Принципи формування суб’єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності
Обґрунтування та характеристика принципів формування суб’єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності. Принципи аксіологізації, мобільності та прогнозування, які сприяють розробці плану педагогічних дій, готовності до впровадження інновацій.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.01.2019 |
Размер файла | 22,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Принципи формування суб'єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності
С.О. Шехавцова
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
У статті розкрито принципи формування суб'єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності. Автор теоретично обґрунтовує такі принципи формування суб'єктності студентів, як принцип аксіологізації; принцип прогнозування, що сприяє розробці певного плану педагогічних дій; принцип мобільності, який дозволяє з'ясувати готовність студентів до впровадження інновацій в професійну діяльності впродовж життя; принцип толерантності та принцип полісуб'єктності (діалогічності), що передбачає становлення суб'єкт-суб'єктної взаємодії на різних рівнях в процесі освітньої діяльності в університеті.
Ключові слова: принципи, суб'єктність студентів, професійно-педагогічна діяльність.
С.А. Шехавцова
Принципы формирования субъектности студентов к профессионально-педагогической деятельности
В статье раскрыты принципы формирования субъектности студентов к профессионально-педагогической деятельности. Автор теоретически обосновывает такие принципы формирования субъектности студентов, как принцип аксиологизации; принцип прогнозирования, который способствует разработке определенного плана педагогических действий; принцип мобильности, который позволяет выяснить готовность студента к внедрению инноваций в профессиональную деятельность на протяжении всей жизни; принцип толерантности и принцип полисубъектности (диалогичности), который способствует становлению субъект-субъектного взаимодействия на всех уровнях в процессе образовательной деятельности в университете.
Ключевые слова: принципы, субъектность студентов, профессионально-педагогическая деятельность.
S. Shekhavtsova
The Principles of Formation of Students' Subjectivity to Professional and Pedagogical Performance
The article deals with the principles of formation of students ' subjectivity to professional and pedagogical activity. The author tries to take under consideration such principles as 1) the principle of axiologization; 2) the strategy principle; 3) the principle of mobility; 4) the principle of tolerance; 5) the principle of polisubjectivities or dialogue. Each principle highlights the idea of forming students ' subjectivities to the professional and pedagogical performance. Hence, the principle of axiologization focuses on the students ' believes and values to the professional and pedagogical performance. It means the students have to feel the responsibilities for choosing the pedagogical career, for the positive style in pedagogical communication, for students' innovative activities and, at last, for their professionalisms. The next principle is the principle of strategy which develops students' abilities to plan their pedagogical performance. The principle of mobility reveals the students' readiness to use innovative techniques in the academic process. The principle of tolerance focuses on developing students' subject-subject interaction in the cross-cultural context. The last principle is the principle of polisubjectivities or dialogue, focusing on students' abilities and personal characteristics to keep the subject-subject interaction during the academic process in the university.
Key words: students' subjectivities, professional and pedagogical performance.
суб'єктність студент професійний педагогічний
Вітчизняна педагогічна наука сформувала власні традиції в організації процесу навчання й виховання студентів щодо професійно-педагогічної діяльності в університеті. Водночас слід зазначити, що певна зміна пріоритетів у стратегічних напрямах розвитку освіти у європейській та світовій спільнотах значною мірою вплинули на характер змісту підготовки студентів в Україні. Особливого значення набувають теоретико-методологічні, соціально-психологічні, організаційно-педагогічні та методичні аспекти проблеми повноцінного особистісно-професійного розвитку студентів вищих навчальних закладів, що передбачає формування суб'єктності майбутніх педагогів до професійно-педагогічної діяльності в різноманітних сферах суспільства.
Вирішення цієї проблеми ми вбачаємо не тільки у формуванні таких особистісних якостей у студентів як самовизначення, креативність, здатність до рефлексії, ініціативність, а й формування суб'єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності, що сприятиме прагненню до безперервного професійно-особистісного розвитку протягом життя.
На теоретико-методологічному рівні проблему суб'єктності з психолого-педагогічної точки зору розглядали Л. Абдаліна, О. Анісімов, Т. Гущина, О. Жорнова, О. Полухіна, М. Севастюк, В. Сластьонін, В. Ткачов, Є. Уваров, В. Чернобровкін та ін.
