Рання іншомовна освіта в системі безперервної іншомовної освіти в країнах Вишеградської четвірки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рання іншомовна освіта в системі безперервної іншомовної освіти в країнах Вишеградської четвірки

Юдіта ПАВЛОВИЧ

У статті досліджуються проблеми розвитку ранньої іншомовної освіти дошкільників та молодших школярів як складової безперервної іншомовної освіти в країнах Вишеградської четвірки на сучасному етапі. Аналізуються нові підходи до вивчення іноземних мов на початковому етапі та вплив початкової іншомовної освіти на успішне засвоєння іноземних мов на наступних етапах середньої та вищої школи.

Ключові слова: рання іншомовна освіта, іншомовна комунікативна компетенція, іноземні мови, безперервна іншомовна освіта, країни Вишеградської четвірки. іншомовний освіта вишеградський школяр

В статье исследуются проблемы развития раннего иноязычного образования дошкольников и младших школьников как компонента непрерывного иноязычного образования в странах Вишеградской четверки на современном этапе. Анализируются новые подходы в изучении иностранных языков и их влияние на успешное усвоение иностранных языков в последующих периодах среднего и высшего образования.

Ключевые слова: раннее иноязычное образование, иноязычная коммуникативная компетенция, иностранные языки, непрерывное иноязычное образование, страны Вишеградской четверки.

The article deals with the problems of early foreign language education of small children as a component of long life foreign language learning in the Vyshegrad member states. The new approaches to early foreign language learning are analyzed and their influence on effective foreign language mastering on the next stages of secondary and higher education is determined.

Key words: early foreign language education, foreign language communicative competence, foreign languages, long life foreign language learning, Vyshegrad member states.

Актуальність дослідження і постановка проблеми. Навчання та оволодіння іноземними мовами впродовж життя (безперервна іншомовна освіта) є одним із важливих компонентів освітньої політики Європейського Союзу. Про важливість цієї складової системи освіти свідчить той факт, що в рішеннях Європейського парламенту та Ради Європи наголошується на необхідності започаткувати Європейський рік мов (2001 р.) із метою заохочення безперервного вивчення мов, починаючи з дошкільного та молодшого шкільного віку, упродовж якого психофізіологічні особливості дитячого організму мають забезпечити широкі можливості сприймання й засвоєння іншомовного матеріалу.

Особливо важливими аспектами безперервного навчання іноземних мов (Long Life Foreign Language Learning) члени комісії Ради Європи з освіти та мультилінгвізму вважають необхідність адаптації систем освіти (в тому числі й мовної) до вимог безперервного навчання; доступність такого навчання; інтенсифікацію процесу навчання іншомовного спілкування впродовж усіх вікових періодів.

На початковому етапі вивчення мов основним завдання є поліпшення майстерності базових комунікативних навичок шляхом оволодіння не менше, ніж двома іноземними мовами з раннього віку. Ніколи раніше держави-члени ЄС не покладали такі великі надії і не висловлювали таку прихильність до вивчення іноземних мов. Цьому процесу, звичайно, передувала розробка Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти, які дозволили не тільки розширити цілі навчання сучасних мов на різних етапах вивчення, а й детально описати зміст сучасної іншомовної освіти та вимоги до оцінювання рівнів володіння іноземними мовами, а також розширити мовний репертуар для європейських громадян [8].

У результаті сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів Європейський Союз поповнився новими країнами, серед яких є й колишні постсоціалістичні країни Східної Європи. До цих країн відносять і країни Вишеградської четвірки - Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину, які на сьогодні дотримуються принципів мовної політики ЄС в організації навчання іноземних мов і напрацювали спільні підходи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема ранньої іншомовної освіти залишається на сьогоднішній день актуальною та неоднозначною у трактуванні вітчизняних та зарубіжних педагогів, лінгводидактів та вчителів- практиків. Із кожним роком в Україні та за кордоном все більше батьків прагнуть навчати своїх дітей іноземних мов, починаючи з дошкільного віку (3-4 років) і продовжуючи в початковій школі. Сьогодні в Україні навчання іноземних мов, як і в країнах-членах ЄС, розпочинається з шестирічного віку, тобто в першого класу початкової школи.

