Навчально-пізнавальна компетентність старшокласників крізь призму системного і діяльнісного підходів до процесу едукації
Принцип системності - один із фундаментальних гносеологічних стандартів, що передбачає розгляд об’єкта пізнання в якості системи. Дослідження змісту, структури і генезису навчально-пізнавальної компетентності як інтегральної дидактичної категорії.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 9,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Щоб виявити властивості об'єкта на системному рівні, його треба проаналізувати як систему. Неможливо повноцінно розкрити психолого-педагогічні засади розвитку навчально-пізнавальної компетентності у навчанні, не дослідивши її на теоретичному рівні крізь призму системного і діяльнісного підходів.
Принцип системності є одним із фундаментальних гносеологічних принципів, що передбачає розгляд об'єкта пізнання як системи. В основі цього принципу лежить поняття системи як гносеологічної категорії. Під системою розуміють ,,сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія” [6]. Принцип системності є одним із основоположних принципів системного підходу до пізнання об'єктів [1; 3; 4; 6; 7].
Системний підхід визначається відповідними методологічними принципами, які забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного освоєння об'єкта, а також є тим гносеологічним механізмом, що дозволяє повноцінно розкрити сутність об'єкта дослідження, використовуючи такі фундаментальні методи наукового дослідження як аналіз і синтез [6].
Для розкриття змісту, структури і генезису навчально-пізнавальної компетентності як інтегральної дидактичної категорії ми проаналізували відповідну їй навчально-пізнавальну компетенцію як безособову інтегральну дидактичну категорію, яка є нормативним прообразом навчально-пізнавальної компетентності та невід'ємним елементом її генезису [2]. На основі визначення навчально-пізнавальної діяльності як часово-просторової моделі наукового пізнання, за аналогією з науковим пізнанням, було виділено два її рівні - емпіричний і теоретичний та визначено базові компетенції (ціннісно-мотиваційну, методологічну, предметно-змістову, інформаційну, організаційну, практичну, комунікативну, творчу), які в сукупності утворюють цілісну інтегральну категорію вищого рівня ієрархії - навчально-пізнавальну компетенцію.
Під навчально-пізнавальною компетентністю розуміємо володіння компетентнісним досвідом, який набувається через успішну навчально-пізнавальну діяльність.
Зупинимося детальніше на методологічних особливостях системного аналізу. Принципи системного підходу відображені у конкретних механізмах їхньої реалізації, які ми знаходимо у науково-методичних працях і дослідженнях, присвячених цій проблемі [3; 4].
Основним поняттям в цьому контексті є поняття системи. Під системою розуміють форму організації певної сукупності в ціле. Система розглядається як абстрактне поняття: ,,... немає систем як матеріальних чи абстрактних об'єктів, проте кожен із цих об'єктів може розглядатися як система” [4]. При цьому виділяються цілісні і сумативні системи.
Виявляється, що для цілісної системи притаманний чітко визначений набір формантів (функціонально-морфологічних компонентів), які складають її специфічну структуру. Іншими словами, система має стабільну архітектоніку, своєрідний структурний інваріант, який складається з певної сукупності функціонально-морфологічних компонентів [3]. Кожен з названих формантів має своє поле можливостей, яке проявляє вузько спрямовану дію на всі інші форманти. Форманти системи, об'єднані за певним принципом субординації, утворюють функціонально-морфологічну модель системи.
Методологічна цінність цієї моделі полягає в тому, що вона дає змогу представити досліджуваний об'єкт, на етапі його аналізу, як системну цілісність, вказавши усі вищеназвані атрибутивні ознаки (форманти), тобто ,,просвітити” його через ,,системну призму”. Це важливо, коли об'єкт дослідження може бути представлений різними декомпозиціями.
Зрозуміло, що сукупність компонентів не може вважатися системою, якщо при її аналізі ми не можемо вказати хоча б однієї з атрибутивних ознак (формантів) системи. Кожен із формантів у цілісній системній будові виконує тільки свою функцію, причому одночасно із виконанням своїх функцій іншими морфологічно твірними компонентами, забезпечуючи тим самим цілісність системи. ,,Відсутність хоча б одного з них є доказом того, що відсутня і система як така” [3]. Тому, вивчати об'єкт як систему - означає знайти змістове наповнення кожній атрибутивній ознаці системи. Якщо деяка декомпозиція, що відображає об'єкт дослідження, в даному випадку дидактична модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників, є адекватною, то вона має містити основні атрибутивні ознаки системи [5].
