Післядипломна підготовка офіцерів з використанням інтерактивних технологій

Знайомство з питаннями про використання інформаційних та інтерактивних технологій у навчальному процесі. Розгляд особливостей післядипломної підготовки офіцерів з використанням інтерактивних технологій. Аналіз головних науково-педагогічних завдань.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 31,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Післядипломна підготовка офіцерів з використанням інтерактивних технологій

У статті розглянуто питання про організацію післядипломної підготовки офіцерів Збройних Сил України. Серед напрямів розвитку освіти виділено: національну ідею вищої освіти, зміст якої полягає у: збереженні й примноженні національних освітніх традицій; розвитку вищої освіти з підпорядкуванням законам ринкової економіки; запровадженні сучасних технологій навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу; вийти на творчі, ділові зв 'язки із замовниками фахівця;розвиток вищої освіти у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем. Визначено позитивний вплив інтерактивних технологій на ефективність післядипломної освіти.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Нині інформаційне суспільство швидко збагачується великою кількістю знань. Зараз неможливо за період навчання у вищому навчальному закладі подати ті знання, на основі яких фахівець буде працювати на протязі трудової діяльності. Тому виникає потреба у використанні нових наукових технологій, які володіють засобами передачі інформації тощо. Тому особливої актуальності набуває уміння людини вчитися усе життя, збагачуючи й поглиблюючи свої знання та уміння. У цивілізованих країнах обсяг знань змінюється кожні два з половиною роки, кожен рік приблизно на 25% втрачається актуальність того, чому навчилися [11].

Хоча в Україні й накопичено значний позитивний досвід підвищення рівня кваліфікації фахівців, але неможливо використовувати переважно традиційні підходи до проектування новітніх освітніх технологій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опираються автори. Наукові статті, присвячені проблемі теоретико-методологічних основ післядипломної освіти та ефективного функціонування тих чи інших галузей системи безперервної освіти подано науковцями: Г. Гребенюк, Н. Клясен, А. Кузьмінський, М. Лапенок, О. Мармаза, В. Маслов, П. Олійник, С. Салій, Н. Протасова, В. Ягупов та інші. Але питання про розвиток післядипломної освіти розглянуто недостатньо. Зокрема, окремого дослідження вимагають питання про використання інформаційних та інтерактивних технологій у навчальному процесі.

Тому метою статті є дослідити питання про теоретичні основи подальшого впровадження інтерактивних технологій у післядипломній освіті.

Виклад основного матеріалу дослідження. Серед напрямів розвитку освіти науковці виділяють:

Національну ідею вищої освіти, зміст якої полягає у: збереженні й примноженні національних освітніх традицій; розвитку вищої освіти з підпорядкуванням законам ринкової економіки; запровадженні сучасних технологій навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу; вийти на творчі, ділові зв'язки із замовниками фахівця;

розвиток вищої освіти у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем [10].

Нині все більша увага приділяється навчанню протягом усього життя. Стратегія навчання протягом усього життя має враховувати проблему конкурентноздатності та використання нових технологій, поліпшення соціальної єдності, рівних можливостей і якості життя суспільства [2].

У зв'язку з цим реформування вищої освіти передбачає:

перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що забезпечить можливість особистості здобувати певний освітній та кваліфікаційний рівень за бажаним напрямком відповідно до її здібностей;

формування мережі вищих навчальних закладів, яка за освітніми та кваліфікаційними рівнями, типом навчальних закладів, формами і термінами навчання, джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожної людини і держави в цілому;

підвищення освітнього і культурного рівня суспільства;

перехід вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинених країнах світу та її інтеграцію у міжнародне науково-освітнє співтовариство [13].

У вищій освіті державна компонента визначає структуру переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється освіта і професійна підготовка фахівців за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями. До його складу входять класифікатор галузей освіти, напрямів підготовки і спеціальностей. Освітньо-професійна програма визначає нормативну частину змісту освіти, яка відповідає вимогам до фахівця, визначає обсяг, рівень його освіти і професійної підготовки [5].

За визначенням ЮНЕСКО, післядипломна підготовка як етап безперервного удосконалення знань, є «короною освіти», вершиною піраміди навчання впродовж усього життя [1].

Успішне вирішення проблеми післядипломної підготовки офіцерів можливе лише за умови аналізу новітніх шляхів і технологій розвитку післядипломної освіти, підвищення якості професійної підготовки. Тому важливе значення має модернізація освіти, адже освітня галузь перебуває в стані трансформації від закритої системи до нової освітньої системи, яка саморозвивається й переживає непростий період початкового реформування, віддзеркалює наявні проблеми суспільства, яке намагається оновлюватися, але значною мірою знаходиться ще в системі старих відносин [3].

