Наукова діяльність викладача вищої школи в умовах Болонського процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова діяльність викладача вищої школи в умовах Болонського процесу

Ігор Зеновійович Бопко,

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов Мукачівського державного університету

У статті розглянуто питання про особливості наукової діяльності викладачів вищої школи. Визначено основні напрями організації наукової роботи і навчального процесу, відповідно до Болонської угоди: особистісна орієнтація вищої освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти; постійне підвищення якості освіти; запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій; підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки; розвиток.

Ключові слова: вищий навчальний заклад; викладачі, організація наукової роботи, Болонський процес, рівні володіння навичками наукової діяльності.

Бопко И.З. Научная деятельность преподавателя высшей школы в условиях Болонского процесса

В статье рассмотрен вопрос об особенностях научной деятельности преподавателей высшей школы. Определено основные направления организации научной работы и учебного процесса, в соответствии с Болонским соглашением: личностная ориентация высшего образования; формирование национальных и общечеловеческих ценностей, создание для граждан равных возможностей в получении высшего образования, постоянное повышение качества образования; внедрение образовательных инноваций и информационных технологий; повышение социального статуса и профессионализма работников образования, усиление их государственной и общественной поддержки, развитие.

Ключевые слова: высшее учебное заведение; преподаватели, организация научной работы, Болонский процесс, уровни владения навыками научной деятельности.

Bopko I.Z. Scientific activity of instructor of higher educational establishment as to the Bologna process

The article is devoted to the peculiarities of high school teachers ' scientific work. Main directions of the organization of scientific work and educational process in accordance with the Bologna agreement have been defined: personally-oriented high education; formation of national and human values; creation of equal opportunities for citizens to acquire high education; constant improvement of the quality of education; implementation of educational innovations and informational technologies; improvement of social status and professionalism of educational workers, intensification of state and public support; the development.

Strategic objectives of the Ukrainian higher education reformation are the transformation of quantitative educational services into qualitative. This transformational process, which received the name “Bologna process ”, is based on the following principles: national idea of higher education, including the preservation and enhancement of national educational traditions; higher education is aimed to educate the citizen of Ukraine, a harmoniously developed personality, for whom the need offundamental knowledge and improvement of general education and professional development is associated with enforcement of the state; the consideration of the market economy requirements in the development of the higher education, that is, the principles of labour division, labour variability and competition, not ignoring the equally important factors, such as social, political, spiritual life, social self-consciousness, culture, moral and psychological values; the significant part of the problems accumulated in higher education, primarily are related to the complex imbalance of the factors of social transformation, taking into consideration the trends in world education systems, mainly European; bringing the legislative and regulatory framework of higher education in Ukraine to international requirements in particular; structuring of higher education system and its components, ordering the list of specialties, review of the higher education content; learning process informatizaton supply and access to international informational systems.

There is a need of higher education to focus not only on the market economy specialties, but also to fill the educational content with the latest materials, to implement modern teaching technologies with high levels of informatization into the teaching process, to find the creative and business relationships with future employers of trained specialist.

One of the major challenges, which focus on policy documents of the Bologna process, is a necessity of repositioning of higher education on scientific researches, innovations and development of creativity, as well as the development of interdisciplinary and intersectional research programs practices fulfillment.

An important component of teachers ' professional activity is scientific and research activity, which directs their creative searching on the development of new theoretical conceptions, effective methodologies and educational technologies, etc.

The implementation of the results of scientific and research activity of teachers in practice of higher educational establishment allows to improve the level of professional training of future specialists to brand new one. As it is known that in modern conditions the functioning of higher educational establishments, teachers have significant opportunities for conducting scientific and research activity, but for its accurate realization the teacher should acquire the necessary knowledge and skills.

According to O.Onufrieva, for the supply of high theoretical and methodological level of scientific and research activity teachers should acquire the following skills: revelation of hidden ties and patterns, finding new in phenomena under investigation; correct usage of the existing scientific notions; usage of common terminology, a clear description of the facts and phenomena; grouping of related factors in accordance with their essential features due to the general scientific rules; tracking of systemic analysis offacts and phenomena; foreseeing ofpossible changes of the processes under investigation, tendencies of the development. Research skills are integral parts of scientific and research activities of the higher educational establishment teacher. The analysis of the professional teaching activity of the teachers showed, that not all the reserves are used for solution of this task.

We consider that, participation of the teachers in scientific and research activity is an obligatory condition for their professional development, improvement of the efficiency and effectiveness of their pedagogical activity. Yet, for the formation of research skills of higher educational establishment teaching staff there is a necessity for further improvement of objectives, content, organizational forms and teaching methods in the process of specialists training.

