Методичні засади використання індивідуальних біомеханічних показників курсантів в навчальному процесі з спеціальної фізичної підготовки на початковому етапі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 796.012:355.233.22

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ БІОМЕХАНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КУРСАНТІВ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ З СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

Євтушов Ф.М.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. На сучасному етапі розбудови нашої незалежної держави як ніколи гостро постає питання оптимізації професійно-прикладної підготовки співробітників силових структур. В контексті поставлених суспільством завдань можна стверджувати про наявність досить великої кількості спроб фундаментально забезпечити навчально-тренувальний процес курсантів і співробітників необхідним методичним змістом [1, 2, 3, 4, 9, 10]. Протиріччям запропонованих методик, на наш погляд, є неможливість і неефективність їх практичної реалізації в виховному процесі [6].

Існуючий стан справ відверто негативно впливає на якість підготовки фахівців і можливості їх використання не лише в розрізі отриманої юридичної спеціалізації, а і в широкому спектрі завдань по несенню служби по охороні громадського порядку та, в разі необхідності, і в бойових операціях.

Досягнення поставлених завдань можливе лише за умови грамотного поєднання старих і сучасних методик, їх практичне впровадження в навчально-тренувальний процес за умови дотримання основних принципів фізичного виховання і спортивного тренування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ряд сучасних авторів пропонують, на перший погляд, досить сміливі методологічні рішення реалізації навчально-тренувального процесу курсантів за достатньо різними напрямками [1, 4, 9, 10]. Певні питання постають щодо термінології описання і визначень окремих фізичних вправ, технічних дій і розділів підготовки, а головне - до змісту навчального матеріалу та запропонованого бюджету часу на його реалізацію [2, 3, 10].

На наш погляд, вдалою спробою практичного застосування результатів біомеханічного аналізу різних показників рухової діяльності і антропометричних даних курсантів, були методичні напрацювання і наукові дослідження кафедри спеціальної фізичної підготовки Київського юридичного інституту МВС в 1998-2006 роках [5, 7, 8]. Але, результати цієї роботи, хоч і мали позитивне практичне підтвердження, стосувалися лише окремих напрямів підготовки (кидкової техніки спортивного розділу самбо і дзюдо) і вузькопрофільному поділу академічних груп курсантів на підгрупи за зрісто-ваговими показниками для навчання і вдосконалення технічних дій.

Мета та завдання роботи; методи, організація досліджень.

Мета роботи полягає в обгрунтуванні ефективності впровадження біомеханічного аналізу рухових показників курсантів в навчально-тренувальний процес з фізичної підготовки на початковому етапі навчання.

Завданням роботи є визначення індивідуальних біомеханічних показників курсантів, які суттєво впливають на якість їх навчально-тренувального процесу і визначають зміст загальних і особистих програм фізичного вдосконалення протягом всього періоду навчання з урахуванням перспектив подальшої службової діяльності.

Методи досліджень:

1. Аналіз науково-методичної літератури.

2. Суб'єктивний аналіз класифікації, рухового змісту і технічного обсягу навчально-тренувального процесу.

3. Методи математичної статистики для обробки отриманих результатів.

Дослідження проводилися під час табірного збору 2014-2015 навчального року з абітурієнтами, які успішно здали вступні випробування до Національної академії внутрішніх справ (n=80), протягом двох календарних тижнів на базі Центру спеціальної фізичної підготовки "Віга-поштова".

Результати досліджень та їх обговорення. Під біомеханічним аналізом рухових показників курсантів ми розуміємо чітко окреслені методичні вказівки по раціональній побудові техніки виконання фізичних вправ і професійно-прикладних прийомів. Навчальні заняття, як правило, проводяться в складі академічної групи, мають типові обмеження в часі і кількості, що суттєво ускладнює надання індивідуальних коректив в дії кожного курсанта. Типовою проблемою початкового етапу навчання є, на наш погляд, і різний рівень підготовленості курсантів в складі однієї академічної групи і всього курсу в цілому. Завданням викладача є визначення такого підбору вправ і завдань, в результаті виконання якого рівень підготовленості курсантів пропорційно зростав і задовольняв виконання завдань, поставлених на визначеному етапі навчання.

