Особливості типів економічної свідомості студентів в умовах навчання за різними спеціальностями
Зміст структурних компонентів економічної свідомості студентів, які навчаються у ВНЗ за спеціальностями "Фізичне виховання", "Спорт", "Фізична реабілітація". Огляд спеціальних програм цілеспрямованого впливу на їх розвиток с урахуванням типу особистості.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості типів економічної свідомості студентів в умовах навчання за різними спеціальностями
Постановка проблеми
Реалії сьогодення вимагають від особистості активної і самостійної економічної поведінки у всіх сферах життєдіяльності, що зумовлено умовами ринкової економіки. Як відомо, економічна поведінка особистості регулюється та детермінується її економічною свідомістю. В зв'язку з цим виникає необхідність цілеспрямованого формування економічної свідомості особистості, зокрема, й майбутніх фахівців різних професійних напрямків, оскільки саме молодь визначає тенденції розвитку суспільства, його спрямованість. Це потребує психологічних досліджень чинників, що впливають на становлення і розвиток економічної свідомості. Особливого значення набуває визначення внутрішніх детермінант економічної свідомості, якими є особливості конфігурації її структурних складових, що визначають джерело та тенденції розвитку економічної свідомості. Саме цей аспект вивчення економічної свідомості студентської молоді представлено у даній статті. Актуальність дослідження економічної свідомості молоді пояснюється також необхідністю у подальшій розробці наукових проблем економічної психології, зокрема, необхідністю здійснення емпіричних досліджень економічної свідомості в зв'язку з професіоналізацією.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема дослідження економічної свідомості вже знайшла відображення в роботах таких провідних науковців як Л. Борисова, А. Журавльов, Н. Журавльова, О. Дейнека, Т. Дробишева, С. Ковальов, В. Ко- маровська, А. Купрейченко, Г. Ложкін, І. Осипенко, О. Остап- йовський, В. Позняков, О. Філіпов, В. Хащенко, О. Шибанова та ін. Аналіз наукової літератури з цієї проблеми показав, що досліджено сутність економічної свідомості як окремої форми індивідуальної або групової свідомості, яка виявляється в різних знаннях суб'єкта про різні економічні об'єкти та його відношенні до цього знання. Доведено, що економічна свідомість як відносно самостійний феномен, що є однією з найважливіших складових економічного суб'єкта, має свої функції. Основними з них є: пізнання економічних реалій, формування ставлення до об'єктів і суб'єктів економічної діяльності, регулювання економічної поведінки, діяльності, активності. В контексті дослідження цілеспрямованого формування економічної свідомості у дітей та молоді Л. Борисова, А. Журавльов, А. Купрейченко та ін. відмічають, що економічна свідомість виконує також розвивальну або виховну функцію. Зокрема, виховна функція спрямована на формування багатьох соціально-психологічних якостей (підприємливість, змагальність, ризикованість тощо) а також системи цінностей та ідеалів молоді, які відповідали б як вимогам об'єктивних законів суспільства, так і менталітету конкретних груп або суспільства в цілому. Проте, багато питань в дослідженні економічної свідомості залишаються не вивченими. Зокрема, актуальною залишається ця проблема в плані отримання емпіричних даних, в яких виявляються особливості змістовних характеристик структурних складових економічної свідомості студентської молоді в умовах навчання конкретним професіям. Встановлення змісту окремих елементів економічної свідомості, вивчення зв'язків між ними, виявлення найбільш значущих/ незначущих і стійких/ нестійких є важливими для прогнозів економічної поведінки суб'єктів у суспільстві, що динамічно розвивається.
Мета нашої статті - визначити, порівняти та описати на основі отриманих емпіричних даних зміст і типи економічної свідомості студентів за різними спеціальностями.
Концептуальною основою емпіричного дослідження економічної свідомості студентів визначено трикомпонентну структурно-функціональну модель економічної свідомості особистості, яка складається з когнітивного, афективного та конативного компонентів. Конфігурація цих компонентів визначає сутність, зміст економічної свідомості та джерело її розвитку.
