Розвиток латерального мислення в дітей молодшого шкільного віку

Для реалізації даних принципів необхідне: - усвідомлення актуальних ідей;

- пошук різноманітних підходів до вирішення проблем;

- звільнення з-під жорсткого контролю логічного мислення;

- використання випадку;

- розуміння того, що будь-яка точка зору - це лише одна з багатьох можливих;

- відкидання оцінки, судження;

- генерування нових підходів [1; 3].

Очевидним є наше твердження про те, що дитина молодшого шкільного віку повною мірою не зможе керуватись означеними принципами і правилами, а лише під керівництвом педагога робитиме в даному напрямі перші кроки, які з часом ставатимуть усе більш упевненими й рішучими. На нашу думку, досягнення високого результату можливе за умови посильної співпраці з дитиною та позитивного налаштування всіх учасників творчого процесу.

Із цією метою варто представити «Нову релігію позитивного мислення: 5 +», розроблену Едвардом де Боно, в якій автор визначив основні критерії життєвого успіху людини:

1. Взаємодопомога («Сонце світить навіть тоді, коли йому ніхто не поклоняється!»).

2. Піклування про своє здоров'я («Якщо ви нездорові, то не зможете допомогти іншим, а, навпаки, будете приймати допомогу, яка могла б знадобитися в іншому місці!»).

3. Віра в себе і свої можливості, а також - у сили оточуючих вас людей. («Я розмовляв із багатьма успішними людьми: одні були імпульсивні, інші - боязкі. Але у всіх них була одна спільна риса - віра в кінцевий успіх!»).

4. Відчуття щастя у вашому житті («Щастя має стати усвідомленою звичкою, а не просто відчуттям, що все в порядку!»).

5. Гумор як основний мастильний матеріал механізму життя, що відрізняє нас від тварин. «Гумор - це життєва позиція, а не просто вміння розповідати жарти!». Він вселяє почуття власної гідності. Ви непідвладні навколишньому світу, тому що можете сміятися над ним [7].

Безперечно, означені британським психологом критерії спрямовані не лише на позитивне вирішення проблемної ситуації, а й сприяють формуванню оптимістичної життєвої позиції в цілому як учителя, так і учня.

Окрім того, на основі своєї концепції Едвард де Боно розробив методи розвитку латерального мислення. Пропонуємо розглянути й проаналізувати деякі з тих, що, на нашу думку, доцільно використовувати на уроках у початковій школі.

«Презентація речі». Школярі сидять колом. Із рук у руки передають якийсь предмет, наприклад, лист паперу. Учень, який його отримує, демонструє іншим, називаючи цей лист таким словом, яку асоціацію він у нього викликає. Назва може бути різноманітною: скатертина, книга, аеродром тощо. До того ж учень може робити з листом будь-що: згинати або згортати в трубочку, демонструючи відповідну асоціацію. Надалі для презентації можна використовувати більш складні предмети.

Даний метод дає можливість учителю:

- створити ситуацію емоційного комфорту на початку уроку;

- позитивно налаштувати школярів на творчу співпрацю;

- учням:

- вільно й відкрито міркувати над темою;

- активізувати свої асоціації;

- вчитися виражати свої думки точно й лаконічно.

«PMI (з англ. «plus-minus-interesting» - «плюс-мінус-цікаво»)». Проблема розглядається з трьох точок зору - позитивної, негативної та цікавої. Використання цікавості як критерію оцінки проблеми є особливістю латерального мислення. На аналіз позитивних, негативних та цікавих моментів приділяється приблизно однакова кількість часу.

Даний метод дає можливість учителю:

- підбирати проблемні ситуації, аналіз яких зацікавить молодших школярів;

- визначати готовність та вміння дітей вирішувати проблеми;

- заохочувати учнів до формулювання власних точок зору;

- учням:

- стимулювати власну мисленнєву діяльність;

- у кожній ситуації знаходити позитивні й негативні сторони;

- мобілізувати свій життєвий досвід.

«Фотокреатив». Школярам пропонують цікаві сюжетні фото та ставлять до них конкретні запитання, на які потрібно дати відповідь.

Вказаний метод дає можливість

учителю:

- формувати комунікативну компетентність учнів;

- забезпечувати єдність інтелектуального та емоційного сприйняття на уроці;

учням:

- сформулювати власну точку зору щодо поставленого запитання;

- толерантно ставитися до думки інших.