Головними науково-педагогічними завданнями є: визначення ролі та місця безперервної освіти в житті особистості, спільноти та держави; наукове обґрунтування принципів, змісту та технологій післядипломної підготовки, створення її дидактичного й методичного забезпечення; обґрунтування критеріїв оцінки якості тощо. А. Кучеренко [4], у своїх працях розглянув різні аспекти безперервної освіти. Науковці розподілили дослідження на групи:

1.Дослідження та наукові статті, присвячені пошуку оптимальних шляхів формування педагогічної і духовної культури, педагогічної майстерності і професійного становлення тих осіб, які навчаються в системі післядипломної освіти (Є. Барбіна, О. Бабченко, В. Кудрявцева, М. Скрипник).

2.Дослідження та наукові статті, в яких досліджувались проблеми підготовки освітян в системі післядипломної освіти до тих чи інших напрямків педагогічної діяльності (О. Козлова, К. Макагон, Р. Тягур, Л. Набока, Л. Гранюк, Л. Зазуліна, О. Наумець).

3.Дослідження та наукові статті з історії післядипломної освіти та дисертації компаративістського характеру (О. Корольов, А. Кузьмінський, Л. Вовк, С. Крисюк, О. Капченко, Н. Шиян) [4].

Багато корисного для розв'язання визначеної проблеми ми отримали при опрацюванні науково-педагогічних досліджень А. Кузьмінського. Особливої уваги заслуговують питання становлення та розвитку післядипломної педагогічної освіти як важливої складової системи неперервної освіти педагогічних працівників.

Післядипломна освіта базується на засадах андрагогіки. Андрагогіка -це галузь вивчення особливостей навчання дорослих, яка базується на концептуальних засадах навчання дорослих:

1.У дорослих потреба у знаннях існує на основі очевидності отримання власної користі від цих знань.

2.Існує потреба повністю розпоряджатися собою як основа відповідальності за власне навчання.

3.Життєвий досвід - основа індивідуалізації навчання.

4.Великий обсяг і якість досвіду - це опора на індивідуалізованість навчання, використання досвіду слухачів як джерела знань для себе та для інших.

5.Готовність щось вивчати з'являється лише за умов усвідомлення того, що навчальна дисципліна надасть більшого задоволення від життя, стане основою успіху у майбутньому.

6.У дорослих має місце освітня переорієнтація з акумуляції знань (предметне навчання) на підвищення компетентності (проблемне навчання) як запорука життєвих успіхів через здатність до ефективних дій при вирішенні конкретних ситуацій [1].

До поданих вище концептуальних засад Д. Дзвінчук [1] додає порівняння змістовності чотирьох основних сфер, де слухачі відрізняються від студентів або учнів (з деякими застереженнями): особисте уявлення про навчання; досвід навчання; готовність вчитися; орієнтація на навчання.

Тобто, можна стверджувати, що будь-якій педагогічній технології, котра активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів/курсантів, властивий той чи інший рівень інтерактивності.

У цьому випадку зміст інтерактивного навчання розширюється на основі сепарації інноваційних ідей з різних педагогічних технологій, що дає змогу говорити про формування інтегративної мегатехнології інтерактивного навчання, котра складається із сукупності технологій інтерактивного характеру та різного методичного наповнення. Досліджуючи інтерактивне навчання, ми використовували термін «інтерактивні технології».

Цікавими є повідомлення про стратегію модернізації системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації офіцерів, в основу якої покладено принципи Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.02 р. № 347 [7], ідеї та матеріали Болонської декларації, зокрема: входження вищих навчальних закладів в «єдиний європейський науковий і освітній простір»; вдосконалення системи перепідготовки працівників митної служби і підвищення їх кваліфікації на основі відповідних державних стандартів згідно зі змінами, що відбуваються в системі післядипломної освіти держави; модернізація навчально-матеріальної бази митних закладів освіти згідно з сучасними вимогами до організації процесу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, оновлення змісту та форм організації навчально-виховного процесу;переорієнтація системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб митної служби України щодо активізації процесу безперервної освіти та навчання протягом всієї службової діяльності, що проводиться з урахуванням світових тенденцій розвитку освіти, соціально-економічних, технологічних та соціокультурних змін; формування потреби та здатності особистості кожного працівника митної служби України до самоосвіти, забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освітнього процесу, що функціонує як продовження попередніх і передбачає підготовку для можливого переходу на наступні ступені [10; 12].

З метою оновлення професійних знань, постійного підвищення професійного рівня офіцерів Збройних Сил України у рамках післядипломної військової освіти здійснюються: підготовка й перепідготовка (надання другої вищої освіти) фахівців за освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями;

підвищення кваліфікації працівників митної служби (у тому числі працівників, уперше прийнятих на державну службу в митних органах, кадрового резерву); професійне навчання працівників митної служби без відриву від роботи; підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів [10].