Keywords: higher educational establishment, teaching staff, organisation of scientific work, Bologna process, level of scientific skills performance.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У сьогоденні розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності: права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання освіти будь- якого рівня та інші невід'ємні атрибути громадянського демократичного суспільства.

Основними напрямами реалізації цього курсу в галузі культурно- освітньої і науково-технічної інтеграції у європейську спільноту визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. Згідно зі «Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу» [6], вони займають особливе місце, зумовлене потенційною можливістю досягти вагомих успіхів у інтеграційному процесі реалізації саме на цих напрямах, що охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери. Важливе місце у цьому процесі відводиться викладачам, а саме, організації іх наукової діяльності.

Питання наукової діяльності викладачів розглядалось у працях С. Балашової, І. Зимньої, Ю. Козловського, К. Макогон, Л. Романишиної. Але проблема вимагає додаткового дослідження.

Тому метою статті є визначення особливостей наукової роботи викладачів вищих навчальних закладів в умовах Болонського процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освіти є:

- особистісна орієнтація вищої освіти;

- формування національних і загальнолюдських цінностей;

- створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти;

- постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

- запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;

- формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно- економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів;

- підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки;

- розвиток освіти, як відкритої державно-суспільної системи;

- інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.

Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес, який в загальному отримав назву «Болонського», базується на таких засадах:

1) національна ідея вищої освіти, що включає в себе збереження та примноження національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина держави Україна, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;

2) врахування у розвитку вищої освіти вимог ринкової економіки, тобто принципів розподілу праці, змінності праці та конкуренції, не відкидаючи при цьому не менш важливі чинники - соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Адже значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов'язані насамперед з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;

3) врахування тенденцій розвитку світових освітніх систем, у першу чергу європейської. Зокрема, приведення законодавчої і нормативно-правової бази вищої освіти України до світових вимог, структуризації системи вищої освіти та її складових, упорядкування переліку спеціальностей, перегляд змісту вищої освіти; забезпечення інформатизації навчального процесу та доступу до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки з замовниками фахівця.

Система вищої освіти має відігравати провідну роль для того, щоб успішно протистояти викликам часу і сприяти соціальному розвитку. А відтак, важливо, щоб вища школа мала необхідні ресурси та інституційний потенціал для виконання не тільки завдання по підготовці студентів до професійної кар'єри та активного і відповідального життя в суспільстві, але й створення і підтримання баз даних новітніх знань, заохочення до наукових досліджень та інновацій.

Одним з найважливіших завдань, на яких акцентується увага програмних документів Болонського процесу, є необхідність базування вищої освіти на наукових дослідженнях, інноваціях та розвитку креативності, розвиток практики реалізації міждисциплінарних та міжгалузевих науково- дослідницьких програм [7].

Важливим компонентом професійної діяльності викладачів є науково- дослідна діяльність, яка спрямовує їх творчий пошук на розробку нових теоретичних концепцій, ефективних методик і освітніх технологій тощо. Впровадження результатів науково-дослідної діяльності викладачів у практику вищого навчального закладу дозволяє піднімати рівень професійної підготовки майбутніх фахівців на якісно новий рівень. Як відомо, в сучасних умовах функціонування вищої школи викладачі мають значні можливості для проведення науково-дослідної роботи. Але для її грамотного проведення педагог повинен засвоїти необхідні для цього знання й вміння [2].

Був час, коли навчальну діяльність, тобто практику навчання й виховання, протиставляли науці, власне науковому дослідженню. Вважалося, що наука веде безперервний пошук, бореться проти будь-якої рутини, що тільки їй притаманні творчі засади, а школа, у тому числі вища школа, натомість, бере лише усталене та перевірене, тобто те, що не підлягає сумніву, і є інституцією консервативною. Але сучасна практика доводить, що ця суперечність певною мірою штучна і саме дослідницький компонент зближує науковий пошук і навчально-виховний процес, саме він стимулює творчий підхід у практичній діяльності, а це сприяє творчості науковій. Тому в освітній практиці особливої уваги набувають дослідницькі компоненти, які поступово стають дуже важливою складовою педагогічної діяльності кожного педагога. Звичайно, в такому розумінні ми маємо говорити, що викладач проводить педагогічне дослідження, яке є свідомим цілеспрямованим пошуком шляхів удосконалення педагогічного процесу з використанням певного наукового апарату, теоретичних та емпіричних методів. Безперечно, що таке дослідження спрямоване на здобуття нових знань, насамперед для викладача з метою його успішної педагогічної діяльності, на відміну від науково-педагогічного дослідження, яке спрямоване на здобуття нових знань у науці. Хоч варто відзначити, що творчий педагог дуже часто здобуває в процесі дослідження не тільки для себе нові знання, але ці ж знання стають відкриттями для науки. В такому випадку, ми рахуємо, що він працює на високому науково- педагогічному рівні і його педагогічну діяльність можна дійсно назвати науковою.

