Сутнісна характеристика навчальних проектів у структурі освіти кінця ХХ - початку ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Сутнісна характеристика навчальних проектів у структурі освіти кінця ХХ - початку ХХІ століття

О.В. Зосименко

Анотація

У статті проаналізовано особливості використання навчальних проектів у структурі освіти вітчизняних та зарубіжних шкіл кінця ХХ - початку ХХІ століття; узагальнено дослідження українських учених щодо особливостей використання проектної діяльності як засобу професійної підготовки, організації самостійної пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчої діяльності старшокласників, організації трудового навчання учнів; розкрито основні підходи до класифікації навчальних проектів; визначено та обґрунтовано особливості сучасної типології навчальних проектів з педагогічних дисциплін.

Ключові слова: проектна діяльність, проектне навчання, навчальний проект, види проектів, типологічні ознаки навчального проекту, сучасні класифікації навчальних проектів, навчання, орієнтоване на практику, педагогічні дисципліни, особистісно орієнтований підхід.

Аннотация

В статье анализируются особенности использования учебных проектов в структуре образования отечественных и зарубежных школ конца ХХ - начала ХХІ века; обобщены исследования украинских ученых касательно особенностей использования проектной деятельности как средства профессиональной подготовки, организации самостоятельной познавательной деятельности учеников, развития творческой деятельности старшеклассников, организации трудового обучения школьников; раскрыты основные подходы к классификации учебных проектов; определены и обоснованы особенности современной типологии учебных проектов по педагогическим дисциплинам.

Ключевые слова: проектная деятельность, проектное обучение, учебный проект, виды проектов, типологические признаки учебного проекта, современные классификации учебных проектов, обучение, ориентированное на практику, педагогические дисциплины, личностно ориентированный подход.

Summary

In the article the peculiarities of using learning projects in national and foreign schools at the end of the XXth - beginning of the XXIst century are analyzed.

Theoretical research of the issue proved that today learning projects in foreign schools are not a separate phenomenon but a supplementary one to be added to other models of learning.

For instance, in the USA learning projects are the structural elements of studying. In the institutions in Western European countries learning projects are used to integrate knowledge of pupils in different subjects. Learning projects are also one of the forms of learning in high school of gymnasium in Germany. In Scandinavian countries learning projects are intensively used in primary schools and in high schools they are the integral part of the curriculum. Taking all the mentioned into account in the article we point out and state the peculiarities of functioning of educational institutions of different types on the basis of project learning.

Determining the importance of project learning, we highlight the pedagogical effect which is a result of involving adult pupils in the process of "getting knowledge" and their logical application: personal qualities formation, motivation, introspection and selfevaluation, abilities to make choice and comprehension both the consequences of the choice and the results of the personal activity. At the same time the finished project is valuable not by the amount of adopted information but its practical application and also by the level of plan realization in the project.

The research of Ukrainian scientists concerning the peculiarities of using project learning as the means of professional training, organization of independent cognitive activity of pupils, development of creativity of senior pupils, organization of labour learning of pupils.

The main approaches to classification of learning projects (typological features: main method, dominating type of activity, leading branch, children's impulses etc.) are revealed.

The peculiarities of contemporary typology of learning projects in pedagogical subjects are determined and stated.

Key words: project activity, project learning, learning project, types of projects, typological features of learning projects, contemporary classifications of learning projects, practice-oriented learning, pedagogical subjects, personality-oriented approach.

Постановка проблеми. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. глобальні зміни в інформаційній, комунікативній та професійній сферах сучасного суспільства висувають нові вимоги до змістових, методичних і технологічних аспектів освіти, що зумовлює пошук шляхів оновлення освіти з орієнтацією на особистісний розвиток того, хто навчається, його творчість, ініціативність, прагнення до самостійного набуття знань і здатність визначати й вирішувати проблеми самовизначення, професійної та повсякденної діяльності. Це потребує широкого впровадження в навчальний процес альтернативних форм і методів навчання. Тому не дивно, що саме в цей період (початок 90-х років XX століття і до теперішнього часу) розпочинається активне «повернення» проектної діяльності в освіту, що дозволяє комплексно подолати недоліки традиційного навчання через мотивоване залучення того, хто навчається, до розробки навчальних проектів.

