Педагогічні умови формування професійної компетентності викладача ВНЗ непедагогічного профілю у галузі безпеки життєдіяльності

Дмитро Ступак

ЖВІРЕ НАУ, м. Житомир

ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ НЕПЕДАГОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В СФЕРЕ БЕЗОПАСНОСТИ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Stupak D.

Постановка проблеми

В умовах інформаційно-технологічного суспільства формування професійної компетентності викладача вищого навчального закладу (ВНЗ) непедагогічного профілю у галузі безпеки життєдіяльності набуває особливої актуальності. Це зумовлено передусім необхідністю забезпечення належного рівня охорони праці у різних галузях народного господарства, енергобезпеки, електробезпеки та пожежної безпеки, відповідності фахового рівня компетентності сучасного викладача ВНЗ, що здійснює професійну підготовку майбутніх інженерів-електротехніків щодо реалізації освітніх завдань у галузі безпеки життєдіяльності людини.

Аналіз досліджень і публікацій

Зміст освіти закріплюється державними документами - освітніми стандартами, навчальними планами та розкривається через навчальні програми, забезпеченими навчально-методичними комплексами, навчальними посібниками.

Навчальний процес у вищій школі будується відповідно до вимог державних нормативно-правових документів, зокрема Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [6].

Планування й організація навчального процесу професійної підготовки майбутніх фахівців здійснюються передусім на основі навчального плану, обумовленого Галузевим стандартом вищої освіти, у якому визначено нормативну частину навчальних дисциплін; варіативну частину визначає стандарт вищого навчального закладу.

Діючий навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їхнього вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їхній обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю [5].

Визначаючи набір навчальних предметів, час, що відводиться на вивчення кожного із них в цілому і на окремих етапах, навчальні плани, з одного боку, встановлюють пріоритети у змісті навчання, на які безпосередньо орієнтується вищий навчальний заклад, а з другого - самі є умовою його реалізації. Розробка навчальних планів - одна з найскладніших проблем педагогічної науки. Тут можна виділити два головних етапи. На першому необхідно вивчити вимоги, продиктовані відповідними галузями професійної діяльності, окреслити основні напрями підготовки фахівців певного профілю. Використовуючи різні методи - експертних оцінок, аналізу діяльності фахівців, вивчення результатів їхньої праці - складають так званий професійний образ сукупного фахівця, здатного виконувати необхідні функції у певній сфері діяльності.

Другий етап - безпосереднє складання навчального плану. У ньому всі дисципліни розподілені на дві групи: нормативні й вибіркові, а вони, своєю чергою, - на певні цикли. З огляду на державні стандарти в освіті, навчальні плани з усіх спеціальностей містять однаковий набір нормативних навчальних дисциплін [1].

Сьогодні науковці, практики, представники ділового світу занепокоєні занадто високою академічністю знань, які отримують студенти, нерозвиненістю у випускників вищих шкіл умінь використовувати отримані знання, застосовувати їх на практиці. Вирішення цих завдань значною мірою залежить від педагогічних кадрів - викладачів, які безпосередньо забезпечують успішність вищих навчальних закладів у підготовці майбутніх фахівців. Викладач вищої школи в сучасних умовах є головним суб'єктом інновацій у сфері вищої освіти, інноваційного розвитку вищого навчального закладу і успішного врахування зовнішніх факторів інноваційних процесів у суспільстві [4, с. 256].

Мета нашої статті: науково обґрунтувати педагогічні умови формування професійної компетентності викладача вищого навчального закладу непедагогічного профілю у галузі безпеки життєдіяльності в процесі професійної підготовки.

професійна компетентність викладач

Виклад основного матеріалу дослідження

Реалізацію змісту професійної підготовки забезпечують навчальні плани, а також педагогічні умови, які мають бути динамічним компонентом системи професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі.