Зважаючи на вищевикладене, на особливу увагу заслуговують дослідження В. Г. Редька [4] щодо лінгводидактичних засад ранньої іншомовної освіти, А. М. Богуш [1], В. М. Плахотника [3] стосовно особливостей методики роботи з дошкільниками та молодшими школярами при вивченні рідної та іноземних мов, а також праці М. І.Тадеєвої, присвячені тенденціям розвитку ранньої іншомовної освіти в країнах-членах Ради Європи [6- 9].

Проблемами аналізу ранньої освіти з іноземних мов у Росії займаються такі дослідники як В. М. Карташова [2], Г. В. Рогова, Т. Е. Сахарова [5]. Особливої уваги заслуговують результати дослідження ранньої іншомовної освіти у працях німецьких учених-лінгводидактів П. Доуе (P. Doye) [10],

А. Кубанек-Герман (A. Kubanek-German) [11], польської дослідниці

Х. Коморовської (H. Komorowska) [12], а також угорського фахівця з ранньої іншомовної освіти М. Ніколова (M. Nikolov) [13].

Метою нашої статті є дослідження особливостей розвитку ранньої іншомовної освіти дошкільників та молодших школярів у системі безперервної іншомовної освіти країн Вишеградської четвірки.

Виклад основного матеріалу. Новий політичний вимір в іншомовній освіті, спрямований на інтеграційні процеси у світовому освітньому просторі, потребує посиленого вивчення іноземних мов саме в ракурсі спілкування, що пов'язано передусім із вирішенням завдань навчання та розбудови професійної кар'єри. Створення європейського простору навчання впродовж життя охоплює всі вікові періоди життєдіяльності громадян Європи, починаючи від дошкільного віку і закінчуючи пенсійним. Дошкільні і початкові школи вважаються особливо актуальними для безперервного навчання і створюють ґрунтовну базу для подальшої освіти. Усі ці проблеми сьогодні є досить актуальними і щодо ранньої іншомовної освіти в системі безперервної іншомовної освіти в європейських країнах. На думку німецької дослідниці А. Кубанек-Герман (A. Kubanek-German), успіх ґрунтовної іншомовної освіти впродовж усього життя залежить від того, яким чином закладено основи іншомовної комунікативної компетенції дітей ще в дошкільному або ранньому шкільному віці [11, с. 71].

Безперервне навчання або навчання впродовж життя сьогодні тісно пов'язане із процесами демократизації освіти, що дозволяє, по-перше, отримати якісно нові можливості для навчання на постійній основі; по-друге, удосконалити традиційні системи шляхом більшої відкритості та гнучкості у підході щодо реалізації індивідуальних потреб особистості у процесі її навчання, виховання та розвитку; по-третє, розширити можливості для навчання особистості; по-четверте, стимулювати попит на навчання.

На думку Е. Стевіка (E. Stevick), навчання іноземних мов упродовж життя характеризується такими ознаками, як:

• зміщення акцентів від здобуття певної суми знань до підвищення кваліфікації і перехід від викладання до власного навчання. Тобто важливо, що компетенція сформована, а не те, яким чином вона сформована;

• необхідність створення нової культури навчання, зокрема розвитку нових освітніх осередків або місцевих багатофункціональних центрів навчання, пов'язаних з Інтернетом та іншими комунікаційними технологіями;

• забезпечення системи узгоджених дій із боку всіх зацікавлених сторін, у тому числі і самих учнів, місцевих навчальних закладів, органів управління освітою, центрів зайнятості тощо;

• підвищення рівня якості освітніх послуг, що залежить від якості підготовки вчителів та організаційних форм навчального процесу [14].

Таким чином, у системі безперервної іншомовної освіти важливе стратегічне місце відведено ранній іншомовній освіті, у процесі якої закладається міцний фундамент майбутньої підготовки з іноземних мов, спрямованої на розвиток іншомовної комунікативної компетенції дошкільника, молодшого школяра, учня, студента, фахівця-професіонала.

