Застосування ефективних засобів педагогічного впливу щодо попередження підліткової злочинності у системі цілісного педагогічного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування ефективних засобів педагогічного впливу щодо попередження підліткової злочинності у системі цілісного педагогічного простору

Інна ІВАНЮК

У статті обґрунтовано необхідність застосування педагогічних інтерактивних технологій як основи результативності превентивної діяльності в системі цілісного педагогічного простору. Акцентовано увагу на важливості й необхідності впровадження інтерактивних технологій у процесі навчання і виховання школярів. На конкретних прикладах інтерактивних методів доведено їх ефективність.

Охарактеризовано інтерактивні технології, спрямовані на підвищення рівня знань, умінь і навичок протидії негативним явищам та формування відповідальної поведінки. Визначено рівні виховного ефекту превентивної освіти, основні напрямки впровадження інтерактивних технологій, принципи їх реалізації, критерії ефективності інтерактивних превентивних технологій, умови реалізації.

Підсумовано, що інтерактивні технології не лише ефективні у превентивному вихованні, а й займають значне місце в системі освіти України, сприяють подальшій розбудові національної освіти, демократичних та гуманістичних засад суспільства в цілому.

Ключові слова: технологія, превентивна діяльність, інтерактивні методи. інтерактивний превентивний педагогічний школяр

В статье обоснована необходимость применения педагогических интерактивных технологий как основы результативности превентивной деятельности в системе целевого педагогического пространства. Акцентировано внимание на важности и необходимости внедрения интерактивных технологий в процессе обучения и воспитания школьников. На конкретных примерах интерактивных методов доказана их эффективность.

Охарактеризованы интерактивные технологии, направленные на повышение уровня знаний, умений и навыков противодействия негативным явлениям и создания ответственного поведения. Определены уровни воспитательного эффекта превентивного образования, основные направления внедрения интерактивных технологий, принципы их реализации, критерии эффективности интерактивных превентивных технологий, условия реализации.

Сделан вывод, что интерактивные технологии не только эффективны в превентивном воспитании, но и занимают значительное место в системе отечественного образования, имеют определенные достижения в образовании Украины, сопутствуют дальнейшему развитию национального образования, демократических и гуманистических принципов общества в целом.

Ключевые слова: технология, превентивная деятельность, интерактивные методы.

The necessity of the use of interactive teaching technologies as the main reason the effectiveness of preventive activities in the targeted teaching space. Attention is focused on the importance and necessity of the introduction of interactive technologies in teaching and training students. For specific examples of interactive methods proved their effectiveness. The characteristic of interactive technologies aimed at enhancing the knowledge and skills of combating negative phenomena and the formation of responsible behavior. The levels of the educational effect of preventive education, the main implementation of interactive technologies and principles of implementation, performance criteria interactive preventative technologies provided implementation.

Summed that acquired experience gives reason to believe that effective interactive technologies in preventive education already have some property in the system of national education and the specific implementation in terms of Ukraine. They direct the further development of national education, democratic and humanistic principles of the society as a whole.

Key words: technology, preventive activities, interactive methods.

Важливою проблемою сучасної освіти є необхідність пошуку інноваційних методів роботи з дітьми, що схильні до девіантної поведінки. А. Макаренко, наприклад, із цього приводу зауважував, що першочерговим завданням освітнього закладу є допомога всім дітям, схильним до конфліктів із соціальним середовищем. Крім того, він зазначав, що саме дитина є найвищою соціальною цінністю будь-якого суспільства: «Наша молодь - це ні з чим незрівнянне світове явище, велич і значущість якого ми, напевно, не здатні збагнути» [1, с. 3].

Проблема попередження підліткової злочинності актуальна сьогодні в усьому світі. Так, аналіз зарубіжних педагогічних досліджень, зокрема англійських та американських, стосовно цього питання дає змогу стверджувати: понад 93% злочинів, що були скоєні особами до 18 років, віднесені до так званих «зрозумілих порушень» (understanding delinquency), тобто таких, які можна пояснити соціальними умовами.

Із метою попередження підліткової злочинності у Великій Британії, наприклад, створено організацію "National Children Home" (Національний будинок дітей), у США за підтримки Департаменту соціальної безпеки впроваджено програму "Head Start" («Вдалий початок»), а в Канаді - "Апії- criminal modeling" («Антикримінальне моделювання»).

