Світоглядна культура майбутнього вчителя фізики як професійно значимий феномен

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблеми формування світоглядної культури майбутніх учителів фізики як невід'ємного компоненту їх фундаментальної та професійної підготовки.

Ключові слова: науковий світогляд, світоглядна культура, фізична картина світу.

Стаття рекомендована кафедрою методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні Бердянського державного педагогічного університету.

Надійшла до редакції 02.04.2014.

Annotation

Shkola O.

WORLD OUTLOOK CULTURE OF FUTURE TEACHERS OF PHYSICS AS A PROFESSIONAL MEANINGFUL PHENOMENON

The article is devoted to problems of formation of the world outlook culture of the future teachers ofphysics as an integral component of their fundamental and professional training.

Key words: scientific outlook, mindset culture, scientific picture of the world (physics point of view).

Постановка проблеми. Підготовка висококваліфікованих фахівців була й залишається найважливішим завданням вітчизняної вищої школи, що приймає в свої стіни людей, які здавалося б, зробили свій життєвий вибір. Однак, як свідчать результати опитування, більше половини першокурсників мотивовані на вивчення лише певного кола предметів і мають дуже приблизні уявлення про майбутню професію, а то й зовсім заявляють про небажання в майбутньому працювати за фахом. Ця обставина ставить питання про необхідність професійного виховання майбутнього педагога як цілеспрямованого процесу управління розвитком особистості, створення належних умов для його самореалізації та професійного зростання, прилучення до професійних цінностей.

У сучасних умовах реформування вищої освіти в контексті європейських вимог, запровадження особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів на основі органічного поєднання принципів фундаменталізації, наступності й безперервності, гнучкості й варіативності навчання актуальною залишається проблема підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів фізики. Аналіз державних нормативних документів у галузі фізичної освіти свідчить, що мірилом останньої є не тільки і не стільки рівень отриманих знань, скільки компетентність у професійній діяльності, високий рівень культури, широкий науковий світогляд, особистісна зрілість. Невипадково В. Сухомлинський підкреслював, що педагог, як вихователь, починається з формування світогляду. Адже світогляд - це ядро особистості, дороговказ у житті кожної людини, надійний інструмент, за допомогою якого вона визначає основні пріоритети, цінності, критерії та напрямки своєї діяльності. Розв'язання цього завдання є нелегкою справою, оскільки залежить від багатьох чинників як внутрішніх, що притаманні навчально-виховному процесу ВНЗ (психолого-педагогічних, дидактичних, організаційних, матеріально-технічних, управлінських), так і зовнішніх. Кризовий стан у сучасному суспільстві створює сприятливі умови для появи різних екстрасенсів, провидців, астрологів, телепатів та інших неординарних осіб. На сторінки журналів і газет, на радіо і телебачення, в мережу Інтернет хлинули широким потоком статті й повідомлення відповідного спрямування. На жаль, пропаганда і поширення містики, окультизму, парапсихології знаходить своє підґрунтя в суспільстві і цим віддаляє людей від культури і цивілізації. А це шкідливо ще й тому, що лженаукове знання породжує інші псевдонаукові знання, уявлення, світосприймання. Останнє має виняткове значення в професійній підготовці майбутніх учителів фізики, оскільки саме вони виступатимуть носіями та популяризаторами культури, ідеології науково-технічного прогресу, тлумачами й коментаторами сучасних уявлень про фізичну картину світу (ФКС).