У системі безперервної іншомовної освіти початкова мовна освіта є досить складною ланкою, адже саме мовна підготовка суттєво впливає на якість загальної початкової освіти. Особливістю раннього віку дитини, як вважають вчені-психологи Л. Виготський та С. Рубінштейн, є гнучкі механізми запам'ятовування та повторення або імітації прослуханого дитиною висловлювання, що створює сприятливі умови для розвитку мовлення як рідною мовою, так і іноземною. Ось чому в період дошкільного і раннього шкільного віку важливо сформувати в дітей пізнавальний інтерес не тільки до іншої мови, але й до іншої культури, зокрема до вивчення віршів, казок, приказок, загадок, скоромовок. У перспективі це дає надію на те, що раннє викладання іноземної мови сприятиме міцній мотивації та прищепленню у дітей інтересу до вивчення інших мов [9].

Однак експериментальне впровадження раннього вивчення іноземних мов у 60-х - на початку 70-х років минулого століття не завжди давало очікувані результати. Як вважає польська дослідниця іншомовної освіти Х. Коморовська [12], аналіз вивчення іноземних мов у початковій і дошкільній освіті у процесі мовного проекту «Лінгва» дає можливість констатувати, що для ефективного формування мовленнєвих умінь і навичок дітей необхідно забезпечити ряд умов:

• активну участь батьків у мовній освіті дітей;

• наступність у навчанні між дошкільною, початковою, середньою і старшою ланками іншомовної освіти;

• високу лінгвістичну та педагогічну підготовку вчителів, які працюють із молодшими учнями;

• щоденне контактування іноземною мовою;

• упровадження ігрової методики як основної у роботі з дошкільниками та молодшими школярами [7].

Розглядаючи сучасний стан ранньої іншомовної освіти в країнах Вишеградської четвірки, необхідно зазначити, що на зміну тотального вивчення російської мови як іноземної до 80-х років ХХ століття прийшла англійська мова. Вона укріпила позиції і в таких країнах, як Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина, де раніше перше місце в рейтингу популярності займала німецька мова. Саме тому сьогодні в країнах Вишеградської четвірки спостерігається тенденція до скорочення мовного розмаїття і основною іноземною мовою навчання дошкільників та молодших школярів стає англійська на противагу німецькій, французькій та іспанській [8].

Аналізуючи проблеми ранньої іншомовної освіти в Угорщині, М. Ніколов (M. Nikolov) [13] стверджує, що не дивлячись на поразку ранніх мовних програм із російської мови, ставлення угорців до вивчення іноземних мов є позитивним. Так, із 1989 року в країні швидко розповсюдилися ранні англомовні та німецькомовні курси і програми. Хоча в Основній національній шкільній програмі відстоюють відносно пізній початок вивчення іноземних мов (11 років), сьогодні більшість шкіл України дотримується установок Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти щодо початку вивчення іноземної мови з першого класу початкової школи.

Подібна ситуація спостерігається і в Чеській Республіці та Словаччині. З часу поділу Чехословаччини і вступу обох країн до Європейського Союзу тут спостерігається проблема низької комунікативної компетентності вчителів іноземних мов. Згідно із статистичними даними 80-х років, тільки четверта частина вчителів початкових шкіл виявилася достатньо кваліфікованою, щоб викладати іноземні мови молодшим школярам [9].

У дослідженнях Х. Коморовської стосовно змісту ранньої іншомовної освіти в Польщі стверджується, що в програмах початкової школи відводиться дві години в тиждень на викладання іноземної мови. Основна увага вчителя при цьому сконцентровується на навчанні говорінню й аудіюванню, хоча в програмі немає чітких інструкцій щодо конкретної тематики, словникового запасу, граматичного матеріалу тощо [12]. На тлі певної невизначеності у викладанні мов на початковому етапі процвітає приватне навчання іноземним мовам як дошкільників, так і молодших школярів.

