Аспекти охорони праці при використанні інформаційних технологій у освітньому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 37. 02

Аспекти охорони праці при використанні інформаційних технологій у освітньому середовищі

Ю.О. Глінчук

Стаття присвячена аналітичному огляду аспектів охорони праці, пов'язаних з використанням інформаційних технологій в умовах освітнього середовища.

Ключові слова: інформаційні технології, комп'ютер, школа, дошкільний навчальний заклад, комп 'ютеризація, освітнє середовище.

Статья посвящена аналитическому осмотру аспектов охраны труда, связанных с использованием информационных технологий в условиях образовательной среды.

Ключевые слова: информационные технологии, компьютер, школа, дошкольное образовательное учреждение, компьютеризация, образовательная среда.

This article is devoted to the problem of analytical regards to the aspects of measures for labor protection, connected with the using of information technologies in the contexts of educational environment.

Key words: information technologies, computer, school, preschool educational institution, computerization, educational environment.

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується невпинним зростанням інформаційного поля та його активним проникненням у всі сфери життєдіяльності. Не є винятком при цьому і система освіти. інформаційний освітній охорона праця

Комп'ютеризація шкільного загальноосвітнього середовища вже стала звичною і в останні роки відмічається помітне посилення інтересу педагогів-дослідників до аспектів впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів. Так, ознакою, візитівкою сучасного ДНЗ є наявність комп'ютерно- ігрового комплексу.

Проте, використання комп'ютерних технологій потребує від педагогів глибокої компетентності, оскільки, з одного боку, їх застосування є універсальним і дозволяє удосконалювати навчальний процес, а, з іншого, може спричиняти низку негативних наслідків.

Тому, ми переконані, що досягнення ідеального балансу у використанні інформаційних технологій є характерною ознакою професійної компетентності педагогів, зокрема компетентності з охорони праці.

Метою даної статті є висвітлення аспектів охорони праці при використанні інформаційних технологій у освітньому середовищі.

Результати теоретичного аналізу проблеми. На сьогоднішній день інформаційні технології є невід' ємною частиною життя суспільства. Так, дослідження, проведені Інститутом інформаційних технологій і засобів навчання, показують, що 64% опитаних не можуть уявити свого життя без автомобіля, 84% - без мережі Інтернет, а 97% - без мобільного телефону, а за опитуванням у Європі на кожну годину формального навчання припадає шість годин неформального навчання поза межами класної кімнати. Тому комп'ютерні системи, що застосовуються у навчанні, безумовно є і благом, і злом [1, 31].

Н. Сисоєнко слушно зауважує, що при обладнанні комп' ютерних класів нерідко використовують застарілу техніку та порушують гігієнічні вимоги, що є причиною погіршення здоров'я та зводить нанівець прогресивну ідею комп' ютеризації сучасної освіти [4].

Проте, комп'ютеризація шкільної системи освіти не є замкнутою в собі системою. Використання комп'ютера як навчального засобу в школі сприяє його використанню учнями вдома, але не лише у навчальних цілях.

Перш за все, небезпекою є вже саме перебування за комп'ютером. Дослідження М. Мухіної, В. Пільганчука, Н. Польки, І. Климовської та ін. доводять, що перебування за комп'ютером, особливо, якщо воно перевищує часові межі, спричиняє порушення органів зору, скелету, репродуктивних функцій, нервової системи, імунітету. Організм зазнає негативних наслідків, формується відмова від «живого» спілкування з однолітками. Особистість втрачає здатність до образного мислення. На сьогоднішній день сумною реальністю стала поява в психології термінів «комп'ютерна наркоманія» та «Інтернет- залежність».

Дослідники Р. Охрімчук та К. Чорна справедливо підкреслюють, що стаючи залежною від комп'ютерних ігор, дитина перестає повною мірою себе контролювати. Із суб'єкта творця себе дитина перетворюється в об'єкт маніпуляцій [5, 53-55].

Стосовно цього В. Розін зазначає, що комп'ютерні ігри реалізували дитячі (та й не тільки дитячі) мрії про реалістичні світи. Яка дитина, граючись у солдатики, не уявляла собі, як вони стріляють і не озвучувала їхні дії? З появою комп'ютера цей уявний світ матеріалізувався. Тепер можна вистрілити з гармати і почути постріл, можна керувати літаком, і він буде літати як справжній. Навіть, ставши електронною, гра продовжує виступати як реальна дійсність, що міститься у постійній практиці породження нових світів [10, 26-36].