Рядом авторів [3, 4, 9, 10] пропонується враховувати в навчальних програмах з фізичної підготовки напрямок спеціалізації майбутніх офіцерів (надалі: напрямок вузької професійно-прикладної спеціалізації (авт.)). В нашому випадку це, наприклад: слідство, міліція громадської безпеки, кримінальна міліція та інші. Такий напрямок вдосконалення навчально-тренувального процесу беззаперечно заслуговує на увагу, тим більше, що на наш погляд, його можна охарактеризувати як підготовку курсантів до виконання біомеханічно обґрунтованих типових фізичних вправ, обумовлених професійною спеціалізацією. Поряд з тим, є ряд об'єктивних факторів, які суттєво ускладнюють його впровадження в практику, а саме:

1. Відверто низький рівень загальної фізичної підготовленості курсантів при вступі на навчання.

2. Фактична відсутність можливостей для індивідуального підходу до реалізації навчально - тренувального процесу.

3. Часткове невиконання в процесі навчання головних завдань професійно-прикладного напрямку підготовки майбутніх офіцерів.

4. Відсутність повна або часткова матеріально-технічної бази для проведення занять.

5. Виражена диференціація в рівні підготовленості наявного науково-педагогічного персоналу.

Тим більше, що реальна доцільність впровадження напрямку вузької професійно -прикладної спеціалізації в навчальний процес курсантів з спеціальної фізичної підготовки не має практичних підтверджень і конкретних результатів.

Вирішення проблеми ми бачимо в повернені до традиційних методик навчання, які сформовані протягом багатьох попередніх десятиріч і підтверджені професійно-бойовою практикою застосування. Сучасною особливістю несення служби будь-яким офіцером органів внутрішніх справ є те, що він повинен бути підготовлений до залучення в ході службової діяльності до заходів з охорони громадського порядку під час масових заворушень, або для виконання загальновійськових бойових завдань. Головною запорукою успішного виконання цих завдань є наявність і подальша підтримка необхідного рівня загальної фізичної підготовленості протягом всього періоду служби.

На наш погляд, коректив в бік зменшення потребують деякі контрольні нормативи загальної фізичної підготовленості курсантів. Також доцільним буде використання як контрольних комплексних вправ, які потребують прояву одразу декількох рухових якостей. Наприклад: швидкості, сили і витривалості - біг на дистанцію 1500-3000 м з швидкісним подоланням заданої кількості відрізків (3-5) по ходу дистанції (рваний біг) з подальшим виконанням на фініші силової вправи (підтягування на гімнастичній жердині або згинання- розгинання рук в упорі лежачи максимальну кількість разів протягом встановленого проміжку часу (від 30 до 90 сек.)). Силові вправи для розвитку м'язів рук можна замінити вправами для розвитку м'язів тулуба наприклад - нахили вперед і повороти з партнером в статичному положенні "млин" (партнер на плечах), або для більшого навантаження на м'язи ніг - присідання з партнером. Ці вправи також виконуються встановлену кількість разів, або протягом встановленого проміжку часу [5, 6].

Що до визначення і характеристики індивідуальних біомеханічних показників курсантів, доцільно використовувати комплекси вправ, направлені на розвиток груп м'язів - антагоністів та координаційних вправ комплексного спрямування, наприклад: підтягування на гімнастичній жердині (працюють переважно м'язи згиначі), кількість повторень в підході - 10-15 разів; згинання розгинання рук в упорі на гімнастичних брусах (працюють переважно м'язи розгиначі) ), кількість повторень в підході - 10-20 разів; стрибки на скакалці, ), кількість повторень в підході не менше 100 разів. Кількість кіл виконання - 3-5 з мінімальними проміжками відпочинку між підходами (30-45 сек.) та з відпочинком між колами до 2 хвилин. Курсанти, які не можуть виконувати вправи на гімнастичні жердині або брусах, знаходяться в статодинамічному положенні вису або упору. Виконання висів та упорів протягом заданого проміжку часу можуть використовуватися як вправи додаткового впливу в заключній частині заняття [5, 6]. професійний прикладний руховий офіцер

Висновки і перспективи подальших досліджень. Внесення коректив в навчально-тренувальний процес курсантів на початковому етапі навчання полягає в його інтенсифікації за рахунок цілеспрямованого виконання типових рухових дій з наданням їм професійно-орієнтованих ознак та з урахуванням елементарних основ біомеханіки рухів. Вони полягають в:

1) приведенні кількості навчальних годин до рівня, що задовольняє виконання принципів регулярності і систематичності занять фізичною культурою і спортом.