Компетентнісно орієнтовані освітні цілі, за визначенням Р. Гуревича, мають відповідати змісту діяльності фахівця, передбачати формування інтегральної сукупності знань, умінь, навичок і компетентності об'єкта навчання в конкретному виді діяльності; ставити за мету досягнення об'єктом навчання певного рівня компетентності; враховувати принцип системності й послідовності в навчанні та передбачати поетапне формування рівнів компетентності [3, с. 36].

Вирішення завдання забезпечення переходу від пасивного сприйняття інформації до творчого здобуття знань у вищих навчальних закладах потребує спільних зусиль викладачів і студентів, спільної активізації їхніх дій у напрямі побудови інноваційного освітнього простору, який у подальшому забезпечить умови для формування та розвитку конкурентоспроможного майбутнього фахівця [8, с. 35].

На думку Л. Найн, педагогічні умови - це сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів, засобів і матеріально-просторового середовища, що спрямовані на вирішення поставлених завдань [7].

В. Андрєєв вважає, що педагогічні умови - це результат «цілеспрямованого відбору, конструювання та застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення його цілей» [2, с. 124].

Педагогічні умови формування професійної компетентності викладача ВНЗ непедагогічного профілю в галузі безпеки життєдіяльності - це різнопланова категорія, яка вміщує сукупність обставин здійснення процесу формування професійної компетентності як комплекс взаємозалежних і взаємообумовлених заходів педагогічного процесу. Однією з компетенцій майбутнього фахівця - інженера-електротехніка, відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є викладання навчальних дисциплін блоку професійної підготовки в професійно-технічних коледжах І-ІІ рівня акредитації. Викладання навчальних дисциплін блоку професійної підготовки майбутніх інженерів-електротехніків у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» відноситься до компетенції майбутнього фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Тому для забезпечення компетентнісно-орієнтованого дворівневого педагогічного процесу формування професійної компетентності викладача безпеки життєдіяльності ВНЗ непедагогічного профілю нами визначені такі педагогічні умови: проектне моделювання компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу; інформаційно-технологічний супровід компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу; моніторинг ефективності компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу.

Перша педагогічна умова забезпечує формування готовності майбутнього фахівця до науково-проектної діяльності, що включає модульне проектування змісту навчальних дисциплін та моделювання організації педагогічного процесу професійної підготовки з безпеки життєдіяльності та охорони праці у галузі, проектування і розробка карти ризиків у галузі, моделювання алгоритмів охорони праці у галузі.

Друга педагогічна умова - інформаційно-технологічний супровід компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу - забезпечує формування готовності щодо застосування інформаційних ресурсів і комп'ютерних технологій, комп'ютерних мереж, технічних і комунікаційних засобів у професійній підготовці майбутніх фахівців у галузі безпеки життєдіяльності та охорони праці у галузі, а також їх використання як засобів оповіщення при виникненні надзвичайних ситуацій на виробництві, в освітніх закладах та у довкіллі.

Третя педагогічна умова - моніторинг ефективності компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу - забезпечує формування готовності до здійснення педагогічних вимірювань якості та здійснення експериментальної перевірки ефективності процесу професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, а також володіння моніторинговими технологіями з використанням сучасних технічних засобів.

Висновки

Отже, в ході дослідження було визначено педагогічні умови формування професійної компетентності викладача ВНЗ непедагогічного профілю в галузі безпеки життєдіяльності: проектне моделювання компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу; інформаційно-технологічний супровід компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу; моніторинг ефективності компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу забезпечують готовність до реалізації компетенції викладання навчальних дисциплін - безпека життєдіяльності, охорона праці у галузі блоку професійної підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ та ІІІ-rV рівнів акредитації.

Перспективами подальших розвідок у напрямі досліджень є вивчення педагогічних умов формування професійної компетентності та здійснення моніторингу ефективності компетентнісно-орієнтованого педагогічного процесу професійної підготовки викладачів безпеки життєдіяльності ВНЗ непедагогічного профілю в галузі безпеки життєдіяльності людини.

Список використаних джерел