Формування компонентів професійної спрямованості у майбутніх фахівців технічного профілю у процесі навчання у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування компонентів професійної спрямованості у майбутніх фахівців технічного профілю у процесі навчання у ВНЗ

Ю.В. Халаджи

викладач

Донецький національний технічний університет

В статті розглянуто стратегію, зміст і найближчі перспективи розвитку професійної спрямованості, від яких залежить характер і світогляд майбутніх фахівців профільних закладів вищої освіти. Проаналізовано проблеми підготовки майбутніх фахівців у вітчизняній педагогічній практиці технічних ВНЗ з огляду на професійну спрямованість. Досліджено роль професійної спрямованості в зростанні інтегрованості сучасної освітньої системи в Україні та підвищенні якісних показників освіти в контексті європейської інтеграції суспільства.

Ключові слова: професійна спрямованість, розвиток особистості, інтеграція суспільства, майбутній спеціаліст.

Ю.В. Халаджи

В статье рассмотрена стратегия, содержание и ближайшие перспективы развития профессиональной направленности, от которых зависит характер и мировоззрение будущих специалистов профильных заведений высшего образования. Проанализированы проблемы подготовки будущих специалистов в отечественной педагогической практике технических вузов, учитывая профессиональную направленность. Исследована роль профессиональной направленности в росте интегрированности современной образовательной системы в Украине и повышении качественных показателей образования в контексте европейской интеграции общества.

Ключевые слова: профессиональная направленность, развитие личности, интеграция общества, будущий специалист.

Yu. Khaladzhy

The strategy, maintenance and nearest prospects of the development of professional orientation, on which the character and the world view of future experts of higher education establishments depend, have been considered in the article. The problems of preparation of future experts have been analysed in pedagogical practice of technical institutions of higher education taking into account professional orientation. The role of professional orientation has been studied in the increase of integrating of the modern educational system in Ukraine and the increase of quality indexes of education in the context of European integration of society.

Keywords: professional orientation, development of the personality, integration of society, future expert.

Постановка проблеми

Характерною особливістю сучасного суспільства стає його людиноцентристська спрямованість, згідно з якою найважливішим показником прогресу є індивідуальний розвиток особистості: її здібностей, мислення, задоволення пізнавальних запитів і потреб, забезпечення прав та свобод тощо. Сучасна реформа вищої школи акцентує велику увагу на впровадженні методів і прийомів формування професійно значущих умінь і навичок майбутніх спеціалістів. Але вуз не зможе виконати своїх завдань по підготовці майбутніх фахівців, якщо в ньому не будуть сформовані в достатній мірі необхідні якості особистості, а в студентів - професійна спрямованість, цілеспрямованість, уміння застосовувати свої знання, досвід і здібності в обраній професії.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості, здатної до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу [9, с.245]. Важливо виробити у майбутнього фахівця готовність ввійти в виробничу систему взаємин, впевнено відчувати себе в професійному середовищі, а для цього необхідні сформовані професійні якості особистості і навички соціального і чисто професійного спілкування.

Відтак майбутні фахівці повинні бути налаштовані на постійне оновлення своїх знань, професійних умінь і навичок, збагачення досвіду пізнавальної та практичної діяльності, що підкріплюється відповідними ціннісними орієнтаціями.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Поняття «спрямованість» особистості, введене в науковий обіг С.Л. Рубінштейном [10, с.312], отримало свій подальший розвиток, перш за все, за рахунок виділення різних видів спрямованості. Так, зокрема, в психологічній літературі представлені й описані: особистісна, колективістська, ділова - Б. Басс, М.С. Неймарк. Розкриттю різних аспектів професійної спрямованості присвячено праці В.О. Бодрова, В.О. Сластьоніна, Ю. Е. Якуніної та ін. Незважаючи на різні підходи до тлумачення поняття «професійна спрямованість», автори, тим не менш, сходяться на тому, що вона залежить від ієрархії ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери, інтересів, світоглядних поглядів, тобто компонентів спрямованості особистості, професійної, зокрема.