Важливе значення належить проблемам ресоціалізації неповнолітніх злочинців після відбування ними покарання та підтримки здорового соціального клімату в місцях позбавлення волі. Зокрема у цих закладах особлива увага приділяється особистості працівників та їх ставленню до малолітніх ув'язнених, рівню викладання в тюремних школах, залученню «важких» дітей до дистанційного навчання.

На сьогоднішній день, за твердженням Андре Коула, має місце цікавий факт: вивчаючи умови життя у в'язницях США, Латинської Америки, Європи та країн пострадянського простору, виявилося, що найкращий соціальний клімат, незважаючи на найгірше матеріальне забезпечення, спостерігається саме в останніх.

Тему підліткової злочинності розкривають і вітчизняні науковці (В. М. Оржеховська, О. І. Пилипенко, Л. В. Артемова та ін.), які відзначають, що організація і проведення педагогічних заходів повинна бути зорієнтована на позитивні принципи соціалізації. Поліпшення системи профілактичної роботи здійснюється у межах діяльності школи та в процесі життєдіяльності учнів поза навчальним закладом.

Виходячи з теми дослідження, основною метою статті є пошук шляхів удосконалення засобів педагогічного впливу з метою попередження підліткової злочинності.

Зазначимо, що дітей, схильних до девіантної поведінки, поділяють на п'ять психолого-правових груп:

• Тимчасові правопорушники, які зазвичай скоюють лише одне дрібне правопорушення (так би мовити "за компанію"). Після бесіди з фахівцем такі діти до правопорушень більше не вдаються.

• Важкі діти, які характеризуються схильністю до агресії. Найчастіше причинами скоєння ними правопорушень є проблеми в школі та родині.

• Потенційні правопорушники, які, зважаючи на оточення, в якому вони перебувають, схильні до постійного скоєння правопорушень. Як правило, це підлітки з неповних сімей, де їм приділяють мало уваги, діти із сімей із низьким рівнем матеріального достатку чи криміналізованим оточенням. Вони переконані, що такі правопорушення, як дрібна крадіжка, бійка тощо, є нормою життя.

• Неумисні злочинці, які скоїли один серйозний злочин (убивство в стані афекту, на ґрунті нерозділеного кохання, ревнощів, образи та ін.) без свідомого умислу.

• Постійні злочинці, які схильні до постійного скоєння тяжких злочинів. Незважаючи на усвідомлення своєї соціальної небезпеки, вони продовжують скоювати злочини, а в майбутньому перетворюються на кримінальних авторитетів.

Зважаючи на представлену вище класифікацію, варто зауважити, що основою для поділу на групи та з метою визначення методів роботи з «важкими» підлітками, було обрано ступінь розвитку й адекватності системи цінностей особистості.

У розвинених країнах світу питання виховної роботи з криміналізованими членами суспільства вирішуються у тісній співпраці держави і громадськості, адже кожна із представлених вище психолого- правових груп потребує особливих методів впливу та тісно пов'язана з емоцій-но-ціннісною сферою особистості. Аналіз літературних джерел засвідчує, що всі методи роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки, мають особистісно зорієнтований характер, а отже, вимагають значних затрат часу та зусиль із боку педагогів та представників соціальних служб, правоохоронних органів, а також держави, яка повинна забезпечити належні умови роботи означених працівників.

Так, призначаючи для підлітка курс реабілітації у соціальних центрах, перш за все потрібно об'єднати зусилля батьків, опікунів, педагогів, аби знайти до дитини особливий підхід, визначити найоптимальніші методи для її перевиховання. Наприклад, дитину рекомендується залучати до суспільно корисних справ (допомога в лікарнях та притулках для літніх людей, доброчинна робота з асоціальними елементами та ін.).

Соціальні умови штовхають багатьох підлітків до таких внутрішніх суперечностей особистості, як апатія, мінливість переконань, суперечливість у поглядах, пристосуванство, відступництво тощо. Формування та розвиток цих якостей викликає в підлітка схильність до девіації та сприйняття девіантної поведінки як норми життя. Щоб уникнути цього, позитивно вплинути на об'єкт виховання, необхідно постійно працювати над ціннісно-естетичним розвитком особистості вихованця. З цією метою слід докладно дослідити події та явища навколишньої дійсності, які переживає людина, схильна до правопорушень.