Різні аспекти професійно-педагогічної підготовки студентів університету були предметом дослідження Ф. Аліпханової, Т. Гущиної, А. Деркача, Е. Зеєра, І. Зимньої, Н. Мерзлякової, B. Сластьоніна, Л. Пак, С. Савченка, Л. Скорич, Д. Тирсикова та ін.
Незважаючи на існуючу джерельну базу щодо проблеми формування суб'єктності студентів в освітньому просторі, зокрема в університеті, яка представлена в різноманітних психолого-педагогічних наукових дослідженнях, зазначена проблема все ще вимагає подальшого вивчення, оскільки в педагогічній науці немає однозначної відповіді на питання про сутність та умови формування суб'єктності, а також не визначено роль суб'єктності в професійно-педагогічній підготовці студентів.
Виходячи з актуальності та недостатньої розробленості теоретико-методологічних засад суб'єктності студентів, мета статті полягає у визначені принципів формування суб'єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності в університеті.
Щодо поняття „принципи”, в науково-методичній літературі зазначене поняття розглядається, як основні вихідні положення будь-якої теорії, що забезпечують вибір засобів, прийомів, методів та технологій задля досягнення поставленої педагогічної мети та забезпечують взаємозв'язок всіх компонентів процесу формування, в нашому випадку, суб'єктності студентів. В контексті досліджуваної проблеми нами було визначені та теоретично обґрунтовані такі принципи.
Принцип аксиологізації. В широкому розумінні навчально-виховний процес передбачає залучення учасників освітнього процесу до оволодіння цінностями культури, освіти та професії. Саме тому аксіологізація освіти визначає цінності, які визначають направленість професійної діяльності студента. Очевидно, ціннісні орієнтації студентів входять в сферу соціальної та освітньої реальності.
З позицій педагогічної аксіології вагомим аспектом для нашого дослідження є визначення цінностей професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів, що передбачають відповідальність за обрану професію, талант педагога, його пошуково-дослідну, інноваційну діяльність, комунікативні здібності, позитивний стиль спілкування, професіоналізм педагога. Науково обґрунтована класифікація педагогічних цінностей в структурі професійно-педагогічної культури була розроблена під керівництвом В. Сластьоніна, в основі якої полягають потреби особистості співвіднесені з професією вчителя та соціальною сутністю. Виходячи з особливостей педагогічної діяльності, яка дозволяє учителю вдовольнити матеріальні та духовні потреби, визначені цінності педагогічної діяльності, пов'язані з: 1) самозатвердженням в суспільстві, тобто в соціальному середовищі; 2) потребами в спілкуванні; 3) самовдосконаленням; 4) самовираженням.
Класифікація представлена такими цінностями:
• цінностями-цілями, які визначають концепцію особистості майбутнього учителя в сукупності Я-особистісного і Я-професійного;
• цінностями-засобами як концепцією педагогічного спілкування, техніками та технологіями, моніторингами;
• цінностями-стосунків, що розкривають сукупність стосунків учасників педагогічного процесу, а також формування позиції стосовно професійно-педагогічної діяльності;
• цінностями-якостями, що передбачають різноманітність взаємопов'язаних позитивних, діяльнісних, поведінкових якостей особистості;
• цінностями-знаннями, що визначають особистісну і професійну компетентність [6, с. 69 - 70].
Принцип аксиологізації означає розуміння освітніх та духовних цінностей в процесі навчання в університеті. На думку Н. Мерзлякової, в процесі формування професійного становлення аксиологізація полягає в розумінні значущості ціннісного відношення до освіти, а в майбутньому - до майбутньої професійної діяльності, до майбутньої кар'єри [3, с. 35]. Отже, сформовані ціннісні орієнтації активізують самовизначення та саморозвиток студентів в професійному плані.
Принцип прогнозування. Суттєвим для професійно-педагогічної діяльності з позицій суб'єктності є навички і вміння прогнозування майбутніх результатів педагогічної діяльності, а також їх наслідки. Принцип прогнозування сприяє розробці певного плану педагогічних дій.