Викладення основного матеріалу дослідження
Дослідження проводилося на вибірці студентів I, III, V курсів трьох факультетів Львівського державного університету фізичної культури: факультету здоров'я людини і туризму, факультету фізичного виховання, факультету спорту відповідно за спеціальностями «Фізична реабілітація», «Викладач фізичного виховання» та «Тренер». Вибірка в цілому становила 269 осіб віком від 17 до 23 років. В дослідженні було використано стандартизовану програму дослідження економіко-психологічних характеристик особистості А. Л. Журавльова та Н. А. Журавльової.
Було визначено наступну логіку дослідження: на першому етапі визначались змістовні компоненти структурних складових, на основі чого в результаті процедури факторизації та клас- теризації визначались типи економічної свідомості студентів різних спеціальностей, а на другому - було зроблено порівняльний аналіз отриманих даних.
Особливості економічної свідомості студентів різних спеціальностей вивчались за допомогою виділених нами блоків питань стандартизованої програми дослідження економіко- психологічних характеристик особистості (А. Журавльова та Н. Журавльової, в адаптації І. Осипенко), які стосувались змістовних характеристик структурних компонентів економічної свідомості студентської молоді. Змінні, які було отримано в результаті опитування, репрезентували когнітивний, афективний та конативний компоненти економічної свідомості студентів нашої вибірки.
В результаті проведеного факторного аналізу змінних когні- тивного компоненту виділено (за критерієм Кайзера) 3 фактори, що описують 54,8% загальної дисперсії. За першимм фактором, який ми назвали «Економічні зусилля і результати» (27,3% дисперсії) значущі навантаження отримали змінні: «Оцінка ступеня реального економічного ризику в даний час» (0,814), «Оцінка рівня власної ділової активності» (0,717) та «Міра задоволеності рівнем власного матеріального забезпечення» (0,649).
У другому факторі, інтерпретованому як «Оцінка матеріального благополуччя», (14,2% дисперсії) значущі навантаження зі знаком «плюс» отримала змінна «Ступінь задоволеності потреб матеріальними доходами» (0,886), а зі знаком «мінус» - «Оцінка рівня свого матеріального благополуччя» (-0,554). За третім фактором, інтерпретованим як «Шанси економічного росту» (13,4% дисперсії) значущі навантаження отримали змінні «Бажаний щомісячний дохід» (0,665), «Оцінка можливостей в підвищенні власних доходів» (0,663), «Оцінка оптимального ступеня економічного ризику» (0,416).
В результаті факторизації змінних афективного компонента теж було виділено 3 фактори, що пояснюють 57,8% загальної дисперсії.
За першим фактором, який ми назвали «Загрози збідніння» (25,9% дисперсії), значущі навантаження отримали такі змінні: «Ставлення до економічних змін, які відбуваються в країні» (-0,714), «Інтерес до стану справ в економіці країни» (0,696) та «Ставлення до бідних людей» (-0,486). За другим фактором, інтерпретованим як «Сподівання збагачення» (16,6% дисперсії), значущі навантаження отримали змінні: «Ставлення до багатих людей» (0,842), «Інтерес до стану справ в економіці міста» (0,597) і «Ставлення до економічних змін, які відбуваються в місті» (0,506). Третій фактор (8,3 % дисперсії) - особливий, до нього увійшла лише одна змінна зі значущим навантаженням, яка і дала йому назву «Важливість грошей» (0,816).
У результаті факторизації змінних конативного компонента виділено 3 фактори (54,5% загальної дисперсії). За першим фактором, який ми назвали «Інтегральна підприємливість» (23,4% дисперсії), значущі навантаження отримали такі змінні: «Оцінка ступеня власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів» (0,769), «Ступінь впливу відносин співвласності на зацікавленість у розвитку виробництва» (0,658) та «Бажання мати друзів із певної соціальної групи» (0,548).
