Методика роботи з картинками в першій молодшій групі (третій рік життя)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика роботи з картинками в першій молодшій групі (третій рік життя)

Богуш

У статті висвітлюються та теоретично обґрунтовуються проблеми підготовки студентів до про-фесійної діяльності. Розглянуто сучасні підходи до дошкільної освіти в сучасній педагогічній науці і прак-тиці. Аналізуються особливості викладання педагогічних дисциплін, розкриваються професійні функції педагога.

Ключові слова: діти, перша молодша група, третій рік життя, показ, питання, речення. дошкільний освіта педагогічний викладання

Постановка проблеми. У ранньому віці закладається фундамент мовленнєвого роз-витку, що є основою розумового й психічного розвитку особистості дитини. У першій моло-дшій групі з дітьми проводять заняття з пред-метними, сюжетними, настільними й настін-ними картинками, а також використовують книжкові ілюстрації. Ускладнюються і завдан-ня, які ставляться перед дітьми. А саме: роз-вивати розмовне мовлення дітей; навчати їх будувати речення різного типу (розповідні, питальні, окличні), за складністю (прості, складні); правильно сполучати слова в речен-ні, уживати різні частини мови - прикметни-ки, прийменники, сполучники.

Аналіз досліджень і публікацій. Методику роботи з картинками досліджували такі вчені, як Г. Лоза, Г. Ляміна, В. Петрова, Є. Радіна, вче-ними розроблено змістовний аспект роботи з картинками з дітьми трьох років життя.

Постановка завдання. Висвітлити мето-дику роботи з картинками на третьому році життя (предметні картинки, настінні карти-ни, картини про тварин, сюжетні картини).

Виклад основного матеріалу. Пропонує-мо таку методику роботи з картинками на третьому році життя. Зауважимо, що заняття проводять з підгрупками дітей (8-10 дітей). Це дає можливість залучити всіх дітей до роз-глядання картинки, проводити бесіди за її сюжетом. Організація дітей на занятті може бути різною. Так, наприклад, для розглядання сюжетної картинки діти сидять на стільчиках півколом. Відстань між стільчиками і картин-кою залежить від її розміру: чим менше кар-тинка, тим ближче до неї повинні бути діти. Якщо це заняття з предметними картинками, наприклад, дидактичні ігри з предметними картинками, дітей краще посадити за столи.

Заняття з предметними картинками на третьому році проводяться у вигляді дидак-тичних ігор і спрямовані на формування у ді-тей узагальнень, впізнавання і називання властивостей, якостей, ознак предметів. Діти можуть добирати до цілого предмета його частини, до окремих частин знайти предмет, або ж до дівчинки з лопаткою дібрати карти-нки з верхнім зимовим одягом. Широко вико-ристовуються серії картинок для розповідей із продовженням: лялька роздягається, ляль-ка у ванні, лялька спить, лялька одягається, лялька на прогулянці, лялька обідає і т. ін.

Предметні картинки вводять у тексти ди-дактичних ігор. Це такі ігри з картинками, як «Одягаємо ляльку на прогулянку», «Чим наго-дуємо ляльку?», «Хто що робить?», «Відгадай і назови», «Подаруємо ляльці іграшку» і т. ін. На перших заняттях доцільно використовува-ти й картинки, і реальні предмети чи іграшку, з якими б діти могли виконувати різноманіт-ні дії, що зображені на картинках. Більш скла-дні заняття з предметними картинками про-водять як дидактичні ігри на класифікацію і групування предметів.

З метою формування узагальнень можна використовувати серію занять з предметни-ми картинками, яку В. Петрова назвала «Люсині картинки» (ім'я можна замінити на будь-яке інше - Оксанині, Марічкині, Яринчи- ні й т. ін.).