Виховувати цілісну особистість учня, формувати його науковий світогляд і відповідний стиль мислення засобами фізики як однієї з фундаментальних природничих дисциплін може лише той учитель, що має високий рівень професійної компетентності та світоглядної культури. Як свідчать результати нашого опитування першокурсників-фізиків, присвячених питанням релігії й світогляду, у телекінез і телепатію вірили 36 % респондентів, в існування інопланетян - 45 %, у снобачення - 54 %. Аналогічний вигляд мають рівні вірувань в долю, прикмети, гадання і чаклунство, у "віщі сни" та інші дива сьогодення. Подібні показники світосприймання мають і студенти інших природничих спеціальностей ВНЗ. Опитування студентів-фізиків випускних курсів під час державних екзаменів показало, що зазначені вище показники за період навчання зменшуються приблизно вдвічі. Останнє обумовлює складність і неоднозначність процесу формування світоглядної культури майбутніх учителів фізики, визначення цього завдання в системі їх фундаментальної та професійної підготовки як одного з пріоритетних.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури свідчить, що проблема формування наукового світогляду та світоглядної культури учнів/студентів у процесі навчання фізики не є новою, вона інтенсивно досліджується в дидактиці фізики протягом останніх 50 років. Сьогодні існує багато науково-методичних матеріалів, у яких глибоко розкрито і проаналізовано різні теоретичні та методологічні аспекти цього складного і багатоаспектного питання. Серед них дослідження філософів (В. Андрущенко, Л. Губерський, І. Зязюн, Б. Кедров, В. Кремень, Г. Платонов, А. Спіркін, В. Шинкарук та ін.), педагогів (Ш. Амонашвілі, П. Блонський, А. Дістервег, А. Макаренко, Е. Моносзон, Н. Ничкало, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), психологів (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, В. Давидов, Є. Кабанова-Мєллєр, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн та ін.), науковців (Н. Бор, В. Вернадський, А. Ейнштейн, С. Капіца, М. Планк та ін.), методистів-фізиків (П. Атаманчук, О. Бугайов, С. Гончаренко, В. Єфіменко, О. Іваницький, В. Ільченко, Є. Коршак, О. Ляшенко, М. Мартинюк, В. Мощанський, В. Мултановський, А. Павленко, Т. Попова, В. Разумовський, В. Савченко, М. Садовий, П. Самойленко, О. Сергєєв, В. Сергієнко, В. Сиротюк, Н. Сосницька, В. Шарко, М. Шут та ін.).

Систематизація та узагальнення літературних джерел свідчить, що за результатами проведених наукових пошуків феномен наукового світогляду більш досліджений порівняно з поняттям "світоглядна культура" особистості, зокрема сьогодні з'ясовано роль освіти й виховання у формуванні наукового світогляду, визначено його основні компоненти, рівні, функції, філософські, методологічні та психолого-педагогічні аспекти, особливості формування на різних вікових етапах розвитку, різноманітність та мінливість форм прояву. При цьому переважна більшість наукових досліджень присвячена формуванню наукового світогляду учнів саме у навчанні фізики. Останнє невипадково, оскільки фізика серед інших природничих наук вивчає найзагальніші закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи, дає загальне обґрунтування ФКС. Крім наукового вона має важливе соціокультурне значення, виступаючи невід'ємною складовою культури сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. Унаслідок цього поняття наукового світогляду не тільки міцно ствердилося у фізичній науці як одне з основних категорій методології наукового пізнання, але й набуло відповідного статусу в теорії і методиці навчання фізики в якості найважливішого компоненту фундаментальної та професійної підготовки цілісної особистості педагога. Стосовно поняття "світоглядна культура", у сучасній науково-методичній літературі його означення знайти важко. Більшість авторів ототожнює його з науковим світоглядом або розглядає як "складне духовне інтегральне утворення, що завершує формування цілісного світогляду особистості" [6, с.6].

Про складність та неоднозначність процесу формування наукового світогляду та світоглядної культури майбутнього вчителя фізики свідчить комплексний багатоаспектний характер їх основних компонентів (світовідчуття, світоуявлення, світосприймання, світорозуміння, світобачення). Згідно українського педагогічного словника, "світогляд - форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності, визначає і сприймає свої місце й призначення в ньому. У світогляд входять узагальнені знання про світ і саму людину, про спрямованість ходу подій у світі, смисл людського життя, історичну долю людства тощо, а також система переконань, принципів та ідеалів" [2, с.299].