За другим фактором, інтерпретованим як «Прагнення до власності» (17% дисперсії), значущі навантаження отримали змінні: «Ступінь впливу відносин власності на економічну ініціативу» (0,791) і «Оцінка ступеня бажання бути власником» (0,625). Третій фактор - інтерпретований як «Монетарне захоплення» (14,1 % дисперсії), склали змінні «Оцінка важливості матеріального стану друзів» (0,780) і «Оцінка сили бажання мати гроші» (0,615).
На наступному етапі дослідження економічної свідомості студентської молоді з'ясовувався взаємозв'язок структурних компонентів економічної свідомості і визначались на цій основі типи економічної свідомості студентів. З цією метою було здійснено кластерний аналіз тих основних змінних, які увійшли до шести факторів, що визначили зміст усієї структури економічної свідомості студентів нашої вибірки.
Після низки кластеризаційних експериментів було розподілено всю вибірку на 3 кластери (типи) із репрезентативною кількістю об'єктів, що належать кожному кластеру.
Таблиця 1 Кластерні центри кінцевого рішення
|
Кластер |
||||
|
1 n=103 |
2 n=75 |
3 n=61 |
||
|
Оцінка рівня власного матеріального благополуччя |
3,07 |
4,16 |
3,61 |
|
|
Оцінка можливостей підвищення власних доходів |
4,41 |
4,89 |
5,70 |
|
|
Оцінка ступеня реального економічного ризику на поточний момент |
1,56 |
4,12 |
2,77 |
|
|
Суб'єктивна важливість грошей |
5,54 |
5,60 |
6,03 |
|
|
Ставлення до багатих людей |
3,75 |
4,48 |
5,20 |
|
|
Ставлення до бідних людей |
4,80 |
4,48 |
4,31 |
|
|
Оцінка рівня власної ділової активності |
4,21 |
5,35 |
4,51 |
|
|
Оцінка ступеня власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів |
3,25 |
5,03 |
3,64 |
|
|
Оцінка сили власного бажання мати гроші |
5,17 |
5,33 |
5,75 |
Отже, в результаті процедури кластеризації було виділено 3 типи студентської молоді за змістовими показниками структурних компонентів економічної свідомості. До першого типу увійшло 43,1% студентів, в другий - 31,4%, в третій - 25,5%.
Значущі відмінності між групами студентів із різними типами економічної свідомості представлено в Таблиці 2.
Таблиця 2 Відмінності між групами студентів із різними типами економічної свідомості (за кластеризаційними критеріями)
|
Кластеризаційні критерії |
Тип (середній ранг) |
Н-критерій Краскела-Уолеса |
||||
|
1 N=103 |
2 n=75 |
3 n=61 |
X2 |
Р |
||
|
Оцінка рівня власного матеріального благополуччя |
86,94 |
162,41 |
123,69 |
57,32 |
0,000 |
|
|
Оцінка можливостей підвищення власних доходів |
91,28 |
119,10 |
169,61 |
54,98 |
0,000 |
|
|
Оцінка ступеня реального економічного ризику на поточний момент |
62,5 |
193,3 |
127,0 |
164,3 |
0,000 |
|
|
Суб'єктивна важливість грошей |
112,08 |
111,65 |
143,64 |
10,94 |
0,004 |
|
|
Ставлення до багатих людей |
81,28 |
132,52 |
169,99 |
73,14 |
0,000 |
|
|
Ставлення до бідних людей |
136,39 |
112,53 |
101,50 |
12,33 |
0,002 |
|
|
Оцінка рівня власної ділової активності |
89,3 |
171,7 |
108,3 |
72,32 |
0,000 |
|
|
Оцінка ступеня власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів |
80,7 |
185,5 |
105,9 |
112,1 |
0,000 |
|
|
Оцінка сили власного бажання мати гроші |
106,64 |
115,50 |
148,10 |
15,63 |
0,000 |
Найчисельніший тип (перший) склали студенти з найнижчими, порівняно з іншими типами, оцінками рівня власного матеріального благополуччя, можливостей підвищення власних доходів, власної ділової активності, ступеня реального економічного ризику на поточний момент і власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів. У студентів цього типу найбільш негативне ставлення до багатих людей і найбільш позитивне до бідних людей. Суб'єктивна важливість грошей і сила бажання їх мати у них така ж сама, як і у студентів другого типу.
