Особливості інтелектуального ставлення до здорового способу життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості інтелектуального ставлення до здорового способу життя

М.О. Марценюк

marcenuk.marina@ukr.net

Martseniuk M.O. Peculiarities of intellectual attitude to the healthy way of life/ M.O. Martseniuk // Problems of Modern Psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine / edited by S.D.Maksymenko, L.A.Onufriieva. - Issue 25. - Kamianets-Podilsky: Aksioma, 2014. - Р. 242-254.

М.О.Марценюк. Особливості інтелектуального ставлення до здо-рового способу життя. В статті описуються свідомі та неусвідомлювані (валеоустановки) ставлення до здорового способу життя.Розглядається і надається визначення валеоустановок, висвітлюються їх складові: ког- нітивний компонент, емоційно-оцінковий та поведінковий компоненти. Аналізуються сучасні наукові дослідження проблеми психологічних особливостей розвитку інтелектуального ставлення до здоров'я та здоро-вого способу життя. Було здійснено аналіз робіт низки авторів: О.В. Вод- нєвої, Т.В. Сущенко, В.С. Кучменко, В.Н. Беленова, З.А. Чайнікова, Л.Н. Овчиннікової. Аналіз робіт цих авторів дозволив виділити ряд осо-бливостей по-перше, всі названі автори формулюють проблему цінніс-ного ставлення до здоров'я і здорового способу життя як проблему його формування;по-друге, окремі автори формулюють проблему як пробле-му формування ціннісного ставлення до здорового способу життя, а не до здоров'я; по-третє, у всіх випадках формування ціннісного ставлення до здоров'я і здорового способу життя автори виходять з уявлень про струк-турні компоненти ставлення до здоров'я;по-четверте, у названих авторів виявляється подвійність позиції щодо того, чи може здоров'я виступати як термінальна цінність; по-п'яте, всі перераховані автори аналізують проблему формування ціннісного ставлення до здоров'я з погляду педа-гогіки; по-шосте, роботи вказаних авторів присвячені формуванню цін-нісного ставлення до здоров'я у різних соціальних груп: у дошкільників, школярів, педагогів вищої школи, керівників освітніх установ, майбут-ніх вчителів. На основі узагальнення теоретичних даних робляться ви-сновки, які стосуються психологічної природи, механізмів та функцій ціннісного ставлення до здорового способу життя.

Ключові слова: ставлення, валеоустановка, цінності, здоров'я, здо-ровий спосіб життя, формування, розвиток.

М.А.Марценюк. Особенности интеллектуального отношения к здоровому способу жизни. В статье описываются сознательные и неосознаваемые (валеоустановки) отношения к здоровому образу жиз-ни. Освещается и дается определение валеоустановок, рассматрива-ются их составляющие: когнитивный, эмоционально-оценочный и поведенческий компоненты.Анализируются современные научные ис-следования проблемы психологических особенностей развития интел-лектуального отношения к здоровью и здоровому способу жизни. Был осуществлён анализ работ ряда авторов: О.В.Водневой, Т.В. Сущенко, В.С.Кучменко, В.Н.Беленова, З.А.Чайникова, Л.Н.Овчинниковой. Анализ работ этих авторов позволил выделить ряд особенностей, а имен-но: во-первых, все названые авторы формулируют проблему ценностно-го отношения к здоровью и здорового способа жизни как проблему его формирования; во-вторых, отдельные авторы формулируют проблему как формирования ценностного отношения к здоровому способу жизни, а не к здоровью; в третьих, во всех случаях формирование ценностного отношения к здоровью и здоровому способу жизни авторы исходят от представлений про структурные компоненты отношения к здоровью; в четвёртых, у названых авторов проявляется двойственность позиции, относительно того, может ли здоровье выступать как терминальная цен-ность; в пятых, все перечисленные авторы анализируют проблему фор-мирования ценностного отношения к здоровью с позиции педагогики; в шестых, работы рассматриваемых авторов посвящены формированию ценностного отношения к здоровью в различных социальных группах: у дошкольников, у школьников, у педагогов высшей школы, у руково-дителей образовательных учреждений, у будущих учителей. На основе обобщения теоретических данных формулируются выводы, которые ка-саются психологической природы, механизмов и функций ценностного отношения к здоровому образу жизни.