З психологічної точки зору суб'єкт прогнозує свою діяльність для упорядкування і, відповідно, встановлення послідовності дій. Прогнозування дозволяє особистості, по-перше, з точки зору психологічних можливостей людини зв'язати послідовність завдань за характером активності, які потрібні на початку діяльності, в кульмінаційний момент і наприкінці. По-друге, прогнозування дозволяє визначити момент і форму максимального напруження активності і організувати діяльність відповідно до індивідуальних особливостей особистості [1, с. 159 - 160]. Так, залежно від суб'єктного досвіду суб'єкт має можливість в тій чи іншій мірі прогнозувати події. Зрозуміло, що в свою чергу такий прогноз перетворює його внутрішній стан, тобто почуття невпевненості в ситуації перед несподіваними подіями, що замінюється станом впевненості і готовності до таких ситуацій.
На думку Г. Зеленько, прогнозування і процес прийняття рішень співпадають, тому що в процесі прогнозування за основу рішення береться один з варіантів бажаного результату [2, с. 52]. З точки зору педагогічної діяльності науковець вважає, що вчитель в педагогічній діяльності спеціального прогнозування не здійснює, оскільки воно спрямовано на формулювання прогнозу щодо розвитку об'єкту на основі певних тенденцій і за отриманою попередньою інформацією про педагогічний процес.
Принцип мобільності. Принцип мобільності все частіше обговорюється дослідниками як можлива якісна характеристика сучасної освіти. Цей принцип є провідним в контексті аналізу освітньої системи університету як простору формування суб'єктності студентів. Принцип мобільності в освітньому просторі передбачає адаптацію освітнього простору до впливу соціуму і відповідними змінами в його структурі, тобто включення нових суб'єктів навчальної діяльності, нових видів діяльності, оновлення змісту освіти тощо.
Л. Шишкіна зазначає, що принцип мобільності передбачає широту підготовки учителя, його готовність до стрімких змін у змісті навчання, до оперативного реагування на можливі зміни у сфері професійної діяльності та безперервне підвищення кваліфікації, здатності постійно аналізувати зміни в соціально-економічній конкуренції, усувати стереотипізацію у виробничій та особистісній сферах діяльності [8, с. 153].
Принцип мобільності є також одним із показників професійної адаптації майбутніх фахівців до професійно-педагогічної діяльності та постійного оновлення змісту професійного навчання та виховання. Цей принцип передбачає багатогранність використання засобів, способів, організаційних форм системи безперервної професійної освіти впродовж життя, а також готовності педагогів до миттєвої перебудови відповідно до потреб суспільства. Так, принцип мобільності передбачає професійну і психологічну готовність студентів до інновацій в професійній діяльності впродовж життя.
Треба зазначити, що при підготовці студентів до професійно-педагогічної діяльності складаються стереотипи навчально-професійної діяльності, принцип мобільності сприяє активному пошуку можливостей розвитку системи ціннісних орієнтацій, моделюванню власної майбутньої педагогічної діяльності, формуванню образу „Я-професіонального”, розвитку умінь адаптуватися до потреб і вимог сучасності.
Зрозуміло, що людина, яка володіє високим рівнем професійної мобільності, має високу потенційну можливість реалізувати себе в ускладнених педагогічних умовах, при цьому постійно знаходити оптимальне рішення в нестандартних ситуаціях.
Принцип толерантності. Принцип мобільності передбачає наступний принцип, який сприяє суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників освітнього процесу в контексті Болонського процесу і сприяє мобільності студентів в межах Євросоюзу. Студенти в процесі навчання в університеті прагнуть навчатися в декількох університетах в різних країнах Євросоюзу, тому принцип толерантності є актуальним при формуванні суб'єктності студентів в процесі навчання в університеті. Толерантність розглядається не тільки як якість людини, а й як структурне новоутворення, спрямоване на максимальну адаптивність особистості до різних соціокультурних умов. Порушення адаптаційних процесів призводить до непорозумінь і конфліктів між людьми.