На думку більшості вчених-методистів, становлення наукового світогляду майбутнього вчителя фізики передбачає передусім узагальнення та систематизацію предметних знань навколо фундаментальних наукових ідей, принципів, законів і теорій, що можна найоптимальніше зробити шляхом формування в їх свідомості найповніших уявлень про сучасну ФКС (С. Гончаренко, О. Іваницький, В. Ільченко, В. Мощанський, В. Савченко, В. Сиротюк та ін.) [3-5]. Результатом такої інтеграції стають світоглядні судження й переконання людини; створюючи картину світу, вона може осмислювати себе та своє місце в ньому. Останнє потребує ознайомлення студентів з провідними філософськими принципами, що складають її основу (матеріальної єдності та пізнаванності світу, невичерпності, взаємозв'язку і взаємозумовленості всіх структурних рівнів матерії, рух як форма існування матерії, практика як основа пізнання і критерій істини та ін.). При цьому формування уявлень про ФКС має відбуватися таким шляхом, який би сприяв трансформації філософських принципів у погляди і переконання студентів, що можливо лише за умови цілеспрямованої, послідовної та систематичної реалізації її світоглядних функцій. У зв'язку з цим усі складові процесу навчання фундаментальних професійно-орієнтованих дисциплін (передусім загальної і теоретичної фізики, методики навчання фізики) мають працювати на студента, сприяючи його самоосвіті та самовдосконаленню, формуванню ціннісного відношення до знання через розкриття сутності фундаментальних наукових ідей, законів і теорій; набуттю ними досвіду успішної самостійної діяльності під час застосування набутих світоглядних знань у розв'язанні різноманітних теоретичних і практичних завдань сучасної науки. Важливими при цьому є не знання самі по собі, а стиль мислення, культура мови та дії тих, хто навчаються.

Незважаючи на те, що в сучасній дидактиці фізики з проблеми формування наукового світогляду накопичений значний матеріал, багато питань залишаються актуальними (використання можливостей освітнього середовища ВНЗ у формуванні наукового світогляду студентів; виявлення педагогічних умов, що сприяють його формуванню; використання сучасних педагогічних технологій, побудова відповідних педагогічних моделей, розробка науково-практичних рекомендацій з діагностики основних компонентів наукового світогляду та ін.). Підтверджує необхідність подальших досліджень у зазначеному напрямку й ряд об'єктивно існуючих суперечностей між: а) сучасними вимогами державних нормативних документів України в галузі професійної освіти до якості підготовки майбутніх учителів фізики та її реальним станом; б) високим науково-методичним і світоглядним потенціалом науки-фізики та недостатнім його використанням в системі професійної підготовки майбутніх фахівців. Тому метою статті є короткий аналіз проблеми формування світоглядної культури майбутніх учителів фізики як невід'ємного компоненту їх фундаментальної та професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Контекст нашого дослідження вимагає передусім з'ясування сутності поняття "світоглядна культура" майбутнього вчителя фізики, аналізу психолого-педагогічних проблем її формування та окреслення можливих шляхів їх розв'язання. У культурі особистості сьогодні вирізняють політичний, економічний, правовий, педагогічний, психологічний, екологічний, естетичний та інші різновиди. Чільне місце серед них посідає світоглядна культура, що становить єдність двох феноменів: культури і світогляду. З одного боку, вона є "культурою у світогляді", а з іншого, виражає світоглядний аспект (цінність) культури. Спроба навести означення цього терміну є нелегкою справою, що обумовлено передусім розбіжністю в розумінні і вживанні його основних складових. Так, зокрема поняття "культура" у науковій літературі має різне тлумачення: від побутового рівня розуміння вихованості особистості до поняття про створений людьми світ культурних цінностей і далі аж до уявлення про культуру як про загальний спосіб існування людського роду. Німецький природодослідник і філософ І. Кант - автор терміну "світогляд" - у кінці XVIII століття прийшов до висновку, що якщо існує наука, дійсно потрібна людині, то це та, яка дає йому можливість знати, "як належним чином зайняти своє місце в світі та правильно зрозуміти, яким треба бути, щоб бути людиною ... бачити світ означає також бачити себе" [6, с.29].