Отже, ,,системна призма” є методологічним інструментом системно-структурного аналізу. А сам системно-структурний аналіз - це методологічний прийом вивчення складного об'єкта, що передбачає розгляд його як цілісної системи з розкриттям зв'язків між її елементами та змістового наповнення її атрибутивних ознак. У даному випадку об'єктом системного аналізу є розроблена нами дидактична модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності. Модель складається з окремих взаємопов'язаних компонентів (на схемі вони пронумеровані). Ці зв'язки зображені відповідними стрілками і відображають структуру даної цілісності. навчальний системність дидактичний компетентність
Системоутворювальним чинником є інтегрована дидактична ціль, яка об'єднує і визначає усі інші елементи системи.
Дидактична модель має своє призначення - створення сприятливих дидактичних умов (обставин процесу навчання) для розвитку навчально-пізнавальної компетентності. Це є її системна функція.
Генезис дидактичних умов визначається змістом і структурою навчально-пізнавальної компетенції через посередництво дидактичних цілей і принципів та відповідних їм дидактичних вимог у поєднанні із технологією їх реалізації, а саме: в організації адекватної навчально-пізнавальної діяльності, яка моделюється і управляється учителем.
Дидактичні умови забезпечують результат функціонування моделі, що відображає її інтегративну (емерджентну) властивість. У свою чергу, результат чинить реляційний вплив на інші елементи системи: дидактичну ціль, дидактичні вимоги, технологічний компонент.
Модель має ієрархічну структуру. Рівень ієрархії системи визначає зв'язки координації і зв'язки субординації [3]. Зв'язки субординації - це зовнішні і внутрішні зв'язки, які полягають у тому, що по-перше, кожний елемент дидактичної моделі є підсистемою, сукупністю елементів нижчого рівня ієрархії; по-друге, дидактична модель має теоретичну основу і технологічну надбудову, де теоретична основа виконує детермінуючу функцію.
На технологічному рівні дидактична модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників представлена технологічним інваріантом проектування навчально-пізнавальної діяльності, який є орієнтувальною основою для вчителя і дозволяє проектувати різні види навчально-пізнавальної діяльності залежно від поставлених дидактичних цілей.
На основі теоретичного аналізу і педагогічного моделювання обґрунтована і розроблена цілісна дидактична модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників. Модель побудована на генетичному зв'язку навчально-пізнавальної компетентності з навчально-пізнавальною компетенцією, який реалізується в процесі навчально-пізнавальної діяльності.
Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні можливостей екстраполяції дидактичної моделі розвитку навчально-пізнавальної компетентності на процес вивчення природничих предметів в основній школі, а також у профільних класах старшої школи.
Література
1. Анохин П.К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональных систем: избр. тр. / П.К. Анохин. - М.: Наука, 1978. - 400 с.
2. Галатюк М.Ю. Розвиток навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів: дис. ... канд.. пед. наук: 13.00.09 / Михайло Юрійович Галатюк. - Рівне, 2012 - 295 с.
3. Малафіїк І.В. Системний підхід у теорії і практиці навчання / І.В. Малафіїк. - Рівне: РВВ Рівненського державного гуманітарного університету, 2004. - 437 с.
4. Малафіїк І.В. Системність - якість знань / І.В. Малафіїк. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2008. - 383 с.
5. Малафіїк І.В. Дидактика: навч. посібн. / І.В. Малафіїк. - К.: Кондор, 2009. - 395 с.
6. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. Шинкарук [та ін.]. - К.: “Абрис”, 2002 -742 с.