До другого типу увійшли студенти з найвищими, порівняно з іншими типами, оцінками рівня власного матеріального благополуччя, ділової активності, ступеня реального економічного ризику на поточний момент і власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів. Свої можливості підвищити власні доходи вони оцінюють вище, ніж представники першого типу і нижче, ніж представники третього. Рівень їх власного доброзичливого ставлення до багатих людей вищий, порівняно із представниками першого типу, і нижчий, у порівнянні з представниками третього.
До третього типу увійшли студенти з найвищими, порівняно з іншими типами, оцінками можливостей підвищити власні доходи, суб'єктивної важливості грошей і сили бажання їх мати, доброзичливого ставлення до багатих людей. Рівень доброзичливого ставлення до бідних у них такий же, як і у студентів другого типу. Рівень власного матеріального благополуччя, ділової активності, ступінь реального економічного ризику на поточний момент і ступінь власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів вони оцінюють вище, ніж представники першого типу і нижче, ніж представники другого.
Друге завдання полягало у визначенні відмінностей економічної свідомості за професійною спрямованістю. Для цього було розглянуто відмінності між різними типами студентів в залежності від їх професійного навчання.
Перший тип студентів переважно репрезентовано тими, хто навчається за спеціальністю «Фізичне виховання» (65,9% всіх, хто навчається за цією спеціальністю, увійшли до першого типу, а решту, у рівному співвідношенні, склали студенти інших спеціальностей). У групі представників другого типу студентів більше тих, хто здобуває професію «Фізична реабілітація» і «Спорт».
У групі представників третього типу студентів більше тих, хто навчається за фахом «Фізична реабілітація» і «Спорт».
Таблиця 3 Відмінності між групами студентів із різними типами економічної свідомості (за професійними, демографічними та економічними параметрами)
|
Тип (%) |
Н-критерій Краскела-Уолеса |
|||||
|
1 N=103 |
2 n=75 |
3 n=61 |
X2 |
р |
||
|
Фізичне виховання, n = 85 |
65,9 |
21,2 |
12,9 |
28,48 |
0,000 |
|
|
Спорт, n =72 |
30,6 |
37,5 |
31,9 |
|||
|
Фізична реабілітація, n =82 |
30,5 |
36,6 |
32,9 |
|||
|
До 18 років, n=80 |
78,8 |
2,5 |
18,8 |
174,2 |
0,000 |
|
|
18-20 років, n=71 |
54,9 |
4,2 |
40,8 |
|||
|
21 -23 роки, n=88 |
1,1 |
79,5 |
19,3 |
|||
|
Чоловіки 129 |
40,3 |
38,0 |
21,7 |
6,00 |
0,050 |
|
|
Жінки 110 |
46,4 |
23,6 |
30,0 |
|||
|
Не одружені/не заміжні, n=169 |
46,2 |
26,0 |
27,8 |
7,69 |
0,021 |
|
|
Одружені/заміжні, n=70 |
35,7 |
44,3 |
20,0 |
|||
|
Немає дітей, n=200 |
43,5 |
29,5 |
27,0 |
2,48 |
0,290 |
|
|
Є діти, n= 39 |
41,0 |
41,0 |
17,9 |
|||
|
Освіта: середня 190 |
46,3 |
25,8 |
27,9 |
13,5 |
0,001 |
|
|
Освіта: середня спеціальна 49 |
30,6 |
53,1 |
16,3 |
|||
|
Навчання коштом бюджету 82 |
51,2 |
36,6 |
12,2 |
11,68 |
0,003 |
|
|
Навчання власним коштом 157 |
38,9 |
28,7 |
32,5 |
|||
|
Матеріальне забезпечення: 131 батьки або переважно батьки |
66,4 |
15,3 |
18,3 |
66,49 |
0,000 |
|
|
Матеріальне забезпечення: самостійне або переважно самостійне 108 |
14,8 |
50,9 |
34,3 |
|||
|
Не працюють 131 |
66,4 |
15,3 |
18,3 |
66,49 |
0,000 |
|
|
Працюють 108 |
14,8 |
50,9 |
34,3 |
|||
|
Добробут: нижчий за середній 109 |
64,2 |
11,0 |
24,8 |
53,57 |
0,000 |
|
|
Добробут: середній 94 |
31,9 |
