Керівництво самостійною роботою студентів при опануванні курсів "Основи природознавства з методикою" та "Технології формування екологічної культури дошкільників"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Керівництво самостійною роботою студентів при опануванні курсів "Основи природознавства з методикою" та "Технології формування екологічної культури дошкільників"

Мета статті - допомогти викладачам і студентам в організації самостійної роботи при вивченні курсів «Основи природознавства з методикою» та «Технології формування екологічної культури дошкільників».

В статті йдеться про основні ознаки поняття «самостійна діяльність; види та форми контролю за самостійною діяльністю студентів; наведені приклади завдань для студентів, визначені основні засади організації самостійної роботи студентів.

Актуальність статті полягає в тому, що на сьогодні суспільство потрібні фахівці, які повинні не тільки отримати знання з фаху, а й оволодіти уміннями застосовувати ці знання на практиці, оволодіти методами дослідницької діяльності, а ще самостійно здобувати нову інформацію.

Аналіз психолого-педагогічної літератури стверджує, що в педагогічній науці немає єдиного визначення поняття «самостійна робота». Це, на нашу думку, пояснюється тим, що це поняття є багатогранним, що й зумовлює різні його трактування. Дослідники проблеми самостійної роботи студентів у ВНЗ (А. Алексюк, С. Архангельський, М. Гарунов, Г. Гнитецька, Б. Єсипов, С. Зинов'єв, Б. Йоганзен, В. Козаков, Р. Нізамов, П. Підкасистий, О. Савченко, М. Фіцула) вкладають у термін «самостійна робота» різний зміст. Так поняття «самостійна робота» трактується як:

- самостійний пошук необхідної інформації, здобуття знань, використання цих знань для вирішення навчальних, наукових та професійних завдань (С. Архангельський);

- різноманітні види індивідуальної та колективної діяльності студентів, які здійснюються ними на навчальних заняттях або в поза аудиторний час за завданням викладача, під його керівництвом, але без його безпосередньої участі (М. Фіцула);

- багатогранна діяльність, яка складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу під час лекцій, підготовки до занять, екзаменів, виконання курсових, дипломних та магістерських робіт (А. Молибог);

- система заходів для виховання активності й самостійності особистості, формування умінь та навичок раціонально здобувати нову інформацію (Б. Йоганзен);

- система організації педагогічних умов, які забезпечують управління навчальною діяльністю за відсутності викладача (В. Граф, І. Ільясов);

- особлива форма навчальної діяльності, в процесі якої студенти оволодівають знаннями і вміннями, а також розвивають такі якості як самостійність і активність (О. Савченко).

Наведені визначення дозволяють дійти висновку, що самостійна робота, з одного боку, це вид діяльності, який стимулює активність, самостійність, творчість, а з другого боку - це система заходів або педагогічних умов, які забезпечують керівництво самостійною діяльністю студентів.

Отже, основні ознаки поняття «самостійна діяльність»:

- наявність пізнавального або практичного завдання;

- прояв розумової напруги і творчості;

- прояв свідомості і активності;

- самоуправління самостійною пізнавальною й практичною діяльністю.

На думку згаданих дослідників самостійна робота виконує багато функцій, основними з яких є: навчальна, пізнавальна, коригуючи, стимулююча, виховна та розвивальна.

Мета статті є спроба допомогти викладачам і студентам в організації самостійної роботи при вивчені дисциплін профільного циклу.

Важливим завданням викладача вищого навчального закладу є правильна організація самостійної роботи студентів, забезпечення умов успішного її перебігу, що передбачає не лише базову, наукову, а й відповідну педагогічну його підготовку, вміння доцільно активізувати пізнавальні сили студентів у навчальному процесі (Fitsula 2010, !49) [1].

Зараз у ВНЗ існує дві форми самостійної роботи: традиційна, тобто самостійна робота студентів виконується самостійно у довільному режимі часу, поза межами аудиторії. Та аудиторна самостійна робота під контролем викладача, у якого можна отримати консультацію.