На думку Б. Тахохова, толерантність студента передбачає розвиток таких якостей студента як: а) терпимість до культури особистості, соціуму, етносу; 2) гнучкість і вміння пристосовуватися до ситуації; 3) уміння не засуджувати інших людей, натомість намагатися зрозуміти їх мотиви та вчинки; 4) здатність успішно діяти в ситуації невизначеності; 5) демонстрація поваги, щирості до інших людей; 6) здатність до співчуття [7, с. 26].
В контексті сказаного не можна не відзначити той факт, що принцип толерантності створює необхідне полікультурне середовище для освітнього процесу в вищому навчальному закладі.
Принцип полісуб'єктності (діалогічності). Принцип полісуб'єктності передбачає становлення суб'єкт - суб'єктної взаємодії на різних рівнях взаємодії в процесі освітньої діяльності. Будь-яка система характеризується взаємопов'язаними складовими, функціонуванням або розвитком, у разі, якщо структура залишається стабільною, розвиток характеризується певними змінами в структурі. Тому будь-які перетворення в освітньому процесі, зокрема, при формування суб'єктності студента, відбуваються на основі діалогічної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу.
Принцип полісуб'єктності передбачає перетворення суперпозиції педагога із субординаційної позиції студента в особистісно рівноправні позиції взаємодіючих людей. Цей принцип пов'язаний із зміною ролей та функцій учасників педагогічного процесу. Виходячи з цього викладач не вчить та виховує студентів, а актуалізує та стимулює потяг студентів до саморозвитку, вивчає активність студента, створює умови для саморозвитку, самоактуалізації студента. Очевидно, особливе значення мають професійно-ціннісні орієнтації викладача, що пов'язані з його ставленням до студентів, до педагогічної діяльності в цілому.
В контексті сказаного стає зрозуміло, що при використанні принципу полісуб'єктності повинна враховуватися певна послідовність, тобто від максимальної допомоги студентам у вирішенні педагогічних завдань до поступового нарощування студентами власної активності, до повної саморегуляції у навчанні. Така форма співробітництва викладача і студента призводить до саморозвитку студента та набуття студентом особистісної суб'єктності.
На дуку Т. Ольхової, діалогічність передбачає проявлення особистісних цінностей викладача через зіставлення їх із цінностями студентів, з'ясування спільності думок в розумінні різних явищ, подій в суспільстві, в світі, в створені простору, в пошуку сенсу життя. При цьому освіта передбачає формування суб'єктності, тобто активності суб'єкту в особистісному спілкуванні, взаємодії, в сумісному вирішенні завдань, які визначають сутність особистості та її діяльність для суспільства [4, с. 196].
Зрозуміло, щоб бути суб'єктом процесу навчання в університеті студент має постійно перебувати в суб'єкт-суб'єктній системі координат. Враховуючи багаточисленні результати, щодо проблеми суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин у системі вищої освіти, зазначимо, що перетворення об'єкту педагогічної дії в суб'єкт освітнього процесу головним фактором є суб'єктний потенціал студента. Саме залучення суб'єктного потенціалу надає можливість студентові, з одного боку, самореалізуватися, а, з іншого, - створити сприятливі умови для досягнення освітньої мети та для набуття суб'єктності у студентів. Однак, залучення студентом свого суб'єктного потенціалу передбачає ряд суб'єктивних чинників, що вливають на цей процес: по-перше, мотивація, яка повинна відповідати потребам та очікуванням суспільства, тобто адекватна соціальному замовленню; по-друге, розвинуте критичне мислення, що забезпечує суб'єктну активність студента та його об'єктивну самооцінку в процесі оволодіння професійно-педагогічною діяльністю; по-третє, готовність і здатність до самопізнання та саморозвитку.
Суб'єкт-суб'єктну взаємодію ми розглядаємо як складний, багатоаспектний процес, в якому відбуваються взаємозумовлені і взаємопов'язані зміни взаємодіючих сторін та їх взаємозбагачення. Зрозуміло, що при взаємодії суб'єктів процесу освіти взаємний вплив відбувається, більш того, відбувається взаємний обмін діяльністю, ціннісними орієнтаціями, інформацією.