43,6 |
24,5 |
|||
|
Добробут: вищий за середній 36 |
8,3 |
61,1 |
30,6 |
|||
|
Вся вибірка (n=269) |
43,1 |
31,4 |
25,5 |
Отже, для студентів, що навчаються за спеціальністю «Фізичне виховання», характерний перший тип студентів, який можна назвати «пасивно-споглядацьким» і він є, у певному сенсі «доекономічним». Це студенти молодшого та в меншій мірі середнього віку, мають середню освіту і навчаються коштом бюджету, не працюють та матеріально забезпечуються батьками або переважно батьками, добробут у них нижчий за середній. Це студенти з найнижчими, порівняно з іншими типами, оцінками рівня власного матеріального благополуччя, можливостей підвищення власних доходів, власної ділової активності, ступеня реального економічного ризику на поточний момент і власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів. У студентів цього типу найбільш негативне ставлення до багатих людей і найбільш позитивне до бідних людей. Для них характерні найнижчі оцінки задоволеності рівнем власного матеріального забезпечення, низький інтерес до стану справ в економіці країни і міста, ставлення до економічних змін, які відбуваються в місті, ступеня бажання бути власником, міри зміни особистої зацікавленості у подальшому розвитку виробництва за умови уявного співвласництва. Студенти першого типу, порівняно зі студентами інших типів, найбільше цінують «багатство» як термінальну життєву цінність.
Серед представників «пасивно-споглядацького» типу найбільше таких, які вважають, що бідність - це повна невпевненість в завтрашньому дні, що більшість людей бажають бути власником заміського будинку з землею, а власником в першу чергу можна вважати людину, у якої є дім з ділянкою, для яких спосіб підвищення рівня доходів - розрахунок на допомогу інших людей, які, за умови докладання максимуму зусиль, змогли б забезпечити своій сім'ї нормальний прожитковий рівень (як у більшості), для яких конкуренція або абсолютно не властива або ж вони не люблять змагань, а позитив конкуренції вбачають у тому, що вона сприяє «більшому благополуччю в матеріальному плані». Серед представників другого типу студентів, який можна назвати «прагматично-реалістичним», більше тих студентів, що здобувають професію «Фізична реабілітація» і «Спорт», старших за віком, чоловіків, одружених/заміжніх, які мають середню спеціальну освіту, працюють та матеріально забезпечуються самостійно або переважно самостійно, у кого рівень добробуту середній та вищий за середній. Це студенти з найвищими, порівняно з іншими типами, оцінками рівня власного матеріального благополуччя, ділової активності, властивий реальний економічний ризик на поточний момент. Їм характерний найвищий ступінь власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів. Свої можливості підвищити власні доходи вони оцінюють вище, ніж представники першого типу і нижче, ніж представники третього. Рівень їх власного доброзичливого ставлення до багатих людей вищий, ніж у представників першого типу і нижчий, у порівнянні з представниками третього.
У «прагматично-реалістичного» типу студентів найвищі, порівняно з іншими типами, оцінки власних можливостей в підвищенні доходів сім'ї, ставлення членів сім'ї та друзів до ведення приватного бізнесу, ступеня інтересу до стану справ в економіці країни і міста, бажання мати друзів із певної соціально-економічної групи, цінності «матеріальної забезпеченості».