М. Горюнов, досліджуючи різноманіття електронних ігор, приходить до висновку, що все менше людей схиляються до вибору ігор, де треба, наприклад, вести збірну Бразилії до перемоги і все більше обирають ігри, де потрібно вбивати, нищити, бути прагматичним і жорстоким [6, 66-67].

Особливістю нових вимірів гри, як зауважує С. Жижек, стала присутність монітора, своєрідного вікна в інший світ «...через який ми зустрічаємось з віртуальним всесвітом». Сучасна комп'ютерна гра знаходиться на перетині технічної та психічної реальностей, адже в компетенцію сучасних творців ігор входять такі небезпечні знання, як злякати людину, принести їй задоволення, створити відповідний віртуальний обман [7, 119-127].

Головною ознакою комп'ютерних ігор, а, відповідно, і основною причиною нездорового захоплення ними є можливість панування над віртуальним світом. Не маючи змоги панувати над існуючою реальністю, особистість панує над штучно створеною. У комп'ютерних іграх універсум, звільнений від звичайного стримування, перетворюється на універсум безмежного садомазохістського насилля і нестримного прагнення панування [6; 9].

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день комп'ютеризація навчально- виховних закладів як частина провідної стратегії в системі освіти значно розширила свої межі. Якщо до останнього десятиріччя під комп'ютеризацією школи розумілося забезпечення персональними комп'ютерами кабінетів інформатики, то на сьогоднішній день даний термін глобально розширив свої межі. Всебічне вивчення вищеозначеного питання, яке базується, зокрема, на власному досвіді роботи в школі, дозволяє стверджувати, що нині показниками забезпечення школи комп'ютерними технологіями є:

- можливість кожного учня працювати за персональним комп' ютером на уроці інформатики;

- безпосереднє використання інформаційних технологій практично на всіх уроках;

- застосування педагогами наочності, виготовленої за допомогою інформаційних технологій;

- використання мультимедійних технологій на виховних та відкритих заходах;

- всебічне оволодіння комп' ютером вчителями;

- наявність факультативів із інформатики;

- наявність у коридорах стендів, наповнення яких виготовлене за допомогою інформаційних технологій;

- комплектування СD- та DVD-бібліотеки;

- наявність офіційного сайту школи;

- наявність у школі комп' ютерних курсів і т. п.

Проте, у стрімкому процесі комп'ютеризації загальноосвітнього шкільного середовища абсолютно недостатня увага приділяється аспектам охорони праці. Зокрема, не враховуються норми перебування учнів за комп'ютером в залежності від їх віку. Так, реальна тривалість перебування за комп' ютером учнів всіх класів на уроках та факультативах з інформатики складає 40-45 хв, а на курсах з інформатики - 60 хв. При цьому не береться до уваги те, чи застосовувались інформаційні технології у цей день на попередніх уроках.

Практично по всіх школах вчителі інформатики окрім посадових обов'язків виконують частину роботи секретаря, друкуючи ділову документацію та допомагають іншим вчителях (добровільно чи за вказівкою адміністрації) створювати мультимедійні презентації, сканувати чи друкувати матеріали до різноманітних заходів. Цю роботу вони виконують, зокрема, на перервах, що призводить до порушення режимів провітрювання. Внаслідок цього, в кабінетах інформатики підвищується температура, загазованість, знижується відносна вологість, зростає статична електризація повітря, погіршується його іонний склад.

Активна комп'ютеризація школи сприяє виникненню у батьків стереотипу щодо необхідності персонального комп'ютера у дитини як потрібного навчального засобу. Неабиякий внесок у виникнення цього стереотипу роблять і окремі педагоги, залучаючи до виготовлення наочності учнів: підвищують бали за роздруковування інформації з Інтернету, друкування чи сканування матеріалів.

І, якщо раніше популярним було купувати дітям м'ячі, бадмінтон, скакалки, велосипеди і т.п., то на сьогоднішній день предметом найвищої популярності є комп'ютер. Відповідно, з кожним роком зменшується зацікавлення дітей і підлітків рухливими іграми, перебуванням на вулиці, романтикою подорожей та пікніків. Тепер на відпочинок чи у табір діти в обов' язковому порядку беруть з собою не лише мобільні телефони, а й планшети чи ноутбуки. Таку ситуацію ми вважаємо однією з головних причин стрімкої тенденції до збільшення дитячої захворюваності.

Для багатьох батьків придбання комп'ютера є прерогативою перебування дітей на вулиці: дитина знаходиться «на очах», на неї ніхто не впливає, їй не загрожують небезпеки.

На основі досліджень ми переконалися, що найчастіше учні вдома використовують комп'ютер не для підготовки до уроків інформатики, а для комп'ютерних ігор та спілкування у соцмережах. Внаслідок цього у значної частини користувачів формується психологічна залежність від монітора, а терміни перебування за ним перевищують будь-які межі.