Задля цього виготовляють лінійку з вікон-цями. На аркуші картону роблять наскрізь два розрізи і через них пропускається стрічка з клейонки з намальованими чи наклеєними на неї картинками (тварини, одяг, іграшки, меб-лі і т. ін). Стрічку тягнуть за один кінець, вона рухається, і у віконці з'являються нові карти-нки. Можна зробити посібник на зразок «телевізор»: картинки показують від імені дівчинки Люсі, розігрують якийсь сюжет. Тоді на картинці потрібно намалювати велику дів-чинку і приготувати декілька тематичних стрічок.

У другій половині року можна проводити заняття з використанням загадок у вигляді гри «Відгадай, хто (чи що) це?». Вихователь перш, ніж показувати картинку, загадує опи-сову загадку, а вже потім показує картинку. Наприклад: «Я вам, діти, зараз покажу карти-нку, а що на ній намальовано, ви відгадаєте. Що це таке? - Великий, круглий, якщо його кинути він підстрибує, якщо штовхнути, він покотиться». Або: «Хто це такий? - Пухнастий, сірий, на лапках кігтики, молочко любить».

На третьому році життя проводять ігри в лото за такими темами: «Іграшки», «Тварини», «Овочі», «Фрукти», «Транспорт», «Одяг», «Меблі». На одному занятті присутні від 4 до 8 дітей. Мета зазначених ігор - уточнення і за-кріплення знань про довкілля; уточнення, ак-тивізація словника, формування граматичної будови мовлення у дітей. Дитині дають картку спочатку з одним зображенням, надалі посту-пово можна збільшувати кількість зображень на одній картці до 4-6. Дитині пояснюють пра-вила гри. Так, вихователь показує картинку, дитина дивиться, відшукує у себе потрібну картинку, накриває зображення на картці. Ді-ти називають картинки, звуконаслідують.

У першій молодшій групі можна викорис-товувати й інші види лото, які надходять у продаж для молодших дітей. Так, одне з відо-мих лото для дітей третього року життя мож-на назвати «Про малят і дитсад», автор З. Александрова. Воно складається з великих картинок, що зображують різні сценки з жит-тя дітей у дошкільному закладі (діти умива-ються, обідають, одягаються, займаються, ма-люють, грають і т. ін.). На маленьких картках зображено окремих дітей з предметами, що зображені на великих картинках (одна дити-на несе мило, інша - шашку, третя - олівці й т. ін.). Діти добирають дрібні картинки до ве-ликих і називають їх. Таке лото та аналогічні до нього вихователь може виготовити самос-тійно чи з батьками. Наприклад, «Пори року». На великих картках зображені пори року, на маленьких - діти, одягнені відповідно до пей-зажу зображеної пори року, які виконують різні дії (ліплять сніговика, купаються в річці, збирають гриби і т. ін.).

Заняття з настінними картинами. Цей вид занять проводять з підгрупами дітей. Краще, щоб діти сиділи півколом, вільно. Картина прикріплюється на спеціальній підставці. Для колективного розглядання картинку слід роз-міщувати так, щоб світло падало прямо на неї або збоку. Не можна розглядати картинки проти світла. Вихователь дає можливість ді-тям добре розглянути картинку. Спочатку вона сама розповідає за її змістом, а вже потім проводить бесіду. Доцільно використовувати прийом спільної розповіді дитини й доросло-го. Вихователь починає, а дитина продовжує.

Дуже важливо заздалегідь правильно ви-значити запитання, що будуть поставлені ді-тям під час розглядання картинки. Зміст і хара-ктер запитань залежить від програмного зміс-ту заняття. Наприклад, якщо програмне за-вдання полягає в тому, щоб збагачувати уяв-лення дітей про предмети, формувати в них уміння уважно розглядати картинку, називати деталі, ознаки зображеного предмета, збагачу-вати активний словник, тоді ставлять прості запитання, а саме: Хто (що) це? А це хто (що)? Що тримає в руках? Якого кольору? Для чого він? Що роблять (відром, лопатою)? і т. ін.

