Особливості формування громадянської компетентності в учнів (досвід Рівненської української гімназії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 37 (091) (477. 81)

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ (ДОСВІД РІВНЕНСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ)

О.В. Оксенюк

Постановка проблеми. Компетентнісний підхід розглядається як найбільш перспективний у реформуванні освіти країн Європейського Союзу й України, оскільки він забезпечує створення культу знань, культу освіченості серед учнів. У становленні демократичного суспільства в Україні важливим питанням є формування в учнів громадянської компетентності, вирішення якого потребує створення цілісної теоретичної та методичної основи для успішної комплексної реалізації компетентнісного підходу у сфері загальної шкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень. Поняття “компетентнісний підхід” тлумачиться як спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових та предметних компетентностей особистості, що складають загальну компетентність людини. До ключових компетентностей належать навчальна, громадянська, загальнокультурна, компетентність з інформаційних і комунікаційних технологій, соціальна, підприємницька та здоров'язберігаюча [5, 66].

Мета дослідження: обґрунтувати теоретико-практичну значущість досвіду Рівненської української гімназії у контексті компетентнісного підходу для загальноосвітніх навчальних закладів Рівненщини.

Виклад основного матеріалу дослідження. У міжвоєнний період 1921-1939 рр. територія Західної Волині, до складу якої входила Рівненщина, знаходилася під владою Другої Речі Посполитої. Незважаючи на те, що кількість навчальних закладів регіону зростала, це були, в основному, школи з польською мовою навчання (31,6%) або польськомовні школи з українською мовою як окремим предметом навчання (29,4%), або польсько-українські школи (35,2%) [1, 166-167]. У цей час у м. Рівному діяло п'ять гімназій - три польських, єврейська і російська. З дозволу польської влади, за умови, що історії та географії України як окремих предметів у навчальному процесі не буде, 12 вересня 1923 року розпочала свою історію Рівненська українська гімназія, що тоді називалася “Приватна гімназія Федора Пекарського з викладовою руською мовою”. Ініціаторами її створення виступили місцева організація “Просвіта” та вчитель історії російської гімназії Федір Пекарський (випускник Варшавського університету, перший директор гімназії та впродовж 1923-1939 рр. її незмінний власник). У 1939 р. гімназія припинила свою діяльність у зв'язку з початком Другої світової війни.

За означені роки функціонування навчального закладу у ньому працювали багато відомих педагогів, зокрема, професор математики Н. Іщук, вчитель малювання Г. Косміаді, вчитель польської мови та історії Я. Гофман, вчитель географії М. Гуцуляк, професор археології Ю. Шумовський та інші. Гімназію, фактично, не підтримувала фінансуванням місцева влада, тому навчання у гімназії було платним; дітей незаможних батьків частково звільняли від оплати. Гімназія мала гуманітарний профіль: учні вивчали німецьку, французьку, латинську, українську та польську мови, історію, географію, математику, фізику, хімію і біологію. Рівненська українська приватна гімназія прирівнювалася у правах до державних шкіл, а її випускники могли навчатися у вищих закладах Польщі. Починаючи з кінця 20-х рр. ХХ ст., щороку у закладі навчалося до 200 учнів. Гімназія мала 6-річний курс навчання.

Гімназія продовжила свою історію у незалежній Україні 19 серпня 1994 року. Рішення про вікриття гімназії №1 з метою навчання здібних та обдарованих дітей було прийнято міською управою Рівненської Ради народних депутатів. Згодом, у 2004 році гімназія повернула собі історичну назву і стала Рівненською українською гімназією.

Виявлено, що громадянська компетентність передбачає, перш за все, формування в особистості такої характеристики як громадянськість, котру визначають як фундаментальну духовно-моральну якість, світоглядну і психологічну характеристику особистості, що має культурологічні засади [4]. Згідно з Концепцією громадянської освіти в школах України, складовими громадянської компетентності є: громадянські знання (культурологічні, правові тощо); громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань (відстоювати громадянські права, розвивати комунікативні вміння); громадянські чесноти - установки, цінності та якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства (усвідомлення себе як громадянина і патріота України, почуття власної гідності, толерантність) [3, 28; 4]. Таким чином, зміст громадянської компетентності дає змогу констатувати її інтегрований характер, а тому і необхідність реалізації цього змісту засобами різних навчальних предметів. Проаналізуємо структурно-функціональні аспекти формування громадянської компетентності в учнів Рівненської української гімназії відповідно до вище наведеної змістової структури громадянської компетентності.