Різноманітні аспекти впровадження компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців у вищій школі розкривають у своїх дослідженнях такі вітчизняні науковці як І. Бех, С. Бондар, М. Вачевський, О. Гура, Н. Кічук, А. Кузьмінський, З. Курлянд, та ін. Значення і важливість професійної спрямованості навчальної діяльності студентів знайшли своє відображення у працях Н. Бакшаева, І. Демченко, Л. Пахомової, В. Петрук, Н. Самарук та інших. Роботи з проблем формування професійної спрямованості - В.П. Беспалько, П.Г. Атутов, А.А. Вербицкий та ін. Аналіз наукових праць дозволяє стверджувати, що важливим фактором підвищення ефективності є пізнавальний інтерес, який може бути узгоджений з іншими інтересами студента, що пов'язані з його бажанням стати дипломованим спеціалістом вищого ґатунку. Студент не є суб'єктом діяльності, він - суб'єкт пізнавального процесу, його ніхто не може змусити навчатися, необхідно захопити, зацікавити, створити умови, раціонально організувати пізнавальну роботу [2, с.85].

Ціль статті

Розгляд та вивчення актуальних проблем професійної спрямованості в процесі підготовки майбутніх фахівців технічного профілю у процесі навчання в ВНЗ.

Виклад матеріалу

професійна спрямованість фахівець

Отже, зосередимо увагу на розкритті сутності і значення принципу професійної спрямованості навчання, а також на провідних формах діяльності студентів у процесі їх професійної підготовки, зокрема навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної з метою формування у майбутніх фахівців інженерного профілю природничо-наукової компетенції.

У своєму дослідженні В. Петрук зазначає, що «соціальне замовлення щодо професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю вносить свої корективи до моделі інженера, вимагаючи підвищення якості підготовки фахівців інженерно-технічного складу» [7, с.12]. Серед існуючих суперечностей у системі вищої освіти учені називають суперечність між інтегративною природою діяльності фахівця будь-якого профілю і методами та засобами, які використовуються в навчальному процесі і не сприяють об'єднанню дисциплінарних знань в єдине ціле [6, с.51]. Важко з цим не погодитись. Дослідниця Н. Кічук зазначає, що «навчальні дисципліни характеризуються не тільки теоретичним змістом, але й своїм практичним застосуванням, і кожен цикл професійної підготовки повинен відігравати певну визначену роль у процесі професійного становлення майбутнього фахівця» [4, с.4]. Наразі і кожна навчальна дисципліна має відтворювати професійну спрямованість напряму підготовки майбутнього фахівця інженерного профілю.

Я поділяємо думку науковця В.А. Петрук, що зміст навчання у вищій технічній школі має розглядатися не як система відокремлених навчальних предметів, а як предмет навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної діяльності, що ставить студента у дієву позицію, забезпечує змістовну реалізацію принципу зв'язку теорії з практикою [8, с.97]. Однак, як свідчать результати аналізу науково-педагогічної літератури й досвіду роботи викладачів, певна відокремленість змісту природничо-наукових дисциплін, зокрема фізики, від професійних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю все ж існує. Це пояснюється такими обставинами:

1. Недостатністю або й просто відсутністю професійної спрямованості при вивченні природничо-наукових дисциплін;

2. Відсутністю у змісті природничо-наукових дисциплін задач прикладного значення, пов'язаних зі змістом майбутньої професійної діяльності;

3. Недостатньою розробленістю методик та рекомендацій для викладачів щодо викладання природничо-наукових дисциплін з професійною спрямованістю;

4. Відсутністю позитивної мотивації у студентів для оволодіння базовими знаннями з природничо-наукових дисциплін.

Таким чином, процес професійної підготовки у ВНЗ закладах має насамперед, спрямовуватися на формування готовності до такої діяльності, що базується на потребі особистості у навчанні і вдосконаленні протягом життя.