Ключевые слова: отношение, валеоустановка, ценности, здоровье, здоровый образ жизни, формирование, развитие.

Постановка проблеми. Визнання рoлі здoрoв'я нaсeлeння як стратегічного пoтeнціaлу, чинника національної 6єзпєки, стaбільнoсті і благополуччя суспільства робить актуальним пошук шляхів і методів фoрмувaння культури здoрoв'я. Нє дивлячись на oкрeмі позитивні тенденції, показники здoрoв'я в цілoму знaхoдяться на низькому рівні. Тому в даний час стaє всє більш значущим посилення профілактичної рoбoти серед нaсeлeння, заснованої на пріоритеті здорового спoсoбу життя.

Дoсліджeння низки вчєних (О.В.Бєлoкoня, М.П. Борові- кової, С.М. Щeрбaк, М.П. Щeрбaкa тa ін.) пoкaзують, що за oстaнні 10 рoків позитивної динaміки в здоров'ї дітєй і мoлoді не спoстeрігaється. У свою чєргу мeдицинa, пoкликaнa прoявляти турбoту про здoрoв'я людини, в сучасних умoвaх нє здaтнa пoдoлaти існуючу кризу. Сьогодні медицина розглядає як об'єкт вже хвору людину, будучи медициною «хвороб і симптомів». Мета такої медицини - зняти об'єктивно існуючі симптоми. Подібний підхід приводить до формування «панацейної» психології, психології «пігулки». Тому, проблема здоров'я не просто існує, а як ніколи актуальна.

У зв'язку з критичною ситуацією, що склалася, обговорю-вана проблема повинна бути заявлена як проблема збереження (підтримка наявного рівня ресурсів організму) і зміцнення (поліпшення ресурсів організму) здоров'я.

Аналіз досліджень і публікацій. Оцінюючи стан наукової розробленості проблеми, слід констатувати значну кількість робіт, що представляють психолого-педагогічний і акмеологічний напрями досліджень з даної тематики. Є чимало досліджень, присвячених формуванню здорового способу життя на всіх етапах навчання і виховання молодого покоління (Р.І. Айзман, 1.1.

Брехман, О.М. Вайнер, Г.К. Зайцев, О.М. Казін, В.П. Казначєєв, В.В. Колбанов, Г.А. Кураєв, Ю.П. Лісицин, С.Д. Максименко, Л. В. Міхєєва, В. І. Слобод яник та ін.). Д oсліджeнню aкмeoлoгічних аспектів формування здорового способу життя присвячєно роботи Т.В. Карасевої, В.М. Максимової, Н.М. Полетаєвої. Вивчєнню про6лєми ціннісного ставлення до здоров'я присвяче-ні досліджєння Г.К. Зайцева, Л.С. Овчинникової, О.В. Водневої, В.С. Кучменко, В.М. Беленовата ін. Разом з тим накопичений досвід вивчення проблеми залишає відкритими питання, що стосуються механізму психологічних складових (внутріш- ньоособистісних умов і засобів) розвитку ціннісного ставлен-ня до здоров'я. Рішення поставлених питань є необхідним для ефективногоздійснення процес у розвитку ціннісного ставлення до здоров'я.

Мета статті - проаналізувати особливості розвитку інтелек-туального ставлення до здоров'я, висвітлення питань, що стосу-ються психологічної суті, механізмів, внутріособистісних умов і засобів розвитку ціннісного ставлення до здоров'я.

Виклад основного матеріалу. Ставлення до здоров'я іноді позначають терміном «валеоустановка». Проте, якщо поняття «установка» застосовувати в тому початковому сенсі, який воно набуло в класичних експериментах Д.М. Узнадзе, то йдеться про «цілісний стан суб'єкта», який не є свідомим, але являє собою «своєрідну тенденцію до певного змісту свідомості» [8]. Тут має місце не просто що-небудь зі змісту психічного життя, а «момент його динамічної визначеності», тобто спрямованості на певну активність. Відповідно, валеоустановка визначає особистість в її спрямованості на підтримку здоров'я і подолання хвороби; вона характеризується готовністю до певного способу сприйнят-тя, ставлення і реагування в ситуаціях, що зачіпають здоров'я суб'єкта.