Метою діяльності навчального закладу є формування конкурентно-спроможної особистості з постійною потребою до самореалізації та самовдосконалення, з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України. Тобто, наскрізною метою функціонування гімназії є формування громадянської компетентності, яку учні проявляють першочергово у свідомому ставленні до навчання. Ефективність навчальних досягнень учнів гімназії можливо оцінити за кількістю учнів-призерів у шкільних та обласних олімпіадах із навчальних предметів та конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт слухачів Малої академії наук (МАН). Зазначимо, що у поточному навчальному році Рівненська українська гімназія посіла друге місце за кількістю призерів в олімпіадах серед 33-х шкіл міста. Водночас, зважаючи на загальну кількість призерів серед учнів міста (845), можна вирахувати, що гімназія цьогоріч підготувала 9% призерів (72/845 учнів). В олімпіадах обласного етапу Рівненська українська гімназія з 2007 по 2012 рр. дала області 10% переможців серед шкіл м. Рівного (аналогічно, 74/720 учнів). гімназія компетентність загальноосвітній

Наприклад, дочка вчителя математики Надії Іщук, учениця гімназії, Наталія Іщук- Пазуняк переклала твори Лесі Українки сімома мовами світу і подарувала музею відновленого закладу цю збірку перекладів, а також багато фотокарток і підручників, пов'язаних із гімназією 1923-1939 рр. Михайло Гуцуляк, третій директор гімназії, був ініціатором відкриття двох українських гімназій у м. Відні, а згодом заснував Асоціацію українських вчителів та осередок Наукового товариства імені Т. Шевченка у м. Ванкувері (Канада). Його син, учень гімназії Ераст Гуцуляк став успішним підприємцем у Канаді та меценатом відродженої гімнізії, подарував їй комп'ютерний клас, створив преміальний фонд для щорічного нагородження учнів - переможців олімпіад і конкурсів. Підтримуються зв' язки і з донькою Г. Косміаді - Надією Косміаді, яка проживає у Німеччині. Вона передала гімназії до 90 картин художника та його учнів, котрі нині прикрашають приміщення закладу та музейну кімнату. Щомісячно учень гімназії, який має найбільші здобутки в галузі мистецтва, отримує стипендію родини Косміаді, яку виплачує донька художника.

Висновки

Основи формування громадянської компетентності засобами освіти у м. Рівному було закладено ще Рівненською приватною гімназією Ф. Пекарського 19231939 рр., яка відновила свою діяльність у 1994 р. Колишні гімназисти та вчителі стали активними розбудовниками українських національно-культурних надбань, підтримують зв'язки з відродженим навчальним закладом, - є його меценатами. Структурно- функціональними аспектами формування громадянської компетентності в учнів гімназії є свідоме ставлення до навчання і заохочення до навчальних здобутків в олімпіадах та конкурсах-захистах робіт МАН; створення іменних кабінетів, присвячених визначним діячам гімназії 1923-1939 рр.; відкриття музею історії закладу, а також забезпечення зв'язків поколінь колишніх та сучасних гімназистів завдяки спільній участі у навчальних проектах, традиційних гімназійних святах. Вагомими є навчальні успіхи теперішніх учнів Рівненської української гімназії, особливо у вивченні дисциплін історичного та філологічного циклу. Відповідно, випускники гімназії стають студентами класичних вузів України та Європи, обираючи спеціальності, що найкраще відображають сформованість громадянської компетентності (зокрема, галузь права). Установлено, що громадянська компетентність є наскрізною в системі життєдіяльності досліджуваного навчального закладу.

Література

1. Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Рівненська область / ред. рада вид.: В. Кремень (гол.) [та ін.]; редкол. тому: Р. Постоловський (гол.) [та ін.]. - К.: Знання України, 2010. - 383 с.

2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / Офіційний вісник України. - 2012. - №11. - С. 51.

3. Концепція громадянської освіти в школах України: [проект] // Шлях освіти. - 2001. - №1. - С. 26-31.

4. Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи; під. заг. ред. О. Овчарук. - К.: 2004. - С. 66-72.

Резюме

В статье рассматриваются основные события становления и развития Ровенской украинской гимназии, структурно-функциональные аспекты формирования гражданской компетентности в учащихся в гимназии.

Ключевые слова: компетентностный подход, гражданская компетентность.