Формування практичної спрямованості особистості майбутнього інженера в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищому технічному навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування практичної спрямованості особистості майбутнього інженера в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищому технічному навчальному закладі

Постановка проблеми

В наш час вимоги до рівня підготовки фахівця технічного профілю стрімко зростають. Це зумовлено швидким розвитком та трансформацією різних галузей сучасного суспільства. Сучасний фахівець має швидко адаптуватися до умов міжнародної конкуренції. Головною метою вищого технічного навчального закладу (втнз) є підготовка та виховання професійно-підготованого інженера до його майбутньої професійної діяльності. Це означає, що метою вищої школи є не тільки передати готові знання, а також сформувати підготованого фахівця, а саме навчити основам тих знань і навичок, які знадобляться йому у процесі професійної діяльності. Сучасні підприємства зараз потребують спеціалістів, які не тільки «добре знають», а «добре знають та вміють», які готові до саморозвитку та самовдосконалення, ініціативних, амбіційних, креативних, готових до інновацій, здатних освоювати різні види діяльності і згодом демонструвати свої здібності в будь-яких життєвих ситуаціях. Тому задача вищого технічного начального закладу під час навчання студента - сприяти формуванню його особистісних якостей та поширенню його ерудиції. У зв'язку з цим виникає необхідність формування «практичної спрямованості особистості» у студента вищого технічного начального закладу. Ми вважаємо, що формування таких якостей не можливо, якщо не приділяти достатньої уваги розвитку у студентів допитливості, ініціативності, аналітичного типу мислення, творчого підходу до вирішення практичних завдань. Формування таких якостей можливо тільки на основі тісного взаємозв'язку дисциплін технічного та гуманітарного циклу.

Формуючи «практичну спрямованість особистості» слід відштовхуватися від таких понять, як «особистість», «спрямованість особистості», «модель особистості», «модель особистості спеціаліста».

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема спрямованості особистості та моделювання особистості спеціаліста є актуальною протягом кількох десятиліть і відображена у численних наукових працях. Дана проблема пов'язана із зміною цілей професійної освіти і її переходом з "знаннєвого підходу" на "компетентнісний підхід", який орієнтований на практичне застосування отриманих знань. Вивченням даного питання займалися Г.Н. Александров, Ф.В. Анісімов, Б.С. Гершунський, А.А. Кірсанов, Е.А. Клімов, А.К. Маркова, Є.Е. Смірнова, Д.В. Чернілевський, Г.Н. Шаріпов та інші. Великий внесок у вивчення особливостей спрямованості внесла Л.І.Божович зі своїми співробітниками М.С. Неймарк, В.Е. Чудновським, Т.Е.Конніковой та іншими, які розуміли під спрямованістю особистості ієрархічну структуру її домінуючих мотивів. Істотні висновки про соціально-психологічні умови розвитку спрямованості особистості пов'язані з іменами Б. Г. Ананьєва, В.В. Давидова, Л.С. Виготського, А.Г. Ковальова, В.А. Крутецького, О.М. Леонтьєва, B.C. Мерліна, B.C. Мухіної, К.К. Платонова, П.А. Просецького, М.І. Старова, А.Д. Ельконіна, С.Л. Рубінштейна та ін..

Однак донині дане питання недостатньо досліджене внаслідок постійно мінливих вимог до фахівців і сучасної освіти.

Мета статті. Вивчити зміст моделі особистості фахівця, розглянути вплив вивчення гуманітарних дисциплін на процес формування практичної спрямованості майбутнього інженера.

Виклад основного матеріалу

Успіх діяльності людини в різних галузях залежить від спрямованості особистості. Саме вона визначає поведінку особистості, відношення до себе та оточуючих. У сфері діяльності, яку обирає людина, розкривається спрямованість особистості, сформована практична спрямованість впливає на успіх в майбутній професійній діяльності. Проблема практичної спрямованості навчання є на сьогоднішній день важливішою в умовах вдосконалення вищої освіти.