Як вказує В.М. М'ясіщев, установка (динамічний стереотип) повністю визначається минулим досвідом. «Свідоме ставлення, зростаючи з минулого, орієнтується на перспективи майбутньо-го. Тому ні зі стереотипом, ні з установкою його ототожнювати не можна» [6, с. 32].

Виходячи із вищезазначеного, валеоустановку можна визна-чити як психічне утворення, що включає три компоненти, відпо-відні, але не ідентичні за змістом складовим в структурі свідомо-го ставлення:

1) когнітивний - уявлення про здоров'я (здоровий спосіб життя) і про хворобу;

2) емоційно-оцінковий - емоційне ставлення до проблем здоров'я і хвороби, їх суб'єктивна оцінка;

3) поведінковий - стереотипи поведінки, направлені на під-тримку здоров'я і подолання хвороби [3].

Отже, існують два взаємопов'язані види суб'єктивного ставлення до здоров'я: усвідомлене (свідоме) і неусвідомлене (валеоустановка). Досліджуючи проблему розвитку ціннісного ставлення до здоров'я, ми ведемо мову про розвиток свідомого ставлення, розглядаючи існуючі установки особистості як одну з умов, що визначають ефективність вказаного процесу. здоровий валеоустановка психологічний

Проблемі ціннісного ставлення до здоров'я і здорового спо-собу життя присвячено дисертаційні дослідження О.В. Воднєвої, Т.В. Сущенко, В.С. Кучменко, В.Н. Беленова, З.А. Чайнікова, Л.Н. Овчиннікової. Аналіз робіт цих авторів дозволив виділити низку особливостей, що нас цікавили.

По-перше, всі названі автори формулюють проблему цін-нісного ставлення до здоров'я і здорового способу життя як про-блему його формування. Ми формулюємо цю ж проблему як проблему розвитку ціннісного ставлення до здоров'я. Виявлена відмінність потребує пояснень. Оскільки формування - це суб- категорія розвитку, яка застосовується до соціально-культурних структур і являє собою оформлення (набуття форми) та вдоско-налення (набуття досконалого образу) [7], то терміни «формуван-ня» та «розвиток» не суперечать одне одному. Однак викликає подив той факт, що ні в одній із вказаних робіт ми не зустріли ні визначення терміна «формування», ні позиції авторів щодо спів-відношення термінів «формування» та «розвиток».

По-друге, окремі автори (С.А. Чайніков і Л.Н. Овчинніко- ва) формулюють проблему як проблему формування ціннісного ставлення до здорового способу життя, а не до здоров'я. Як за-значає Л.Н. Овчиннікова, здоровий спосіб життя - це одночас-но і термінальна (ініціює становлення потреб в здоровому жит-ті), і інструментальна цінність (служить засобом збереження здоров'я). А подібна подвійність, на її думку, підтверджує мож-ливість переходу цінностей-цілей в цінності-засоби, і навпаки, описану В.П. Бездуховим [1]. Ми в даному випадку поділяємо думку В.Н. Беленова, яка полягає в тому, що формування потре-би в здоровому способі життя відбувається в процесі реалізації ціннісного ставлення до здоров'я [2]. Здоровий спосіб життя - це прояв ціннісного ставлення до здоров'я, інструмент досягнення здоров'я, і він не може розглядатися як термінальна цінність. Тому мова піде про розвиток ціннісного ставлення до здоров'я.

Унаслідок першочерговості ціннісного ставлення до здоров'я, а не до здорового способу життя, не обґрунтовані, на наш погляд, і твердження С.А. Чайнікова про те, що аксіологічна функція здо-рового способу життя реалізується не безпосередньо, а опосеред-ковано через систему установок і особистісних відносин [9].

По-третє, у всіх випадках формування ціннісного ставлення до здоров'я і здорового способу життя автори виходять з уявлень про структурні компоненти ставлення до здоров'я. На наш по-гляд, проблему розвитку ціннісного ставлення до здоров'я необ-хідно розглядати на рівні підструктур свідомості, які визнача-ють поведінку.