Розглянувши принцип полісуб'єктності, неможливо не погодитися із твердженням, що саморозвиток особистості студента залежить від його індивідуалізації. На думку Л. Пак формування суб'єктності, що сприяє забезпеченню соціального становлення студента передбачає формування базової основи для побудови ефективних взаємовідносин, накопичення досвіду групової взаємодії, соціальних суб'єктів на основі організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії, системи індивідуальних відносин при збережені індивідуальності кожного суб'єкту взаємодії для взаємообміну соціальним досвідом, життєвими позиціями [5, с. 60]. Очевидно, принцип полісуб'єктності передбачає розв'язання питання про сутність понять об'єкта і суб'єкта взаємодії, оскільки справжнім суб'єктом діалогу є обидва або кілька учасників діалогу, які спрямовують сумісну активність на розв'язання будь-якої проблемної стації. Під час такої взаємодії, зазвичай, виявляються індивідуальні особливості учасників діалогу, а також відбувається взаємний вплив учасників взаємодії, що передбачає перетворення учасників діалогу на суб'єктів індивідуальної суб'єктності.
Таким чином, нами було теоретично доведено безсумнівність тісного взаємозв'язку всіх визначених принципів (аксіологізації, прогнозування, мобільності, толерантності та полісубєктності), які спрямовані на організацію педагогічної взаємодії, актуалізацію творчого потенціалу студентів, стимулювання їх особистісного, професійно-педагогічного зростання та формування суб'єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності.
Подальшим перспективним напрямком дослідження проблеми формування суб'єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності ми вбачаємо у розробці методики діагностування суб'єктності студентів до професійно-педагогічної діяльності в університеті, зокрема, в обґрунтуванні критеріїв та показників суб'єктності студентів.
Список використаної літератури
1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни: монография / К. А. Абульханова-Славская. - М.: «Мысль», 1991. - 299 с.
2. Зеленко Г. Н. Прогнозирование в системе подготовки педагога к решению профессиональных педагогических задач / Г. Н. Зеленко // Высшее образование сегодня. - 2010. - №11. - С. 51 - 53.
3. Мерзлякова Н. С. Реализация организационно-педагогических условий процесса формирования профессиональной мобильности студента университета в поликультурном образовании / Н. С. Мерзлякова // Педагогический журнал Башкортостана. - 2010. - № 3(30). - С. 31-37.
4. Ольховая Т. А. Становление субъектности студента университета: Дис.... д-ра пед. наук: 13.00.01. - Оренбург, 2007. - 437 с.
5. Пак Л. Г. Смысловые ориентиры субъектно-развивающей социализации студента вуза / Л. Г. Пак // Педагогический журнал Башкортостана. - 2010. - №5 (30). - С. 58 - 63.
6. Сластенин В. А. Введение в педагогическую аксиологию: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, Г. И. Чижакова. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 192 с.
7. Тахохов Б. А. Поликультурная компетентность - фактор развития толерантности студентов / Б. А. Тахохов, Н. А. Богатых // Высшее образование сегодня. - 2008. - № 3. - С. 25 - 27.
8. Шишкіна Л. О. Ключові елементи професійної мобільності майбутніх учителів філологічних спеціальностей / Л. О. Шишкіна // Професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України: якість освіти - основа конкурентоспроможності майбутнього фахівця: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ч. 3. - Ялта: РВНЗ КГУ, 2011. - С. 153 - 157.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
З’ясовано специфіку професійно-педагогічної діяльності учителя фізичної культури. Визначено види готовності учителя фізичної культури до роботи з фізичного виховання. Визначено зміст і структуру професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів.
статья [18,6 K], добавлен 15.01.2018Специфіка педагогічної діяльності. Поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності, фактори його формування. Визначення особливостей індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутнього вчителя, організація диференційованого навчання студентів.
курсовая работа [267,6 K], добавлен 16.06.2010Успішність професійно-педагогічної підготовки. Підвищення вчителем педагогічної кваліфікації. Предмет і завдання педагогіки. Система педагогічних наук. Процес засвоєння знань. Формування і закріплення у школярів позитивних мотивів навчальної діяльності.