У них найнижчі оцінки бажаного щомісячного доходу на поточний момент, вони найменш схвально ставляться до економічних змін, які відбуваються в країні і найменше цінують «багатство» як термінальну життєву цінність. Серед представників другого типу найбільше таких, які вважають, що більшість людей бажають бути власником золота, коштовностей, твердої валюти, а власником, в першу чергу, можна вважати людину, у якої є нерухомість, що приносить дохід.
Серед них найбільше таких, що бережливо ставляться тільки до свого майна, на відміну від державного, а оптимальними способами підвищення рівня доходів для них є пошук нової високооплачуваної роботи і, навіть, започаткування власного бізнесу, які бажають працювати в товаристві з обмеженою відповідальністю, змогли б повністю забезпечити своє майбутнє (за умови докладання максимуму зусиль), іноді конкурують, іноді не конкурують, для яких основна функція конкуренції - можливість бути незалежним.
У групі представників третього типу студентів, «амбіційно- романтичного», більше тих, що навчаються за фахом «Фізична реабілітація» і «Спорт», середніх за віком, жінок, навчаються за «контрактом», працюють та матеріально забезпечуються самостійно або переважно самостійно.
До цього типу увійшли студенти з найвищими оцінками можливостей підвищити власні доходи, суб'єктивної важливості грошей і сили бажання їх мати, доброзичливого ставлення до багатих людей. Рівень доброзичливого ставлення до бідних у них такий же, як і у студентів другого типу.
Рівень власного матеріального благополуччя, ділової активності, ступінь реального економічного ризику на поточний момент і ступінь власного бажання йти на економічний ризик заради підвищення доходів вони оцінюють вище, ніж представники першого типу і нижче, ніж представники другого. У студентів «амбіційно-романтичного» типу найвищі соціально-рефлексивні оцінки ставлення більшості людей до багатих людей, оптимального ступеня власного економічного ризику та «власності», як життєвої цінності. У них більш високі, порівняно із першим типом, і більш низькі, порівняно із другим типом оцінки міри інтересу до стану справ в економіці країни та міста. По жодному із параметрів порівняння представники третього типу не мають найнижчих оцінок.
Серед представників третього типу найбільше таких студентів, які вважають, що власником можна вважати людину, у якої є приватне підприємство, для яких підвищення рівня доходів на поточний момент полягає у пошуку додаткової роботи. Вони надають перевагу працювати в спільному підприємстві, за умови докладання максимуму зусиль, змогли б забезпечити себе і свою сім'ю всім необхідним, їм подобається змагатися з людьми, а конкуренція для них - це реалізація свого творчого потенціалу. Для цього типу студентів характерний високий рівень економічних домагань та очікувань (амбітність) і деклароване ставлення до економічної сфери життя, як арени змагання та самореалізації (романтизм).
Особливості типів економічної свідомості студентів важливо враховувати у програмах економічного виховання студентів.
Висновки
1. Узагальнений аналіз змісту структурних компонентів економічної свідомості студентів засвідчив її суперечливість. Ця суперечливість виявляється в тому, що одна частина змінних відображає особливості людини ринкової економіки, а інша - архетипи старого суспільства. Взаємозв'язок компонентів всієї структури економічної свідомості, утворюючи певну конфігурацію компонентів, визначає внутрішнє джерело розвитку економічної свідомості, її загальну характеристику.
2. В результаті процедури факторизації та кластеризації змінних, що характеризують особливості змістовних характеристик структурних складових економічної свідомості визначено наступні типи економічної свідомості студентів досліджуваної вибірки: пасивно-споглядацький (43,1%), прагматично-реалістичний (31,4%) та амбіційно-романтичний( 25,5%).
3. Визначено відмінності між різними типами економічної свідомості студентів в залежності від їх професійного навчання. Доведено, що в найменшій мірі економічна свідомість розвинена у студентів «пасивно-споглядацького» типу, що навчаються на факультеті «Фізичне виховання». Для студентів, що навчаються на факультеті «Спорт» та «Здоров'я людини і туризм», характерним є «прагматично-реалістичний» та «амбіційно-романтичний» типи економічної свідомості.