Американський учений Мерріл Хармін стверджує, що якщо в основу існування особистості закладено неправильне сприйняття та неправильна оцінка об'єкта, реакція на нього ніколи не буде адекватною. Таким чином процес вільного вибору повинен включати наступні етапи:

• свобода вибору;

• наявність альтернатив для вибору;

• глибоке, вдумливе обмірковування кожної з представлених альтернатив;

• позитивна мотивація та плекання рішення;

• прийняття рішення;

• підтвердження правильності прийнятого рішення;

• практична реалізація зробленого вибору.

Щоб правильно зрозуміти систему цінностей особистості та позитивно впливати на неї необхідно безпомилково розпізнавати так звані ціннісні показники, до яких відносять цілі та завдання, намагання, інтереси, почуття, вірування й уподобання, діяльність, проблеми, перешкоди. Означені показники є не лише невід'ємною частиною системи цінностей особистості, а й виконують належну функцію у формуванні ціннісно-естетичної спрямованості розвитку її духовного світу.

Вище зазначалося, що певні непорозуміння і соціальні протиріччя не дають змоги особистості, яка формується, скласти сталу систему цінностей із відповідними орієнтирами та знайти точку опори в житті. Зважаючи на це, певні корективи мають зробити батьки, вчителі, соціальні працівники. Аби у підлітка сформувалася чітка система цінностей варто:

• підбадьорювати його у процесі вибору;

• допомагати виявляти можливі альтернативи, з якими дитина стикається у процесі вибору;

• підштовхувати молоду людину до поміркованого, поступового та глибокого аналізу можливих наслідків;

• підтримувати у плеканні позитивних емоцій;

• надавати можливість публічно довести свою правоту;

• закликати до активних дій із метою прийняття рішення, скоординовувати поведінку відповідно до обраної моделі діяльності;

• переконувати у правильності обраної стратегії поведінки.

Завдяки представленим вище діям доросла людина (педагог, психолог, соціальний працівник) зможе допомогти підлітку зорієнтуватися в процесі вибору. Однак слід зауважити, що втручання дорослого потрібно звести до мінімуму, адже прийняте під тиском рішення не тільки не допоможе особистості сформувати систему цінностей, а навпаки - заважатиме її вільному розвиткові. Звичайно, означені заходи дають позитивний результат лише за умови постійного особистісного спілкування педагога з об'єктом виховання, а це за сучасної системи освіти надзвичайно складно. Тому існує кілька універсальних методів впливу на ціннісні орієнтири особистості, що безпосередньо не впливають на внутрішній світ людини, але, безумовно, роблять ціннісну орієнтацію підлітка більш свідомою та постійною, а реакцію на оточуючий світ - адекватною. Такі методи називаються інтерактивними. До них належать:

- наведення прикладів, які б чітко демонстрували модель поведінки в спірних ситуаціях;

- переконання актуальними для конкретного випадку аргументами (перехід від загального до особистого);

- обмеження вибору тими альтернативами, які вчитель уважає правильними, надання декількох готових моделей поведінки;

- наведення чуттєвих асоціацій;

- викладання правил, норм, регуляторів ціннісних відносин, підштовхування до їх аналізу та освоєння;

- презентація культурних та релігійних догм у формі загальної інформації;

- звернення до сумління особи, пробудження в неї (якщо це необхідно) почуття обов'язку, провини тощо.

Досить ефективним є застосування методу запитань і відповідей, який можна використовувати і в аудиторній роботі. Роз'яснювальні запитання допомагають виявити причини та приховані міркування особистості, що призводять до формування правильної або деформованої системи ціннісних уподобань. Вони не повинні вказувати людині на її помилки чи ображати її, а навпаки, їх мета - допомогти проаналізувати та виявити хибні моменти в процесі оцінювання та формування внутрішньої позиції особистості. У зв'язку з цим, застосовуючи роз'яснювальні запитання, учитель повинен бути дуже обережним, особливо у ході бесіди з учнем у присутності інших осіб. Кількість і спрямованість запитань залежить від ситуації та уяви педагога. Наведемо декілька прикладів таких запитань: «Це те, що ти цінуєш?», «Ти чиниш правильно чи ні?», «Як ти себе почував, коли це сталося (або станеться)?», «Ти обмірковував альтернативи?», «Ти сам обрав це, це вільний вибір?», «Це твоє особисте переконання чи ти вважаєш, що більшість людей так думає?» тощо.

Звісно, описані вище методи значною мірою залежать від особистості педагога та його вподобань. Тому до морально-естетичної спрямованості вихователя повинні висуватися завищені вимоги.