шпаргалка [110,8 K], добавлен 16.01.2011Розвиток суб’єктності студентів гуманітарних спеціальностей у процесі самостійної освітньої діяльності. Визначення необхідності застосування системно-цілісного підходу у процесі самостійної освітньої діяльності студента гуманітарних спеціальностей.
статья [25,1 K], добавлен 24.11.2017Дослідження сутності гуманістичного виховання, його мети та функцій. Характеристика спрямованості педагогічної діяльності, як результату підготовки студентів до гуманістичного виховання. Аналіз основних проблем педагогіки, що вимагають постійної уваги.
статья [20,8 K], добавлен 31.08.2017Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.
реферат [54,7 K], добавлен 18.03.2014Зміст та функції професійно-педагогічної діяльності вчителя української літератури. Загальні вимоги до вчителя-словесника. Методологічні та психолого-педагогічні проблеми професійно-педагогічної перепідготовки вчителів, вдосконалення професіограми.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 29.10.2014Особливості фахової підготовки студентів мистецько-педагогічних факультетів. Осмислення ролі музичних здібностей у житті людини. Принципи та методи формування музичності в учнів загальноосвітньої школи. Розвиток гармонічного слуху та ритмічного чуття.
статья [23,7 K], добавлен 24.04.2018Проблеми вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду та впровадження досягнень педагогічної науки в практику. Особливості професійного, передового, новаторського педагогічного досвіду. Основні види педагогічних інновацій.
статья [16,9 K], добавлен 22.02.2018Мотивація учбової діяльності та її формування на різних вікових етапах. Специфіка навчальної мотивації студента. Тренінгкурс ефективної педагогічної взаємодії як метод розвитку професійної мотивації студентів. Вплив емоцій на навчальний процес.
дипломная работа [95,2 K], добавлен 20.10.2008Розгляд суб'єкт-суб'єктної педагогічної взаємодії, як процесу сумісного, узгодженого та конструктивного співробітництва суб'єктів освітньої діяльності. Аналіз ролі положень діалогічного підходу щодо конфліктологічної підготовки майбутніх вчителів.
статья [25,4 K], добавлен 06.09.2017Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін. Специфіка підготовки майбутніх iнженерiв-педагогiв. Обґрунтування та розробка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни "Деталі машин".
дипломная работа [1,2 M], добавлен 14.09.2012Завдання педагогічної діяльності вчителя технологій. Характер і зміст роботи вчителя щодо організації, планування і реального забезпечення технологічної підготовки учнів у школах (на уроках, позакласних заняттях). Професійно-педагогічне спілкування.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 06.05.2015Суть, основні види, форми, структура педагогічної діяльності. Вчитель як суб'єкт педагогічної діяльності, критерії його ефективності. Професійно обумовлені вимоги до особи педагога. Педагогічний такт і справедливість як критерії професіоналізму вчителя.
реферат [25,6 K], добавлен 22.09.2009Обґрунтовано раціональність впровадження методу проектів у навчальний процес студентів. Окреслено етапи створення навчальних проектів. Розглянуто різновиди впровадження проектів при професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи.
статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017Інновації як нові форми організації праці та управління, технології, які охоплюють різні сфери. Роль і особливості інновацій в освіті. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки. Підвищення кваліфікації і атестація вчителів.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 13.11.2010Предмет дослідження – процес формування професійно значущих якостей майбутніх учителів. Визначення таких якостей та шляхи формування. Гіпотеза дослідження – формування професійно-значущих якостей пов'язане з орієнтацією вчителя на власну самооцінку.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 03.01.2009Педагогічні закономірності і основні принципи діяльності командира військового підрозділу. Педагогічна фасилітація як двосторонній процес, пов’язаний із напрацюванням необхідних якостей військовослужбовців і формуванням досвіду творчої діяльності.
статья [161,3 K], добавлен 07.02.2018Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Дидактична характеристика процесу професійного навчання. Організація педагогічної діяльності. Закономірності професійної підготовки. Характеристика принципів виробничого навчання. Умови та способи реалізації дидактичних принципів у виробничому навчанні.
курсовая работа [34,1 K], добавлен 16.10.2010