Аналіз актуальних досліджень. Аналіз стану наукової розробки проблеми проектної діяльності у процесі навчання показав, що її розв'язання було предметом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних педагогів: історіографію проектного навчання можна прослідкувати в роботах Г. Ващенка, Д. Дьюї, Є. Кагарова, В. Кілпатрика, Е. Коллінгса, М. Крупеніної, С. Смолінського, С. Шацького та ін.; теоретичні засади проектної діяльності розкриваються у працях: О. Добрякова, Б. Ігнатьєва, І. Ляхова, М. Нечаєва, В. Сидоренка, В. Моляко, Н. Матяш, В. Рубцова та ін.; концептуальні положення проектної технології обґрунтовуються в дослідженнях:О. Пєхоти, В. Самкової, О. Доненко, В. Крутоус, О. Онопрієнко, Т. Кручініної, Д. Левітес, Г. Селевко, Є. Полат, Т. Бєлєвцева, Т. Лобас та інших. Проте, ми вважаємо, що дослідження проблеми проектної діяльності, пошук шляхів її організації потребує глибокого аналізу сутнісних ознак навчальних проектів, ураховуючи особливості розвитку сучасної освіти. Отже, метою даної статті є визначення та обґрунтування сутнісних ознак навчальних проектів у структурі освіти кінця ХХ - початку ХХІ століття.

Виклад основного матеріалу. На основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду О. Джуринський та М. Павлова роблять висновок про те, що сьогодні навчальні проекти є не самостійним явищем, а доповненням до інших моделей навчання [1; 7]. Найбільш переконливо цей висновок ілюструється використанням навчальних проектів у зарубіжній школі. Наприклад, у так званих продуктивних школах (Coalition of Essetial Schools або CES), що належать до альтернативного напряму освітньої системи США, навчальні проекти є структуроутворювальним елементом навчальної діяльності тих, хто навчається. Особливостями функціонування шкіл CES на основі проектної діяльності є: практична діяльність, яка становить основу навчання школярів (навчання, орієнтоване на реальну практику та розв'язання конкретних практичних завдань), урахування пізнавальних інтересів тих, хто навчається (можливість вибору теми, змісту, форми проекту), рефлексія тих, хто навчається (обговорення соціального, практичного і навчального досвіду в групі та індивідуально з викладачем), перехід учителя з позиції вчителя-предметника до позиції консультанта-наставника (функція якого полягає у практичній підготовці до розв'язання прикладних завдань), зміна контролюючої функції оцінки, яка перестає бути разовим суб'єктивним актом учителя і стає складним публічним процесом [3].

У навчальних закладах країн Західної Європи навчальні проекти використовують для інтеграції знань учнів з різних навчальних дисциплін. З цією метою кілька разів на рік проводяться «проектні тижні», під час яких скасовуються всі уроки, а учні з допомогою вчителів та батьків працюють над проектами. В Англії проектний метод є основним у процесі викладання інтегрованого курсу «Дизайн і технологія», що є обов'язковим для вивчення учнями віком від 5 до 16 років [7].

На старшому ступені гімназії в Німеччині навчальні проекти є однією з форм організації профільного навчання. Проекти створюються на основі реального життєвого завдання з практичним значенням для спільноти і значущим для неї результатом, який можна застосовувати практично. Активна розробка учнями навчальних проблем у формі навчального проекту підвищує якість їх знань, які постійно змінюються під впливом нового власного досвіду і по-новому конструюються. Вибір теми проекту здійснюється так, щоб конкретна діяльність була пов'язана з практичними діями [2]. навчальний освіта проектний пізнавальний

Дослідження доводить, що проектна діяльність посідає особливе місце в закладах освіти скандинавських країн. Так, навчальні проекти активно починають використовувати ще в початковій школі, тому на час вступу до старшої школи, де вони є обов'язковою складовою навчальної програми, у школярів накопичується значний досвід роботи над проектами різного спрямування, що конкретизується в умінні аналізувати інформацію, робити висновки, поєднувати теорію з практикою. Проектна діяльність посідає важливе місце й у навчанні дорослих, оскільки наявність життєвого досвіду, прагнення дорослих учнів одержати «корисні» знання з негайним використанням їх на практиці дозволяє ширше використовувати можливості навчання, що базується на проекті (Project-based learning) [6]. Наприклад, у Швеції організація навчального процесу в народних вищих школах (НВШ) орієнтується на реальні життєві ситуації, розвиток критичного мислення, аналітичних здібностей, а також урахування життєвого досвіду студентів. Це, у свою чергу, вимагає перегляду системи підготовки педагогічних кадрів для НВШ. Отже, особливість реалізації ідеї проектного навчання під час підготовки викладачів для народної вищої школи полягає в тому, що навчання здійснюється в умовах реально діючого навчального закладу (НВШ), де майбутні фахівці виконують основну частину своїх дослідницьких та практичних завдань, збирають, опрацьовують інформацію під час практичної діяльності та співвідносять її з науковими теоріями, що вивчалися, і реалізують на практиці теоретичні моделі організації навчального процесу НВШ. Вивчення кожного теоретичного блоку завершується написанням «рефлексивного звіту» [10].