Ряд авторів (А.Н.Леонтьєв, Л.І. Божович, С.Л. Рубінштейн, А.К. Маркова) розуміли спрямованість особистості як систему стійко-домінантних мотивів, які визначають цілісну структуру особистості. У контексті даного підходу особистість організує свою поведінку в умовах діяльності деяких мотивів, обирає цілі діяльності та регулює свою поведінку таким чином, щоб небажані мотиви були пригнічені.

С.Л. Рубінштейн впевнений, що спрямованість включає в себе два елемента - предметний зміст та динамічну тенденцію, які визначають джерело спрямованості [6].

А.Н. Леонтьєв вважає, що у ієрархічній системі мотивів одні підштовхують до діяльності, інші грають роль привабливих факторів [3].

Л.І. Божович виділяє в структурі спрямованості три групи мотивів: гуманістичні, особистісні та ділові [1].

Ф.В. Шаріпов вважав спрямованість особистості центральним елементом у розробленій їм моделі спеціаліста. На його думку спрямованість особистості складають наступні компоненти: моральні, естетичні, фізичні, комунікативні,організаторські якості, здібності, властивості мислення, пам'яті, волі, а також гуманітарну та професійну компетентності [8].

А.К. Маркова розглядає модель особистості спеціаліста як сукупність його якостей, які забезпечують успішне виконання задач, які виникають у виробничій сфері, а також самонавчання та саморозвиток робітника [4].

Інженерна професія унікальна. Використовуючи свою комунікативну і межпредметну сутність, вона об'єднує міждисциплінарні знання, інноваційні уявлення та образи середовища з власними можливостями синтезу різнорідної інформації для створення нової предметної реальності. Інженерна діяльність вимагає цілісного уявлення про об'єкт проектування, сформованого «багато екранного» мислення, знання мови формул, креслень і схем, поєднання наукового та художнього стилів мислення, обгрунтованої сміливості і дару передбачення. Сучасний інженер, який не вміє творчо мислити, не може відповідати більшої частини вимог, що пред'являються до його професії. Тому перед сучасною освітою стоїть завдання не тільки дати хороші знання з профілюючих предметів, а й розвивати у студентів винахідливість і здійснювати загальнокультурну підготовку.

Оскільки 50% роботи інженера припадає на техніку, а 50% - на взаємодію з іншими людьми, то необхідність формування соціо-психологічної культури у майбутнього спеціаліста є очевидною. Відповідальність, ощадливість, розважливість у відношенні як до людини, так і до природи, є необхідними якостями успішного фахівця. Володіння соціально-психологічними особливостями особистості дозволяє на практиці успішніше вирішувати конфліктні ситуації і просто сприяти створенню сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

Майбутній фахівець крім професійної компетентності повинен мати ще і здібності, властивості мислення, пам'яті, волі, необхідні для самонавчання та саморозвитку. Здатності до самовдосконалення та саморозвитку в професійному та особистісному плані закладені в моделі особистості фахівця. Дані здібності входять до складу підструктури спрямованості і відносин особи і в підструктуру досвіду. Перераховані вище підструктури формуються за допомогою широкого спектру гуманітарних дисциплін. Вони допомагають розвитку особистісних якостей та комунікативної компетентності, необхідних для того, щоб бути конкурентоспроможними і практично орієнтованими фахівцями на ринку праці.

Рівень природничо-наукової грамотності полягає в знанні основних природничо-наукових понять та їх застосування у повсякденному житті, а також вміння аналізувати запропоновані ситуації, встановлювати причинно-слідчі зв'язки, використовувати свої знання в різноманітних соціальних умовах.

До недоліків природничо-наукової підготовки студентів можна віднести невміння застосувати отримані знання в реальних ситуаціях, які характерні у повсякденному житті, недостатній розвиток просторового уявлення , невміння інтегрувати природні знання та застосовувати їх на практиці.