7. Холл А.Д. Определение понятия системы / А.Д. Холл, Р.Е. Фейджин // Исследования по общей теории систем. - М.: Прогресс, 1966 - 520 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд сутності понять "навчально-пізнавальна діяльність учнів", "активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів". Обґрунтування ролі гри в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Дослідження ставлення молодших школярів до предметів.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 10.04.2019На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Визначення основних завдань читання в молодших класах. Аналіз психолого-педагогічних особливостей проведення уроків читання в початковій школі, дослідження їх змісту. Розгляд дидактичної структури уроку читання із зазначенням конкретних прикладів роботи.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 09.04.2015Підвищення якості навчально-виховного процесу у професійній школі, використання компетентнісного підходу у підготовці учнів. Роль особистості і потенціалу педагога у створенні середовища, що сприяє формуванню соціальної та моральної компетентності молоді.
реферат [32,9 K], добавлен 27.11.2013Сутність педагогічного експерименту як методу емпіричного пізнання. Послідовність пізнавальних дій при організації і проведенні експериментальної роботи. Методичний інструментарій дослідження та шкала розрахунку рівня мовленнєвої компетентності студентів.
статья [97,1 K], добавлен 24.11.2017Формування соціальної та комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Гуманізація стосунків у класному колективі, між педагогами і дітьми. Заняття з елементами тренінгу з класними керівниками школи. Режисура сімейного виховання.
методичка [4,2 M], добавлен 11.09.2011Дослідження проблеми формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності на різних етапах розвитку педагогіки. Використання вчителем бесіди із запитаннями, засобів наочності, самостійної роботи для активізації інтересу молодших школярів до навчання.
дипломная работа [979,2 K], добавлен 02.08.2012Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.
статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017Демократизація навчального процесу. Принцип доступності й дохідливості викладання. Правила принципу наочності. Принцип раціонального поєднання колективних та індивідуальних форм навчальної роботи. Принцип мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
реферат [21,9 K], добавлен 04.06.2010Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007Історичний аспект розвитку застосування практичних методів навчання. Аналіз сучасних думок щодо застосування практичних методів навчально-пізнавальної діяльності. Використання практичних методів для пізнання дійсності і поглиблення знань учнів.
реферат [40,9 K], добавлен 17.09.2010Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Дидактика як педагогічна категорія. Сучасні дидактичні системи та концепції. Дидактичні ігри як складова сучасних освітніх технологій, їх роль у навчально-виховному процесі. Вплив дидактичної гри на розвиток дитини та формування математичних уявлень.
курсовая работа [88,6 K], добавлен 06.03.2012Сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі. Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури. Застосування цікавих матеріалів з мовознавства та лексикології.
контрольная работа [101,2 K], добавлен 23.06.2009Засоби і методи активізації пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі з метою створення умов для самореалізації учнів, сприяння підвищенню теоретичних знань, розвитку інтелектуальних здібностей і провідних компетентностей молодших школярів.
курсовая работа [8,5 M], добавлен 04.04.2019Основні положення організації системи освіти у вищій школі на принципах Болонського процесу. Необхідність трансформації існуючої в Україні системи вищої освіти до європейських вимог, упровадження нових підходів та технологій навчально-виховного процесу.
реферат [16,8 K], добавлен 02.11.2011Розкриття сутності ціннісно-мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів естетичної компетентності студента. Ефективність використання образотворчого мистецтва у розвитку естетичної компетентності майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 28.10.2011Організація навчально-виховного процесу у середній загальноосвітній школа №97 I-III ступенів м. Львова; матеріально-технічна та навчально-методична база. Характеристика педагогічних кадрів. Дослідження гендерного впливу в управлінні навчальним закладом.
отчет по практике [893,1 K], добавлен 28.05.2014Проблема професійної компетентності вчителя в психолого-педагогічній літературі. Компонентно-структурний аналіз професійної компетентності вчителя іноземних мов та модель процесу формування. Методики діагностики сформованості професійної компетентності.
учебное пособие [200,3 K], добавлен 03.01.2009Дослідження історії та особливостей формування у старшокласників лінгвосоціокультурної компетентності в читанні на уроках країнознавства. Задоволення професійно-орієнтованих потреб випускників профільної школи в міжкультурній комунікації іноземною мовою.
статья [67,6 K], добавлен 31.08.2017