Післядипломна підготовка офіцерів і працівників митної служби мають багато спільного. Вона не є сталою, наявні суперечності вимагають постійного її розвитку, зокрема: вимоги суспільства до діяльності митних органів й наявний рівень професіоналізму офіцерів та митних кадрів; складні умови професійної діяльності військових, розширення їхніх функцій і традиційні підходи до післядипломної підготовки працівників митної служби; службова діяльність митника, пов'язана з усіма сферами життєдіяльності суспільства, і необхідність усебічного розвитку особистості посадової особи митних органів; швидкі темпи старіння й оновлення знань;зростання обсягів нормативно-законодавчих документів з питань митної справи й можливості людини опанувати її.

Підвищення кваліфікації особового складу офіцерів Державної прикордонної служби та митної служби України здійснюється у відповідних навчальних закладах. Навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації офіцерів і працівників митної служби України є основною формою підвищення кваліфікації й проводиться з метою оновлення та вдосконалення спеціальної фахової, правової, економічної, управлінської, мовної й соціально-гуманітарної підготовки, включаючи вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду з цих питань [6] .

На нашу думку, в умовах зміни ціннісних орієнтацій, які відбулися в українському суспільстві, діюча післядипломна підготовка не може вирішити усі проблеми формування професіоналізму офіцерів і тому потребує науково обґрунтованих підходів відповідно до нових соціальних та економічних умов, які існують в державі та світі.

Узагальнюючи вище сказане, можна стверджувати, що будь-якій педагогічній технології, котра активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів, властивий той чи інший рівень інтерактивності. Тому вважаємо, що педагогічні технології, які ґрунтуються на діалогічній взаємодії суб'єктів освітнього процесу, можна об'єднати в одну інтегративну технологію, де офіцер виступає активним суб'єктом у постійно змінюваних суб'єктно-об'єктних взаєминах відносно навчальної системи [9, с. 240]. Важливе місце при цьому відводиться системі післядипломної освіти офіцерів і працівників митної служби.

Висновки

інтерактивний навчальний офіцер

Оскільки технології інтерактивного навчання дедалі частіше застосовуються у навчально-виховному процесі, виникає потреба структурувати засоби інтерактивних технологій для оптимізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у вищих навчальних закладах.

Тому наші подальші дослідження будуть спрямовані на визначення оптимальних форм інтерактивних технологій у процес перепідготовки офіцерів і працівників митної служби.

Список використаної література

інтерактивний навчальний офіцер

1.Дзвінчук, Д. І. Психолого-методичні засади розробки програм підвищення кваліфікації державних службовців (освітня сфера) : дис. ... канд. наук з держ.упр. :

25.0. 05 - К. : УАДУ - 1999. - 245 с.

2.Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту : м. Прага, 19 трав. 2001 р. [Електронний ресурс] // Адреса в мережі “Інтернет” : Сайт МОНУ www.gov.ua.

3.Кубіцький, С. О. Система оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. : спец : 13.00.04 “ Теорія і методика професійної освіти” / С. О. Кубіцький - К., 2002. - 20 с.

4.Кучеренко, А. А. Педагогічні основи вдосконалення професійної підготовки прикордонників в умовах службової діяльності: дис. ... канд пед. наук.:

13.0. 04 “Теорія і методика професійної освіти” / А. А. Кучеренко. - Хмельницький, 2005. - 214 с.

5.Про вищу освіту [Електронний ресурс]: закон України від 17 січ. 2002 р. № 2984 // Комп'ютерна інформаційно-правова система «Ліга». - Адреса в мережі «Інтернет» : www. liga. net.

6.Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу [Електронний ресурс] : наказ ДМСУ від 7 лип. 2003 № 439 // Комп'ютерна інформаційно-правова система «Ліга». - Адреса в мережі «Інтернет» : www. liga. net.

7.Про Національну доктрину розвитку освіти [Електронний ресурс] : указ Президента України від 17 квіт. 2002 р. № 347 // Комп'ютерна інформаційно-правова система «Ліга». - Адреса в мережі «Інтернет» : www. liga. net.

8.Про освіту [Електронний ресурс] : закон України від 23 трав. 1991 р. № 1060- ХІ // Комп'ютерна інформаційно-правова система «Ліга». - Адреса в мережі «Інтернет» : www. liga. net.

9.Селевко, Г. К. Энциклопедия образовательных технологий : в 2 т. - Т.1. / Г. К. Селевко. - М. : НИИ школьных технологий, 2006. - 816 с.

10.Спільна декларація міністрів освіти Європи: Болонья, 19 черв. 1999 р. [Електронний ресурс] // Адреса в мережі “Інтернет” : Сайт МОНУ www.gov.ua

11.Степко, М. Ф. Проблеми взаємодії в системі підготовки і перепідготовки кадрів та освіти дорослих // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. ; спецвип. /за ред. В. О. Зайчука. - К. : НІЧЛАВА, 2003. - 200 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.