому, так і окремих його регіонів.

У процесі визначення педагогічних умов, необхідних для естетичного виховання молодших школярів засобами національного пісенного фольклору нами була актуалізована увага на питанні, що стосується змістового наповнення вказаного процесу, надання йому відповідного змісту. Це стає можливим, якщо педагогічні дії вчителів початкових класів, пов'язані з естетичним вихованням учням засобами національного пісенного фольклору, будуть відбуватися за певною логікою, послідовністю, етапністю та визначеністю. Саме тому актуального характеру набуває питання пов'язане зі створенням, розробкою та змістовим визначенням, комплексної програми естетичного виховання учнів 1-4 класів засобами національного пісенного фольклору.

Зазначимо, що йдеться не про спрощений набір та перелік освітньо-виховних заходів естетико-виховної спрямованості, а про розробку цілісної програми естетичного виховання учнів початкових класів засобами національного пісенного фольклору, яка б мала наскрізну генералі- зовану естетико-виховну ідею; об'єднувала в собі необхідні складові, що розкривають естетико-виховні можливості народної пісні; дозволяла поетапно просуватися по шляху збагачення етонохудожнього та естетичного досвіду учнів, набуття ними необхідних естетичних знань, понять та уявлень у сфері національного пісенного фольклору, розвитку естетичної активності, пов'язаної з вивченням, збереженням, виконанням, та використанням народнопісенної творчості у процесі життєдіяльності.

Аналіз науково-педагогічної літератури присвяченої естетичному вихованню учнів, дозволяє зазначити, що у вирішенні питання змістового наповнення вказаного процесу залишається одним із найбільш дискусійних і проблемних. Це зумовлено як об'єктивними так і суб'єктивними процесами, які супроводжують сучасну практику естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору. У зв'язку з вказаними процесами науковці намагаються певним чином позиціонувати етнопісенну творчість, в контексті тих завдань, які вирішуються в школі. Це призводить до того, що пісенний фольклор пропонується розглядати як складову художньої культури і як особливий різновид художньо-творчої діяльності, як основу для предметного вивчення учнів і як ілюстративний матеріал, пов'язаний з висвітленням у навчально- виховному процесі актуальних питань розвитку особистості, як пріоритетний напрям в системі навчально-виховної роботи початкової школи і як епізодичні педагогічні дії, пов'язаної з наданням учням відповіді на питання, які викликають інтерес, пов'язаний з розвитком окремих форм етнопісенної творчості.

На жаль, чіткої відповіді на питання, що стосуються змістового наповнення сучасної практики естетичного виховання молодших школярів засобами національного пісенного фольклору вчителі початкових класів ще не мають. А це негативно позначається на процесі залучення молодших школярів до цінностей етнопісенної творчості. Без належного осмислення залишаються такі аспекти есте- тико-виховного процесу, як комплексний характер програми естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору, поетапна реалізація основних вимог вказаної програми у навчально-виховному процесі початкової школи, взаємозв'язок класної та позакласної естети- ко-виховної роботи, пов'язаної з використанням народної пісні в якості засобу впливу на естетичну свідомість та діяльність учнів.

Безперечно, розробка і реалізація комплексної програми естетичного виховання молодших школярів засобами національного пісенного фольклору покликані сприяти вирішенню широкого спектру питань, які стосуються спрямовання уваги учнів до цінностей національної пісенної культури та надбань фольклорного пісенного мистецтва різних регіонів України, розвитку досвіду емоційно- чуттєвого сприймання народної пісні та збагачення зв'язку музичних уявлень учнів з життям, природою, родиною, суспільною практикою, різними видами мистецтва. Важливого значення у вказаній програмі мають отримати питання, пов'язані з організацією у початкових класах музично- ігрового пізнання, упровадження широких можливостей в діях вчителів варіативності, синкретичності, імпровізаційності, стимулювання творчої активності молодших школярів, створення умов для самореалізації їх естетичного ставлення до етнопісенних цінностей українського народу.