Висновки. На сьогодні рання іншомовна освіта займає важливе місце в системі безперервної та послідовної іншомовної освіти. Тому якісна і фундаментальна початкова підготовка з іноземних мов у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці є запорукою подальшого формування іншомовної комунікативної компетенції школярів середньої та вищої школи в країнах Вишеградської четвірки. Разом з тим виникає проблема модернізації ранньої іншомовної освіти в цих країнах, що потребує вирішення таких завдань, як:

• удосконалення змісту шкільних програм та підручників з іноземних мов для початкової освіти;

• розширення спектра іноземних мов для вивчення;

• розроблення нових ігрових методик навчання іноземним мовам із використанням інформаційних технологій;

• удосконалення підготовки вчителів, які викладають іноземні мови в дошкільних закладах та початковій школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богуш А. М. Концепція розвитку дитячого мовлення за Ж. Піаже /

A. М. Богуш // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 3. - С. 22-29.

2. Карташова В. Н. Раннее иноязычное образование: теория и практика /

B. Н. Карташова. - Елец : Изд-во Елецкого университета, 2001. - 150 с.

3. Плахотник В. М. Обучение английскому языку на начальном этапе в средней школе : [методическое руководство к экспериментальным учебным пособиям для 5-х и 6-х классов] / В. М. Плахотник, Р. Ю. Мартынова. - К. : Рад. школа, 1990. - 103 с.

4. Редько В. Г. Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів початкової школи : [методичний посіб. для вчителів] / В. Г. Редько. - К. : Генеза, 2007. - 136 с.

5. Рогова Г. В. Концепция подготовки специалиста с правом преподавания иностранного языка детям раннего возраста / Г. В. Рогова, Г. Е. Сахарова // Иностранные языки в школе. - 1990. - № 6. - С. 78-82.

6. Тадеєва М. І. Підвищення ролі мотивації при вивченні іноземної мови в сучасній школі / М. І. Тадеєва // Парадигми творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду : матеріали науково-практичної конференції (28-29 листопада 2008 р., Острог) / відп. за вип. В. М. Жуковський. - Острог : НУ «Острозька академія», 2010. - Вип. 2. - С. 520-527.

7. Тадеєва М. І. Психолого-педагогічні основи організації мовної освіти молодших школярів у країнах-членах Ради Європи / М. І. Тадеєва // Проблеми освіти. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. - Вип. 58. - Ч. 2. - С. 200-206.

8. Тадеєва М. І. Рання іншомовна освіта в європейських педагогічних традиціях / М. І. Тадеєва, М. М. Пархомчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету : збірник наукових праць / гол. ред.

С. С. Пальчевський. - Рівне : РДГУ, 2008. - Вип. 42. - С. 109-113.

9. Тадеєва М. І. Розвиток ранньої шкільної іншомовної освіти в Росії: європейський контекст / М. І. Тадеєва // Вища освіта України. - К. : ВЦ КНУ, 2009. - С. 138-146. - (Тематичний випуск № 3 «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору»).

10. Doye P. The Intercultural Dimension: Foreign Language Education in the Primary School / P. Doye. - Berlin : Comelsen, 1999. - 103 p.

11. Kubanek-German A. Primary Foreign Languages in Europe. Trends and Issues / A. Kubanek-German // Language teaching. - 1998. - №31. - P. 193-205.

12. Komorowska H. Curriculum Development for In-service Teacher Education in Poland / H. Komorowska // Studia Anglica. - 1994. - XXVIII. - P. 113-122.

13. Nikolov M. Recent Research on Age, Second Language Acquisition, and Early Foreign Language Learning / M. Nikolov, H. M. Djigunovic // Annual Review of Applied Linguistics. - 2006. - № 26. - Р. 234-260.

14. Stevick E. W. Humanism in Language Teaching. A critical perspective / E. W. Stevick. - London : Oxford University Press. - 1990. - P. 21-124.

Дата надходження до редакції: 16. 04. 2014 р. Размещено на Allbest.ru