Актуальність патріотичного виховання молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальність патріотичного виховання молоді

На сьогоднішній день для української молоді почуття патріотизму та національної гордості є надзвичайно важливим. Безперечно, ці почуття не виникають самі по собі, рівень національної самосвідомості визначається не приналежністю до певного класу чи соціальної групи. Патріотами не народжуються. Патріотизм прищеплюється змалечку як невід'ємна риса людського характеру. Виховується це почуття різними шляхами і засобами. Спочатку він закладається в сім'ї батьками, потім виховується в школі вчителями та у ВНЗ - викладачами і супроводжує молодь на всіх етапах становлення. Таке виховання здійснюється на основі рідної мови, історії, культурних надбань свого народу, його звичаїв, традицій. Така система присутня в усіх цивілізованих країнах.

Не слід ігнорувати й досвід патріотичного виховання, який було нагромаджено за радянської доби. Патріотичне виховання, як і вся система виховної роботи, трактувалося на той час однобічно: українця привчали до розширеного тлумачення поняття батьківщини. Йому вона вбачалася в образі Радянського Союзу, а сам він по суті втрачав своє національне обличчя і виступав складовою єдиного радянського народу. Почуття національної самосвідомості підмінялося почуттям загальнонаціональної гордості. І на такому розумінні виховувалися цілі покоління. Отже, патріотичне виховання здійснювалося не в загальнолюдському розумінні цього слова, а лише в плані пріоритету інтернаціонального над національним (при визнанні їх діалектичного взаємозв'язку).

І все ж, якщо не втратити ґрунту реальності, ми не можемо не вбачати позитивних наслідків патріотичного виховання того часу: масового трудового героїзму радянських людей, які в найекстремальніших умовах йшли на будь-які жертви в ім'я світлого майбутнього. Не варто заперечувати й бойових подвигів мільйонів людей, які у смертельних поєдинках відстоювали свободу і незалежність своєї Вітчизни. Це був патріотизм щирий, непоказний, як би це сьогодні дехто не намагався заперечити.

Не слід ігнорувати всього багатства форм і методів патріотичного виховання тільки на тій підставі, що вони були сформовані й використовувалися в умовах тоталітаризму. Навпаки, їх потрібно широко застосовувати, наситивши новим змістом, наприклад, покласти в основу патріотичного виховання любов і повагу до своєї держави - України, трагічної й героїчної історії боротьби її народу за своє соціальне і національне визволення, за право на самостійний державний розвиток. Сьогодні це - одна з важливих умов нашого становлення як незалежної держави.

На даний час в Україні, як ніколи раніше, склалися сприятливі об'єктивні умови для патріотичного виховання: стала реальністю її незалежність; вона отримала широке міжнародне визнання й підтримку; на її боці багатомільйонна діаспора тощо. Та попри це, ми стикаємося з рядом негативних проявів, який суперечить патріотичним прагненням основного загалу української громадськості: відмова від служби в армії, небажання працювати, поширення корупції, насильства і пияцтва, зневага до бойових і трудових подвигів своїх батьків, дідів і прадідів.

Засудити минуле можна, однак перекреслити його - не під силу нікому. Зважаючи на те, що Україна робить перші кроки у розбудові своєї державності на шляху до політичного, духовного, економічного відродження, минулого потрібно не сахатися, а використовувати його уроки.

Національна ідея відіграє провідну роль у розбудові держави. Так, сьогодні не може не радувати, наприклад, той факт, що молоді люди бажають брати безпосередню участь у державотворенні. Формування свідомого громадянина, патріота можливе для людини з високими особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства.

Найбільш бажаною рисою характеру на сьогоднішній день молодь вважає почуття шани до своєї держави; інтерес до її історичного минулого - на другому місці; активність у громадському житті країни - на третьому; інтелігентність - на четвертому; високий рівень ерудиції - на п'ятому. Крім того, багато молодих людей виокремлюють такі риси характеру, як толерантність та небайдужість до долі Батьківщини.