4. Проведене дослідження особливостей економічної свідомості студентів, які навчаються за спеціальностями фізкультури і спорту, показує необхідність розробки спеціальних програм цілеспрямованого впливу на розвиток економічної свідомості студентської молоді.
Список використаних джерел
економічний свідомість студент спорт
1. Журавлеёв А. Л., Программа социально - психологического исследования экономического сознания личности / А. Л. Журавлев, Н. А. Журавлёва // Современная психология: Состояние и перспективы исследований. Часть 5.Программы и методики психологического исследования личности и группы: Материалы юбилейной научной конференции ИП РАН, 2829 января 2002 г. - М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2002. - С.11-42.
2. Журавлев А. Л. Экономическое самоопределение: Теория и эмпирическое исследование/ А. Л. Журавлев, А. Б. Купрей- ченко. - М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. - 480 с.
3. Москаленко В. В. Проблема індивідного та надіндивідного в дослідженні соціалізації особистості/ В. В. Москаленко // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфріє- вої. - Вип. 20.- Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2013. - С. 438-449.
4. Соціально-психологічні проблеми становлення суб'єкта економічної соціалізації: монографія/ [Т. В. Говорун, Р. М. Дем- бицька, І. К. Зубіашвілі та ін.]; за наук. редакцією В. В. Москаленко.- Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. - 205 с.
Spysok vykorystanyh dzherel
1. Zhuravlev A. L. Programma social'no - psihologicheskogo issledovanija jekonomicheskogo soznanija lichnosti / A. L. Zhuravlev, N. A. Zhuravleva // Sovremennaja psihologija: Sostojanije i perspektivy issledovanij. Chast' 5. Programmy i metodiki psihologicheskogo issledovanija lichnosti i gruppy: Materialy jubilejnoj nauchnoj konferencii IP RAN, 28-29 janvarja 2002 g. - M.: Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2002. - S.11 - 42.
2. Zhuravlev A. L. Jekonomicheskoe samoopredelenie: Teorija i jempiricheskoe issledovanie/ A. L. Zhuravlev, A. B. Kup- rejchenko. - M.: Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2007. - 480 s.
3. Moskalenko V. V. Problema mdrvldnogo ta nadmdrvldnogo v dosHdzhenrn soria^ac^ osobistosti / V. V. Moskalenko // Problemi suchasnoji psihologrji: ZWrnik naukovih prac' Kam'janec'-PodH's'kogo narional'nogo urnversitetu ^ern Ivana Ogtenka, Institutu psihologii ^ern G. S. Kostjuka NAPN Ukrajini / Za red. S. D. Maksimenka, L. A. Onufrrjevoji. - Vip. 20.- Kam'janec'-PodH's'kij: Akstoma, 2013. - S. 438-449.
4. So^al^o-psi^^g!^^ problemi stanovlennja sub'jekta ekonomtehnoji soria^ac^: monografrja/ [T. V. Govorun, R. M. Dembic'ka, I. K. Zubiashvili ta іп.]; za nauk. redakcrjeju V. V. Moskalenko.- Krovograd: Imeks-LTD, 2012.- 205 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.
курсовая работа [363,9 K], добавлен 19.06.2011- Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як фактор цілісного формування особистості
Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як психолого-педагогічна проблема, особливості його реалізації в умовах сучасного вищого закладу. Функціональна модель та цілі екологічного виховання і освіти студентів біологічного факультету.
дипломная работа [167,4 K], добавлен 19.05.2013 Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Особливості економічного виховання, його актуальність, передумови та зміст. Формування свідомості особистості як ефективний метод економічного виховання, основні засоби його реалізації. Розробка сценарію виховного заходу з економіки "Брейн-ринг".