Важливою складовою частиною всього комплексу організації самостійної роботи студентів з методики ознайомлення дошкільників з природою є контроль за нею з боку викладача. Головна мета контролю - піднести ефективність самостійної роботи, поліпшити професійну підготовку спеціаліста.

З курсу «Основи природознавства з методикою» нами використовуються різні форми контролю за самостійною роботою студентів. Найбільш ефективним є традиційне поточне опитування - усне й письмове - на семінарах з подальшим оцінюванням знань. Серед інших форм використовуються також контрольні роботи, модульні контрольні роботи у вигляді тестів, підготовка рефератів. Мета контрольної роботи - перевірити глибину засвоєння навчального матеріалу. Звичайно на контрольну роботу ми відводимо одну академічну годину. Студентам заздалегідь повідомляється її тема і час проведення, як правило, на контрольну роботу виносяться окремі питання вивченого модуля. Кожному із студентів пропонується карта, на якій записано одне питання теоретичного характеру, а друге - творче завдання, яке спрямовує студентів на їх майбутню професію (картки складаються за варіантами), наприклад контрольна робота на тему «Завдання ознайомлення дошкільників з природою» на першому курсі.

Варіант 1.

1. Розкрити завдання розумового виховання в процесі ознайомлення дошкільників з природою.

2. Скласти розповідь для дітей про рослину (сон-трава).

Варіант 2.

1. Розкрити завдання екологічного виховання в процесі ознайомлення дошкільників з природою.

2. Скласти розповідь для дітей про тварину (їжак).

Варіант 3.

1. Розкрити завдання естетичного виховання в процесі ознайомлення дошкільників з природою.

2. Скласти розповідь для дітей про грозу.

Модульні контрольні роботи у вигляді тестових завдань включають абсолютно всі теми модулю. Наводимо приклади тестових завдань з основ природознавства з методикою:

Частіше можуть проводитися контрольні роботи - завдання на 15-20 хвилин. Вони дають можливість зберегти достатньо часу для глибокого обговорювання основних питань семінару. В цьому випадку запитання не повинні бути громіздкими, такими, що вимагають детальної відповіді. їх мета - допомогти викладачу з'ясувати розуміння студентами суті питання, готовність їх до семінару. Наприклад:

основні кліматоутворюючі фактори;

несприятливі метеорологічні явища;

- основні напрямки охорони ґрунтів (вод) України.

Про зміст і характер контрольної роботи цього типу студенти попередньо не оповіщаються, хоча про факт її проведення вони повинні знати. Це стимулює їх кращу підготовку до семінарського заняття.

Інколи на практичних заняттях, з метою розвитку професійних здібностей студентів, використовується такий прийом, як виконання ними самостійних творчих робіт на задану тему. Творчі роботи студенти виконують протягом 10-15 хвилин. Після цього відбувається їх аналіз та корекція. Завдання може бути спільним для всієї групи, наприклад:

«Підібрати інформацію, доступну дітям дошкільного віку, про такі метеорологічні явища, як дощ, грозу, веселку чи завірюху і т. п., або ж за варіантами чи кожному студенту окремо. До творчих робіт ставляться певні вимоги: вони повинні бути лаконічними, науково художніми та мати виховне і розвивальне спрямування.

При вивченні рослинного світу України такі завдання викликають підвищення інтересу студентів до даної теми. Кожен намагається відшукати цікавий матеріал про ту чи іншу рослину - її походження, назву, лікарські, магічні можливості, легенди та повір'я, пов'язані з нею. Весь підібраний матеріал студентам необхідно представити за схемою: зовнішній вигляд, пристосування до умов існування, значення в природі та в житті людини. Зробити це треба так, щоб показати своєрідність даної рослини, її неповторність і необхідність у природі.

Самостійні творчі завдання можуть бути і ускладненого типу. В таких випадках студентам пропонується підібрати різні форми роботи для розкриття змісту вивченого матеріалу. Одна і та ж сама інформація повинна розкриватися у формі казки, гри, на екскурсії, занятті тощо. Всі варіанти самостійних творчих робіт проходять наступний аналіз, мотивується доречність обрання тієї чи іншої форми, розкривається відповідність методичним вимогам щодо ознайомлення дошкільників з природою.