На рівень патріотизму, на думку молоді, перш за все, впливають: загальнополітична атмосфера в суспільстві, можливість вибору навчального закладу, наявність чи відсутність роботи, житлові умови. У свою чергу майже не впливають - соціально-побутові умови, відсутність соціальної справедливості (корупція, приватизація держмайна, економічний стан у країні, захист прав громадян, відсутність достойної заробітної плати).

Слід зауважити також той факт, що за роки незалежності українська влада не приділяла належної уваги процесу виховання патріотів та не створила загальнодержавних програм патріотичного виховання. Це призвело до того, що значна кількість молодих людей не лише не цікавиться історичним минулим та байдуже ставиться до майбутнього своєї держави, а й готова за першої нагоди покинути її.

Саме влада повинна запропонувати концепцію патріотичного виховання української молоді як систему поглядів на формування громадянина - патріота своєї Вітчизни в сучасних умовах, що створить правову основу для реалізації державної політики у сфері патріотичного виховання.

Не секрет, що запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді, значна частина якої щороку поповнює лави державних службовців. Саме вони вносять свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади. Аби ці кроки були дієвими, національно-патріотичне виховання повинно супроводжувати молодь упродовж її шкільного та студентського життя.

Якими б ми хотіли бачити своїх дітей?

По-перше, чесними, вихованими, добрими людьми, які поважають старше покоління. Ці якості можна об'єднати в етично-моральну групу, без якої неможливо уявити жодне суспільство. Для того, щоб виховати ці якості, в загальноосвітніх навчальних закладах України викладається курс етики, на якому вчителі прагнуть прищепити дітям гуманне ставлення до оточуючих, закласти основи моралі.

По-друге, патріотами своєї держави, свідомими громадянами, особистостями, які не лише знають своє коріння, а й шанують пам'ять про предків, громадянами, які готові у будь-який момент віддати своє життя за Батьківщину. Ці якості можна об'єднати в національно-патріотичну групу.

По-третє, людьми економічно незалежними і юридично захищеними, зі стабільним доходом, власною точкою зору та правом вільного вибору. Ці чинники можна об'єднати в суспільно-економічну групу.

Усі батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, сильними, морально та фізично загартованими. Здорова молодь - здорова нація - здорова держава: наявність усіх цих чинників одночасно допомогла б нам створити ідеальне суспільство. Проте, на жаль, на сьогоднішній день в Україні існує цілий ряд негативних факторів, які суттєво впливають на виховання молоді. Перш за все, наша країна зараз знаходиться на зламі двох систем (капіталістичної та соціалістичної) управління державою, що веде до деформації процесу виховання. Крім того, старі соціалістичні методи виховання, які ґрунтувалися на комуністичній ідеології (де головним була не людина як особистість, а людина як ланка суспільства), втратили свою актуальність, а нова система виховання досі не сформувалася. Результатом цієї невизначеності є те, що сучасна молода людина залишається наодинці зі своїми проблемами, не має соціальної підтримки й не може визначитися в різноманітних політичних, соціальних, економічних, морально-етичних напрямах. Як наслідок - збільшилася кількість бездомних, нікотино- та наркозалежних дітей, а ще - зросла кількість злочинів, скоєних особами до 18 років.

Аби змінити становище на краще, необхідно усвідомити, що не можна змінити молодь, не змінивши суспільство. Зважаючи на це, стрижнем усієї системи виховання в Україні повинна стати національна ідея, яка у суспільному розвитку відіграє роль об'єднуючого, консолідуючого фактора, спрямованого на вироблення життєвої позиції особистості, становлення її як громадянина своєї держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

патріотичний виховання молодь

1. Франко І. Вибрані твори : в 3 т. / І. Франко. - К., 1973. - Т. 1. - С. 192.

2. Дорошенко Д. Нарис історії України / Д. Дорошенко. - К., 1991. - Т. 1. - Вип. 2. - С. 148.

3. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення / В. Медведчук. - К., 1997. - С. 15.

4. Добролюбов Н. А. Собрание починений : в 9 т. / Н. А. Добролюбов. - М. = Л., 1962. - Т. 3. - С. 265.

5.Кульчицький С. Не підірвати капітал довіри / С. Кульчицький // Голос України. - 1993. - 20 січня.

Размещено на Allbest.ru