У процесі розглядання сюжетної картинки треба ставити запитання, які привертають увагу дітей до причинно-наслідкових зв'язків: чому дівчинка плаче? і т. ін. Під час заняття діти виконують різні дії, аналогічні до тих, що зображені на картині (будують, грають з ля-льками, ходять з прапорцями), читають вірші як вихователі, так і діти.

Дітям цього віку доступні й більш складні картинки про свійських тварин. Це серія кар-тин С. Веретенникової «Свійські тварини». Заняття з картинками цієї серії сприяють роз-витку зв'язного, описового мовлення. Крім того, це прекрасний матеріал для звуконаслі-дування.

Г. Лоза провела дослідження з формування граматичної будови мовлення в дітей третьо-го року життя з допомогою сюжетних карти-нок. Автор зазначає, що одним із важливих завдань з розвитку мовлення у дітей третього року життя є формування вміння будувати складні речення. Щоб навчити дітей констру-ювати складні (складносурядні) речення, ре-комендується застосовувати порівняльні за-питання. Наприклад, під час розглядання кар-тинки «Діти вдома» можна запитати: «Що ро-бить тато, а що робить мама?» або «Що ро-бить сестричка, а що роблять братики?». Під час розглядання картинки «Мама й донька на прогулянці» запитати: «Що робить мама, а що робить донька?». Порівняльні запитання мож-на використовувати і при розгляданні двох картинок, пов'язаних простим сюжетом. На-приклад, можна порівняти зображення курки і кішки та запитати: «Де сидить курка, а де си-дить кішка?»; дівчинки і хлопчика - «На чому їде дівчинка, а на чому хлопчик?» (дівчинка їде на велосипеді, а хлопчик - на самокаті) і т. ін. Подібні запитання сприяють зосереджен-ню уваги дітей на зображенні, кращому аналі-зу змісту картинки, а запитання, що вимага-ють визначення просторових відношень між предметами, сприяють формуванню вміння вживати прийменники, розуміти їх значення (в, на, під, за) та узагальнювати.

Порівняльні запитання доступні дітям, по-чинаючи з 2 років 8 місяців, їх варто ставити на повторних заняттях поруч із простими за-питаннями.

До кожної сюжетної картинки, яка вно-ситься на заняття, виховательці слід заздале-гідь підготувати пояснювальний текст- розповідь, у якій коротко розкрити смисло-вий зміст зображення. Пояснювальна розпо-відь підвищує у дітей інтерес до картинки, стимулює до висловлювання, що сприяє роз-витку активного мовлення дитини, розширює їхнє уявлення про предмети.

При складанні пояснювальної розповіді слід пам'ятати, що дитина опановує мову на-самперед через мовлення дорослих. Тому по-яснювальний текст до картинки треба буду-вати так, щоб у ньому були зразки речень різ-них за типом, а саме: окличні, наказові, розпо-відні, питальні; за структурою - прості та складні; щоб у них був правильний порядок слів. Ураховуючи те, що діти раннього віку в розповідях з інтересом слухають пряму мову та легко її наслідують, рекомендуємо включа-ти її до тексту. При складанні тексту треба враховувати і його виховні завдання.

Дитині на початку третього року життя під час самостійного конструювання двоскладо-вого речення (речення, що має головні чле-ни - підмет і присудок), важко поєднувати в ньому більше, як два слова. Тому на перших етапах у пояснювальний текст до картинки треба вводити речення, які складаються з 2-3 слів. Наприклад, під час розглядання кар-тинки, на якій зображено хлопчика, що везе маленьку дівчинку, можна сказати: «Це хлоп-чик Іванко. Це дівчинка Віра. Віра сидить на санках. Іванко катає Віру». До картинки «Коза і козеня» можна скласти такі речення: «Це коза. Це козеня. Коза біжить. Козеня стоїть». На наступному занятті текст можна ускладни-ти так, щоб двоскладові речення були поши-реними, наприклад: «Хлопчик Іванко везе дів-чинку Віру. Віра сидить на санках, усміхаєть-ся»; «У кози є роги. У козеняти є ріжки. У кози великі роги, у козеняти роги маленькі».