Підкреслимо, що велика кількість провідних зарубіжних університетів, зокрема Aalborg University (Данія), Twente University (Голландія), Queens University (Канада), Norwegan University of Science and Technology (Норвегія), Bradley (США), активно використовують проектну діяльність у процесі підготовки фахівців, оскільки саме вона, на думку науковців та викладачів, дозволяє створити умови, максимально наближені до реальної професійної діяльності та спрямувати увагу студентів на аналіз і розв'язання конкретної проблемної ситуації, самостійне знаходження необхідної інформації з різних галузей знань і вміння їх використовувати в контексті конкретного завдання. Такий підхід дозволяє студентам набути досвід комплексного розв'язання поставлених завдань, оволодіти методами проектного менеджменту, а також сформувати комплекс компетенцій, включаючи теоретичні знання, уміння аналізувати та розв'язувати проблеми з використанням міждисциплінарного підходу й готовність до комунікації та командної роботи [4].

Активізація використання проектної діяльності в процесі навчання на початку 90-х років XX століття відбувається і в Україні та Росії. Наприклад, з 1993 року, згідно з наказом Міністерства освіти Російської Федерації, в базовий навчальний план загальноосвітніх закладів включена освітня галузь «Технологія», а навчальні проекти стають обов'язковою її складовою та становлять основу окремого самостійного розділу «Основи проектування» [7]. В українському Державному стандарті освітньої галузі «Технологія» теж наголошується на обов'язковості та ефективності використання проектної діяльності в навчальному процесі.

Узагальнення досліджень українських науковців дозволило зробити висновок про те, що сьогодні проектна діяльність використовується як засіб: професійної підготовки майбутнього фахівця (М. Елькін, С. Ізбаш, О. Коберник, М. Пелагейченко, С. Стрижак); підготовки вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти (Л. Кондратова); організації самостійної пізнавальної діяльності учнів профільних класів на основі індивідуальних освітніх проектів (С. Генкал); розвитку творчої діяльності старшокласників у процесі навчання фізики (Н. Поліхун); організації трудового навчання учнів основної школи (О. Коберник, С. Ящук); розробки варіативної моделі профільного навчання (Н. Шиян).

Однією з причин широкого використання проектної діяльності в освіті українська дослідниця С. Сисоєва вважає те, що організація проектної діяльності й розробка навчальних проектів забезпечують реалізацію особистісно орієнтованого підходу в освіті, сприяють формуванню вміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства, а також використовуються для побудови процесу навчання, спрямованого на активізацію діяльності тих, хто навчається, відповідно до їх інтересів у здобутті знань і відчутного теоретичного чи практичного результату [8].

Науковці (Н. Альохіна, С. Генкал, С. Ізбаш, Н. Матяш, О. Олексюк, О. Пєхота, Є. Полат) наголошують, що навчальні проекти дозволяють органічно інтегрувати знання тих, хто навчається, з різних галузей знань під час розв'язання однієї проблеми, дає можливість використовувати отримані знання на практиці, генеруючи при цьому нові ідеї.

Водночас широке використання проектної діяльності в освіті зумовило появу різних видів проектів, а також різноманітність їх класифікацій. Зазначимо, що зарубіжними педагогами початку ХХ ст. було визначено й обґрунтовано низку типологічних ознак видів навчальних проектів (провідний метод, домінуючий вид діяльності, провідна галузь, дитячі імпульси тощо), відповідно до яких розроблялися певні класифікації, що в узагальненому вигляді подані у табл. 1.

Таблиця 1. Класифікації навчальних проектів