Згідно сучасних уявлень, світогляд як найважливіший компонент структури цілісної особистості включає не тільки систему узагальнених поглядів про світ та місце людини в ньому, але й систему переконань, ідеалів, принципів, відповідних певному світобаченню. Саме світоглядні установки особистості визначають ієрархію її мотивів і поведінки, допомагають зробити вибір у конкретних життєвих ситуаціях відповідно до своїх переконань [7, с. 18]. На основі аналізу літературних джерел під світоглядною культурою особистості ми розуміємо інтегральну якість, що синтезує в цілісну й завершену форму систему чинників її внутрішнього світу (пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових), спонукаючи до практичної дії, певного способу життя й думки. Останню слід розглядати як відкриту систему, що найбільш активно формується в процесі навчання й виховання особистості та постійно збагачується новими "елементами". На цій підставі світоглядну культуру майбутніх учителів фізики розглядаємо як невід'ємну складову їх професійної культури, що характеризує якість підготовки в засвоєнні фундаментальних ідей, принципів, законів і теорій, формуванні умінь і навичок їх практичного застосування, засвоєнні норм і традицій суспільно корисної діяльності, які дають змогу регулювати свої дії, поведінку і виступають основою готовності кваліфіковано здійснювати свою професійну діяльність.

Оскільки в звичайної людини певною мірою розвинені, хоча й нерівномірно, всі компоненти світогляду (міфологічний, релігійний, філософський, науковий), основне завдання професійної освіти якраз і полягає у формуванні домінантного серед них, тобто наукового. Як відомо, курс загальної фізики в системі професійної підготовки майбутніх учителів фізики носить переважно експериментальний характер, навчаючи студентів використанню в пізнанні навколишнього світу спостережень і фізичного експерименту з їх подальшим узагальненням у вигляді певних закономірностей. Тому особливе положення та виняткове значення у розв'язанні зазначеної проблеми належить курсу теоретичної фізики, який завершує фундаментальну підготовку майбутніх учителів фізики, ілюструючи плідність аналітичних методів, теоретичних моделей та інтуїції в науковому пізнанні. У зв'язку з цим основними компонентами процесу формування світоглядної культури студентів є: 1) формування найповніших уявлень про сучасну ФКС на основі оволодіння сутністю фундаментальних наукових ідей, законів і теорій; 2) формування поглядів, що ілюструють справедливість та цінність набутих знань у розв'язанні теоретичних і практичних завдань сучасної фізичної науки; 3) формування системних методологічних знань і уявлень, що відповідають діалектико-матеріалістичному розумінню природи та процесу її пізнання, тобто трансформація поглядів у переконання.

До педагогічних умов формування світоглядної культури майбутніх учителів фізики в навчанні теоретичної фізики можна віднести: 1) забезпечення ґрунтовного наукового тлумачення сутності фізичних явищ і процесів, що вивчаються, осмислення закладених у них причинно-наслідкових зв'язків; 2) виділення в змісті фундаментальних фізичних теорій провідних світоглядних ідей та їх осмислення з узагальнених філософських позицій; 3) взаємозв'язок логічного та історичного підходів у навчанні, тобто органічне поєднання множини логічних операцій /аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, конкретизація/ з принципом історизму; 4) розвиток пізнавального інтересу та підтримка позитивної навчальної мотивації студентів шляхом широкого використання активних форм і методів навчання, у тому числі й інформаційно-комунікаційних, створення й розв'язання проблемних ситуацій, аналізу фундаментальних наукових ідей, суперечностей і парадоксів, що сприятиме оволодінню ними мовою фізичної науки, формуванню наукового стилю мислення, потреби в необхідності самоосвіти й самовдосконалення; 5) позитивний емоційний вплив особистості педагога на студентів своїми знаннями, переконаннями, професійною позицією по відношенню до ненаукових форм пізнання (містики, окультизму та ін.).