І, якщо ще кілька років назад засновники ігрової індустрії «підігрівали» бажання до самоствердження, то тепер вони використовують у комерційних цілях ще й людський азарт. Так, у іграх бойового характеру для підвищення шансів на виграш нині можна віртуально «купити» якесь знаряддя вбивства, перерахувавши гроші на вказаний рахунок, а в мережі Інтернет є рейтингові сітки переможців та учасників ігор, тобто, грати у гру можна не лише, використовуючи ресурс персонального комп' ютера, а й через мережу Інтернет. Не грати у такі ігри нині вважається чимось ганебним навіть у середовищі молодших школярів, особливо міських. Учні, які не мають власних комп'ютерів чи підключеного Інтернету, є постатями для насмішок серед однолітків.

Не менш небезпечними, на наш погляд, є й соціальні мережі. Вони надають змогу особистостям жити не власним, а вигаданим життям, внаслідок чого активно втрачається здатність до живого, реального спілкування. Небезпечним явищем є і віртуальне насилля, коли в соцмережах поширюється дезінформація про конкретних особистостей, поміщаються їх фото чи відео, часто кориговані за допомогою спеціальних програмних продуктів. Таке віртуальне цькування призводить до формування комплексів неповноцінності, пригніченості, неврозів, депресій і, навіть, суїцидів. Все частішають і випадки, коли це робиться з метою вимагання коштів.

Часте і довге перебування за комп'ютером призводить до порушення продукування організмом гормону серотоніну, який виробляється при зміні дня та ночі і регулює біоритми людини, зокрема, сприяє здоровому сну [2]. Внаслідок цього у першій половині дня спостерігається втома, зниження уваги, концентрації, а в другій половині дня частим є безсоння.

Комп'ютер є шкідливим не лише для того, хто працює за ним, а й для всіх, хто знаходиться поруч. Адже він є джерелом електромагнітного випромінювання та випаровування шкідливих речовин.

Вивчаючи означену проблему, ми помітили, що за зовнішнім виглядом учнів легко визначити тих, хто має залежність від монітора. Як правило, вони мають почервонілі очі, на уроках розсіяні, неуважні, постійно щось забувають, втрачають інтерес до навчання, на перервах обговорюють комп'ютерні ігри чи статус у соцмережах (кількість зареєстрованих друзів, прихильників) або грають у ігри, вміщені в мобільних телефонах.

Знову ж таки, промислово-інформаційна індустрія для заохочення таких пріоритетів поведінки розробляє телефони із доступом до Інтернету. Сумним явищем сьогодення є масові намагання учнів здобувати підказки чи розв'язки за допомогою телефонів під час контрольних робіт та екзаменів.

Такий стан речей призводить до поляризації умінь здобування і роботи з інформацією - учні звикають здобувати її за допомогою Інтернету, втрачаючи здатність до роботи з друкованими джерелами.

Великою проблемою є й те, що зловживання комп'ютерними іграми чинить руйнівну дію на несформовану психіку учнів. Відбувається перенесення пріоритетів поведінки з ігор на реальне життя. Необхідність вбивати, нищити, руйнувати призводить до нівелювання загальнолюдських моральних цінностей. Ми переконані, що це є головною з причин бійок, знущань, принижень, ставок на тоталізаторі, які на сьогодні часто мають місце в освітніх закладах і активно висвітлюються у засобах масової інформації. Для особистостей із комплексами неповноцінності, які мають проблеми у реальному спілкуванні та визнанні це часто виступає можливістю виділитись, реалізуватись. Для сучасного підростаючого покоління звичайним стала зйомка відео з насиллям. Якщо раніше при знущанні над кимось традиційним було допомогти, покликати на допомогу, то нині традиційним є зняти це на відеозасіб, показувати друзям та розміщувати відео в Інтернеті.

На сьогоднішній день у всесвітній мережі можна знайти розв'язки різноманітних завдань, відповіді на екзаменаційні білети, зразки творів і т. п. І не кожен учень робить правильний вибір між тим, щоб розв'язати завдання і тим, щоб списати готовий розв'язок.

Учні, які звикли до віртуального спілкування та отримання інформації, відчувають труднощі не лише у спілкуванні з однолітками, а й у подальших взаєминах, пов'язаних, наприклад, зі створенням сім' ї та вихованням дітей.

Не дивлячись на всебічну інформатизацію системи освіти, вчителі-практики з багаторічним стажем роботи стверджують про невпинне спадання загального рівня знань учнів та недоцільність пропаганди масового застосування комп' ютера на уроках.