Аналіз зарубіжної методики викладання дозволяє виділити найбільш популярні методи формування ціннісно-естетичної спрямованості розвитку особистості. Із метою визначення ціннісних уподобань учня досить поширеним у зарубіжній практиці є метод анкетування. Суть означеного методу полягає в тому, що учням пропонується письмово й дуже стисло відповісти на деякі запитання. Вони можуть мати загальноціннісний зміст або стосуватися певної теми. Потім вихователь аналізує відповіді й визначає рівень ціннісної орієнтації учня чи групи. Подібні анкетування проводяться протягом усього курсу навчання. Якщо термін викладання курсу не перевищує одного семестру, то трьох разів проведення анкетування буде достатньо; при тривалішому терміні викладання його проводять раз на п'ять-шість занять. Результати анкетування аналізуються та порівнюються із попередніми, а подальша загальноосвітня стратегія занять (навіть зі спеціальних предметів) будується згідно з ціннісно-естетичними потребами вихованців.

Можливе використання декількох варіантів такого анкетування. По- перше, для того, щоб судження вихованців були неупередженими, безпосередньо перед анкетуванням не варто аналізувати проблеми, що пропонуватимуться учням. Усі питання обговорюються після аналізу відповідей, а найбільш цікаві, неординарні або спірні виносяться на розгляд усієї аудиторії. Важливо дотримуватися анонімності автора не лише з метою уникнення непорозумінь будь-якого характеру, але й для того, щоб перевірити ступінь його відвертості та здатність відстоювати свої переконання. Також необхідно відслідковувати динаміку ціннісних орієнтацій та уподобань учнів.

По-друге, з метою з'ясування рівня впливу на особистість думки оточення ряд запитань можна обговорити ще до початку анкетування. У такому випадку кількість відповідей, які, на думку учня, задовольнять викладача, різко зростає.

По-третє, для анкетування слід обирати запитання як загальноосвітнього характеру, так і особистісно спрямовані чи виключно професійні, аби зорієнтувати вихованця на певну мету.

Позитивним у цьому методі є те, що він виокремлює проблеми особистості, на які, можливо, вихованці не звертали уваги чи вважали їх не суттєвими. Крім того, у процесі обговорення спірних питань відпрацьовується звичка прислухатися до думки інших, йти на компроміс, відстоювати власні переконання, формувати колективне рішення. Різноманітні варіанти та приклади застосування анкетування представлено в працях Л. Ратса, М. Харміна, Ф. Лібермана, С. Сіднея та ін.

Інший інтерактивний метод формування системи цінностей в особистості, на який хотілося б звернути увагу, - бесіда з метою виявлення ціннісно-естетичних уподобань учнів. Означений вид бесіди не лише сприяє вирішенню значущих питань, а й покликаний виявити недоліки в логіці ціннісно-естетичних суджень особистості, дозволяє прослідкувати адекватність відповідей на спірні питання та провести чи відкоригувати межі правильного й неправильного. У ході зазначеного виду бесіди іноді варто навіть спровокувати вихованців, запропонувавши хибне судження. З метою ініціювання ціннісно- пояснювальної бесіди пропонуємо використовувати наступні способи:

• цитування - запропонувавши учням кілька суперечливих за змістом цитат, що стосуються одного об'єкта, спровокувати бесіду;

• картина без підпису - вихованцям пропонується ознайомитися з невідомою картиною, що відповідає темі бесіди, а також критичними статтями до неї. Бажано, щоб автор картини не був їм відомий. Далі здійснюється обговорення, зачитуються статті фахівців-мистецтвознавців, порівнюються їх думки з міркуваннями учасників дискусії;

• обговорення змісту книги, театральної вистави, фільму тощо.

Варто також зазначити, що цінним матеріалом, який допоможе сфокусувати свідомість вихованців на ціннісно-естетичних питаннях, є листи, виступи, пісні, матеріали політичних засідань тощо.

Також досить популярним інтерактивним методом є рольова гра. У вітчизняній науці він достатньо розроблений і суттєво не відрізняється від зарубіжного ні за формою, ні за змістом.

На нашу думку, цікавим є також метод, коли вихованець потрапляє у складну спеціально створену ситуацію. Незнайомі обставини шокують його, вимагають діяти імпульсивно, тому перша реакція учня відображає рівень ціннісного розвитку особистості.

Метод "урок-маятник" є не таким радикальним, як попередній, однак теж передбачає елемент несподіванки. Він полягає в тому, що вчитель упродовж заняття задає учням найнесподіваніші запитання, які ніби й не пов'язані між собою за предметом вивчення, проте орієнтовані на ціннісно-естетичну проблематику.