По-четверте, у названих авторів виявляється подвійність позиції щодо того, чи може здоров'я виступати як термінальна цінність. Так, наприклад, В.Н. Беленов дотримується думки П.В. Бундзена і вважає, що здоров'я, хоч і є вищою цінністю, але не може бути метою (самоціллю) життя. Л.Н. Овчиннікова, згідно з методикою «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, який є ав-тором класифікації цінностей, розуміє здоров'я як термінальну цінність і відзначає за наслідками дослідження низький рівень представленості здоров'я в списку термінальних цінностей. На нашу думку, здоров'я повинне бути однією з головних цілей в житті, самоціллю. Інакше здоров'я використовуватиметься як засіб (а не буде виступати умовою, як указує В.Н. Беленов) до-сягнення решти всіх значущих цінностей і ставлення до нього не буде ціннісним.

По-п'яте, всі перераховані автори аналізують проблему фор-мування ціннісного ставлення до здоров'я з погляду педагогіки. Тому, не дивлячись на накопичений досвід вивчення ціннісного ставлення до здоров'я, як і раніше, відсутні чіткі уявлення про психологічні складові вказаного процесу. В більшості випадків автори зупиняються на психологічних уявленнях про структуру ставлення до здоров'я і філософській концепції ціннісного став-лення М.С. Кагана [5]. Причому в дисертації В.Н. Беленова при-сутня навіть спроба оцінити інтегральне розуміння ціннісного ставлення як світогляду (М.С. Каган) з позицій структурних ком-понентів кожного конкретного ставлення, що розкриває нерозу-міння автором і однієї, і іншої теорії. Викликає сумнів і наведе-ний В.Н. Беленовим перелік цінностей, які створюють здоров'я (наприклад, матеріальні, фізичні), оскільки названі цінності іс-нують і самі по собі. Хоча, можливо, поясненням застосування терміна «створюють» є згода автора з критеріями «важливості» і «достовірності» цінності Парсонса. Ми абсолютно погоджуємося із ствердженням необхідності для зміни ставлення до здоров'я такої діяльності, яка припускає участь досліджуваного в діяль-ності як повноправного суб'єкта педагогічного процесу, оскіль-ки саме така діяльність супроводжується напруженою роботою його свідомості (В.Н. Беленов, В.С. Кучменко). Виявлені в до-слідженнях Л.Н. Овчиннікової і О.В. Водневої педагогічні умови формування ціннісного ставлення до здоров'я - це, по суті спра-ви, характеристики, яким, на думку авторів, повинні відповіда-ти засоби ефективного формування вказаного ставлення. Визна-ючи той факт, що умови, що впливають на ефективність процесу розвитку ціннісного ставлення до здоров'я, повинні враховува-тися при розробці засобів його розвитку, ми вважаємо, що кожна умова вимагає самостійного експериментального вивчення.

По-шосте, роботи вказаних авторів присвячені формуванню ціннісного ставлення до здоров'я у різних соціальних груп: у до-шкільників (О.В. Воднева), у школярів (О.В. Воднева, В.С. Куч-менко, В.Н. Беленов), у педагогів вищої школи (З. А. Чайніков), у керівників освітніх установ (Т.В. Сущенко), у майбутніх вчите-лів (Л.Н. Овчиннікова). Найбільший інтерес для нас становить дисертаційне дослідження Л.Н. Овчиннікової «Формування цін-нісного ставлення до здорового способу життя майбутнього педа-гога» як досвід вивчення даної проблеми. Разом з уже вищезаз-наченими розбіжностями з автором в думках, зокрема такими, що стосуються розуміння здорового способу життя як самостій-ної цінності і опису умов формування ціннісного ставлення до здоров'я, можуть бути відмічені ще деякі питання.

У роботі Л.Н. Овчиннікової поставлена мета виявлення, ви-значення і обґрунтування умов формування ціннісного ставлен-ня до здорового способу життя у майбутнього педагога і розробка технологічної моделі процесу. Проте, на наш погляд, умови - це складова частина моделі, що розробляється, що і підтверджує по-дальший її опис автором. Згідно пропозиції автора, технологічна модель повинна передбачати систему показників сформованості ціннісного ставлення до здорового способу життя у майбутнього педагога, розподілених за трьома рівнями: низькому, середньо-му і високому. Показником високого рівня сформованості пове- дінкового компонента, на думку Л.Н. Овчиннікової, може слу-гувати зміна хоча би одного компонента поведінки, зафіксована за наслідками анкетування (питання: «Чи змінювалася якось Ваша поведінка?»), а показником середнього рівня сформованос- ті може виступити невдала спроба зміни поведінки. Оцінюючи отримані зміни на підставі виділених показників, автор робить висновок про те, що в більшості випадків після експерименту досліджувані мають середній рівень сформованості ціннісного ставлення до здоров'я.