Формування професійної спрямованості студентів у процесі професійної підготовки викликає зміни мотивації їх навчально-пізнавальної діяльності. Вважаємо, що провідним чинником формування природничо-наукової компетенції фахівця інженерного профілю є позитивна мотивація до вивчення природничо-наукових дисциплін. Науковці зазначають, що важливим завданням викладачів вищої школи є виявлення початкового стану мотивації студентів і формування на її основі адекватних мотивів професійної діяльності.

Основними напрямами формування професійної спрямованості у ВНЗ науковці називають: ознайомлення студентів з їх майбутньою професійною діяльністю, закріплення інтересу до неї; організацію навчального процесу; стимулювання студентів до самоосвіти та самовиховання [9, с.273].

Професійна спрямованість особистості - категорія, котра становить предмет дослідження одночасно декількох наук: філософії, психології, соціології та педагогіки. Проблема вивчення професійної спрямованості в силу її багатокомпонентності є складною та ще до того ж знаходиться на перетині досліджень із психології праці, педагогічної психології, психології розвитку та психології особистості. Як вже зазначалося, нині в психології немає однозначного визначення професійної спрямованості. Так, зокрема, професійну спрямованість розуміють, перш за все, як сукупність мотиваційних утворень (інтересів, потреб, схильностей, прагнень і та інші), пов'язаних з професійною діяльністю людини, що впливають на вибір професії, прагнення реалізувати себе в ній, задоволеність від неї. Професійна спрямованість являє собою інтегральне утворення, котре характеризується предметом професійної спрямованості, в якості якого виступає бажана професія (вид діяльності); видами мотивів професійної діяльності; силою (рівнем) спрямованості, виявом чого є міра вираженості прагнення до оволодіння професією та реалізації себе в ній; задоволеністю чи незадоволеністю людини своєю професією.

Спрямованість виступає також як системоутворююча якість, визначаючи психологічний склад особистості. Саме в спрямованості знаходять свій вираз цілі, в ім'я яких діє особистість, її мотиви та суб'єктивне ставлення до різних аспектів дійсності.

Між розвитком мотиву й оволодінням діяльністю наявні складні взаємозв'язки та взаємообумовленості. Формування мотиву випереджає формування діяльності, а іноді, навпаки, відстає, що невідворотно відбивається на результаті оволодіння діяльністю. Різні періоди життя людини обумовлюють зміни в мотиваційній сфері.

В процесі оволодіння професією потреби на інтереси студента виникають та деталізуються внаслідок усвідомлення професійних перспектив й адекватної оцінки неузгодженості вимог до перспектив з наявними схильностями, знаннями та вміннями. В даному випадку, перспективи виступають в якості окремої мети студента. Формування й підтримка стійкої професійної спрямованості особистості студента являє особою безперервний процес узгодження вимог до перспективи за допомогою діяльності на основі зворотного зв'язку. Формування мотивів, як зазначає Г.Н. Лобова [5, с.97], так само, як і система цілей і намірів, йде паралельно з формуванням потреб. Потреба та інші компоненти (інтереси, потяги, цілі, наміри) стають стійкішими за рахунок більш поглибленого пізнання перспективи й трансформацією потреби, що виникла у людини, в конкретні мотиви. Важливою умовою вдосконалення процесу професійної підготовки студентів є спеціально організоване, науково обґрунтоване педагогічне керування навчальною діяльністю, що передбачає поетапну реалізацію її відповідних цілей, функцій і структури. Так професійна підготовка студентів поетапно наповнюється різним змістом. На початковому етапі провідним є моральний компонент у навчальній діяльності студентів, а головним у професійній мотивації -- інтерес. На другому етапі необхідне формування ієрархії мотивів навчально-професійної діяльності, коли відбувається переростання початкового пізнавального інтересу в професійний інтерес до конкретного виду діяльності. На наступному, третьому, етапі вузловим є практичне залучення студентів до професійної діяльності, до якого входять загальні знання про професії в даній галузі; базові або спеціальні знання, уміння й навички; попередній досвід виконання професійних практичних завдань і мінімально необхідний досвід праці за обраною спеціальністю, що набувається під час відповідного професійного навчання. Так, залучення студентів до професійної діяльності може сприяти розвитку такого інтегрального особистісного новоутворення, що включає стійке прагнення до праці в даній галузі, наявність спеціальних знань, умінь і навичок, а також комплекс індивідуально-психологічних якостей, які забезпечують високу ефективність професійного функціонування людини в цій галузі.

