Підготовка майбутніх вихователів до створення предметного еколого-розвивального середовища як складової візуального іміджу дошкільного закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх вихователів до створення предметного еколого-розвивального середовища як складової візуального іміджу дошкільного закладу

ЗАГОРОДНЯ Л.П.

Стаття розкриває зміст підготовки майбутніх вихователів до створення предметного еколого- розвивального середовища як складової візуального іміджу дошкільного закладу в процесі вивчення дисцип-ліни «Технологія формування екологічної культури в дітей дошкільного віку». Охарактеризовано деякі за-вдання самостійної та індивідуальної роботи студентів. Виокремлено педагогічні умови якісної підготов-ки студентів до створення предметного еколого-розвивального середовища в ДНЗ.

Ключові слова: імідж дошкільного закладу, візуальний імідж дошкільного закладу, еколого- розвивальне середовище, інтерактивні технології, педагогічні умови підготовки студентів до створення еколого-розвивального середовища. вихователь дошкільний педагогічний студент

Постановка проблеми. Політична, еконо-мічна і демографічна ситуація в країні поси-люють конкурентоспроможність дошкільних навчальних закладів. Конкурентоспромож-ність, з однієї сторони, забезпечує і стимулює розвиток ДНЗ, а з іншої - повною мірою зале-жить від іміджу установи. Тому сьогодні мати дошкільному закладові позитивний імідж - це вимога часу. Проте спостерігається суттєве протиріччя між необхідністю цілеспрямова-ного створення позитивного іміджу дошкіль-ної установи і частковою готовністю фахівців до цієї роботи.

Метою статті є висвітлення змісту підго-товки майбутніх вихователів до створення однієї із складових візуального іміджу дошкі-льного закладу - предметного еколого- розвивального середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Імідж навчальних закладів як наукова про-блема досліджується О. Бандуркою, О. Веліка- новою, Л. Карамушкою, М. Піскуновим [4], В. Шпалінським та іншими. Іміджу дошкільного навчального закладу присвячено праці Т. Жи- ваєвої, К. Крутій [3], Н. Погрібняк [6], З. Пере- батової та інших.

Так, М. Піскунов виокремлює такі компоне-нти іміджу навчального закладу:

1. Імідж послуги - уявлення людей щодо унікальних характеристик, якими, на їхню думку, володіє послуга.

2. Імідж споживачів освітніх послуг вклю-чає уявлення про стиль життя, суспільний статус й деякі особистісні характеристики споживачів.

3. Внутрішній імідж - це уявлення співробі-тників про свою організацію (культуру органі-зації, соціально-психологічний клімат тощо).

4. Імідж керівника включає уявлення про здатності, установки, ціннісні орієнтації, пси-хологічні характеристики і зовнішність керів-ника.

5. Імідж персоналу - узагальнений образ про професійну компетентність, культуру, соціально-демографічні й фізичні дані педаго-гічного складу.

6. Візуальний імідж - уявлення про органі-зацію, що базуються на зоровому сприйнятті інформації про саму споруду, інтер'єр примі-щень, символіку тощо.

7. Соціальний імідж - висвітлення інформа-ції про соціальні цілі та ролі закладу в еконо-мічному, соціальному і культурному житті суспільства.

8. Бізнес-імідж - уявлення про заклад як суб'єкт ділової активності [4].

Формування іміджу навчального закладу - це процес, у ході якого створюється якийсь спланований образ на основі наявних ресурсів.

Метою створення іміджу ДНЗ є підвищення конкурентоздатності, залучення інвестицій, налагодження та розширення партнерських зв'язків.

Аналіз досліджень Л. Даниленко [1], М. Піс- кунова, М. Самохіна дозволяє виокремити та-кі етапи створення іміджу закладу.

1- й - виявлення соціальних груп зацікавле-них у наданні освітніх послуг;

2- й - виявлення актуальних проблем і очі-кувань аудиторії;

3- й - конструювання іміджу навчального закладу, розробка стратегії, безпосереднє фо-рмування іміджу навчального закладу;

4- й - контроль проміжних результатів, ко-ригування іміджу;

5- й - моніторинг сформованості іміджу на-вчального закладу.

Вагомою складовою середовищного чи ві-зуального (за М. Піскуновим) іміджу є еколого- розвивальне середовище дошкільного навча-льного закладу як матеріальна основа для здійснення екологічної освіти дітей дошкіль-ного віку.

