Організація самостійної роботи студентів: програма психологічного супроводу

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Як свідчить аналіз останніх досліджень, досі не існує диференційованої розвивальної програми, яка б мала ефективний вплив як на студентів, так і на викладачів у їхній взаємодії у процесі навчальної діяльності. Актуальною залишається проблема підвищення результативності самостійної роботи студентів у нових умовах функціонування вищої школи, оскільки, з одного боку, змінюються пріоритети щодо цілей вищої школи (формування творчої, активної, самостійної, відповідальної, зацікавленої в якісному навчанні особистості тощо), а з іншого, організація СРС будується переважно із врахуванням зовнішніх факторів, а саме - дидактичних умов навчання (методів, форм, дидактичного забезпечення). Тим часом нерідко поза увагою залишаються внутрішні, психологічні чинники, серед яких провідне місце посідають індивідуально-типологічні особливості суб'єктів навчальної діяльності (як тих, хто вчить, так і тих, хто вчиться). Існує необхідність розробки системи заходів для формування навичок та вмінь самостійної роботи, а також розвитку особливостей мотиваційної та метакогнітивної сфер студентів, які сприяли би підвищенню ефективності їх самостійної роботи.

Формулювання цілей статті. Метою статті є характеристика розробленої автором програми психологічного супроводу ефективної організації самостійної роботи студентів, її структури, основних принципів та змісту, а також аналіз результатів реалізації цієї розвивальної програми.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Структура та зміст програми психологічного супроводу ефективної організації самостійної роботи студентів визначається її метою, сутність якої полягає у розвитку особливостей мотиваційної, емоційно-вольової та когнітивної сфер особистості студентів, які б сприяли формуванню навичок та вмінь ефективної самостійної роботи.

Розвивальна програма створювалася з урахуванням наявних психотренінгових методів. Ми використовували у нашій роботі групові дискусії, рольові ігри, тренінгові вправи, арт-терапію, тілесно-орієнтовану терапію та інші методи психологічної корекції та розвитку. Вибір таких засобів в якості методів розвитку особливостей мотиваційної, емоційно-вольової та когнітивної сфер особистості студентів, які б сприяли формуванню навичок та вмінь ефективної самостійної роботи, є доцільним завдяки тому, що даний вид психологічної взаємодії прискорює процес опанування певними соціально-психологічними знаннями, вміннями та навичками ефективної взаємодії у навчальній діяльності, сприяє формуванню та оптимізації мотиваційних, емоційно-вольових, когнітивних комунікативних, перцептивних можливостей людини, необхідних для організації продуктивної самостійної роботи. В результаті учасники набувають вміння організовувати самостійну роботу у власній навчальній діяльності.

У якості показників ефективності розвивальної програми нами були визначені наступні: загальний рівень саморегуляції і організації часу життя, що характеризують ступінь сформованості вміння самоорганізації та саморегуляції життєдіяльності, а також такі метакогнітивні якості студентів, як мета лінгвістична обізнаність і метапам'ять, які є інструментальними якостями, що забезпечують ефективну навчальну діяльність.

Структура розвивальної програми будувалася на основі даних, отриманих при дослідженні особливостей організації самостійної роботи [6, с.75-105]. Розвивальна програма реалізується у трьох напрямах, що полягають у роботі із психологом, роботі з викладачами та роботі із студентами, та складається з декількох етапів.

Робота із психологом та викладачами представлена двома модулями - інформаційним та інструментальним. Метою інформаційного модуля було формування психологічної поінформованості психолога (викладача) стосовно психологічних чинників організації самостійної роботи студентів, вікових, мотиваційних особливостей та пізнавальної сфери студентів, особливостей організаційної культури вищого навчального закладу. Ця мета реалізовувалася за допомогою системи занять, яка включала серію евристичних бесід з психологом за темами «Психологічні особливості розвитку особистості студента», «Ефективність самостійної роботи як характеристика навчального процесу у ВНЗ та чинник становлення особистості студента», «Страхи та тривожність у навчальній діяльності студентів», «Метакогнітивні процеси у розвитку особистості», «Засоби раціонального читання», «Використання мнемотехнік студентами у самостійній роботі» (виключно для психологів), «Креативність та творчі здібності як необхідна умова ефективності організації самостійної роботи», та з викладачами за темами «Психологічні особливості розвитку особистості студента», «Здатність до самоорганізації як риса, що забезпечує успішність студента у самостійній роботі», «Розвиток самостійності студентів», «Психологічні передумови здійснення самостійної роботи студентами», «Викладач як організатор навчальної діяльності студентів» та серію занять, присвячених аналізу ситуацій, пов'язаних з організаційною культурою вищого навчального закладу.

Викладачам пропонувалося в колективному обговоренні проаналізувати організаційну культуру ВНЗ за такими показниками, як усвідомлення свого місця в організації, комунікації в організації (зовнішні комунікації; стиль керівництва; психологічний клімат; конфліктність і стиль розв'язання конфліктів; професійний жаргон; відмінності усної, письмової та невербальної комунікації; дотримання вимог етикету та протоколу), зовнішній вигляд членів організації, традиції, ритуали організації, цінності і норми, ставлення до часу (порушення чи дотримання часових параметрів діяльності; наявність часу для гнучкого застосування в розв'язанні актуальних цілей діяльності окремих членів організації; сприйняття часу як важливого ресурсу діяльності), розвиток і самореалізація членів організації мотивування членів організації та ін. Характеристики навчального закладу за цими параметрами обговорюються з точки зору їх наявності у ВНЗ, на факультеті, кафедрі та у групі з точки зору їх необхідності та доцільності. Після стадії якісної оцінки кожен з показників обговорювався на предмет його впливу на міру організованості групи, кожного окремого студента та ефективність самостійної діяльності кожного студента.

Метою інструментального етапу було формування озброєності в уміннях організовувати самостійну роботу студентів. Система занять з психологом включала серію занять, присвячених аналізу методів та засобів, пов'язаних із розвитком мотиваційних особливостей студентів, що сприяють розвитку ефективності самостійної роботи та планування часу студентів, серію занять, присвячених аналізу методів та засобів розвитку пізнавальних якостей, що сприяють розвитку ефективності самостійної роботи та планування часу студентів та заняття, присвячені аналізу методів та засобів роботи із викладачами щодо ефективної організації самостійної роботи студентів. Реалізації поставленої мети у роботі з викладачами сприяла система занять, що передбачала оволодіння засобами активізації уваги у студентській групі, засобами розвитку самостійності студентів та розвитку пізнавальних навичок, що сприяють ефективності самостійної роботи для ефективної організації самостійної роботи.

Робота із студентами реалізується наступними етапами.

1. Мотиваційний етап. Мета даного етапу полягала у забезпеченні позитивної мотивації до участі в розвивальній програмі через ознайомлення з її метою та змістом, з мотивацією керівника розвивальної програми, яка спричинила її створення та впровадження, і у формуванні позитивного психологічного клімату тренінгової групи та формуванні установки на необхідність оволодіння методами, прийомами та засобами ефективної організації самостійної роботи та продуктивного планування часу.