Професійна спрямованість - провідна інтегральна якість особистості, що виявляється в вибірковому й мотивованому ставленні, наприклад, учня (студента) до вибору професії, відповідно до його покликання, світоглядних поглядів, ідеалів. На зовнішньому рівні професійна спрямованість може виявлятися як соціально-психологічна установка на певний вид діяльності, прийняття її цілей і завдань на основі сформованої потреби в отриманні професійних знань, виразом чого стає готовність до професійного вибору. Професійний розвиток передбачає зростання, становлення професійно значущих особистісних якостей і здібностей, знань та вмінь, активне та якісне перетворення особистістю свого внутрішнього світу, що приводить до принципової перебудови і способу життєдіяльності, зокрема творчої самореалізації у професії. Професійний розвиток тісно пов'язаний з особистісним, саме особистісні якості перебуваючи під впливом професійної діяльності, забезпечують спрямованість особистості на самовдосконалення.

Висновки

Усе вище викладене дозволяє зробити висновок, що професійна спрямованість особистості не має вроджених задатків, не виникає спонтанно, вона виховується, формується в діяльності під впливом соціально-економічних, психологічних і педагогічних факторів. Тому процес навчання, направлений на керування і управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, є основою виховання і розвитку їхньої професійної направленості.

Суспільству потрібні спеціалісти, які здатні до змінної творчої діяльності, володіють високим рівнем культури технологічного мислення, характеризуються емоційною стабільністю та розвиненою самосвідомістю, а саме в цьому полягає мета будь-якої освіти.

Список використаної літератури

1. Вербицкий А. Развитие мотивации в контекстном обучении / Вербицкий А., Бакшаева Н. // Alma mater. - 1996. - № 1-2. - С. 47 - 50.

2. Гарбузова Г.В. Эмпирические критерии формирования профессиональной идентичности студентов / Г.В. Гарбузова // Управление общественными и экономическими системами. - 2007. - №1. - С. 83 - 92.

3. Демченко І.І. Імітаційне моделювання у квазіпрофесійній підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / І.І. Демченко // Вісник ЧНУ. Серія: Педагогічні науки. - 2009. - Вип. 94. С. 82 - 87.

4. Кічук Н.В. Проблеми застосування компетентнісного підходу у вищій технічній школі /Н.В. Кічук // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - 2010. - Вип. 179. - С. 22-25.

5. Лобова Г.Н. Технологический подход к исследовательской работе студентов / Г.Н. Лобова// Физическое образование в вузах. - Т. 14. - 2008. - № 2. -С. 92 - 100.

6. Медведев В. Подготовка преподавателя высшей школы: компетентностный подход/ Медведев, Ю. Татур // Высшее образование в России. - 2007. - № 11. - С. 46 - 56.

7. Петрук В.А. Теоретико-методичні засади формування базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців технічних спеціальностей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню д-ра пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2008. - 37 с.

8. Петрук В.А. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі вивчення фундаментальних дисциплін: [монографія]/ В.А. Петрук. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. - 292 с.

9. Дьяченко М.И. Психология высшей школы / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович, Л. Кандыбович. - Мн.: Харвест, 2006. - 416 с.

10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - СПб.: ПИТЕР, 1999. - С.518.

Размещено на Allbest.ru