Різні аспекти - філософські, психологічні, педагогічні, екологічної освіти дітей дошкіль-ного віку і підготовки майбутніх вихователів до її здійснення вивчаються багатьма вітчиз-няними і зарубіжними науковцями: Т. Андреє- вою, Г. Бєлєнькою, Н. Горопахою, С. Дерябо, Л. Загородньою [2], Н. Кот, Н. Лисенко, Т. Ма- рєєвою, С. Ніколаєвою, З. Плохій [5], Н. Рижо- вою [7], В. Ясвіним та іншими.

Однією із основних умов реалізації системи екологічної освіти в дошкільному закладі є правильна організація й екологізація розви- вального середовища.

Так, на думку З. Плохій, еколого-розви- вальне середовище в широкому розумінні - це єдність природного, предметного, соціаль-ного та середовища внутрішнього «Я». Воно забезпечує набуття дитиною досвіду контак-ту з природним оточенням та спілкування з дорослими (педагогами, батьками). Це непе-рервна педагогічно зумовлена, спільна діяль-ність дітей між собою і з дорослими. У ній до-рослі своєю поведінкою, увагою, почуттями, словами навчають малюків взаємодії з приро-дою [5]. Науковець переконана, що важлива умова оптимальності розвивального середо-вища - доцільна просторова організація та змінюваність у часі [5, с. 125].

Навколишнє середовище, в якому розвива-ється дитина може бути різним: підтримува- льним, насиченим, комфортним, розвиваль- ним, а подеколи навіть ворожим. Ефектив-ність впливу довкілля на особистість дитини в дошкільному навчальному закладі зале-жить від здатності педагогічного колективу організувати комфортне еколого-розвиваль- не середовище.

Сьогодні спостерігається певне протиріччя між природною потребою дитини у спілку-ванні з природою, як живої істоти, і відчу-женням її від природи, що відіграє негативну роль з точки зору екологічної освіти. Це відчуження частково може бути подолане створенням еколого-розвивального середо-вища.

Науковці Г. Бєлєнька, Н. Лисенко, З. Плохій, С. Ніколаєва, Н. Рижова переконані, що процес екологізації розвивального середовища пови-нен сприяти розвитку дитини в цілому, фор-муванню її як особистості, задовольняти її потреби в різних видах діяльності. Головним же завданням є створення умов для форму-вання у дитини елементів екологічної культу-ри, екологічно грамотної поведінки, реаліза-ції нових ідей про універсальність і самоцін- ність природи.

З точки зору екологічної освіти, як ствер-джує Н. Рижова, середовище в дошкільному закладі повинне сприяти:

- пізнавальному розвитку дитини (створення умов для пізнавальної діяльності, експери-ментування з природними матеріалами, сис-тематичних спостережень за живими і нежи-вими об'єктами природи; формування інте-ресу до явищ природи);

- еколого-естетичному розвитку (привер-тання уваги дитини до навколишніх природ-них об'єктів, формування вміння бачити красу навколишнього світу природи, різно-манітність її барв і форм; надання переваги об'єктам природи перед штучними предме-тами);

- оздоровленню дитини (використання еко-логічно безпечних матеріалів для оформлен-ня інтер'єрів, іграшок; оцінка екологічної ситуації території ДНЗ; грамотне оформлен-ня, озеленення території; створення умов для екскурсій, занять на свіжому повітрі);

- формуванню моральних якостей дитини (створення умов для регулярного догляду за живими об'єктами і спілкування з ними, ви-ховання почуття відповідальності, бажання і вміння зберігати світ природи);

- формуванню екологічно грамотної поведін-ки (навичок раціонального природокористу-вання; догляду за тваринами, рослинами, екологічно грамотної поведінки в природі);

- екологізації різних видів діяльності дитини (створення умов для самостійних ігор, дослі-дів з природним матеріалом, використання природного матеріалу на заняттях із зобра-жувальної діяльності тощо) [7];

Сучасні дошкільні заклади відрізняються один від одного матеріальними можливостя-ми, першопочатковим рівнем екологізації ро- звивального предметного середовища, напря-мом діяльності педагогічного колективу. Ці обставини пояснюють необхідність варіатив-ного підходу до організації розвивального предметного середовища, яке повинно відпо-відати цілям і завданням конкретного педаго-гічного колективу в галузі екологічної освіти дошкільників.

Будь-яке розвивальне середовище склада-ється із різноманітних елементів, кожний із яких виконує свою функціональну роль. Ядро екологічного комплексу складають екологіч-на кімната, куток природи (зимовий сад), ла-бораторія і кутки в групах.