контрольная работа [29,7 K], добавлен 08.06.2011Умови формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання. Сутність, зміст, структуру культури здоров'я студентів. Необхідність застосування оздоровчих технологій. Критерії, показники й рівні сформованості культури здоров'я студентів.
статья [27,4 K], добавлен 15.01.2018Аналіз педагогічних праць з правового виховання. Форми правової свідомості. Необхідність та ефективність юридичного виховання в сучасній загальноосвітній школі. Шляхи формування правосвідомості та культури особистості. Зміст виховного заходу "Закон і ми".
курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.10.2010Професійно-прикладна фізична підготовка як соціально-економічна проблема. Фізичний розвиток учнів 16-18 років, його вплив на професійне становлення фахівця. Методика фізичного виховання учнів, що навчаються у професійно-технічних навчальних закладах.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 03.08.2012Огляд теорій, видів і форм пам'яті в психології студентів, визначення місця пам'яті у процесі їх навчання. Запам'ятовування, відтворення та забування. Можливість цілеспрямованого розвитку пам'яті у навчальній діяльності. Індивідуальні особливості пам'яті.
курсовая работа [540,4 K], добавлен 02.11.2013Методика формування всебічно розвиненої особистості майбутнього фахівця під час його перебування у вузі, значення для виховання студентів та в подальшому існування держави. Шляхи виховання в молоді моральних якостей, необхідних для життя в суспільстві.
реферат [15,1 K], добавлен 16.01.2010Сутність і структура самостійної роботи студентів в умовах особистісно-орієнтованого навчання, її форми, види, типи. Педагогічні аспекти розробки методики організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Педагогіка" у вищому навчальному закладі.
курсовая работа [86,9 K], добавлен 09.11.2010Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010Національне виховання – джерело особистісного розвитку дитини. Використання краєзнавчого матеріалу в процесі розвитку національної свідомості учнів. Проблема національно–патріотичного виховання. Формування громадянина, вивчення фольклору українців.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 27.01.2014Особливості впливу активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів вищих навчальних закладів. Характеристика місця і сутності змагальних методів навчання у системі активних методів навчання при вивченні курсу "Політична економія".
курсовая работа [42,1 K], добавлен 30.01.2010Формування економічної культури студентів як педагогічна проблема. Зміст і структура економічної культури майбутнього фахівця. Характеристика цільового, мотиваційного та когнітивного елементів аксіологічного компоненту виробничо-педагогічної культури.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 21.10.2016Сутність гендерного вимірювання в освіті. Теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов ґендерного виховання учнів ПТНЗ методом формування свідомості. Основи діагностики і вплив методу формування свідомості на гендерне виховання.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 27.03.2012Впровадження інноваційних технологій у систему фізичного виховання студентів України. Вивчення форм і методів фізичного виховання у провідних країнах світу. Аналіз причин необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання студентів.
статья [28,9 K], добавлен 15.01.2018Зміст навчання технічно обдарованих студентів у ВНЗ Німеччини за збагаченими навчальними планами і програмами. Досвід використання стратегії прискорення німецьких ВНЗ щодо організації навчання. Умови ефективного запозичення німецької позитивної практики.
автореферат [77,6 K], добавлен 04.04.2009Методика практичної підготовки студентів аграрних ВУЗів: зміст, форми, методи практичного навчання, фактори, що впливають на його ефективність. Планування і організація практичного навчання студентів у процесі вивчення предмету "Механізація тваринництва".
магистерская работа [2,5 M], добавлен 16.05.2010Комплексна оцінка стану здоров'я школярів. Форми проведення фізичних занять. Рекомендації з фізичного виховання школярів. Проведення занять лікувальною фізкультурою в спеціальній медичній групі та її комплектування. Організація та планування занять.
реферат [30,8 K], добавлен 16.10.2011Історична свідомість як складова суспільної свідомості людини. Визначити основні напрями формування історичної свідомості учнів. Чим можна пояснити існування різних підходів до класифікації методів навчання історії. Класифікація засобів навчання історії.
реферат [23,9 K], добавлен 15.06.2010