Розв'язання проблеми формування світоглядної культури студентів у навчанні теоретичної фізики вимагає комплексного системного підходу до організації навчально-виховного процесу, проектування та контролю усіх його складових. З дидактичної точки зору не всі знання можна використовувати для постановки світоглядних проблем з однаковою ефективністю. Для їх розкриття слід у першу чергу виділити ті, що інтегрують істотні результати наукового пізнання людиною навколишньої дійсності, які здатні слугувати стратегічною програмою її взаємодії зі світом. Такими знаннями якраз і є філософські принципи наукової картини світу (НКС), без яких неможливо створити в свідомості студентів найповніших уявлень про сучасну ФКС. Досвід свідчить, що кожна нова конкретна наукова інформація навчального курсу засвоюється ними глибше, усвідомлено й мотивовано, якщо вона органічно включається в систему знань та осмислюється з узагальнених філософських позицій. Таблиця 1 ілюструє основні філософські принципи та їх конкретизацію у ФКС, що має стати об'єктом постійної уваги й контролю щодо її засвоєння студентами з боку викладача курсу теоретичної фізики.

Таблиця 1 Основні філософські принципи та їх конкретизація у фізичній картині світу

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження

Сучасний учитель фізики повинен бути не тільки професіоналом у своїй галузі, але й, насамперед, лідером, здатним формувати науковий світогляд і відповідний стиль мислення своїх учнів. Необхідні для виконання цієї функції життєві орієнтири й установки залежать від його загальнокультурного рівня, які формуються в процесі професійної освіти й виховання. Показниками якості підготовки майбутнього вчителя фізики завжди вважався науковий світогляд, світоглядна культура, обізнаність у питаннях, що стосуються загальноприйнятої фізичної картини світу, критичне ставлення до окультизму та інших ненаукових форм пізнання. Аналіз літературних джерел у контексті нашого дослідження дозволив уточнити сутність поняття "світоглядна культура" майбутнього вчителя фізики, виявити характерні особливості та методичні підходи до її формування. Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження ми вбачаємо в розробці критеріїв і показників рівня сформованості основних компонентів наукового світогляду майбутніх учителів фізики як невід'ємної складової їх фундаментальної та професійної підготовки.

освіта учитель фізика світоглядний

Використані джерела

1. Бургун І. В. Формування наукового світогляду учнів основної школи у навчанні фізики : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "теорія та методика навчання фізика" / Ірина Василівна Бургун. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. - 22 с.

2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 374 с.

3. Гончаренко С. У. Формування наукового світогляду учнів під час вивчення фізики : посіб. для вчителя /

С. У. Гончаренко. - К. : Рад. шк., 1990. - 208 с.

4. Савченко В. Ф. Методика навчання фізики у старшій школі : навч. посібник / [В. Ф. Савченко, М. П. Бойко, М. М. Дідович та ін.]. - К. : Видавничий центр "Академія", 2011. - 294 с.

5. Сиротюк В. Д. Методика перевірки сформованості наукового світогляду учнів загальноосвітніх навчальних закладів / В. Д. Сиротюк // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. - Вип. 4. - Ч.1. - С.231 - 235.

6. Хайрулліна Ю. О. Світоглядна культура особистості: структурно-функціональний аналіз : монографія / Ю. О. Хайрулліна. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. - 235 с.

7. Шинкарук В. І. Категоріальна структура наукового світогляду / В. І. Шинкарук // Філософська думка. - 1980. - № 2. - С. 16-25.

Размещено на Allbest.ru