Важливо зазначити, що змістове наповнення естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору має відбуватися поетапно, на основі накопичення молодшими школярами необхідного досвіду, який би дозволяв їм самостійно сприймати, оцінювати та використовувати на практиці етнопісенний матеріал. Для цього пропонований зміст естетичного виховання має характеризуватися своєю доступністю, зрозумілістю, послідовністю. На цій основі молодші школярі матимуть можливість освоїти соціокультурні та естетичні властивості народної пісні, виявляти власні сили і здібності, пов'язані з вивченням збереженням та використанням на практиці народних пісенних традицій.

Програма естетичного виховання молодших школярів засобами національного пісенного фольклору покликана за своїм змістом нести в собі функцію інтеграції та об'єднання естетико-виховних зусиль сім'ї, школи, позашкільних навчальних установ, закладів культури , громадських об'єднань та дитячих організацій. За таких обставин народна пісня може консолідувати педагогічні зусилля і на цій основі суттєво підвищити якість та ефективність залучення учнів до світу прекрасного в дійсності та мистецтві.

До педагогічних умов успішного вирішення вказаної проблеми важливо віднести умову, яка пов'язана з інформаційним забезпеченням естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору. Відомо, що народна пісня є унікальною і самобутньою формою передачі певних почуттів, знань, уявлень тощо. Для її сприймання та осмислення необхідною є інформація, яку повинні отримати молодші школярі і на її основі виконувати відповідні дії, спрямовані на глибоке освоєння цінностей пісенного фольклору. Якою має бути інформація про народну пісню? Про що повинен розповідати вчитель початкових класів, демонструючи естнопісенний матеріал? В якій формі важливо передавати учням необхідні знання про народну пісенну творчість? Ці та інші питання виникають в роботі у вчителів початкових класів і тому вимагають обгрунтованої відповіді.

Безперечно, національно пісенна творчість є безмежною за своїм змістом, характером передачі моральних почуттів, неповторних засобів, музично-образного відображення навколишньої дійсності. У своїй сукупності національний пісенний фольклор створює широку панораму музичних образів, які доповнюють, збагачують один одного і тим самим дозволяють естетично сприймати певні процеси і явища, оцінювати, порівнювати, співставляти і робити висновки відносно їх своєрідності, оригінальності, самобутності, унікальності тощо.

Звернення в естетико-виховному процесу до різних видів та джерел інформації про народну пісню сприяє тому, що в свідомості учнів вона отримує відображення як явище, яке має соціальну, музичну та естетичну цінність і яке потрібно сприймати, оцінювати та використовувати у повсякденному житті з урахуванням широких можливостей відображення та освоєння навколишньої дійсності за законами краси, виразності, гармонії тощо.

До педагогічних умов, які покликані сприяти успішному вирішенню вказаної проблеми нами віднесено умову, пов'язану з прийняттям технологічних рішень. Йдеться про можливості залучення до вказаного процесу певних напрямів форм, методів, засобів, естетико-виховного впливу на естетичну свідомість та діяльність молодших школярів. На прикладі сучасної освітньо-виховної практики можна бачити, що перед вчителями початкових класів нерідко виникають питання, на які вони не можуть знайти відповідь. Ці питання пов'язані з організацією естетичного виховання учнів засобами національного пісенного фольклору.

Так, з метою залучення молодших школярів до світу народної пісні у початковій школі вчителі прагнуть використовувати уроки, позакласну виховну роботу. При цьому вони зустрічаються з труднощами, пов'язаними з прийняттям технологічних рішень, організацією окремих форм та методів роботи у зазначеному напрямі, розробкою та реалізацією планів занять з музичного мистецтва, позакласної виховної роботи, пов'язаної з ознайомленням молодших школярів з етнопісенною творчістю.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямку

Отже, усвідомлення актуальності вказаних аспектів проблеми переконує в необхідності надання вчителям початкових класів допомоги, пов'язаної з методичною розробкою уроків музичного мистецтва у 1-4 класів, на яких учні мали б можливість активно освоювати цінності національної пісенної культури, набувати важливий для них досвід естетичного сприймання, осмислення та використання народної пісні у повсякденному житті, навчанні, праці, відпочинку. Водночас важливо посилити роль поза- класної виховної роботи, змістову основу якої визначає народнопісенна творчість. Технологічно визначенні естетично-виховні заходи сприятимуть активному зверненню молодших школярів до національного пісенного фольклору, формуванню свідомої потреби у взаємодії з творами народного музичного мистецтва.

Размещено на Allbest.ru