В вищому навчальному закладі сукупність необхідних для конкретної професії особистісних властивостей та якостей формуються за допомогою таких гуманітарних дисциплін, як філософія, соціологія, культурологія та іноземні мови. Вивчення курсу соціальної психології дозволить молодому інженеру орієнтуватися в складній сучасній обстановці, сприятиме оволодінню арсеналом основних дослідницьких методик та практичних навичок, які нададуть йому велику допомогу в організації інженерної діяльності.

Основне завдання гуманітарної підготовки - розвиток світогляду молодих фахівців. Вивчення філософії є ключовим у цьому питанні. Філософія впливає на процес морального виховання студентів, їхньої соціальної відповідальності, підштовхує до роздумів над головними моральними цінностями людського існування. Йде процес становлення світогляду, розвитку культури мислення, набувається сміливість і реалізм у постановці та вирішенні різних життєвих питань.

Гуманістичні аспекти необхідно враховувати при вирішенні технічних завдань, а саме екологічні проблеми, фізичне і духовне здоров'я людини.

Впровадження в систему освіти такого предмета, як екологія, посприяє тому, що майбутні фахівці будуть враховувати в процесі своєї діяльності можливі несприятливі зміни в біосфері.

Включення в навчальну програму етики допоможе сформувати такі моральні якості, як наукова сумлінність, особиста чесність і відповідальність за результати випробувань і експлуатації технічних конструкцій.

Безперечним є той факт, що формування практичної спрямованості особистості студента, яка закладається у втнз, проявляється в процесі навчання іноземної мови. Посилення ролі іноземної мови у процесі формування професійної спрямованості студентів, як зазначає Л.І.Саломатов, можливо тільки при його системному вивченні, а саме при організованій в ньому потреби [7]. Вивчення іноземної мови є базою соціальних знань. Володіння іноземною мовою в подальшому буде визначати рівень технічної культури та наукову ерудицію майбутнього інженера, стане компонентом професійної підготовки, дасть йому комплекс вмінь та навичок практичного використання фундаментальних знань. Також володіння іноземними мовами відкриває величезні перспективи для майбутніх спеціалістів, такі як можливість стажування закордоном, участь в міжнародних конференціях з ціллю спілкування з колегами з різних країн, та можливість подальшого самовдосконалення при читанні професійно-орієнтованої літератури автентичного походження.

Висновок

Аналізуючи розглянутий матеріал, можна зробити висновок, що освіта майбутніх інженерів має включати не тільки вузькоспеціалізовані знання, але і весь спектр загальнолюдських дисциплін. Професійна підготовка фахівців інженерно-технічного профілю, не підкріплена гуманітарними знаннями, призводить до того, що результати інженерної діяльності суперечать інтересам суспільства.

Список використаної літератури

1. Божович Л.И. Проблемы формирования личности / Л.И.Божович; ред. Д.И.Фельдштейна/ Вступительная статья Д.И.Фельдштейна. - [2-е изд.]. - М.: Изд. «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОРЭК», 1997. - 352 с.

2. Кучерявый А.Г. Педагогика: Личностно - развивающие аспекты / А.Г. Кучерявый. - Киев. : 2011. - 463 с.

3. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии / А.Н.Леонтьев. - М.: Смысл, 2001. - 511 с.

4. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. - Москва, 1996. - 308 с.

5. Маркова А.К. Психология труда учителя / А.К. Маркова. - Москва, 1993. - 223 с.

6. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л.Рубинштейн. - СПБ.: Питер Ком, 1999. - 720 с.

7. Саломатов К.И. Система требований к профессионально направленному владению иностранным языком и пути ее реализации во внеаудиторной работе / К.И.Саломатов. - Куйбышев, 1985. - 60 с.

8. Шарипов Ф.В. Психологические основы менеджмента / Ф.В. Шарипов. - Владивосток: Владос-Пресс, 2008. - 296с.

Размещено на Allbest.ru