Особливо цікавим, на наш погляд, є інтерактивний метод "Від протилежного". Вихованцям пропонується будь-яка не дуже популярна соціальна ідея чи теорія. Вони повинні навести якомога більше аргументів на її захист, навіть коли всі інші переконують у протилежному. Потім з'ясовується, хто кого більше переконав. Крім того, обговорюється сама теорія з метою запобігання формуванню хибних ціннісних уявлень та переконань. Однак варто пам'ятати, що це виключно колективний метод роботи.

Отже, застосування ефективних засобів педагогічного впливу, наукове обґрунтування виховних програм і технологій, створення умов для їх реалізації, використання світового досвіду є запорукою успіху освіти України в ресоціалізації дітей, схильних до девіантної поведінки, та в попередженні підліткової злочинності. Ми переконані, що використання інтерактивних методів сприяє реалізації індивідуального підходу в роботі з дітьми, тісній співпраці педагогів та правників у системі формування у вихованців високої правосвідомості та правової культури, подоланню їх девіантної поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Макаренко А. С. Вибрані педагогічні твори / А. С. Макаренко. - К. : Рад. шк., 1950. - 282 с.

2. Психологія і педагогіка життєтворчості / за ред. Л. В. Сохань. - К., 1997. - 791 с.

3. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності / Л. П. Пуховська. - К. : Вища школа, 1997. - 180 с.

4. Сазоненко Г. Черговий симпозіум ... Юридичний / Г. Сазоненко,

0. Федоренко // Рідна школа. - 2005.- № 7 (липень). - С. 61-80.

5. Синьов В. М. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців / В. М. Синьов, Г. О. Радов, В. І. Кривуша, О. В. Беца. - К., 1997. - 272 с.

6. Антонян Ю. М. Жестокость в нашей жизни / Ю. М. Антонян. - М. : ИНФРА, 1995. - 318 с.

7. Бабанский Ю. К. Комплексный подход к воспитанию учащихся / Ю. К. Бабанский, Г. А. Победоносцев. - К. : Радянська школа, 1985. - 265 с.

8. Бех І. Д. Особистісно орієнтоване виховання - нова світня філософія /

1. Д. Бех // Педагогіка толерантності. - 2001. - №1. - С. 16-19.

9. Бойко А. М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування відносин з учнями) : навчально-методичний посібник / А. М. Бойко. - К. : ІЗМН, 1996. - 232 с.

10. Боришевський М. Й. Актуальні проблеми виховання в контексті гуманізації педагогічного процесу / М. Й. Боришевський // Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти : науково-методичний збірник / за ред. Г. О. Балла. - К. : Наукова думка, 1998. - С. 14-22.

11. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. - СПб. : Питер, 2001. -

352 с.

12. Волинець Л. С. Права дитини в Україні: проблема та перспективи / Л. С. Волинець. - К. : Логос, 2000. - С. 15-19.

13. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист : збірник документів. - К. : АТ «Столиця», 1998. - Ч. 1. - 292 с.

14. Дмитриев А. В. Насилие: социополитический анализ / А. В. Дмитриев, И. Ю. Залысин. - М. : РОССПЭН, 2000. - 328 с.

15. Драгунова Т. В. Проблемы конфликта в подростковом возрасте / Т. В. Драгунова // Вопросы психологии. - 1982. - № 2. - С. 25-38.

16. Конвенція про права дитини // Виховна робота в закладах освіти України : збірник нормативних документів та методичних рекомендацій із питань організації виховної роботи. - К. : ІЗМН, 1998. - С. 14-42.

17. Максимова Н. Ю. Виховна робота з соціально дезадаптованими школярами : методичні рекомендації / Н. Ю. Максимова. - К. : ІЗМН, 1997. - 132 с.

18. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх : орієнтовна програма для педагогічних навчальних закладів України / авт.-укл. В. М. Оржеховська. - К. : ІЗМН, 1996. - 44 с.

19. Пилипенко О. І. Превентивна педагогіка в контексті традиційних педагогічних поглядів / О. І. Пилипенко // Педагогіка і психологія. - К., 2004. - №1. - С. 14-18.

20. Правове виховання учнів : методичний посібник / авт.-укл. М. М. Фіцула. - К. : ІЗМН, 1997. - 148 с.

Дата надходження до редакції: 15. 05. 2014 р. Размещено на Allbest.ru