Формування - це субкатегорія розвитку, а розвиток при-пускає акт розвитку, який або здійснюється (тоді ставлення до здоров'я стає ціннісним), або не відбувається (тоді ставлення до здоров'я не є ціннісним) [6]. Виходячи з цієї точки зору, ви-ділення низького, середнього і високого рівнів сформованості ціннісного ставлення саме по собі не правомірне. У такому разі можна вести мову або про сформованість ціннісного ставлення до здоров'я (стадіальний розвиток), або про накопичення позитив-них змін, які передують акту розвитку, переходу на нову стадію (функціональний розвиток).

Якщо все ж таки припустити, що виділення рівнів сформова-ності ціннісного ставлення до здоров'я може мати місце, вибрані автором показники не відповідають описаним рівням сформова- ності ціннісного ставлення до здоров'я, оскільки зміна одного компонента поведінки не може свічити про високий рівень сфор- мованості ціннісного ставлення до здоров'я, а невдала спроба зміни поведінки - свідченням середнього рівня сформованості. Отже, внаслідок «заниження» показників отримано необ'єктивні «завищені», хоч і статистично підтверджені результати. Спра-ведливіше було б по завершенню експерименту оцінювати не змі-ну рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров'я, а від-значати наявність позитивних змін в структурних компонентах ставлення до здоров'я. Розвиток ціннісного ставлення до здоров'я - тривалий, складний процес, який не може бути ефективно здій-снений в результаті нетривалого експерименту.

Підводячи підсумок аналізу сучасних дисертаційних дослі-джень (2001-2004 рр.), присвячених проблемі розвитку цінніс-ного ставлення до здоров'я і здорового способу життя, необхідно відзначити невисвітленість питання про психологічну сутність вказаного процесу, недостатнє розкриття механізмів і засобів розвитку ціннісного ставлення до здоров'я, неповне експеримен-тальне вивчення умов його розвитку, що свідчить про важливість вивчення психологічних складових даного процесу, підтверджує актуальність цього дослідження і обґрунтовує його мету.

Розвиток є процес якісних змін існуючої реальності [7], пе-рехід з одного стану в інший, більш досконалий.

Розвиток ціннісного ставлення до здоров'я передусім при-пускає зміну вже існуючого ставлення, тому нами розроблена схема зміни ставлення до здоров'я.

Початкове ставлення особистості до здоров'я визначається системою потреб, що склалася, індивідуальними характеристи-ками, а також засвоєними традиціями, нормами, цінностями і характеризується використанням звичних для людини способів поведінки в області здоров'я. Звичній поведінці відповідає звич-не перебування організму на фізичному й емоційному рівнях. Під дією зовнішніх (спрямована або неспрямована соціальна дія, невідомі раніше явища світу і інші чинники) або внутріш-ніх (зміна стану здоров'я) причин може відбуватися зміна в под-структурах свідомості, що визначають поведінку. У такому разі людина переживає відчуття дискомфорту і прагне повернутися до звичного стану, тому проводиться пошук причин ситуації, що виникла: аналізу піддаються інформація, що надійшла, звичні способи поведінки, початкове ставлення до здоров'я і чинники, які його визначають.

У результаті описаної діяльності може змінитися ставлення особистості до здоров'я. Проте підструктура ставлень надзви-чайно стійка, тому часто ставлення залишається незмінним, а, отже, здійснюється повернення до звичних способів поведінки. Стійкість підструктури ставлень підтримується дією механізму знецінення інформації, що надходить. Якщо зміна ставлення до здоров'я все ж таки відбулася, вона призводить до зміни поведін-ки в позитивну або в негативну сторону. Змінюючи поведінку, людина застосовує нові способи поведінки. Ці способи можуть стати звичними (ця форма поведінки може фіксуватися як своя власна).

Зовнішні і внутрішні причини, що змінюють стан організму, багатоманітні, тому процес усвідомлення власного стану і ана-лізу його причин може протікати у кожної людини нескінченну кількість разів. І лише сукупний результат багаторазових повто-рень цього процесу визначає ставлення особистості до здоров'я в цілому. Отже, ставлення до здоров'я складається поступово, протягом тривалого проміжку часу.