«Вільне письмо». Необхідно завести будильник на певний час (5 хвилин) і впродовж цього часу писати те, що «в голову прийде». Важливо не обмежувати дитину в думках, вказавши, що не потрібно стежити за орфографією, розділовими знаками тощо, а просто вільно записувати думки. Якщо відчувається дискомфорт, то обміркувати його причини й написати про це. Педагог не повинен аналізувати написане без дозволу школяра.

Даний метод дає можливість

учителю:

- змоделювати алгоритм швидкого й ефективного викладу думки;

- надати можливість учням викласти свої думки на папері, позбувшись таким чином емоційного дискомфорту;

учням:

- зануритися у світ думок і почуттів;

- виокремити основні положення й чітко викласти їх на папері;

- навчитися писати коротко й лаконічно;

- позбутися почуттів, які турбують дитину.

«Шість капелюхів мислення». Використовується для розгляду проблеми з шести різних точок зору. Учасники дискусії мислять по-різному, подумки вдягнувши кожен із шести капелюхів: білий - аналітичне мислення, червоний - емоційне, чорний - критичне, жовтий - оптимістичне, зелений - творче та синій - рефлексія мислення, підсумок. В основі даного методу - ідея паралельного мислення. Традиційне мислення засноване на полеміці, дискусії та зіткненні думок. Однак при такому підході часто переважає не найкраще рішення, а те, яке більш успішно просувалося в дискусії. Паралельне мислення - це мислення конструктивне, при якому різні точки зору й підходи не стикаються, а співіснують.

Означений метод дає можливість

учителю:

- створити на уроці клімат, який відповідає творчій та активній навчальній діяльності;

- допомогти учням навчитися цілеспрямовано й самостійно працювати над вирішенням проблемної ситуації;

учням:

- розвивати вміння розглядати певну тему з різних точок зору;

- виявляти переваги та недоліки різних позицій;

- сміливо висувати свої припущення;

- формувати інтерес до пошуку додаткової інформації;

- навчитися аналізувати та робити висновки;

- удосконалювати ключові компетентності молодших школярів [1; 2; 6].

Усі вищезазначені методи розширюють сферу сприйняття дитиною

проблемної ситуації, сприяють відходу від старих стереотипних поглядів та формуванню вмінь і навичок генерування нових підходів, таким чином розвиваючи вміння та навички латерального мислення. Латеральне мислення, у свою чергу, сприяє вдосконаленню всього процесу творчого мислення [5], що підвищує загальний творчий потенціал молодших школярів. Проте наведені методи - це лише мінімальна частина з усіх, що пропонує Едвард де Боно.

Висновок. Аналізуючи концепцію британського психолога Едварда де Боно, ми дійшли висновку, що важливою складовою творчого мислення є латеральне мислення, основною метою якого є генерація нових ідей, відхід від старих фіксованих стереотипів, унесення змін в аналіз ситуації та в підходи до розв'язання проблеми. Окрім того, запропоновані ним методи розвитку латерального мислення варто використовувати не лише в початковій школі, вони можуть бути адаптовані до більшості уроків основної та старшої ланок освіти, оскільки сприяють формуванню творчої особистості, здатної до самореалізації внутрішнього потенціалу заради покращення якості життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Эдвард де Боно. Латеральное мышление / Эдвард де Боно. - СПб : Питер Паблишинг, 1997. - 320 с. - (Серия «Мастера психологии»).

2. Эдвард де Боно. Нестандартное мышление / Эдвард де Боно. - Минск : ООО «Попурри», 2000. - 224 с. - (Серия «Живи с умом»).

3. Эдвард де Боно. Я прав - вы заблуждаетесь [Текст] / Эдвард де Боно. - Минск : Попурри, 2006. - 368 с.

4. Новікова О. В. Проблема розвитку творчого мислення в системі Едварда де Боно [Електронний ресурс] / О. В. Новікова. - Режим доступу : http://www.disser.com.Ua/content/350926.html#download. - Назва з екрана.

5. Пивоварова О. В. Латеральне мислення і методи його розвитку / О. В. Пивоварова // Соціальна психологія : український науковий журнал. - 2007. - № 1 (21). - С. 112-122.

6. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручн. / О. Я. Савченко. - К. : Грамота, 2012. - 504 с.

7. Яке нове мислення придумав Едвард де Боно? Життя на 5+ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://women.webfermer.org.ua/ psyhologiia/iake-nove-myslennia-prvdumav-edvard-de-bono-zhyttia-na-5-.php. -

Назва з екрана.

Дата надходження до редакції: 26. 03. 2014 р. Размещено на Allbest.ru