Розвиток математичних здібностей учнів засобами позакласної роботи

Bondaruk V. I. Teacher Out-of-Class Work on Development of Mathematical Abilities of Pupils.

Features of development of pupil mathematical abilities in the out-ofclass work are considered. The attention is focused on the role of the teacher in the learning process. Practical works are given.

Key words: mathematics, mathematical abilities, psychology and pedagogical features of educational process, out-of-class work.

Постановка проблеми

Ще в давні часи математику називали «царицею наук», «ключем до всіх знань». «Ніяке людське дослідження не може бути назване істинним, якщо воно не проходить через математичні доведення», - писав Леонардо да Вінчі.

Кожен учитель прагне зацікавити учнів предметом. «Зацікавити розум дитини - ось що є одним із основних положень нашої доктрини...” - писав видатний математик М. В. Остроградський.

В умовах реформування системи освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу нації, виходу вітчизняної науки і техніки, економіки і виробництва на світовий рівень, інтеграції в світову систему освіти, конкуренції будь-якої продукції, в тому числі інтелектуальної, особливо актуальним стає забезпечення належного рівня математичної підготовки підростаючого покоління.

Школа має виховати всебічно й гармонійно розвинену особистість, здатну до творчої продуктивної праці. А працювати по-справжньому творчо може лише та людина, яка в процесі оволодіння основами наук навчилася самостійно поповнювати свої знання, пристосовуючи їх до стрімкої динаміки сучасного виробництва й вимог науково-технічного прогресу.

Математика є засобом вивчення фізики, хімії, інформатики, астрономії, біології, є мовою техніки і застосовується у багатьох галузях суспільних наук. Математичне моделювання широко використовується для розв'язування проблем різних галузей науки, економіки, виробництва.

Організація навчально-виховного процесу в сучасних умовах орієнтується на досягнення всіма учнями обов'язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні тим учням, хто має здібності, інтерес до математики.

Здібності дитини - це досить стійкі психічні властивості, що є необхідною умовою успіху в навчанні. Здібною до математики слід вважати ту дитину, яка легко оволодіває математичним матеріалом, виявляє самостійність і творчість при вивченні теорем, розв'язуванні задач. Здібність - складна якість, в якій поєднуються чутливість, спостережливість, особливості пам'яті, уяви, мислення.

Основою здібності є задатки, тобто природні можливості для її розвитку. Однак задатки самі по собі ще не визначають здібностей. Здібності учня формуються в процесі безпосередньої діяльності, у процесі навчання. Обов'язок кожного вчителя - зробити все для того, щоб якомога раніше виявити нахили і здібності школяра.

Поряд з індивідуальною роботою на уроці з метою розвитку здібностей учнів стоїть добре продумана позакласна робота. Позакласні заняття дають можливість ширше пропагувати досягнення і значення математичної науки, прищепити любов до неї, сприяти розвитку здібностей, а також глибокому засвоєнню програмового матеріалу.

Виклад основного матеріалу

До позакласної роботи з математики відносять усі добровільні заняття, які проводять учителі в позаурочний час - у школі або поза школою. Це робота для розвитку здібностей, інтересів і нахилів учнів.

Основні завдання позакласної роботи з математики:

1. формування стійкого інтересу школярів до математики;

2. вивчення та розуміння важливих ідей математики;

3. оволодіння її основними методами;

4. розвиток математичних здібностей учнів (логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, пам'яті тощо), прищеплення їм певних навичок науково-дослідного характеру;

5. формування позитивних рис особистості (розумової активності, пізнавальних самостійності й інтересу, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості та ін.), навичок самостійно і творчо працювати з навчальною та науково-популярною літературою з математики;

6. ознайомлення з історією математики, біографіями видатних учених, зокрема українських математиків - М. Остроградського, В. Буняковського, Г. Вороного, М. Кравчука та ін.;

7. ознайомлення з досягненнями сучасної математичної науки;

8. вивчення застосування математики в різних галузях науки і техніки та її ролі у пізнанні навколишнього світу;

9. формування наукового світогляду, загальнолюдських духовних цінностей, виховання національної свідомості, поваги до культури і традицій України; формування позитивних рис характеру (чесності й правдивості, наполегливості й волі, культури думки й поведінки, обґрунтованості суджень, відповідальності за доручену справу тощо);

10. виховання почуття колективізму;

11. створення активу, здатного надати вчителеві математики допомогу в організації ефективного навчання математики всього колективу (у виготовленні наочних посібників, заняттях з відстаючими, випуску шкільної математичної преси; поширенні математичних знань серед інших учнів);

12. математика також дає учням змістовне, цікаве, корисне дозвілля.