Інтелектуальне ставлення до здоров'я є складним психічним новоутворенням, що характеризується сформованістю знань і уявлень про здоров'я як про цінність, позитивною валеологіч- ною активністю, усвідомленістю ставлення до здоров'я, термі-нальним характером цінності здоров'я, сформованістю умінь і навиків збереження та зміцнення здоров'я, тривалою позитив-ною зміною поведінки.

Наведена вище схема дозволила нам виявити й описати пси-хологічну сутність, механізм і психологічні складові розвитку ціннісного ставлення до здоров'я (внутрішньоособистісні умови і засоби процесу, що вивчається).

Психологічна сутність процесу розвитку інтелектуального ставлення до здоров'я полягає в багаторазовому повторенні по-слідовних змін на рівні свідомості і поведінки особистості:

- зміни в підструктурах свідомості, що визначають поведін-ку;

- зміна стану організму на емоційному рівні;

- усвідомлення власного стану і пошук його причин;

- позитивна зміна ставлення до здоров'я;

- позитивна зміна поведінки в галузі здоров'я;

- використання нових позитивних способів поведінки;

- перетворення нових способів поведінки на звичні.

Механізмом розвитку ціннісного ставлення до здоров'я є ці-леспрямована активна діяльність суб'єкта по вирішенню проти-річчя між усвідомленням цінності здоров'я і реальною поведін-кою. Дія вказаного механізму опосередкована психологічними складовими (внутріособистісними умовами і засобами) розвитку ціннісного ставлення до здоров'я. Внутріособистісними умова-ми, що впливають на результат розвитку ціннісного ставлення до здоров'я, виступають індивідуальні характеристики (рівень суб'єктивного контролю, самооцінка, рівень домагань, мотивація до успіху і уникнення невдач) як основа своєрідності реакції осо-бистості на дії ззовні; потреби (в першу чергу, потреба в здоров'ї) як форма зв'язку організму із зовнішнім світом; засвоєні норми, цінності і еталони як складові минулого досвіду особистості, що визначають специфіку початкового ставлення до здоров'я.

Засобами розвитку інтелектуального ставлення до здоров'я є спрямовані соціальні дії, що полягають в наданні досліджува-ним значущої інформації про здоров'я. Критеріями вибору зміс-ту інформації є відповідність специфіці потреби в здоров'ї даної групи досліджуваних і можливість використання в майбутній професійній діяльності. Способом, що підвищує значущість отримуваної інформації, виступає активізація діяльності дослі-джуваних, спрямована на самопізнання, рефлексію, розширен-ня уявлень про обрану професію, колективна й індивідуальна творчість через використання інтерактивних методів.

Висновок. Отже, здійснений нами аналіз уможливвив такі висновки:

1. Позитивне наукове визначення здоров'я як комплексного поняття слід шукати виходячи з такого розуміння здоров'я, яке є єдністю двох підходів: адаптаційного підходу, який спирається на компенсаторні можливості організму, і креативного підходу, який випливає з системи цінностей людини (як центральних орі-єнтирів її поведінки). В умовах кризи культури і суспільства, що склалися в сучасній Україні, особливо актуальна розробка цін-нісних відносин і в цілому аксіологічного підходу в дослідженні здоров'я.

2. З погляду психологічного підходу проблема збереження і зміцнення здоров'я - це проблема розвитку ціннісного ставлен-ня особистості до власного здоров'я, яке є складним психічним новоутворенням, що сприяє тривалим позитивним змінам пове-дінки. Важливою ланкою розвитку такого ставлення особистості до власного здоров'я виступає кожний конкретно узятий вчи-тель як провідник ціннісного ставлення до здоров'я.

3. Розвиток інтелектуального ставлення до здоров'я - три-валий, складний процес, який полягає в багаторазовому по-слідовному повторенні змін на рівні свідомості і поведінки осо-бистості. Одним із центральних механізмів процесу розвитку ціннісного ставлення до здоров'я виступає самостійна активна діяльність суб'єкта з подолання суперечності між усвідомлен-ням цінності здоров'я і реальною поведінкою, опосередкована впливом психологічних складових.