Практика засвідчує, що виконання таких завдань покращує якість засвоєння студентами знань з методики ознайомлення дітей з природою, розвиває педагогічні здібності, самостійність мислення і сприяє оптимізації процесу навчання.

Інколи на 5-му курсі недостатність знань студентів з предметів природничо-біологічного циклу затрудняє вивчення курсу «Технології формування екологічної культури дошкільників». А тому самостійні творчі завдання, які викладач використовує на заняттях (скласти фото-гербарії для різних вікових груп; розробити екологічну стежину, де були б задіяні представники флори і фауни свого регіону), формують інтерес до предмету, дають можливість, при відсутності конкретних біологічних знань, сформулювати свою відповідь у вигляді гіпотези, проявити самостійність мислення, звірити свої передбачення з науково доведеними фактами.

Наведемо приклади завдань для самостійної роботи, які вирішують студенти при опануванні курсу «Технології формування екологічної культури дошкільників».

1. Розробити модель ділянки ДНЗ з врахуванням регіональних екологічних проблем.

2. Підготувати план-конспект заняття з максимальною реалізацією завдань з екологічного виховання.

3. Скласти словесні логічні задачі, де б закріплювалися зв'язки і залежності та правила поведінки дітей в природі.

4. Підібрати літературу для дітей на екологічну тематику та розробити власну рубрику «Природа скаржиться».

5. Побудувати образну модель ієрархічного співвідношення та взаємозв'язків методів екологічного виховання дітей.

6. Скласти образну модель взаємозв'язків в природі для дітей старшого дошкільного

віку.

7. Розробити знаки - плакати правил поведінки дітей в природі.

8. Розробити форми роботи з сім'єю з екологічного виховання дошкільників.

9. Скласти план-конспект свята на екологічну тематику.

10. Розробити проект з екологічного виховання дошкільників.

Отже, педагогічно доцільно організована самостійна робота студентів спонукає їх здобувати навчальну інформацію з різноманітних джерел, формуючи в них навички планування й побудови власного навчального процесу, що забезпечує перехід до неперервної освіти (Fitsula 2010, p. 159) [1]. Таким чином, основними засадами в організації самостійної роботи студентів є:

- створення ґрунтовної науково-методичної бази (методичні рекомендації, методичні кабінети для самостійної роботи студентів, комп'ютерні класи);

- розробка критеріїв оцінки самостійної діяльності студенті;

- збільшення часу на контроль за самостійною роботою студентів.

Отже, самостійна робота повинна здійснюватись студентами як пізнавальна діяльність. Вона є засобом виховання таких особистісних якостей, як самостійність, активність, формує творче ставлення до сприйняття інформації.

Література

самостійний екологічний школа

1.Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи. / М. М. Фіцула - К. : Академвидав, 2010. -456 с.

2.Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи: навчальний посібник. / Т. І. Туркот - К. : Кондор, 2011. - 628 с.

3.Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою / Н. Ф. Яришева - К. : Вища школа, 1993. - 255 с.

4.Яришева Н. Ф. Основи природознавства. Природа України / Н. Ф. Яришева - К. : Вища школа, 1995. - 334 с.

Literatura:

1.Fitsula M. M. Pedahohika vyshchoyi shkoly. / M. M. Fitsula - K. : Akademvydav, 2010. - 456 s.

2.Turkot T. I. Pedahohika vyshchoyi shkoly: navchal'nyy posibnyk. / T. I. Turkot - K.: Kondor, 2011. - 628 s.

3.Yarysheva N. F. Metodyka oznayomlennya ditey z pryrodoyu / N. F. Yarysheva - K.: Vyshcha shkola, 1993. - 255 s.

4.Yarysheva N. F. Osnovy pryrodoznavstva. Pryroda Ukrayiny / N. F. Yarysheva - K.: Vyshcha shkola, 1995. - 334 s.

Размещено на Allbest.ru