На повторних заняттях рекомендується вводити в текст складносурядні і складнопід-рядні речення. Наприклад: «Іванко катає Віру, а Віра радіє, сміється. Іванко везе Віру, бо він старший, а Віра ще маленька». До картини «Коза і козеня»: «Коза -- велика, а козеня - маленьке. У кози великі роги, бо коза велика, у козеняти маленькі ріжки, бо козеня малень-ке». На наступних заняттях подається більш складний текст-розповідь. Наприклад: «У хло-пчика Іванка є сестричка Віра. Іванко любить свою сестричку, ходить з нею гуляти, катає її на санках. Посадив Іванко Віру на санки, бі-жить швидко-швидко і запитує: «Не боїшся, Віро?» «Не боюся, не боюся», - відповідає Віра. Ох, і смілива в Іванка сестричка Віра!».

Для формування в дітей граматично прави-льного мовлення слід уводити в текст різні граматичні форми слів. Наприклад, до картин-ки «Дівчинка годує кізоньку» можна так побу-дувати текст: «В Оленки була кізонька. Оленка кізоньку любила, доглядала, годувала травич-кою. Нарвала Оленка травички, дає кізоньці й говорить: «Їж, кізонько, травичку, травичка зелена, соковита». Тут для наслідування є сло- ва-іменники з різними відмінковими закінчен-нями: Оленка - Оленки; кізонька - кізоньку - кізоньці; травичка - травички - травичку. У наведених вище текстах також є слова в різно-манітних зв'язках: сестричка - сестричку, сан-ки - санках, Віра - Віру - Віро тощо.

Поряд з навчальними завданнями на за-няттях з картинкою треба розв'язувати й ви-ховні завдання: продовжувати формувати в дітей правильне ставлення до зображуваних персонажів, їхніх дій, стосунків; виробляти вміння слухати однолітка, який відповідає, і розуміти зміст його мовлення. Для цього тре-ба спонукати дітей до наслідування фраз то-го, хто відповідає, пропонувати доповнити або виправити його висловлювання (Повтори, Тарасику, що сказала Оленка? Пра-вильно сказав Тарасик? Як правильно сказа-ти? і т. ін.).

Вихователь може виготовити книжку- картинку власноруч - наклеїти на картон ви-різки з журналів та яскраві тематичні листів-ки. Книжки-саморобки зшивають з цупкого картону, наклеюють картинки тільки з одно-го правого боку, не більше 5-6 картинок в од-ній книжці. Спочатку такі книжки-картинки діти розглядають з дорослим, а потім - самос-тійно.

Висновки і перспективи досліджень. У процесі розглядання картинок з дітьми ран-нього віку (як на занятті, так і в самостійній діяльності) слід використовувати художнє слово, народну творчість, вірші, пісні тощо. Це дає можливість збагачувати уявлення дітей про явища, предмети, що розглядаються, ви-ховувати правильне ставлення до них, розви-вати мовлення дітей. Отже, систематична ро-бота з картинками на третьому році життя підготує дітей до більш складного виду діяль-ності дітей за картинками - складанню описо-вих і сюжетних зв'язних розповідей.

Список використаних джерел

1. Богуш А. М. Теорія і методика розвитку мовлен-ня дітей раннього віку / А. М. Богуш. -- К. : Ви-давничий Дім «Слово», 2003 р.

2. Гербова В. В. Занятия по развиттию речи в пер-вой младшей группе детского сада / В. В. Гербо-ва, А. И. Максаков. -- М. : Просвещение, 1996.

3. Лоза Г. Ф. Методичні вказівки до використання картинок для розвитку мови дітей раннього віку / Г. Ф. Лоза. -- К. : «Освіта», 1999.

4. Радина Е. И. Методические указания к картин-кам для расширения представлений и развития речи детей второго и третьего годов жизни / Е. И. Радина, В. А. Езикеева. -- М. : Просвещение, 1983.

Размещено на Allbest.ru