4. Психологічними складовими розвитку інтелектуального ставлення до здоров'я виступають внутрішньоособистісні умови: індивідуальні характеристики, система потреб, засвоєні норми, цінності й еталони і засоби розвитку, а також спрямовані соці-альні дії, що полягають в наданні досліджуваних значущої ін-формації про здоров'я.

Список використаних джерел

1. Бездухов В.П. Ценностный подход к формированию педа-гогической направленности студента - будущего учителя / В.П. Бездухов, А.В.Бездухов. - Самара: Изд-во СамГПУ, 2000. - 185 с.

2. Бе ленов В.Н. Формирование ценностного отношения стар-шеклассников к здоровью в процессе физического воспита-ния: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01/В.Н.Беленов. - Сама-ра, 2000. - 163 с.

3. Васильева О.С. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки / О.С.Васильева, Ф.Р.Филатов. - М.: Академия, 2001. - 462 с.

4. Іванашко О.Є. Психологічний аналіз усвідомлення здорово-го способу життя дітьми дошкільного віку: Дис.канд. психол. наук: 10.00.07/О.Є.Іванашко; Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2001. - 221 арк.

Каган М.С. Философская теория ценности /М.С.Каган. - СПб.: Питер, 1997. - 205 с.

Мясищев В.Н. Психология отношений: избранные психо-логические труды / Под ред. А. А. Бодалева. - М.: Изд-во института практич. психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1995. - 356 с.

Слободчиков В. И. Основы психологической антропологии. Психология развития человека: Развитие субъективной ре-альности в онтогенезе / В.И.Слободчиков, Е.И.Исаев - М.: Школьная пресса, 2000. - 416 с.

Узнадзе Д.Н. Психология установки/Д.Н.Узнадзе. - СПб.: Питер, 2001. - 416 с.

Чайников С. А. Формирование ценностного отношения к здоровому образу жизни педагогов высшей школы в усло-виях Кольского Севера: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / С.А.Чайников. - Мурманск, 2004. - 160 с.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Bezduhov V.P. Tsennostniy podhod k formirovaniyu peda- gogycheskoy napravlennosty studenta - bydyshchego ychitelya / V. Bezduhov, A.V.Bezduhov. - Samara: Izd. SamHPU, 2000. - 185 p.

2. Belenov V.N. Formirovanie tsennostnoho otnoshenija star- sheklassnykov k zdoroviyu v processe fyzycheskoho vospitanija: Dis. ... candidate. ped. nayk 13.00.01/ V.N. Belenov. - Samara, 2000. - 163 p.

3. Vasiliev O.S. Psychologiya zdoroviya cheloveka: etaloni, predstavleniya, ystanovki / O.S.Vasyleva, F.R.Fylatov. - Moscow: Academy, 2001. - 462 p.

4. Ivanashko O.Je. Psyhologichnyj analiz usvidomlennja zdorovogo sposobu zhyttja dit'my doshkil'nogo viku: Dys. kand. psyhol. nauk: 10.00.07/O.Je. Ivanashko;Volyns'kyj derzh. un-tim. Lesi Ukrai'nky. - Luc'k, 2001. - 221 ark.

5. Kagan M.S. Fylosofskaya teoriya tsennosti / M.S.Kahan. - SPB.: Piter, 1997. - 205 p.

6. Myasishchev V.N. Psychologiya otnoshenij: izbrannie psychologicheskie trydi / Ed. A.A. Bodaleva. - Moscwa: Izd. Institute practicheskoj psychologii; Voronezh: NPO «Modеk», 1995. - 356 p.

7. Slobodchikov V.I. Osnovi psyholohycheskoy antropolohyy. Psychologyya razvitiya cheloveka: Razvitie subektyvnoy reality v ontogenese / V.I. Slobodchikov, E.Y.Ysaev. - N: Shkolnaya Pressa, 2000. - 416 p.

8. Uznadze D.N. Psychologya ystanovki / D.N.Uznadze. - St. Petersburg.: Piter, 2001. - 416 p.

9. Chainikov S.A.Formirovanie tsennostnoho otnocheniya k zdorovomy sposoby zhizni pedagogov vischej chkoli v ysloviyah Kolskogo Severa: Dis. ... Candidate. ped. nayk: 13.00.01 /S.A.Chaynykov. - Murmansk, 2004. - 160 p.

Размещено на Allbest.ru