Проведення позакласної роботи з математики здійснюється на основі загально-педагогічних принципів, а також тих, що відображають її особливість:

1. Принцип наукоємності. Саме в проведенні різних позакласних заходів з математики вчитель має найбільше можливостей розкрити її діалектичний характер, показати джерела виникнення і рушійні сили її розвитку, наголосити на драматичних сторінках її історії, коли прогрес здобувався ціною справжнього героїзму окремих учених. Ті знання, які учень набуватиме як учасник позакласних заходів, мають базуватися на достовірних, перевірених фактах науки.

2. Принцип добровільності, інтересу, самодіяльності. Вчитель не повинен змушувати учнів брати участь у позакласній роботі. Залучати до неї потрібно різними, але педагогічно виправданими засобами.

3. Дотримання принципу зв'язку з життям буде стимулювати учнів до участі в цій роботі, оскільки вони розумітимуть, що набуті знання і практичні навички будуть потрібні їм у майбутньому.

4. Дотримання принципу зацікавленості розкриває учням своєрідну красу математики, дає їм змогу відчути радість пізнання, перших наукових пошуків і перемог.

Оскільки позакласна робота повинна бути спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, а учні мають різні здібності та інтереси, потрібно розрізняти три напрямки позакласної роботи з математики:

1. Робота зі школярами, які не досягли обов'язкового рівня у вивченні програмового матеріалу (додаткові позакласні заняття).

2. Робота з тими, які бажають підвищити свій рівень навчальних досягнень із певної теми.

3. Робота з учнями, що проявили до вивчення математики підвищений інтерес та здібності. Це позакласна робота у традиційному розумінні. Вона поділяється на масову, групову та індивідуальну. Кожна з них має переваги і недоліки. Масова робота дає змогу залучати до неї великий колектив учнів. У такому масовому вияві творчості легко організувати змагання, проте важко забезпечити глибоке проникнення всіма учасниками в суть розглядуваних математичних залежностей, проконтролювати діяльність кожного учасника. Більш ефективною є робота з невеликою групою. Індивідуальна робота проводиться тут відповідно до інтересів учнів.

У проведенні позакласної роботи з математики треба враховувати вікові особливості школярів. Так у 5-6 класах доцільно розглядати цікаві питання теоретико-числового і геометричного матеріалу. Проте слід пам'ятати, що розвага - не самоціль, а тільки один із дидактичних прийомів, який стимулює пізнавальну активність. Розважальний матеріал збуджує увагу, викликає певні позитивні емоції та ситуаційний, епізодичний інтерес. Завдання вчителя - перетворити цей інтерес у стійкий, активний. Використовуючи розважальний матеріал, треба звертати увагу учнів не на зовнішні факти, а на суть питання, будити думку, розвивати допитливість.

Висновки

позакласний математичний здібність учень

У процесі реалізації різних видів і форм позакласної роботи з математики необхідно враховувати ідеї особистісно орієнтованого навчання, що передбачає диференційований підхід як до навчання, так і до організації позакласної роботи, з урахуванням рівня інтелектуального розвитку школярів, а також їх підготовки з предмета, здібностей, інтересів. Дуже бажано, щоб зусилля вчителів, спрямовані на позакласну роботу, відбивалися на наслідках навчання математики. Важливо забезпечити таку взаємодію між класними та позакласними заняттями, щоб весь навчально- виховний процес являв єдине ціле, коли класні та позакласні заняття, зберігаючи специфічні особливості, цілеспрямовано впливали один на одного, сприяючи підвищенню спільної ефективності навчання, виховання та розвитку школяра.

Крім уроку - провідної організаційної форми навчання - використовують також позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, математичні вікторини й бюлетені, вечори й олімпіади тощо.

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвитку творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позаурочний час. її називають позакласною та позашкільною. Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні. Показниками ефективності масових форм позашкільної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.

Позаурочну роботу, як гадає більшість учителів математики, раціонально проводити лише в поєднанні навчальних та виховних завдань заняття. Використання різних форм позаурочних занять при вивченні різних тем предмета повинно мати логічне поєднання матеріалу з іншими предметами. Тільки в цьому випадку можна досягти більш високих результатів роботи.

Додатки

Історична довідка