Аналіз педагогічної і методичної літератури показав, що багато праць присвячено різноманітним аспектам науково-дослідної діяльності у системі вищої школи. Так, загальнометодологічні підходи до наукової діяльності розглядаються у працях В. Загвязінського, С. Кара-мурзи, Б. Кедрова; специфіка наукової діяльності, її види, особливості досліджуються

З. Васильєвою, Г. Засобіною, В. Кутьєвим; специфіці дослідницької діяльності, формам, видам співпраці викладачів і студентів, впливу науково-дослідницької роботи викладачів на розвиток інтересу студентів до науки приділяється увага у роботах Л. Аксенова, Г. Бухарової, Н. Кисильової; проблемам формування активної пізнавальної діяльності, яка є основою розвитку й удосконалення дослідницьких вмінь, вивчають Л. Аврамчук, Т. Алексеєнко, В. Андреєв, A. Дьомін, П. Лузан, П. Олійник, В. Рябець; визначення структури та змісту дослідницьких вмінь розглянуто у працях І. Звєревої, Н. Кузьминої, B. Литовченко. Результати досліджень підтверджують, що сутність і зміст дослідницьких умінь визначаються через дослідницьку діяльність, її науково- дослідницьку форму.

Передусім, варто відмітити, що за своєю природою педагогічна діяльність є складною та багатогранною. Це визначається багатьма об'єктивними й суб'єктивними факторами, їх неповторним поєднанням, своєрідним механізмом постановки та вирішення виховних і освітніх завдань, різноманітністю засобів та умов їх розв'язання.

Основною метою діяльності педагога згідно принципів Болонського процесу є формування конкурентоспроможної мобільної високопрофесійної особистості. Формуючи таку особистість, викладач повинен, перш за все, перевести виховне чи інше завдання на мову завдання, зрозумілу для студентів, досягти виконання цих завдань за допомогою певних засобів і способів. Він повинен керувати цією діяльністю, аналізувати, надавати їй бажаного напрямку та оцінювати її, разом з тим, він повинен аналізувати і свою діяльність - від змісту й способів постановки завдань залежить характер діяльності студентів, а це визначає процес і зміст формування особистості.

У своїй роботі педагогу багато доводиться досягати, покладаючись на власний досвід, поєднувати знання з інтуїцією, аналізувати результати проб, виправляючи допущені помилки. Навіть те, що у методичних указівках подані зміст і способи організації діяльності студентів, ще не означає, що викладач отримав у руки готовий алгоритм педагогічної дії, який гарантує стовідсотковий позитивний ефект.

Наукові здобутки викладач має зробити своїми. Це означає, що він повинен «перевідкрити» для себе знову і проблемне навчання і диференційований та особистісно зорієнтований підходи й багато іншого. Педагогічний процес є активним і динамічним, він постійно збагачується новими досягненнями суспільного життя, як духовними так і матеріальними, тому неможливо раз і назавжди осягнути всі таємниці педагогіки, - їх треба постійно «перевідкривати».

Педагогічний процес і в теорії, і в її практичному дійсному втіленні - результат діяльності педагога. Але, крім самого педагога, в ньому беруть участь ще й автори підручників і посібників, колеги, студенти. Основою навчально-виховної роботи є насамперед досягнення педагогічної науки. Однак наука вказує для педагога лише загальний напрямок до мети. Справа викладача - використати рекомендації науки в конкретних, неповторних педагогічних ситуаціях, творчо поєднуючи відомі педагогічні засоби, видозмінюючи ці засоби стосовно до конкретних ситуацій [1].

Дослідницькі вміння викладача формуються відповідно основним рівням системи навчання (праксіологічний, технологічний, методичній, методологічний) [5].

Праксіологічний рівень є базовим для формування дослідницьких вмінь, які формуються при засвоєнні фундаментального рівня фахової підготовки у ВНЗ.

Технологічний рівень забезпечує формування технічних, організаційних і комунікативних дослідницьких умінь.