Виклад основного матеріалу досліджен-ня. Підготовка майбутніх вихователів до створення еколого-розвивального середови-ща в дошкільному закладі як складової іміджу установи відбувається під час викладання курсу «Технологія формування основ екологі-чної культури в дітей дошкільного віку», який читається студентам ОКР «спеціаліст». Базою для вивчення цього курсу є дисципліни: «Основи екології», «Основи природознавства з методикою ознайомлення з природою», які майбутні вихователі опановували на 1-3 кур-сах та варіативного спецкурсу «Тренінг побу-дови професійного іміджу вихователя дошкі-льного закладу», який вивчався ними на 4-му курсі.

На лекційних заняттях студенти ознайом-люються із поняттями: «розвивальне середо-вище», «предметне розвивальне середовище», «еколого-розвивальне середовище», «пред-метне еколого-розвивальне середовище». Особливу вагу звертаємо на складові предме-тного еколого-розвивального середовища, питання його організації в дошкільному за-кладі, функції, які воно виконує. На практич-них заняттях, які проводяться з використан-ням інтерактивних технологій, студенти де-монструють свої фахові вміння щодо органі-зації основних компонентів еколого-розви- вального середовища, а саме: демонструють ескізи наповнення екологічної кімнати, лабо-раторії, експериментальних кутків у групових кімнатах, метеомайданчика; розробляють і захищають моделі еколого-розвивального середовища дошкільного закладу; розробля-ють рекомендації для вихователів щодо напо-внення основних елементів еколого-розви- вального середовища.

Так, розробляючи ескізи екологічних кім-нат, студенти керуються вимогами до оформ-лення, наповнення і зонування кімнати. Вона повинна містити такі зони: навчання, колек-цій, бібліотеки, релаксації. В оформленні кім-нати бажано використовувати природні й екологічно чисті матеріали, не захоплюватися надмірним прикрашанням стін, зокрема шту-чними рослинами, малюнками, що не мають екологічного змісту, великою кількістю різно-манітних фізико-географічних карт, які діти не вміють читати, незрозумілими дошкільня-там схемами екологічних стежин. Зона на-вчання повинна містити: стіл для вихователя і невеликі столи для дітей, за якими вони мо-жуть малювати, ліпити, працювати з дидакти-чними посібниками. Положення столів не по-винно копіювати шкільний клас. Вони мо-жуть бути розташовані по колу, або літерою «П», тобто таким чином, щоб вихователь пра-цював не «над», а разом з дітьми, «між» ними. Це важливо для реалізації принципів співпра-ці, діалогової форми навчання, партнерського спілкування. За столами дошкільнята знахо-дяться тільки для того, щоб виконувати пев-ну практичну роботу. Для участі в інших ви-дах діяльності (наприклад, читання літерату-рних творів, робота зі скринькою відчуттів, ігри) дошкільнята зручно розташовуються на диванах, кріслах, низеньких м'яких стільчи-ках, на килимку.

У зоні колекцій можуть зберігатися в ша-фах колекції: камінців, ґрунтів, глини, мушлів молюсків, пір'я птахів, плодів дерев і кущів, насіння квіткових рослин, листівок і марок із зображенням об'єктів природи.

Зона бібліотеки - куток, в якому зібрані яск-раві книги, енциклопедії, періодичні видання для дітей. В цій зоні не рекомендується збері-гати методичні посібники для вихователів. Всю педагогічну літературу краще зберігати в методичному кабінеті. В зоні бібліотеки мо-жуть знаходитися ляльки - казкові персонажі, які використовуються на заняттях з екології, глобуси, дитячі атласи. Тут же розташовується технічний комплекс - телевізор, комп'ютер, музичний центр, проектор для слайдів, самі слайди, відео, аудіокасети, диски (все залежить від матеріальних можливостей ДНЗ).

Зона релаксації являє собою куток з різно-манітними кімнатними рослинами, акваріу-мами, альпійською гіркою, фонтаном. Вона призначена для відпочинку дітей, самостій-них ігор і для формування навичок догляду за рослинами. Не рекомендується розміщувати в даній зоні тварин (крім акваріумних рибок), оскільки це відволікає дітей від занять. В цій зоні можуть бути розташовані фонтани, пень-ки, колоди різних розмірів, які слугують в якості стільців і столів.