2) створенні єдиної системи навчально-тренувальних занять загально-фізичної і професійно- прикладної направленості;

3) груповому та колективному відпрацюванні навчальних питань і задач в ході різних видів практичних занять;

4) визначенні індивідуальних біомеханічних показників курсантів, позитивна динаміка яких сприяє підвищенню рівня контрольних результатів;

5) впровадженні в навчальний процес практики ефективного використання індивідуально-групових біомеханічних характеристик рухових навичок професійно-бойового спрямування. Подальші дослідження будуть спрямовані на проведення детального математично-статистичного аналізу визначених біомеханічних показників з метою внесення дієвих коректив в програми підготовки курсантів на початковому етапі навчання.

Використані джерела

1. Антоненко С.А. Експерементальне обґрунтування методики формування навичок рукопашного бою фахівців податкової міліції в системі професійного навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання та спорту: спец. 24.00.02 "фізична культура, фізичне виховання різних груп населення" / С.А. Антоненко. - Харків, 2005 - 21 с.

2. Основи спеціальної фізичної підготовки працівників органів внутрішніх справ: [навч. посібник] / Ануфрієв М.І., Бутов С.Є., Гіда О.Ф., Решко С.М. - К.: Національно академія внутрішніх справ України, 2003. - 338 с.

3. Безпалий С.М. Удосконалення фізичної підготовки офіцерів-викладачів вищих навчальних закладів МВС України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання та спорту: спец. 24.00.02 "фізична культура, фізичне виховання різних груп населення" / С.М. Безпалий. - Львів, 2013 - 20 с.

4. Бондаренко В.В. Формування рухових умінь та навичок курсантів вищих навчальних закладів МВС України у процесі занять зі спеціальної фізичної підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Теорія і методика навчання" / В.В.Бондаренко. - Чернігів,20і2 - 20 с.

5. Закорко И.П. Основные тенденции в методическом обеспечении специальной физической подготовки курсантов в вузах МВД Украины / И.П.Закорко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб.наук. пр. під ред.Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2001. - №29. - С.99- 106.

6. Закорко И.П. Совершенствование профессионально-прикладной подготовленности преподавателей огневой и физической подготовки в контексте реформирования ведомственного образования МВД Украины / И.П.Закорко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Шевченка - Чернігів: ЧДПУ, 2013. - 388 с. (Серія: Педагогічні науки, Фізичне виховання та спорт). - с. 153-155.

7. Закорко І.П. Спеціальна фізична підготовка. Організаційно - методичні вказівки до викладання курсу / Іван Павлович Закорко. - К.: РВВ КІВС, 2001. - 33с.

8. Закорко І.П. Удосконалення методики проведення занять з навчальної дисципліни "спеціальна фізична підготовка" з урахуванням особливостей моторики курсантів вузів МВС України / І.П. Закорко, О.В. Журавель, Р.І. Скирта // Проблеми пенітенціарної теорії і практики, №6 2001, К: РВВ КІВС, 2001. - С.381-387.

9. Лущак А.Р. Оптимізація психофізичної підготовки курсантів вищих закладів освіти МВС України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання та спорту: спец. 24.00.02 "фізична культура, фізичне виховання різних груп населення" / А.Р. Лущак. - Львів, 2001 - 20 с.

10. Романчук С.В. Теоретико-методологічні засади фізичної підготовки курсантів військових навчальних закладів сухопутних військ збройних сил України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з фізичного виховання та спорту: спец. 24.00.02 "фізична культура, фізичне виховання різних груп населення" / С.В. Романчук. - Львів, 2003 - 39 с.

Анотація

Ключові слова: спеціальна фізична підготовка, індивідуальні біомеханічні показники, навчально-тренувальний процес, алгоритм рухових дій.

Key words: special physical training, individual biomechanical parameters, the training process, the algorithm of motor actions.