Некомпетентність педагогів, зокрема, у галузі охорони праці, призводить до порушення санітарно-гігієнічних умов при роботі з комп'ютером, що негативно впливає на здоров'я як учнів, так і вчителів.

Оскільки саме здоров'я є важливою домінантою, ми вважаємо, що комп'ютеризація системи освіти повинна розглядатися найперше з точки зору охорони праці і включати такі складові:

- дотримання санітарно-гігієнічних норм при застосуванні інформаційних технологій;

- ознайомлення зі шкідливими сторонами комп' ютеризації і відповідними санітарно- гігієнічними нормативами педагогів, учнів і батьків;

- трактування комп' ютера як навчально-пізнавального, а не розважально-ігрового

засобу;

- виховання культури віртуальної діяльності (у тому числі включення відповідного матеріалу у курс етики, ознайомлення із відповідальністю за нанесення моральної шкоди);

- розвиток гуманності підростаючого покоління;

- контроль, корекція та відповідна спрямованість інформатизації системи освіти.

За велику і актуальну проблему сьогодення ми вважаємо розрив між пріоритетом впровадження в систему освіти інформаційних технологій та явно недостатнє врахування відповідних аспектів з охорони праці. Так, опитані нами вчителі стверджують, що всі управлінські ланки (дирекція школи, працівники районних чи міських, обласних відділів освіти, інститутів вдосконалення) безперервно і акцентовано вимагають впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Проте, лише 7% респондентів виявили обізнаність із часовими нормами перебування за комп'ютером для різних вікових груп. Питання погодження застосування комп'ютера в один день в одному й тому самому класі не розглядаються взагалі. І, якщо старше покоління педагогів, як правило, використовує комп'ютер переважно при перевірках освітнього закладу та на відкритих заходах, то когорта молодих спеціалістів, маючи більш глибокі знання в галузі інформатики і керуючись рекомендаціями вищих ланок освіти береться застосовувати комп' ютер скрізь і всюди. Активне впровадження інформаційних технологій у навчальний процес часто призводить, зокрема, до недостатньої сформованості графічних умінь учнів на уроках математики, до пригнічення дослідницьких умінь на уроках фізики та хімії, до збіднення словникового запасу на уроках мови та літератури і т. п.

Висновки. Аналіз теоретичних та практичних літературних джерел і процесів, що відбуваються на різних рівнях системи освіти засвідчує розрив між пріоритетними цілями та поняттями сьогодення. Так, якщо у наукових колах основною стратегічною інноваційною парадигмою є всебічна гуманізація системи освіти, то у загальноосвітньому шкільному середовищі відбулось ототожнення, підміна понять «інновація» та «інформатизація».

Отже, застосування інформаційних технологій в системі освіти породжує проблеми валеологічного, морального, правового та превентивного характеру, вирішення яких безпосереднім чином залежить від компетентності педагогів в галузі охорони праці.

Література

1. Биков В. На шляху до інформаційного суспільства / Валерій Биков // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2012. - № 1. - С. 30-33.

2. Пільганчук В. Профілактика захворювань користувачів комп'ютерів / Василь Пільганчук.

- Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48 с.

3. Полька Н.С. Вплив роботи на персональних комп' ютерах різних типів на функціональний стан організму молодших школярів / Н.С. Полька // Медичні перспективи. - 2002. - № 2.

- Т. V. - С. 109-113.

4. Сисоєнко Н.В. Сучасні гігієнічні проблеми забезпечення умов навчання та виховання в освітніх закладах України / Н.В. Сисоєнко // Безпека життєдіяльності в освіті. - 2012. - № 1. - С. 12-14.

5. Охрімчук Р. Час гуманістичних цінностей: гра як загроза особистості / Раїса Охрімчук, Катерина Чорна // Початкова школа. - 2008. - № 3. - С. 53-55.

6. Горюнов М. Жестокость в мире компьютерных игр / М. Горюнов // Домашний компьютер. - 1999. - № 4. - С. 66-67.

7. Жижек С. Киберпространство, или Невыносимая замкнутость бытия / С. Жижек // Искусство кино. - 1999. - № 2. - С. 119-127.

8. Климовская И. Глаза и компьютер / И. Климовская // Здоровье. - 2003. - № 9. - С.62.

9. Подорога В. Блокбастер / В. Подорога // Искусство кино. - 1999. - № 1. - С. 65-68.

10. Розин В.М. Природа и генезис игры / В.М. Розин // Вопросы философии. - 1999. - № 6. - С. 26-36.

Размещено на Allbest.ru