Такий вид роботи допомагає студентам не тільки закріпити знання, розвинути проекти-вно-конструктивні й творчі здібності, але й подивитися на складові еколого-розвиваль- ного середовища ДНЗ як на систему об'єктів, які, за умови грамотного оформлення й вико-ристання, забезпечують системність і компле-ксність реалізації завдань екологічної освіти дітей дошкільного віку.

Ще одне завдання індивідуальної роботи, яке забезпечує розуміння майбутніми вихова-телями суті екологічної освіти в дошкільному закладі - це створення моделей еколого- розвивального середовища ДНЗ. Так, до струк-тури таких моделей студенти включають: ос-новні компоненти, функції і завдання, які допо-магає вирішувати еколого-розвивальне сере-довище, педагогічні умови його створення.

На заключному практичному занятті, яке проводиться у формі методичного тренінгу для вихователів, студенти демонструють сис-темні знання з екологічного виховання до-шкільнят і вміння створювати еколого- розвивальне середовище в дошкільному за-кладі, з урахуванням основних педагогічних вимог до нього, через виконання низки за-вдань. Ось деякі з них: розробити ескіз напов-нення метеомайданчика, еколого-розви- вального середовища конкретної вікової гру-пи, екологічної стежини в приміщенні ДНЗ, на його території та за межами установи; ство-рити рекламу-презентацію еколого-розви- вального середовища дошкільного закладу (домашнє завдання). Ці види робіт студенти виконували малими групами, що сприяло ма-ксимальному обміну досвідом і якісному взає- монавчанню в цілому.

Висновки. Отже, успішність процесу підго-товки майбутніх вихователів до створення еколого-розвивального середовища в дошкі-льному закладі у процесі викладання курсу «Технологія формування екологічної культу-ри в дітей дошкільного віку» залежить від таких основних педагогічних умов:

1. Дотримання наступності у викладанні дисциплін: «Основи екології», «Основи приро-дознавства з методикою ознайомлення з при-родою», «Технологія формування екологічної культури в дітей дошкільного віку».

2. Використання життєвого і професійного досвіду студентів, якого вони набули під час проходження педагогічних практик.

3. Розробка завдань самостійної та індиві-дуальної роботи для студентів, виконання яких сприяло б усвідомленню важливості гра-мотної організації предметного еколого- розвивального середовища як матеріальної основи якісної екологічної освіти і важливої складової іміджу дошкільного закладу.

4. Використання інтерактивних технологій у процесі викладання курсу «Технологія фор-мування екологічної культури в дітей дошкі-льного віку», з метою забезпечення максима-льної пізнавальної самостійності і стимулю-вання взаємонавчання майбутніх вихователів.

Подальші наукові розвідки стосуватимуть-ся розробки змісту підготовки майбутніх ви-хователів до створення середовищного імі-джу дошкільного закладу.

Список використаних джерел

1. Даниленко Л. І. Управління загальноосвітнім навчальним закладом як відкритою соціально- педагогічною системою / Л. І. Даниленко // зб. наук. праць Української академії державного управління при президентові України : в 4-х ч. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князева. -- К. : УАДУ, 2000. -- Вип. 2. -- Ч. IV. -- С. 312--315.

2. Загородня Л. П. Підготовка майбутніх виховате-лів до формування екологічної компетентності дошкільників відповідно до базової програми «Я у Світі» / Л. П. Загородня // Імідж сучасного педагога. -- № 6-7. Науково-практичний освіт-ньо-популярний часопис Полтавського нац. пед. ун. ім. В. Г. Короленка. -- 2010. -- С. 28--31.

3. Крутій К. Формування позитивного іміджу навчального закладу [Текст] / К. Крутій // Практика управління дошкільним закладом. -- 2011. -- № 1. -- С. 21--26.

4. Піскунов М. С. Імідж освітньої установи : струк-тура і механізми формування / М. С. Піскунов // Моніторинг і стандарти в освіті. -- 1999. -- № 5. -- С. 45--51.

5. Плохій З. П. Формуємо екологічну компетент-ність молодшого дошкільника : навч.-метод. посіб. до Базової прогр. розв. дитини дошк. віку «Я у Світі» / З. П. Плохій. -- К. : Світич, 2010. -- 144 с.

6. Погрібняк Н. Створення іміджу сучасного дошкі-льного закладу / Н. Погрібняк // Дошкільне виховання. -- 2004. -- № 11. -- С. 10--11.

7. Рыжова Н. А. Экологическое образование в детс-ком саду / Н. А. Рыжова. -- М. : Карапуз, 2000. -- 254 с.

Размещено на Allbest.ru