Методичний рівень забезпечує: формування визначення цілей і завдань методики; аналіз навчального матеріалу відповідно до мети навчання; аналіз літератури; вибір змісту, методів, засобів і форм навчання, адекватних цілям методики; реалізацію розробленої методики на практиці; здійснення контролю і самоконтролю; аналіз результатів своєї діяльності; внесення змін до розробленої методики; оформлення результатів у вигляді ідеї, реферату, доповіді. Ці вміння формуються при вивченні педагогічних та методичних дисциплін. викладач вищий школа болонський

Методологічний рівень має на увазі формування дослідницьких вмінь усіх типів на більш високому, якісному рівні. До них відносимо такі дослідницькі вміння: аналіз педагогічної ситуації; виділення проблем у професійній діяльності; постановка мети і діагностичних завдань педтехнології; вибір змісту, форм, методів, засобів індивідуальної траєкторії навчання; прогнозування результату використання педтехнології; координація індивідуальних творчих зусиль із роботою педагогічного колективу; здобуття нового, соціально значимого результату; оформлення результатів у вигляді тез, статті, магістерської роботи.

На думку О. Онуфрієвої, для забезпечення високого теоретичного й методичного рівня науково-дослідної роботи викладачі також повинні засвоїти такі вміння: 1) виявлення прихованих зв'язків та закономірностей; 2) знаходження нового у явищах, що спостерігаються; 3) правильне вживання існуючих наукових понять, використання загальноприйнятої термінології, чіткий опис фактів та явищ; 4) групування споріднених факторів за їх суттєвими ознаками згідно із загальнонауковими правилами; 5) ведення системного аналізу факторів і явищ; 6) передбачення можливих змін досліджуваних процесів, тенденцій розвитку [4].

Досліднику важливо чітко з'ясувати, якого типу та рівня експеримент він збирається проводити, оскільки від цього значною мірою залежить його підготовка й організація. Так, науково-дослідний експеримент передбачає отримання дослідником нових наукових знань, підтвердження (чи заперечення) істинності певного положення чи ефективності методичного прийому тощо. Науково-практичний експеримент має на меті на основі вже отриманих викладачем знань з проблеми дослідження забезпечити їх практичне застосування [3].

Висновок. Отже, професійна компетентність грамотного, творчого, динамічного викладача вищого навчального закладу, здатного самостійно освоювати нові технології навчання, вирішувати професійні завдання, включає крім психолого-педагогічної підготовки також відповідний рівень сформованості його науково-дослідної діяльності. Дослідницькі вміння є невід'ємною частиною науково-дослідницької діяльності викладача ВНЗ. Аналіз досвіду професійно-педагогічної роботи викладачів показав, що не всі резерви використані для вирішення цього завдання.

Вважаємо, що участь викладачів у науково-дослідній роботі є обов'язковою умовою для їх професійного зростання, підвищення ефективності і результативності їх педагогічної діяльності. А для формування дослідницьких вмінь викладацьких кадрів вищої школи необхідне подальше вдосконалення цілей, змісту, організаційних форм, методів навчання при підготовці фахівців.

Список використаної літератури

1. Брызгалова, С. И. Формирование в вузе готовности учителя к педагогическому исследованию: теория и практика : монография / С. И. Брызгалова. - Калининград, 2004. - 151 с.

2. Зимняя, И. А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности / И. А. Зимняя, Е. А. Шашенкова. - Ижевск : ИЦПКПС, 2001. - 98 с.

3. Макагон, К. В. Діагностика готовності педагогів до пошукової діяльності // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Збірник наукових праць. Випуск 5 /Ред. кол.: Л. І. Даниленко (гол. ред.) та ін. - К. : Логос, 2001. - С.66-74.

4. Онуфрієва, О. Науково-дослідна робота як складова професійного зростання педагога-новатора // Імідж сучасного педагога: Розвиток управлінського потенціалу керівника. - 2006. - № 3-4 (62-63). - С. 17-21.

5. Романов, П. Ю. Формирование исследовательских умений обучающихся в системе непрерывного педагогического образования : дис. на соискание научн. степени д-ра пед. наук : 13.00.08 / П. Ю. Романов. - Магнитогорск, 2003. - 385 с.

6. Указ Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу». - Електронний ресурс: http://zakon2. rada.gov. ua/laws/show/615/98.

7. The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade. Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education. Leuven and Louvain-la-Neuve, 28-29 April 2009. - Електронний ресурс: http://www.bologna 2009benelux.org.

Размещено на Allbest.ru